Облік грошових коштів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ваучерна система контролю грошових коштів              Ваучерна система - це система контролю за грошовими платежами, за якою кожна виплата і списання грошей мають бути розглянуті і затверджені раніше, ніж відбудеться сам факт оплати.Починається цей процес з дозволу на витрати або виплати, а закінчується випискою чека для оплати заборгованості, що виникла, або оплати тих чи інших витрат. Принципи внутрішнього контролю, які характерні для ваучерної системи передбачають:                           Рисунок 5.1 Принципи внутрішнього контролю Основою ваучерної системи є заздалегідь підготовлені ваучери, які являють собою форму дозволу для здійснення певних видів грошових витрат. Підготовкою ваучерів займається відділ розрахунків з постачальниками.  При цьому на титульній  стороні ваучера записується  інформація про заборгованість  на основі товарних документів (рахунків) постачальника. Надалі перевіряються самі товарні документи (рахунки) постачальника з метою встановлення: відповідності одержаного рахунка постачальника, копії замовлення на закупівлю, надісланого постачальнику, а також копії звіту про отримані цінності (якщо вони вже отримані); правильності цін та підрахунків.                             Після завершення перевірки ваучер затверджується відповідальною особою відділу і передається разом з товарними документами (рахунками) в бухгалтерію для обліку. Працівники бухгалтерії на зворотному боці ваучера записують бухгалтерське проведення для відображення операції в обліку, вказують номер і суму чека, якщо оплата була вже проведена. Затверджений старшим бухгалтером ваучер записується в реєстр ваучерів з відображенням всіх необхідних реквізитів.Після запису в реєстрі ваучери зберігаються в папці доплачених ваучерів (пам'ятній папці) або картотеці за датами оплати.         При настанні дати оплати ваучер виймається з картотеки (папки) і затверджується до оплати. Відповідальна особа виписує чек, проставляє на ваучері суму до оплати і передає не підписаний чек разом з ваучером на підпис уповноваженій на це особі.         Підписаний чек передається одержувачу грошей (постачальникові), а на ваучері і прикладених до нього документах проставляється штамп "Оплачено". Після цього погашений ваучер і копія чека повертається в бухгалтерію для обліку, де робиться запис у реєстр чеків про здійснену оплату та довідково у реєстр ваучерів (записується дата і номер чека). Після відмітки на зворотній стороні факту оплати ваучер зберігається на підприємстві в алфавітному порядку у "Файлі оплачених ваучерів". У випадку можливості отримання від постачальника знижки за дострокову оплату, ваучер виписується за чистою сумою, тобто за мінусом знижки. Якщо підприємство не погасило суму заборгованості постачальнику у термін, визначений для отримання знижки, то тоді воно зобов'язано сплатити усю суму боргу.При цьому не одержані суми знижки відображаються в обліку як збитки, а у звіті про прибутки і збитки - у складі інших витрат.

 

 

 

 

 

5. Облік короткострокових фінансових інвестицій

В окремих випадках підприємство може мати грошових коштів більше, ніж йому необхідно для оплати поточних зобов'язань. Вільні грошові кошти можуть бути використані для одержання доходів у вигляді дивідендів або відсотків шляхом їх інвестування у короткострокові цінні папери. Особливо це є вигідним у період дії високих відсоткових ставок.Під фінансовими інвестиціями розуміють активи, які утримуються підприємством з метою отримання вигоди в майбутньому. Залежно від терміну утримання на підприємстві інвестиції поділяють на короткострокові (до одного року) і довгострокові (більше одного року).

Для віднесення інвестицій до короткострокових вони повинні відповідати таким двом вимогам:

- вільно обертатися на ринку - це означає, що вони можуть бути легко перетворені на гроші або обмінені на щось інше, яке у свою чергу може бути легко перетворене на гроші;

- мати короткий період дієздатності, тобто вони призначені для утримання терміном не більше одного року.

Короткострокові інвестиції належать до високоліквідних активів і за цим показником посідають друге місце після грошових коштів.

До короткострокових фінансових інвестицій належать:

Рисунок 6.1 Короткострокові фінансові інвестиції

Депозитний сертифікат засвідчує надання підприємством позики банку з метою отримання доходу у формі відсотків, величина яких залежить від терміну і суми інвестиції. В більшості випадків відсоткова ставка зростає пропорційно сумі та терміну депозиту. У випадку дострокового зняття коштів підприємство сплачує штраф. Депозитні сертифікати обліковуються за вартістю їх придбання з нарахуванням наприкінці облікового періоду відсотків.

У випадку придбання облігацій та інших боргових зобов'язань підприємство стає кредитором фірми, яка випустила ці папери. За інвестування коштів у розвиток іншого підприємства власник таких цінних паперів отримує дохід у вигляді відсотків.

Придбавши акції іншого підприємства, їх покупець стає співвласником цього підприємства та здобуває право не тільки отримувати дохід у вигляді дивідендів, але й приймати участь в управлінні.

У більшості випадків придбання облігацій і акцій розглядається як довгострокові інвестиції, але у випадку віднесення їх до короткострокових головна відмінність полягає у ставленні до них інвестора стосовно того, на протязі якого часу він бажає володіти цими цінними паперами.

Згідно із принципом собівартості короткострокові інвестиції, що надходять на підприємство у результаті купівлі, відображаються в обліку за первісною вартістю, яка включає в себе ціну придбання плюс усі витрати, понесені при купівлі цінних паперів (комісійні винагороди, мито, збори, податки, обов'язкові платежі тощо).

У випадку реалізації цінних паперів різниця між продажною і купівельною їх вартістю відображається як прибуток або збиток у складі фінансових доходів чи фінансових витрат.

Оцінка та облік короткострокових фінансових інвестицій здійснюється не за окремими об'єктами інвестування, а за типами інвестицій (портфелями).

 Інвестиційний портфель короткострокових цінних паперів оцінюєтьсяспочатку за вартістю придбання. Облігації як боргові цінні папери і в подальшому показуються у звітності за їх фактичною первісною вартістю. Акції, які класифікують як поточні активи, у міжнародній практиці можуть відображатися:

- за нижчою з двох оцінок - за собівартістю чи за ринковою вартістю;

- за ринковою вартістю.

Якщо поточна ринкова вартість портфеля акцій стає нижчою за вартість їх придбання, то в обліку робиться запис для коригування облікової вартості акцій до рівня їх ринкової вартості з відображенням суми різниці у вигляді нереалізованого збитку: Нереалізовані збитки за короткостроковими цінними паперами

Рахунок "Резерв на знецінення акцій" (або "Поправки на зниження до ринкової вартості короткострокових інвестицій") є регулюючим до рахунка "Короткострокові фінансові інвестиції". У балансі на суму цього рахунка зменшується вартість короткострокових інвестицій і у валюту балансу включається їх чиста реалізаційна вартість (за мінусом резерву).

Перевищення ринкової вартості акцій над вартістю їх придбання в обліку не відображається. Це пов'язано з консервативним підходом, відповідно до якого зразу визнаються можливі збитки, а визнання потенційного прибутку відтягується до моменту його фактичного отримання.

Тому у випадку подальшого підвищення ринкової вартості портфеля акцій буде зроблено зворотне проведення на збільшення ринкової вартості акцій, але лише в межах минулої собівартості.

У випадку використання альтернативного варіанту відображення у звітності короткострокових інвестицій в акції за ринковою вартістю, відхилення справедливої (ринкової) їх вартості від балансової визнають як інші фінансові доходи або інші фінансові витрати.

 

 

 

 

Висновки

Грошові кошти відносяться до найбільш ліквідної частини активів і характеризуються тим, що можуть бути негайно використані для оплати поточних зобов'язань. Вони складаються із наявної готівки в касі, чеків та грошових переказів, отриманих від клієнтів, і вкладів на рахунках в банку.

        Для зберігання грошей в банку підприємство може відкривати декілька видів рахунків: банківські чекові рахунки, простий банківський рахунок, рахунок для розрахунків з персоналом, а також рахунки для кредитних ліній

В окремих випадках підприємство може мати грошових коштів більше, ніж йому необхідно для оплати поточних зобов'язань. Вільні грошові кошти можуть бути використані для одержання доходів у вигляді дивідендів або відсотків шляхом їх інвестування у короткострокові цінні папери. Особливо це є вигідним у період дії високих відсоткових ставок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел