Зарубіжний та вітчизняний досвід оцінки фінансового потенціалу

ЗАРУБІЖНИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Давтян Наріне Таронівна, студент бакалаврату 
Харківський національний економічний університет 
Калишенко Валентина Олександрівна, ст. викладач, науковий керівник

У роботі розглянуто зарубіжний та вітчизняний досвід оцінки фінансового потенціалу підприємства, а також виконано статистичний аналіз складових фінансового потенціалу України та деяких країн світу. 
Ключові слова: фінансовий потенціал підприємства, фінансові ресурси підприємства, інвестиції в основний капітал, прямі іноземні інвестиції.

The paper deals with foreign and domestic experience in assessing the financial capacity of enterprises and performed statistical analysis of components of the financial potential of Ukraine and some other countries. 
Keywords: financial capacity of enterprises, financial resources of enterprises, investment in fixed capital, foreign direct investment.

«Досвід всьому вчитель» 
Юлій Цезар

Актуальність проблеми. В умовах інтернаціоналізації та глобалізації виробництва, розвитку сучасних комунікаційних інформаційних технологій фінансові ресурси стають найбільш рухливими економічними ресурсами, що визначає динаміку й результати діяльності промислових підприємств. Вони являють собою потужний фінансовий потенціал для оперативного й стратегічного впливу на виробничо-господарську ситуацію щодо швидкої зміни кон’юнктури внутрішнього й зовнішнього ринків. У зв’язку з цим, однією з базових характеристик економіки промислових підприємств незалежно від поставлених цілей – забезпечення конкурентоспроможності, безпеки, стабільності й сталого розвитку – є їх фінансовий потенціал.

Недослідженість вказаної теми ставить перед нами необхідність аналізу як вітчизняного так і  зарубіжного досвіду з приводу  оцінки фінансового потенціалу підприємства.

Аналіз останніх наукових досліджень. Вивченням особливостей зарубіжного та вітчизняного досвіду  оцінки фінансового потенціалу підприємства у своїх наукових працях займалися  такі вчені, як: П.В. Пузирьова, Ю.В. Сердюк-Копчекчи, П.О. Фомін, Е. Альтман, К. Беерман, Г. Давидова, О. Бєлікова та ін.

Метою роботи є виділення  підходів зарубіжних та вітчизняних  вчених щодо оцінки фінансового потенціалу підприємств, а також визначення рівня складових фінансового  потенціалу підприємств за допомогою  статистичних даних України та деяких країн світу.

Виклад основного  матеріалу дослідження. В процесі  вивчення даного питання фінансовий потенціал підприємства розглядався  як комплексна економічна категорія, яка  являє собою систему взаємозв’язку  фінансових ресурсів, що задіяні в господарській діяльності підприємства, процесу їх моніторингу з метою виявлення нових нереалізованих можливостей використання цих ресурсів, а також здатності фінансових ресурсів при ефективній системі управління приносити економічні вигоди для досягнення цілей функціонування підприємства на відповідних етапах його життєвого циклу та максимального задоволення потреб його власників [1].

Проведений аналіз зарубіжної та вітчизняної наукової літератури з приводу підходів до оцінки фінансового потенціалу підприємства показав відсутність єдності вчених економістів щодо даного питання. Так, для проведення діагностики фінансового потенціалу промислових підприємств у різних країнах розроблено велику кількість дискримінантних багатофакторних моделей, наприклад, Е. Альтмана в США, Р. Тоффлера та Г. Тішоу у Великобританії, К. Беермана в Німеччині, Г. Давидової та О. Бєлікова в Росії [2, с. 101].

Проте в основі цих  моделей лежить рішення лише одного завдання – визначення класифікації промислових підприємств за ймовірністю їх банкрутства з використанням багатьох незалежних змінних (факторів впливу). При цьому, слід зауважити, що дослідження точності прогнозування банкрутства вітчизняних промислових підприємств з використанням низки зазначених вище моделей, виявило дуже низьку їх здатність до оцінки реального фінансового потенціалу промислових підприємств. Все це в кінцевому підсумку, не дозволяє повною мірою оцінити фінансовий потенціал на предмет можливого залучення фінансових ресурсів у діяльність промислового підприємства і реалізацію стратегічних напрямків його розвитку [2, с. 102].

Особливої уваги  заслуговує методика оцінки фінансового  потенціалу підприємства, розроблена російським вченим доктором економічних  наук П.О. Фоміним[3]. Дана методика побудована на поетапному визначенні фінансового потенціалу і включає в себе визначення рівня фінансового потенціалу, його оцінку по фінансовим показникам, за критерієм «можливість залучення додаткового капіталу», «наявність ефективної системи управління фінансами», а також комплексну оцінку фінансового потенціалу підприємства.

Вітчизняний досвід оцінки фінансового потенціалу підприємства представлений моделлю діагностики  фінансового потенціалу Ю.В. Сердюк-Копчекчи [2, с. 100], що заснована на визначенні фінансової стійкості як показника рівня фінансового потенціалу, комплексним методом оцінки П.В. Пузирьової на основі поєднання коефіцієнтного та експертного методу [4].

Для статистичного  аналізу даних, пов’язаних з фінансовим потенціалом підприємства необхідним стало визначення факторів, що впливають на нього (див. рис. 1.1.) [4].

Рис. 1.1 Фактори впливу на фінансовий потенціал  підприємства

Таким чином, аналіз статистичної інформації доцільно проводити у розрізі факторів, що представлені на рис. 1.1, а саме складу та структури майна та фінансових ресурсів підприємства та загальних економічних умов його функціонування.

З огляду на зазначене  вище доцільним є дослідження  вітчизняних та зарубіжних статистичних даних розміру та інтенсивності інвестицій в основний капітал, так як процес інвестування є одним із проявів використання наявного у підприємства фінансового потенціалу.

Інвестиції в  основний капітал – це сукупність витрат, спрямованих на придбання, створення, відновлення основного капіталу. На рис. 1.2 зображено графік темпу зростання інвестицій в основний капітал підприємств України з 1990 по 2010 роки [5].

Рис. 1.2 Темпи зростання інвестицій в  основний капітал підприємств України

Відповідно  до даних рис. 1.2 найінтенсивнішим є  зростання обсягу інвестицій в основний капітал підприємствами України  у період з 2003 по 2004 рік, а також у 2007 році, що свідчить про максимальне використання у даних періодах підприємствами свого фінансового потенціалу для підвищення ефективності своєї діяльності.

Крім  зазначеного вище, доцільним є  аналіз прямих іноземних інвестицій, які також відносяться до внутрішніх факторів впливу на фінансовий потенціал підприємства.

Прямі іноземні інвестиції – це закордонні інвестиції, величиною у понад  як 10% статутного капіталу, що дає зацікавленій стороні право на участь в управлінні підприємством. На рис. 1.3. зображено графік розвитку величини прямих іноземних інвестицій в Україні у період з 2001 по 2010 роки.

Відповідно  до даних рис. 1.3 найінтенсивнішим було вкладення іноземних інвестицій до статутного капіталу вітчизняних  підприємств у 2005 році (темп росту склав 186,7%). Це свідчить про те, що у даному році прямі іноземні інвестиції максимально позитивно вплинули на фінансовий потенціал вітчизняних промислових підприємств [5].

Рис. 1.3 Обсяг та темпи росту прямих іноземних  інвестицій в Україні

Далі буде проаналізовано зарубіжний досвіт інвестування в основний капітал на прикладі Росії та Білорусії (рис. 1.4) [6, 8].

Рис. 1.4 Темп зростання інвестицій в основний капітал в Росії та Білорусії 
Відповідно до даних рис. 1.4 темп зростання інвестицій в основний капітал у Росії та Білорусії має майже однакові величини. Однак слід відмітити значний спад у 2008 році темпу зростання інвестицій в основний капітал у Росії, що свідчить про зменшення рівня фінансового потенціалу російських підприємств (або за інших рівних умов – про відсутність потреби у придбанні, створенні або відновленні основного капіталу).

Обсяг та темп росту  прямих іноземних інвестицій в Україну  показав позитивний рівень, та для  порівняння було обрано статистичну  інформацію щодо обсягу прямих іноземних  інвестицій у США (див рис. 1.5) [7].

 
Рис. 1.5 Темп росту прямих іноземних  інвестицій до США

Відповідно  до даних рис. 1.5 темп росту величини прямих іноземних інвестицій до США  у порівнянні з Україною відрізняється  дуже високим ступенем нестабільності. Так ця величина починаючи з 2004 року переживає надзвичайно високий ріст, а у 2005 році він змінюється на різке падіння. Максимального падіння темп росту прямих іноземних інвестицій до США переживає у 2009 році, коли, відповідно, рівень фінансового потенціалу з цієї точки зору зазнає свого мінімального значення.

Аналіз статистичних даних щодо оцінки фінансового потенціалу було доповнено ідентифікацією структури  фінансових ресурсів вітчизняних та закордонних підприємств за формами  звітності: аналізом складових пасиву балансу в Україні та інших країнах.

Так в процесі  вивчення теми було виявлено, що Україна  має найбільш розгорнуту структуру  пасиву балансу (фінансових ресурсів), яка складається з п’яти розділів. Пасив балансу підприємств у  Латвії складається з трьох розділів, а у Росії та Білорусії – з двох. На відміну від України, в Росії стаття пасиву «резервний капітал» складається з двох частин: резервів, що утворюються відповідно до законодавства та відповідно до установчих документів; у Латвії підприємства мають окрему статтю «резерв переоцінки фінансових інструментів» та «емісійний доход», а нерозподілений прибуток ділиться на перенесений з минулих років та поточний. Також необхідно зауважити, що в Україні, на відміну від Росії, Білорусії та Латвії, існує стаття «вилучений капітал» – собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників, та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

Висновки та перспективи  подальших наукових розробок. Проведене  дослідження існуючих вітчизняних  та зарубіжних способів оцінки фінансового  потенціалу вказало на необхідність формування комбінованого методу, який включав би не тільки оцінку фінансової стійкості як показника фінансового потенціалу, а й ураховував визначення фінансових можливостей підприємства щодо залучення нових ресурсів, або вдосконалення фінансових процесів на підприємстві з метою його фінансово-економічного розвитку.

За результатами проведеного статистичного аналізу складових фінансового потенціалу можна зробити висновок, що відповідно до критерію інвестиційної активності, яка частково відображає рівень використання фінансового потенціалу підприємств в Україні обсяги інвестицій у основний капітал підприємств та прямих іноземних інвестицій почали зменшуватись починаючи з 2005-2006 років, саме у роки початку світової фінансової кризи. Така тенденція була виявлена в Україні, Росії, Білорусії та США. Однак з 2010 року ситуація покращується, збільшується рівень інвестиційної активності українських підприємств, що свідчить про відновлення використання їх фінансового потенціалу, так як одним з його складових є можливість залучення нових фінансових ресурсів.

Проведене дослідження  також виявило відмінності у складових фінансових ресурсів у балансі підприємств України, Росії, Білорусії та Латвії. 
Дослідження фінансового потенціалу підприємства у подальшому буде спрямовано на розробку комбінованого методу його оцінки та виявлення нереалізованих можливостей розвитку підприємства.

Література

• 1. Давтян Н.Т. Уточнення сутності економічної категорії «фінансовий потенціал підприємства» / Н.Т. Давтян /
• 2. Сердюк-Копчекчи Ю.В. Механізм управління фінансовим потенціалом промислових підприємств: дис. …к.е.н: 08.00.08 / Сердюк-Копчекчи Юлія Володимирівна. – Д., 2008. – 233 с.
• 3. Фомин П.А. Особенности оценки потенциала промышленных предприятий / Фомин П.А., Старовойтов М.К. // [Електронний ресурс]. 
• 4. Пузирьова П.В. Управління фінансовим потенціалом підприємств: Автореф. дис. канд. наук: 08.06.01 – 2009. – [Електронний ресурс].