Туристическа хакартеристика Великобритании

У Британії є всі умови для розведення овець. Велика увага приділяється виведенню нових порід, як м'ясних, так і тонкорунних. У горах Шотландії розводяться спеціальні породи гірської худоби. Свинарство особливе розвито в східних районах Англії. До 30% свинини йде на виготовлення бекону, а інше на виробництво м'ясних продуктів.

Оскільки Великобританія іздавна є морською державою, традиційним  промислом вважається рибальство. Основу промислу складає тріску, камбала, оселедець, сиг, форель, устриці і краби. Частка риби складає до 80% загального улову. Основна маса риби виловлюється у водах Кельтського моря, на заході і півночі Шотландії, півдні Англії. Основні рибні порти це Кінгстон на - Халлі, Грінсбі, Флітвуд, Північний Шилдс, Абердин і інші .

Транспорт

У Великобританії нараховується  більш 300 морських портів, щорічний вантажообіг  яких перевищує 140 млн. тонн. Найбільшими  портами є: Лондон, Ліверпуль, Глазго, Саутгемптон. Основні судноплавні ріки Темза, Северн, Дувр, Трент. Створення швидкісної залізниці під Ла-Маншем спростило сполучення між Великобританією і материком. Одночасно зменшилося навантаження на порти півдня країни. Швидкісні автомагістралі, що простягнулися з півночі на південь, зв'язують різні частини країни. Від великих міст автостради розходяться по радіальних напрямках . Так від Лондона розходяться шосе на Дувр, Йоркшир, Кардифф, а від Бірмінгема в Брістоль, Манчестер. Довжина залізниць 37,8 , а автомобільних 358 тис. кілометрів.

Величезне значення для розвитку транспорту мають мости і тунелі, багато з яких входять до складу швидкісних трас.

Туризм

Щорічно у Великобританію прибуває більш 12 млн. туристів з різних країн світу , що відвідують великі культурно-історичні центри: Лондон, Единбург, Кардифф, Манчестер, Ліверпуль, Брістоль. Не меншою популярністю користується невеликі всесвітньо відомі міста-музеї, такі як Стратфорд-на-Айвоні, Віндзор, університетські центри Кембридж і Оксфорд. Курорти Великобританії зосереджені в основному на південному узбережжі Англії (Брайтон). Аматори гірського туризму й альпінізму можуть насолодитися красами Шотландії. Жителі міст люблять проводити уік-енд на природі в заміській зоні.

Ірландське питання

На початку XX ст. невирішеним  залишалося ірландське питання, що загострилося у 80 – 90-х роках минулого століття. Ірландське суспільство зосередилось на боротьбі за самоуправління (гомруль) всередині Британської імперії. Парламент декілька разів відхиляв законопроект про гомруль, і радикальна ірландська інтелігенція вирішила боротися за повну самостійність Ірландії. Очолила боротьбу «партія шинн фейн», яка ставила за мету створення національного ірландського уряду.

У 1912 р. ліберальний уряд виніс  на розгляд у парламенті білль  про гомруль, який передбачав створення  ірландського парламенту і місцевих органів влади зі збереженням  урядової влади в руках англійського намісника. Палата лордів двічі відхилила законопроект, і протягом двох років, поки він розглядався, консерватори зуміли активізувати анти ірландські настрої в Ольстері – найбільш розвиненій частині Північної Ірландії, населеній переважно англійцями і шотландцями. На відміну від ірландців-католиків, вони були протестантами і заявили, що не допустять переходу Ольстера під управління ірландського парламенту. Створювалися багатотисячні загони волонтерів, які відкрито готувалися до бойових дій. У відповідь формувалися озброєні загони в Ірландії. Назрівала громадянська війна. Англійські військові підтримували протестантів Ольстера.

У вересні 1914 р. уряд лібералів  і палати общин втретє прийняли закон  про гомруль, але виключили Ольстер  із сфери його дії. Набрання законом чинності відкладалося до закінчення Першої світової війни.

Національний прапор Великобританії