Геоморфология Палеоген

Палеоген або Палеогенний період — перший геологічний період кайнозойської ери, що почався 66,0 та закінчився 23,03 млн. років тому. Відомий перш за все як період, протягом якого ссавці розвилися від невеликого числа примітивних форм до величезної кількості розвиненіших.

Палеогеновий період поділяють  на три епохи:

• нижній – палеоцен (66,0–56,0 млн. р. тому),
• середній – еоцен (56,0–33,9 млн. р. тому),
• верхній – олігоцен (33,9–23,03 млн. р. тому).

Фауна і флора

На межі крейдового періоду  і палеогену відбувається різка  зміна фауни, вимирають характерні для мезозою групи – динозаври, серед молюсків – амоніти і белемніти, іноцерами ірудисти. Продовжують розвиватися ссавці. З’являються численні родини сучасних птахів. 

 Відклади, що утворилися протягом палеогенового  періоду, складають палеогенову  систему. Вони встановлені на всіх континентах  і глибоководним бурінням на дні океанів.

Корисні копалини

Палеоген – важлива  епоха вугле- і нафтоутворення.

Процеси нафтоутворення протікали  також в осн. в області крайових прогинів, що виникли в зв’язку  з альпійською складчастістю. Особливо виділяються прогини центр. частини  Середземноморської геосинклінальної обл., Передкарпатський і Передкавказький  т. д.  В Україні боксити еоценового віку відомі на півд. околиці Українського кристалічного масиву (Високо-польське і Нікопольське родовища). 

 Тектонічні рухи

В палеогені рухи земної кори були досить активними. В Європейсько - Азійському поясі на початку періоду у вигляді островів існувала осьова частина Головного Кавказького хребта, а на місці Карпат - мілководний басейн, в якому і народжувалися ритмічні багатошарові флішеві товщі. Опущені території Північної і Південної Європи покривало велике море Архангельського, назване на честь видатного геолога, академіка А. Д. Архангельського. Через Туранську низовину воно сполучалося з помірно теплим морем - Скандиком, що знаходилося на території Західно-Сибірської низовини і належало до Північного Льодовитого океану. Це море прийшло сюди ще в мезозої на опущену частину палеозойської складчастої системи, яка виникла між Східно-Європейською та Сибірською платформами в кінці герцинського гороутворення.

У палеогені продовжувалися рухи континентів один відносно одного.

Африка та Індія зіткнулися з Євразією, і це стало причиною альпійської складчастості — утворення довгого поясу гірських систем від Піренеїв до Гімалаїв. Саме тоді виникли геоморфологічно виражені осьові частини сучасних Карпат і Криму. Горотворення супроводжувалося коливальними рухами прилеглих частин платформ, які внаслідок цього зазнавали багатократних трансгресій і регресій моря.

Відклади палеогену добре збереглися і на Україні. Вони представлені глинами, мергелем, пісками, бурим вугіллям, вапняками. Але поширення їх різне. У Києві та його околицях можна спостерігати мергелі і піски, а в Карпатах - в районі Яремчі та Міжгір'я, - потужні товщі флішу. 

Тривалість періоду 40 млн років. Його поділяють на палеоцен Р₁, еоцен Р₂ і олігоцен Р₃.