Роль фондових бірж на фінансовому ринку

     Зміст

     Вступ……………………………………………………………………….3

     Роль  фондових бірж на фінансовому ринку……………………………..5

     Висновок…………………………………………………….……………13

     Список  використаної літератури………………………………………..14 
                                                              Вступ

     Ринкова економіка являє собою сукупність різних ринків, одним з них є фінансовий ринок, який опосередковує розподіл грошових коштів між учасниками економічних відносин. Його можна порівняти з серцем економіки, так як з його допомогою мобілізуються вільні фінансові ресурси і спрямовуються у найбільш ефективні сфери народного господарства, їх отримують найбільш життєздатні ринкові структури. Головним чином на фінансовому ринку вишукуються кошти для розвитку сфери виробництва і послуг. Одним із сегментів фінансового ринку виступає ринок цінних паперів (РЦБ) або фондовий ринок. РЦБ – це ринок, який опосередковує кредитні відносини і відносини співволодіння за допомогою цінних паперів. Особливістю залучення фінансових коштів за допомогою цінних паперів є те, що, як правило, вони можуть вільно обертатися на ринку. Тому особа, що вклали свої кошти в будь-яке виробництво за допомогою придбання цінних паперів, може повернути їх (повністю або частково), продавши папери. У той же час його дії не зачіпають і не порушують сам процес виробництва, тому що гроші не вилучаються з підприємства, яке продовжує функціонувати. Можливість вільної купівлі-продажу цінних паперів дозволяє вкладникові гнучко визначати час, на який він бажає розмістити свої кошти в той чи інший господарський проект. [1, с. 11].

     В даний час в світі налічується  більш ніж 150 фондових бірж, вони мають  в основі багато спільного, та все  ж кожна володіє своїми особливими рисами. У різних країнах, як правило, існують національні особливості  в законодавстві, методи державного регулювання біржової діяльності.

     Термін  «біржа» (лат., нім.) Буквально означає  «гаманець». Перша біржа була створена в Нідерландах в м. Брюгге в XV ст., Але свій слід в історії вона не залишила, тому що пізніше з'явилася  більш відома Антверпенська біржа. Біржа – це регулярно діюча організація, у приміщенні якої здійснюються операції з купівлі та продажу: акцій, облігацій, векселі.

     Біржові угоди можуть відбуватися не тільки на території або в приміщенні біржі. Місцем укладання таких угод можуть бути і комп'ютерні мережі. Наприклад, існують міжнародні секції електронної торгівлі між біржами.

     Фондові біржі – це відносно молодий, сектор ринкової економіки України, швидко розвивається. Основне завдання зараз полягає в тому, щоб застосувати закордонний досвід створення фондових ринків, максимально використовуючи їх досягнення і не повторюючи помилок, скоротити розрив у розвитку. При цьому повинні враховуватися інтереси всіх учасників ринку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Біржі посідають особливе місце в інфраструктурі сучасної ринкової економіки.

    Фондова біржа — це організаційно оформлений і регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Вона належить до вторинного ринку цінних паперів; зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їхнього біржового курсу. На деяких фондових біржах реалізують також угоди щодо купівлі-продажу іноземної валюти і золота. [1]

    Фондова біржа являє собою певним чином організований ринок, на якому власники цінних паперів роблять через членів біржі, що виступають як посередників, угоди купівлі-продажу. Контингент членів біржі складається з індивідуальних торговців цінними паперами і кредитно-фінансовими інститутами.

    Фондова біржа - це організаційна форма ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами - акціями, облігаціями, зобов'язаннями державної скарбниці, сертифікатами, документами, пов'язаними з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей.

    Фондова біржа є місцем котирування, здійснення операцій з цінними паперами і висновку угод.

    Фондова біржа забезпечує рух капіталу, на відміну від товарних бірж, що регулюють рух товарів, адже цінні папери - не що інше, як різні форми його еквіваленту.

    Фондова біржа сприяє прискоренню руху капіталу та підвищенню ефективності економіки.

    Фондова біржа сприяє встановленню єдиної ціни на цінні папери, оскільки їхня вартість визначається ринковим шляхом у процесі торгів. Це дає можливість протидіяти спекуляціям цінними паперами внаслідок створення їхнього штучного курсу в різних регіонах, а також унеможливлює продаж фіктивних паперів.

    Фондова біржа сприяє придбанню на певних умовах і на певний строк вільних грошей, залученню коштів за рахунок випуску і продажу акцій, облігацій і спрямування їх на технічне оновлення підприємства, його переорієнтацію на випуск продукції, яка має найвищий попит. Біржа може сприяти переливу капіталу з однієї галузі в іншу, а завдяки державному регулюванню цих процесів він може спрямовуватись у ті соціальне важливі сфери, які найбільше його потребують

    Фондова біржа - як вторинний ринок цінних паперів сприяє здійсненню переходу фондових цінностей від одного суб'єкта до іншого. На первинному ринку цінності емітуються, тобто випускаються в обіг і розповсюджуються серед інвесторів. В окремих випадках на біржах можуть розповсюджуватися цінні папери. [2]

    Фондова біржа здійснює такі операції:

    1) облік цінних паперів, їх приймання, надання рекомендацій щодо встановлення початкової котирувальної ціни;

    2) оформлення угод щодо купівлі-продажу цінних паперів;

    3) виконання централізованих взаєморозрахунків у межах біржового ринку цінних паперів;

    4) забезпечення централізованого інформування і курсового контролю;

    5) правове оформлення угод.

    Перша фондова біржа виникла за доби первинного нагромадження капіталу в Амстердамі у ХVІІ ст. у зв’язку із розвитком капіталістичних відносин у Голландії; перша торгова біржа була заснована в Антверпені у 1531 р. У міру розвитку капіталізму в Англії й перетворення її на світову державу в ХVII—XIX ст. фондова біржа тут почала швидко розвиватися.

    Попервах  розвиток біржі був пов’язаний зі зростанням державного боргу, бо вкладені в облігаційні позики капітали могли перетворюватися на гроші. Коли з’явилися перші акціонерні товариства, об’єктом біржового обігу стають акції. У ХVІІ ст. такими акціонерними компаніями були переважно Ост-Індська й Вест-Індська компанії в Англії. Однак їхня діяльність також визначалася наявністю державного боргу, оскільки акціонерні компанії засновувалися за умови вкладення частини своїх коштів у державні позики. Ці компанії отримували великі прибутки від колоніальної торгівлі, що сприяло різкому підвищенню курсів їхніх акцій і біржовим спекуляціям.

    Сучасні уявлення про фондову біржу — це уявлення про неї, як про:

    а) складну систему торгівлі, значною мірою ґрунтовану на комп’ютерних засобах;

    б) систему виявлення курсів акцій;

    в) інститут, що в межах своєї компетенції відповідає за впорядкування ринкових відносин з приводу акцій та інших цінних паперів;

    г) систему торгівлі, яка сприяє зростанню інтернаціоналізації обігу цінних паперів.

    Потрібно  пам’ятати, що фондові біржі й  у минулому, й за сучасних умов не купують і не продають від свого  імені або за дорученням клієнтів цінні папери. Їх призначення полягає  у тому, що вони мають створити й  запровадити організаційну і  технічну системи, які вможливлюють швидке й ефективне укладання і виконання угод купівлі-продажу цінних паперів.

    Фондові біржі як особливий інститут вторинного ринку цінних паперів сприяють накопиченню  капіталу, його розподілу і перерозподілу, а також контролю за інвестиціями та інфляцією. Ефективність фондових бірж загальновизнана. Нині у світі налічують близько 200 фондових бірж, об’єднаних у Міжнародну Федерацію фондових бірж. Найбільшими з них є фондові біржі Нью-Йорка, Лондона і Токіо, на які припадає до 60 % загальносвітового обсягу торгівлі акціями. [1]

    Фондова біржа є одним із регуляторів фінансового ринку. Основна роль біржі полягає в обслуговуванні потоків фінансових і позичкових капіталів: нагромадженні і концентруванні капіталів, з одного боку, і кредитуванні і фінансуванні держави і різноманітних господарських структур – з другого. 
Роль фондової біржі в економіці країни визначається насамперед ступенем роздержавлення власності, а точніше, частки акціонерної власності у виробництві валового національного продукту. Крім того, роль біржі залежить від рівня розвитку ринку цінних паперів загалом. 
До основних функцій фондової біржі належать: 
• мобілізація і концентрація вільних грошових капіталів і нагромаджень за допомогою продажу цінних паперів; 
• кредитування і фінансування держави й інших державних організацій шляхом купівлі їх цінних паперів; 
• забезпечення високого рівня ліквідності вкладень в цінні папери. 
        Фондова біржа дає можливість забезпечити концентрацію попиту і пропозиції цінних паперів, де збалансованість на основі біржового ціноутворення реально відбиває рівень ефективності функціонування акціонерного капіталу.

    Фондова біржа є місцем котирування, здійснення операцій із цінними паперами і укладання угод. Фондова біржа сприяє встановленню єдиної ціни на цінні папери, оскільки їхня вартість визначається ринковим шляхом у процесі торгів. Це дає можливість протидіяти спекуляціям цінними паперами внаслідок створення їхнього штучного курсу в різних регіонах, а також унеможливлює продаж фіктивних паперів. [3]

    Фондові біржі відіграють надзвичайно важливу роль як в економічній та фінансовій системах окремих країн, так і на рівні міжнародної економіки та міжнародних фінансів. Через них проходять колосальні фінансові ресурси, доступ до яких досить не простий. Тільки найбільш потужні, надійні й стабільні емітенти, які мають високі фінансові результати, можуть їх отримати. Стабільність у світі багато в чому залежить від урівноваженості попиту і пропозиції на фондових біржах, що є основою регулювання біржової діяльності. На відміну від банків, які самостійно визначають напрями вкладення своїх ресурсів, фондова біржа не може адміністративно регулювати грошові потоки. Однак, хоча інвестори самостійно визначають, куди вкладати гроші, керуються вони при цьому, насамперед, біржовим котируванням цінних паперів. [4]

    Роль  фондової біржі в економіці країни визначається часткою акціонерної власності у виробництві ВНП. Крім того, роль біржі залежить від рівня розвитку ринку цінних паперів в цілому.  
Основна функція фондового ринку полягає в мобілізації коштів вкладників для цілей організації і розширення масштабів господарської діяльності [5]. Біржа кредитує і фінансує держава та різні господарські структури. Друга її функція, - інформаційна - ситуацію на фондовому ринку повідомляє вкладникам інформацію про економічну кон'юнктуру і дає їм орієнтири для розміщення своїх капіталів. Фондова біржа грає велику роль в організації холдингових компаній, що дозволяє забезпечити контроль над групою підприємств за допомогою скупки контрольних пакетів їх акцій.  
         Стан фондового ринку відіграє важливе значення для стабільного розвитку економіки, його крах, тобто сильне падіння курсової вартості цінних паперів за короткий проміжок часу, може викликати застій в економіці - адже падіння вартості цінних паперів робить вкладників абсолютно біднішими. Як наслідок, вони скорочують своє споживання, попит на товари і послуги падає, у підприємств накопичується нереалізована продукція, вони починають скорочувати виробництво і звільняти працівників, що ще більше скорочує рівень споживання. Крім того, падіння курсової вартості зменшує можливості підприємств акумулювати необхідні їм кошти за рахунок випуску нових паперів [6].  
         Велика депресія спонукала багатьох західних учених почати вивчати біржу як своєрідний барометр ділової активності в країні, показник ситуації на фондовому ринку та в економіці в цілому. Було проведено безліч досліджень залежності між змінами цін на акції та зміною економічної ситуації в країні. Незважаючи на незначні розбіжності в результатах, багато вчених сходяться на думці, що існує пряма залежність між цими величинами.  
          Отже, фондові біржі грають дуже істотну роль як для їх учасників, так і для економіки країни в цілому. Тому надзвичайно важливо, наскільки ефективно функціонують біржі, адже взаємозв'язок їх з роками посилюється. Прикладом тому може служити ситуація літа 2002 року, коли ситуація в США і Латинській Америці викликала зниження і навіть падіння більшості світових фондових ринків. Ще більш яскравий приклад описує Г. Баранов у статті «Закриття Америки»: «Слідом за падінням літаків на хмарочоси Всесвітнього торгового центру, почалося падіння світових фондових індексів і паніка на біржах. Цілий тиждень були закриті американські фондові біржі. Розпочався повноцінний фондовий криза. Для того щоб усвідомити, що це означає для світового ринку цінних паперів, досить згадати, що значна частина його знаходилася саме в США. Саме в Америці встановлювався орієнтир для всього іншого ринку, і він раптом зник. Від котирувань американських бірж багато в чому залежало те, як вели себе цінні папери на біржах Європи і Азії. Світовий фондовий ринок весь тиждень лихоманило, ніхто не міг оцінити глибину проблем, що виникли. Основний наслідок теракту - підвищення невизначеності, що відлякує інвесторів з фондових ринків »[7].  
        У сучасних умовах біржа перестала виконувати засновницьку роль при утворенні нових компаній, а її головним критерієм стало отримання високого прибутку. Хоча угоди на біржі діляться на інвестиційні, пов'язані з довгостроковим вкладенням грошових коштів, і спекулятивні, що носять короткостроковий характер досягнення прибутку, обидва види угод підпорядковані головній меті біржового механізму - отримання високого прибутку. У той же час довгострокова прибуток біржової угоди може бути скоригована (усунуто) через несприятливі зміни економічної ситуації через певний період після вкладення грошей.  
       Основними одержувачами біржового прибутку є інвестиційні банки і компанії, сімейні банкірські будинки, великі торгово-промислові корпорації, кредитно-фінансові інститути, а також власники великих індивідуальних пакетів. З метою отримання вигідної курсової різниці зазначені біржові суб'єкти вдаються до різних методів збагачення. З них найбільш важливими є отримання конфіденційної закритою інформації і штучне коливання (управління) курсами. У першому випадку доступ до прихованої інформації дозволяє зробити правильну ставку у грі на підвищення або пониження. У другому випадку це умисне вплив на курси цінних паперів з метою отримання значного прибутку.  
        Біржа нестійка за своєю природою. Це випливає із здатності залучати людей обіцянкою легкої наживи, прищеплювати смак до неї, обіцяти ще більшу, а потім після кількох жорстких потрясінь руйнує ці ілюзії одним ударом. Нестійкість біржі породжується її спекулятивним механізмом.  
Фондовий ринок несе ще важливу функцію - соціально-політичну. На відміну від універсальних, але безликих грошей, акції - інструмент адресний [8]. За акціями завжди стоїть конкретне підприємство, конкретний власник. Рух акцій на фондовому ринку робить економічну ситуацію прозорою, а значить, передбачуваним і безпечним. Навіть кризи на фондовому ринку, як не дивно, виконують стабілізуючу функцію, оскільки відбуваються в «віртуальної» реальності і завжди випереджають реальні соціально-політичні кризи, даючи можливість фінансовим установам та органам державного управління вжити відповідні дії.