Участие банков в проектном финансировании

 Для огляду наукових публікацій я взяв тему «Участь банків у проектному фінансуванні».Чому обрав саме цю тему,бо вважаю що на сьогодення це одна з найбільших проблем в економіці України,так як Україна переживає зараз не найкращі часи у сфері економіки.

 Дякувати  за цю ситуацію економіка України  може світову кризу,яка перевернула  всі плани на розвиток.

Для огляду аналізу  я обрав  такі статті:

• «Практичні механізми реалізації банківського проектного фінансування»( далі стаття 1)
• «Використання механізму проектного фінансування в інвестиційній діяльності банків України» (далі стаття 2)
• «Особливості проектного фінансування у банківській сфері» (далі стаття 3)

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Почавши аналізувати першу статтю видно,що автор намагається з самого початку роз’яснити ,що  ж насправді  відноситься до джерел фінансово-кредитного забезпечення.Закінчивши перелік він зробив висновок,що основна роль у проектному фінансуванні відводиться комерційним

банкам.

 Я вважаю,що  це зроблено правильно, бо якщо  б був звичайний перелік то,можливо, з самого початку багато читачів відклали б цю статтю.

  Далі автор  виділяє ряд функцій, які виконує банк при реалізації схем банківського проектного фінансування . При цьому зазначає, що виділені функції не обмежуються кредитуванням та мають багатогранний характер.

  Це викладенно достатньо добре,що вже зацікавлює читача,і «піймавши на гачок» автор  потає  інформацію про те,що участь банку, через свого представника, в управлінні реалізацією проекту дозволяє йому виявити значно більше непрямих чинників, які сприяють більш реалістичній оцінці ходу виконання проекту.

  Крім того,автор зазначає,що постійний моніторинг та управлінський контроль дозволяє відстежувати фінансові потоки компанії, що різко знижує можливість нецільового використання коштів.

 Блище до середини статті автор зазначає, що найбільш відповідними для участі в проектному фінансуванні є банки, які входять до складу фінансово-промислових груп та банки, які беруть участь в проектах міжнародних фінансових інститутів

  Також автор  спирається на світову практику,де  зазначає,що застосування схем проектного фінансування основні кредити надає голова проектного консорціуму або організатор цього виду угоди. При використанні даної операції фінансування банки, як правило, не вимагають забезпечення, видаючи кредити під «фіксовані» контракти, проте з великою відповідальністю підходять до тендерного відбору учасників проекту, задіяних в процесі будівництва, постачань продукції, послуг. 

 Відступивши  трохи від теми банків,автор  переключає увагу на те ,що  досить часто в межах проектного фінансування застосовується фінансування на субординованій основі і пояснює що таке субординований борг.

 Підводячи  підсумок автор розповідає про  те, що банківське проектне фінансування відображає взаємодію банківського і промислового капіталу, переваги функціонування якого застосовуються в пріоритетних областях розвитку економіки.

 Проаналізувавши  статтю,я хочу зробити висновок,що стаття була написана людиною,яка «профі» у своїй справі!Мені,як людині,яка цікавиться різними науковими публікаціями  немає до чого «прикопатись» 
 
 
 
 
 

Аналізуючи другу  статтю,можна сказати,що автор з  самого початку дав зрозуміти,що «лити воду» в статті він не буде,бо автор чітко вказав,на плюси  та на недоліки сьогодення в економіці  країни,та недостатній рівень розвитку вітчизняного фондового ринку, який відзеркалюється у відсутності або недосконалості нормативно-правової бази, яка регулює діяльність інвесторів, нестабільність державної податкової політики, відсутність інструментів стимулювання процесів заощадження фінансових ресурсів та перетворення їх в інвестиції.

Далі автор  звертає увагу на те,що досі не визначено оптимальних механізмів участі банків у реалізації інвестиційних проектів на засадах проектного фінансування та створення сприятливих умов для банківського бізнесу в цьому напрямі.

Також він пропонує свої дії щодо розв’язку цих проблем, опираючись на

 рахунок активізації інвестиційної діяльності банків, яка в свою чергу вимагає концентрації значних фінансових ресурсів для розвитку потенційно конкурентоспроможних виробництв та вирішення наявних економічних проблем.

Спільного між  першою і другою статею є те,що обидва автори намагаються «розжувати» як термінологію,так і найбільш  актуальні питання,майже по частях даючи нам інформацію.

 Блище до середини статті автор звертає увагу на те, що при проектному фінансуванні кредитор, з метою прийняття рішення про надання кредиту, здійснює аналіз технічних й економічних характеристик,проекту та оцінку пов’язаного з ним ризику  

 В середині  статті автор показує схему  організації проектного фінансування  по якій,впринципі,навідь не достатньо розуміючи людина зможе зрозуміти що мається на увазі.Достатньо все просто і зразуміло.

Також завдяки  статті мені стало відомо,що якщо декілька кредитних установ виділяють позику для реалізації великого інвестиційного проекту, на практиці це називається «спільним фінансуванням». З одного боку, це дозволяє банкам вкладатися в нормативи гранично допустимих сум наданих кредитів; з другого – знижувати свої кредитні ризики. 

Автор також  звернув увагу на схему послідовного фінансування, в якій,за його словами,присутній великий авторитетний банк. Завдяки хорошій репутації, наявності досвідчених спеціалістів з експертизи інвестиційних проектів, значному кредитному потенціалу такий банк отримує велику кількість заявок на кредитування проектів. Однак навіть найбільші комерційні банки не в стані профінансувати всі проекти, оскільки це відобразилось би негативно на стані їх балансу.

 

Під кінець статті автор вирішив дати  що,серед використовуваних зарубіжними банками моделей проектного фінансування доцільно виділити схеми, які можуть бути застосовані у вітчизняній практиці. Однією з них є схема фінансування під майбутні поставки продукції, яка часто використовується у видобуванні сировини. Її можна віднести до форм фінансування з обмеженим регресом на позичальника, що підкріплено контрактами, в яких передбачаються безумовні зобов’язання «отримувати і платити»

Можу погодитись з тим,що ураховуючи важливість координації  процесів проектного фінансування в  Україні, доцільно було б створити Центр  проектного фінансування, засновниками якого та безпосередніми учасниками були б в числі інших економічних  суб’єктів й комерційні банки. Метою  створення такої структури є  ефективне сприяння залученню фінансових ресурсів 
 

Аналізуючи третю  статтю ми бачимо,як і в двох попередніх те,що автор вважає за необхідним розповісти нам про те,що ж насправді проектне фінансування таке.

Після теорії автор  одразу переходить на практику,що трохи  заплутує і не дає можливість сконцентруватись.

Автор вважає за потрібне розповісти нам про особливості банківського проектного фінансування

Далі йде мова про реалізацію проекту та про  то що У випадку провалу реалізації проекту, кредитори проектної компанії не зможуть обернути свої вимоги на активи інших учасників проектної угоди, що обумовлено ще однією особливістю проектного фінансування – забезпечення повернення боргу за рахунок реалізації проекту.

 Також автор вважає за важливе розповісти нам про те,що фінансуючи проектну компанію, банк свідомо приймає на себе підвищений ризик, який

передбачає наявність додаткових гарантій для кредиторів. Таким чином, ще однією відмітною особливістю використання механізму проектного фінансування є формування комплексної системи гарантій.

 Також автор  зазначив ,що не менш важливою особливістю проектного фінансування є можливість одночасного використання одразу декількох традиційних фінансових інструментів, а також джерел позикового капіталу, що нерідко є необхідною умовою для реалізації великомасштабних інвестиційних проектів. 

Проаналізувавши третю статтю можу з певненістю сказати,що автор знавець своєї справи бо зміг в такий маленький обсяг вкласти стільки багато корисної інформації,та й ще таблиці