Тезнічні резерви страхових кампаній

      Резерв  збитків, що заявлені, але ще не врегульовані, формується для забезпечення зобов'язань, які пов'язані з урегулюванням  збитків за страховими випадками, про  настання яких в обумовленому порядку  було заявлено страховикові. При цьому резерв є сумою таких елементів:

      • невизначених збитків, які розраховуються в розмірі 5 % від сум надходжень страхових премій;

      • заявлених, але ще не врегульованих  збитків, тобто збитків, за якими  ще не складений розрахунок страхового відшкодування;

      • урегульованих, але ще не сплачених  збитків, тобто збитків, які заявлені страхувальником і зафіксовані  в регістрах обліку страховиком та за якими складений розрахунок страхового відшкодування, але відшкодування ще не надане.

      Величина  резерву збитків, що заявлені, але  ще не врегульовані, визначається за кожною неврегульованою заявою від страхувальника. Якщо збиток заявлений, але розмір збитку не встановлений, для розрахунку береться максимально можлива величина збитку, яка не перевищує страхової суми.

      Резерв  збитків, що сталися, але ще не відомі (IBNR), формується у зв'язку з випадками, які сталися, але про факт настання яких страховикові не було повідомлено на звітну дату і зобов'язання за якими будуть виконані в наступному звітному періоді.

      Зауважимо, що достатнього розміру резерву  збитків (на відміну від резерву  премій), на практиці добитися неможливо. Важко оцінити майбутні збитки навіть за збитками, що заявлені, а тим більше за збитками, які сталися, але ще не відомі. Проте є види страхування, за якими можна точно оцінити розмір збитків. Наприклад, страхування майна, авто-каско. Але існують і такі види страхування, як страхування цивільної відповідальності, відповідальності роботодавця, що їх зарубіжні страховики називають «страхування з довгим хвостом». Така назва пояснюється тим, що врегулювання збитків може тривати довго після закінчення договору страхування. Наслідок нещасного випадку або захворювання може виявитися через деякий час. Судовий розгляд може розтягтися на кілька місяців. Нерідко бувають обставини, коли страховики сплачують збитки десятирічної давності. Найбільш відомий приклад — збитки, яких зазнали англійські та страховики інших країн у зв'язку з захворюваннями, що були викликані використанням у будівельній справі шкідливого азбесту, котрий у свій час вважався матеріалом, що не впливає на здоров'я людини. Зауважимо, що фактичний розмір резерву збитку досягається в практиці. Для розрахунку розміру резерву збитків, що сталися, але ще не відомі, існують різноманітні методи. За ступенем складності вони варіюються від вельми складних до найпростіших. Кожний метод обирається залежно від виду страхування, кількості показників і наявності відповідних даних[2].

     Отже, порядок визначення розміру технічних  резервів, який застосовують українські страховики, не достатньо відбиває обсяг відповідальності страховика за діючими на момент оцінки договорами страхування. Це може призвести до зниження надійності страхових операцій, платоспроможності страховика.  

3. СФОРМОВАНІ  СТРАХОВІ РЕЗЕРВИ УКРАЇНИ

     Розміщення  страхових резервів здійснюється згідно зі статтею 31 Закону  України  «Про  страхування»,  де  визначено  перелік  активів  за  відповідними  категоріями.  

         Станом на 31.03.10 обсяг активів,  дозволених для представлення  коштів 

 страхових резервів , становив 23 515,6 млн. грн. (на 740,7 млн. грн. більше, ніж  на відповідну дату 2009 року), які використано з метою представлення коштів  страхових резервів у розмірі 9 428,9 млн. грн.  

         У  структурі  активів   страхових  компаній,  визначених  статтею  31  Закону  України   «Про   страхування»,    для      представлення страхових   резервів  відповідно до статті 31 Закону України «Про страхування».  (Таблиця 1)  помітно зменшилась  частка  банківських вкладів (депозитів)  з  27,3% до 25,3% (з 6 218,9 млн. грн. – станом на 31.03.09 до 5 956,4 млн. грн. –  станом на 31.03.10), у тому числі в іноземній валюті – з 7,6% до 6,6% (з  1 741,0  млн. грн. – станом на 31.03.09 до  1 558,0 млн. грн. – станом на 31.03.10). На 2,9  в. п.  (на 707,5 млн. грн.)  збільшилась  частка  цінних  паперів,  що  емітуються  державою і станом на 31.03.10 становила 1 092,1 млн. грн. Станом на 31.03.10  частка  облігацій  у  структурі  активів  становила  2,2%  (517,8  млн.  грн.),  що  на  0,8 в. п. (на 165,9 млн. грн.) менше, ніж на відповідну звітну дату 2009 року. 

       У  структурі  активів,  якими   представлені  технічні  резерви   та  резерви  зі  страхування   життя  (Таблиця  2)  на  2,7  в.  п.  (на  166,8  млн.  грн.)  збільшилась  частка грошових  коштів на поточних рахунках  та станом на 31.03.10 становила  944,5 млн. грн., у тому числі  в  іноземній валюті станом на 31.03.10 становила  165,9 млн. грн., що на 1 в. п. більше, ніж на відповідну  звітну дату 2009 року.  Частка  нерухомого  майна  станом  на  31.03.10  зменшилась  на  2,2  в.  п.  (до  641,6 млн.  грн.)  у  порівнянні  з   відповідною  датою  2009  року.  Частка  акцій  станом на 31.03.10 зменшилась на 8,2 в. п. (до 1 137,5 млн.  грн.) у порівнянні з  відповідною  датою 2009 року. Частка цінних паперів,  що емітуються державою,  збільшилась  на 5,7 в. п. (з 379,2 млн. грн. станом  на 31.03.09 до 869,9 млн. грн.  станом  на 31.03.10). 

       У  структурі  активів,  якими   представлені  технічні  резерви (Таблиця 3),  на  3,3  в.  п.  збільшилась частка  грошових  коштів  на  поточних  рахунках  (з 706,8 млн. грн. – станом на 31.03.09 до 843,4 млн. грн. – станом на 31.03.10), у тому числі частка в іноземній валюті збільшилась на 1,3 в. п. (з 69,2 млн. грн. – станом на 31.03.09 до 157,2 млн. грн. – станом на 31.03.10). Станом на 31.03.10  на   3,0   в.   п.   (до   471,8 млн.   грн.)   зменшилась   частка   банківських   вкладів (депозитів)  в іноземній валюті.  На  9,6  в.  п.  (до  998,8  млн.  грн.)  зменшилась  частка  акцій,  якими представлені  технічні  резерви.  Станом  на  31.03.10  частка  цінних паперів, що емітуються державою, становила 4,2% (319,1 млн. грн.), що 

на 3,3 в. п. більше, ніж на відповідну дату 2009 року.   У  структурі  активів,  якими  представлені  резерви  зі  страхування  життя  (Таблиця  4),  частка  банківських  вкладів  (депозитів)  зменшилась  на  3,2  в.  п.,  при зростанні загального обсягу з 637,5 млн. грн. – станом на 31.03.09 до 732,7  млн.  грн.  –  станом  на  31.03.10,  у  тому  числі  частка  банківських  вкладів  (депозитів) в іноземній валюті станом на 31.03.10 зросла на 6,7 в. п. (до 21,6%)  у порівнянні з відповідною звітною датою 2009 року і становила 398,9 млн. грн. 

     На  10  в.  п.  (до  29,8%)  збільшилась  частка  цінних  паперів,  що  емітуються  державою, і станом на 31.03.10 становила 550,8 млн. грн. На 3,5 в. п. (до 4,6%)  зменшилась  частка  прав  вимог  до  перестраховиків-нерезидентів  і  станом  на  31.03.10  становила  84,5  млн.  грн.  На  2,5  в.  п.  (до  7,5%)  збільшилась  частка  акцій і станом на 31.03.10 становила 138,8 млн. грн.  

          У таблиці 1  та  на  мал.  3  відображена структура загальних активів,  дозволених   для   представлення   коштів   страхових   резервів   (ст.   31   Закону  України «Про страхування»). 

Мал. 3 структура  загальних  активів,  дозволених   для   представлення   коштів   страхових   резервів    
 
 
 
 
 
 
 

На мал. 4 зображена  структура активів, якими представлено кошти страхових резервів станом на 31.03.10

Мал 4 структура активів, якими представлено кошти страхових резервів станом на 31.03.10 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК

      Проведення  страхування зумовлює інверсію страхового циклу, оскільки потребує спочатку внесення страхової премії, а потім, через деякий час, — надання страхової послуги у вигляді виплати страхового відшкодування. Моменти надходження страхових премій і виплати страхового відшкодування, як правило, не збігаються, і це дає змогу страховику акумулювати значні кошти у вигляді страхових резервів. Розмір цих резервів на будь-який момент має бути постійно достатнім для виконання страховиком умов договору страхування. Міжнародний досвід розрахунку розміру страхових резервів показує, що вони формуються за рахунок страхової премії до визначення фактичної збитковості страхової суми з урахуванням наявності у страховому портфелі страховика видів страхування та терміну дії договору страхування. Методика розрахунку страхових резервів визначається залежно від виду та строку дії договору страхування. Через неоднаковий розподіл ризику та різну методику і структуру тарифної ставки як джерела формування страхових резервів страхові резерви у ризикових видах страхування і страхуванні життя мають відмінності у складі та методах визначення. При страхуванні життя згідно з особливостями його проведення формуються резерви зі страхування життя. За видами страхування, відмінними від страхування життя, формуються технічні резерви.

      Технічні  резерви — це показник, який виражає  грошову оцінку обов'язків страховика за страховими зобов'язаннями, і одночасно  — сума коштів, що є гарантією  виконання зобов'язань перед страхувальниками з огляду на наявні у портфелі страховика договори страхування.

      Технічні  резерви дозволяють страховику бачити загальний обсяг відповідальності за діючими договорами страхування. Обсяг технічних резервів має бути достатній для покриття відшкодування всіх збитків за діючими договорами страхування, навіть у випадках припинення надходження премій за цими договорами. З огляду на це при оцінюванні фінансового стану страховика та його надійності, розміру статутного фонду і резервів, вільних від зобов'язань, правильно розрахованої тарифної ставки та збалансованого страхового портфеля важливе місце має відводитися достатності страхових резервів. Остання зумовлюється складом таких резервів і застосуванням тих чи інших методів їх обчислення.

      Технічні  резерви формуються окремо за кожним видом страхування. Згідно із Законом України «Про страхування»[3] українські страховики використовують єдиний спрощений метод розрахунку резерву незароблених премій — метод «плаваючих кварталів», застосований також при визначенні прибутку страховика. Призначення кожного виду технічних резервів різне. Спільним є те, що протягом певного часу в період дії договору страхування вони являють собою кошти страхувальників, а не страховиків і призначені для виплати страхових відшкодувань за договорами страхування, які не минули на звітну дату.

     Отже, страхові технічні резерви підрозділяються на чисту вартість активів домашніх господарств у резервах по страхуванню життя та в пенсійних фондах і попередні виплати страхових премій та резерви для покриття неврегульованих страхових претензій.

     В першу категорію включаються  резерви на покриття застрахованих  ризиків, резерви по страхуванню  життя з правом отримання визначеного  прибутку й резерви пенсійних  фондів; ця категорія підрозділяється  на два компоненти: чиста вартість активів д машніх господарств  у резервах по страхуванню життя  і чиста вартість активів домашніх господарств в пенсійних фондах.

     До  другої категорії відносяться фонди, які утворюються за рахунок попередніх виплат страхових премій, та резерви  страхових компаній (включаючи страхування  автотранспортних засобів, медичне  страхування, страхування життя  на певний період, стра ування від нещасних випадків, страхування з метою  підтримання рівня доходу та інші види страхування, не пов'язані із страхуванням життя), призначені для виплати страхових  відшкодувань. Резерви на покриття ризиків, резерви по страхуванню життя з право отримання призначеного доходу і попередніх виплат страхових премій є активами власників страхових полісів, в той час як резерви по неврегульованих страхових претензіях вважаються активами бенефіціарів (одержувачів по страховому полісу). Страхові технічні резерви можуть бути зобов'язаннями не тільки страхових компаній, що займаються страхуванням життя або іншими видами страхування (компанії відкритого типу або акціонерні компанії), але й зобов'язаннями як автономних пенсійних фондів, включених до підсектора страхових корпорацій та пенсійних фондів, так і неавтономних пенсійних фондів, віднесених до того інституційного сектора, який керує їх діяльністю. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Дадаток 1

Табл.1 Активи страхових компаній