Причини і види тіньового бізнесу в Україні, способи боротьби з ним

      Можна констатувати, що банківські та інші фінансово-кредитні установи дедалі частіше стають об'єктом тіньових шахрайських операцій, що негативно впливає на їхні доходи, знижує стабільність фінансового стану та загрожує збереженню ресурсів клієнтів. Останній аспект набуває особливої актуальності з огляду на зростання кількості фіктивних фінансових операцій, шахрайств із пластиковими картками і потребує розробки спеціальної стратегії запобіжного характеру та механізмів її реалізації.

      В Україні поширюються такі нові види злочинної діяльності, як телефонне шахрайство, комп'ютерне піратство, фальсифікація та пошкодження інформаційних засобів, несанкціонований доступ до комп'ютерних систем, комп'ютерна підробка тощо. При цьому збитки від таких форм злочинності можуть бути значно більшими порівняно з традиційними видами тіньової економічної діяльності.

      З огляду на те, що зазначені види злочинів становлять загрозу для фінансово-кредитних установ економічно розвинутих країн світу, а збитки від їх скоєння зростають швидшими темпами, ніж збитки від традиційних економічних злочинів, можна прогнозувати загострення ситуації у сфері фінансових злочинів і в Україні. Розглянемо комплекс заходів запобіжного характеру, спрямований на зниження рівня тіньової діяльності. 
 
 
 
 
 
 

      У кожному конкретному випадку запропонований комплекс заходів можна уточнювати або доповнювати відповідно до завдань дослідження. Проте під час їх розробки завжди варто зважати на дві основні позиції:

• передбачення (прогнозування) нових видів тіньової діяльності у вітчизняній економіці та оцінку її впливу на економічний розвиток держави, регіонів чи окремих сфер господарювання;
• завчасне вжиття запобіжних заходів, спрямованих на повну або часткову ліквідацію негативного впливу тіньової діяльності на розвиток легального сектору економіки.

      У сфері фінансово-грошових відносин комплекс заходів протидії тіньовим фінансовим операціям та фінансовому шахрайству слід розробляти за такими напрямами:

• поширення інформації серед учасників вітчизняних фінансових ринків про відомі схеми й можливу появу нових схем шахрайства із цінними паперами;
• доведення до населення через ЗМІ інформації про можливі види фінансового шахрайства та форми економічної злочинності, з якими воно може стикатись у повсякденних стосунках;
• удосконалення чинного законодавства в напрямах посилення економічної та кримінальної відповідальності за підробку і фальсифікацію цінних паперів, грошових знаків, кредитних карток, електронних платіжних засобів;
• ухвалення законів і законодавчих актів про комерційну, банківську таємниці з урахуванням міжнародних вимог, корпоративних та особистих інтересів клієнтів і власників;
• оголошення конкурсів на кращі розробки у сфері детінізації вітчизняної економіки тощо [9, С.23].

      Заходи, вживані відповідно до обґрунтованих напрямів запобігання розвитку тіньової економічної діяльності у сфері фінансово-грошових відносин, і механізми їх реалізації дадуть змогу знизити негативний вплив "тіньовиків" на розвиток національної економіки та фінансових ринків зокрема. 

     Формування  державної політики, визначення напрямків  та заходів щодо детінізації економіки  зумовлені положеннями Закону України «Про основи національної безпеки України», в якому накреслено: подолання тінізації економіки шляхом реформування податкової системи, оздоровлення фінансово-кредитної системи, припинення відпливу капіталу за кордон, зменшення позабанківського обігу грошової маси . 

     Висновки 

     Поширення в Україні такого соціально-економічного явища, як тіньова економіка, а також  обсяги продукції та фінансових ресурсів, які обертаються в цій сфері, являють собою суттєву перешкоду  забезпеченню сталого розвитку економіки. Значною проблемою є те, що переважна більшість операції, які можна віднести до тіньових, можна здійснювати в легальному нормативно-правовому полі, а доведення факту здійснення тіньової діяльності потребує значних зусиль органів державної влади. Внаслідок того, що обсяги тіньової економіки не можуть бути повноцінно враховані офіційною статистикою, розроблення спеціальних методів обліку і оцінок цього явища стає неможливим.

     В кожній сфері прояву тіньової економіки  потрібно шукати різні шляхи детінізації, адже специфічність кожної галузі не дає все звести під стандартне трактування. Так, сферу підприємництва необхідно легалізувати за рахунок удосконалення системи оподаткування, у добувній промисловості слід здійснювати прозоріші розподіли спеціальних дозволів і ліцензій на здійснення діяльності, у виплаті зарплати працівникам – ліквідувати дизпропорції в оплаті праці та ввести диференціацію оподаткування. Тобто необхідно створити умови для легалізації тіньового сектора та усунення державних корумпованих структур на всіх рівнях влади.

Список  використаної літератури: 

1. Варналій  З. Шляхи детінізації економіки  України та її особливості //Банківська справа.-2007.-№2.-С.56-57.
2. Дяченко Я. Детінізація економіки у системі макроекономічного регулбвання //Фінанси України.-2006.-№2.-С.68-77.
3. Озерський І.В. Тіньовий сегмент економіки // Економіка, фінанси. право.-2005.-№1.-С.28-31.
4. Предборський В.А. Тіньова економіка як загроза національній безпеці //Формування ринкрвих відносин в Україні.-2005.-№9(52).-С.14-18.
5. Предборський В.А. Тінізаційний аспект процесів початкового нагромадження капіталу в Україні //Формування ринкових відносин в Україні.-2007.-№6(73).-С.26-30.
6. Економіка України.-2007.-№1.-С.56-63.
7. Формування ринкових відносин в Україні.-2007.-№2(69).-С.23-27.
8. Вісник НБУ.-2000.-№12.-С10-11.
9. Вісник НБУ.-2004.-№3.-С20-23.
10. Прісняков В. Детінізація економіки // Фінанси України.- 2005.- №3.- С.72-81.