Необхідність фінансів в умовах ринкової економіки

                                                Вступ

   У сучасних економічних відносинах між суб’єктами господарювання особливе місце належить фінансовим .Специфіка цих відносин полягає в тому ,що вони завжди  подаються у грошовій формі незалежно від того ,стосується це забезпечення виробничої діяльності коштами чи розподілу створених прибутків накопичень підприємств, формування і використання відповідних фондів грошових коштів. Фінансові відносини завжди існують об’єктивно і мають конкретні форми прояву.

  Головне місце в загальній системі фінансових відносин у суспільстві належить фінансам підприємств.

   Фінансові відносини , що виникають у процесі діяльності суб’єктів, характеризується широким спектром. Вони охоплюють процеси  створення підприємств; одержання і розподілу прибутків та накопичень; формування відповідних фондів грошових коштів;взаємовідносин з різними ланками фінансово-кредитної системи;формування і використання фонду оплати праці;розрахунків з постачальниками та підрядниками тощо.

   Метою вивчення фінансів розглядання сутності фінансів підприємств, принципи їх організацій функцій, особливості організації на підприємствах різних форм власності , зміст та завдання фінансової діяльності на підприємствах; сутність грошових коштів, канали їх надходження, порядок зберігання, витрачання та організація розрахунків різноманітними їх формами; сутність фінансових результатів, їх види , порядок розрахунку та розподілу; сутність податків ,їх класифікація,джерела оплати ,порядок розрахунку і сплати в бюджет;сутність оборотних активів порядок та джерела їх формування , питання нормування та ефективності використання ; сутність кредиту, йог форми, види та організація банківського кредитування підприємств; сутність, склад, знос та амортизація основних фондів ;капітальне вкладення ,їх види ,порядок здійснення та фінансування ;сутність фінансового планування ,його види та їх характеристика ,зміст та порядок складання фінансового плану підприємства; сутність фінансового стану, ліквідності та платоспроможності підприємств, їх показники та методика розрахунку тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Сутність фінансів їх ,ознаки

  Відомо, що кожна економічна категорія має свій зміст ,понятійне навантаження , займає саме їй призначене місце. І тому не буває більше чи менше важливою. Може змінюватись тільки її роль у суспільному житі . Фінанси ,як економічна категорія, існують об’єктивно і не залежать від економічної чи політичної системи .

  Поняття «фінанси» досить  широке. Це – доходи , грошові платежі, хитрощі, лихварство, пограбування , державні доходи , а пізніше й державні видатки. Одночасно фінанси – це вчення , наука про державне господарювання , про оподаткування, його оптимізацію та сферу поширення. До того ж в науковій літературі немає єдиної думки щодо ентомології слова «фінанси». Переважає підхід, що «фінанси» походять від давньофранцузького <finer>- «платити», «сплачувати», а це, в свою чергу , пов’язано із латинським <fin>,  що означає «кінець», «закінчувати». Існує також думка , що слово «фінанси» є результатом трансформації стародавніх конструкцій «Бог - Господь», тому іноземне слово «фінанси» може дослівно перекладатись як «буття».

  Сьогодні важко назвати автора,який почав використовувати термін «фінанси». Але багато дослідників авторство залишають за французьким вченим Ж.Боденом , який в 1577 р видає наукову роботу «Шість книг про республіку», де під фінансами розумілася сукупність коштів , необхідних для задоволення потреб держави та різних суспільних груп. Встрічається також точка зору , що першим автором праці , присвяченим фінансам , був Ксенофонт(430-355 рр до н.е). Його робота називається « про доходи Афінської республіки».

   У XVIII столітті трактування поняття фінансів як держаного господарства одержало подальший розвиток. Форми та методи мобілізації коштів постійно змінювалися й удосконалювалися , що пов’язано із розвитком економіки держав.

   У XIX столітті спостерігається бурхливий економічний розвиток .Поглиблюється й саме розуміння фінансів. Відбувається перехід до розуміння фінансів як самостійної галузі знань, що охоплює нові сфери функціонування й впливу. Зокрема, фінанси сфери виробництва фінансові ринки , державний кредит тощо. Фінанси перетворюються на вагомий фактор політичного й екномічного життя держави.

   Найвищого розвитку фінанси досягли XX столітті , коли функції держави розширились і вдосконалились, а товарно – грошові відносини посіли головне місце в економічних системах. Функціонування фінансів визначає кількісні й якісні параметри будь-якого економічного явища чи процесу, а також кінцеві результати діяльності.

   Усі процеси економічного життя , де беруть участь фінанси, мають грошове вираження , тобто оцінку в грошовій формі. А економічне життя постійно вимагає створення грошових фондів для задоволення різноманітних потреб.Розмір цих фондів характеризує діяльність та фінансові можливості країни , господарської структури ,громадянина.

  Обов’язковою ознакою участі фінансів у економічному житті держави , підприємця, громадянина є гроші. Найбільш поширена наукова думка , що без використання грошей не існували б фінанси. Тобто фінанси як економічна категорія знаходяться у сфері грошового обігу й не виходять за межі грошових відносин. Але не всі грошові відносини належать фінансам. Наприклад, якщо людина купує продукти харчування, предмети, отримує заробітну плату , то ці відносини є грошовими , але не фінанси. А коли людина сплачує податки , коли власник створює відповідний фонд і вкладе його у цінні папери , в результаті чого матиме певний дохід , коли формується та використовується бюджет держави – ці відносини належать до сфери фінансів. Тобто, враховуючи зазначене , ми можемо сказати, що фінанси – це економічні відносини , що існують у сфері грошового обігу й обслуговують рух грошових потоків . При цьому слід зауважити , що обслуговують не завжди еквівалентний рух грошей.

  Існує також думка , що фінанси виходять за межі грошового обігу, враховуючи, наприклад, таке економічне явище, як бартер. Питання межі існування фінансів є дискусійним в сучасній економічній науці.

  Якщо говорити  про межі функціонування економічної категорії, то необхідно зважати на її абстрактний характер , на те, що кожна категорія відображає рівень наших знань, що економічні відносини не стоять на місці , а постійно змінюються , на те ,що наші визначення правильні тільки сьогодні, поки в повній мірі діють товарно- грошові відносини.

   Щоб визначити  суть та роль такої економічної  категорії як фінанси необхідно  чітко розкрити причини, що викликають до життя фінанси:

- розподіл праці як результат  закономірностей розвитку виробництва і суспільства;

- існування товарно - грошових  відносин;

- необхідність розподілу і перерозподілу  валового внутрішнього продукту  з метою дотримання пропорцій  відтворення ;

- утримання невиробничої сфери, управління, оборони країни тощо.

  Фінанси за  своїм економічним змістом – складова економічних явищ і процесів, економічної системи в цілому .У фінансовій теорії немає єдиної думки щодо визначення фінансів. Розгляд еволюції теорії фінансової науки дозволяє зробити висновок про відсутність чіткої тенденції розвитку. Окрім того, багато теорій беруть із різних шкіл економічної думки .На думку Ш. Бланкарта , в розвитку фінансової науки тільки минулого століття можна простежити наступні тенденції:

• виокремлення економічного аналізу діяльності держави у спеціальну ланку фінансової науки;
• фінансова наука «старих» наукових концепцій ( наприклад кейнсіанського походження);
• фінансова наука , яка орієнтована на суспільний добробут( теорії ,побудовані на концепції К .Вікселля);
• фінансова наука, орієнтована на економіку добробуту (теорії неокласиків Дж. Мілля,  А. Маршала, А. Пігу, В. Парето);

  Тобто , теорії фінансової науки тісно пов’язані з теоріями про державу.

   Більшість економістів радянської доби звужено трактує фінанси , відводячи їм роль розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту в процесі відтворення в державі.Це зумовлено тим, що у теоретичному плані на стадії будівництва комуністичного суспільства сфера дії фінансів має звужуватися разом із звуженням товарно- грошових відносин ,які повинні відмирати.

 

  Функції фінансів підприємств  і їх характеристика

  Фінанси підприємств  як економічна вартісна категорія  у процесі відтворення виявляються  через дві головні функції  : розподільчу і контрольну.

   Розподільча функція фінансів. Валовий внутрішній продукт, що виробляється у країні , призначений для споживання учасниками процесу виробництва та інше.Проте перед споживанням він обов’язково має бути розподілений між державою , підприємствами  і населенням .Розподіл ВВП утвореного у сфері матеріального виробництва ,відбувається перед усім на підприємствах та інших суб’єктах господарювання за допомогою фінансів із застосуванням їх розподільчої функції.

   Ця функція  фінансів підприємств виявляється   в розподілі отримуваних суб’єктами  господарювання виручки , інших доходів і накопичень за відповідними напрямками. Так , отримуваний виторг спрямовується насамперед на відшкодування вартості використаних у  процесі виробництва засобів виробництва. ЇЇ залишок – валовий дохід – розподіляється на фонд оплати праці працівників сфери матеріального виробництва і чистий дохід(прибуток). Частина чистого доходу (прибуток) спрямовується передусім на сплату відповідних податків і платежів до бюджету ,а частина, що залишилась – на створення резервів і фондів підприємства .Розподіл отримуваних підприємствами доходів і накопичень показано на мал 1

  Іншими словами ,при розподілі отримуваних доходів і накопичень за допомогою розподільчої функції фінансів на підприємствах утворюються фонди і резерви , які реально використовується.

   Наявність розподільчої  функції виокремлює фінанси зі сфери дії грошей і перетворює їх на окрему економічну категорію. Інструмент розподілу та перерозподілу доходів і накопичень ,формування відповідних фондів і резервів .Іншими словами , існує розподільча функція фінансів підприємств об’єктивно і в умовах ринкової економіки. Через неї фінанси здійснюють первинний розподіл  і перерозподіл ВВП, який створюється у сфері матеріального виробництва шляхом формування централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, які використовуються на потреби держави і підприємств.

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Мал 1 Розподіл доходів і накопичень  підприємств

 Проте існування  розподільчої функції фінансів  підприємств в умовах ринку  окремі економісти заперечують, що, на наш погляд, економічно не обґрунтовано.

    Контрольна функція фінансів підприємства. Ця функція виявляється в контролі за виконанням підприємствами обсягів виробництва  і продажу продукції, отримання прибутку, формування і цільовим використанням фондів коштів , фінансових ресурсів підприємств.

   Фінансовий контроль охоплює всі аспекти господарської діяльності підприємств,  включаючи розподіл ,перерозподіл, створення і використання всіх видів ресурсів.

    Фінансовий розподіл – це контроль за гривнею за формуванням та раціональним використанням матеріальних і фінансових ресурсів на кожному підприємстві та в народному господарстві країни загалом. Мета контролю полягає в перевірці збереження і правильності витрачання матеріальних та фінансових ресурсів згідно з чинним законодавством і нормативним документами, а також у виявленні та попередженні порушень при їх використанні.

    Контроль за  господарсько – фінансовою діяльністю  підприємств здійснюють органи  управління і відомства всіх  рівнів за різними напрямками:

   -державні структури – щодо одержання прибутку ,правильності вирахування і своєчасності сплати податків та платежів у бюджет і централізовані позабюджетні фонди;

   - установи банків  – щодо порядку кредитування  і здійснення розрахунків підприємств.

    При цьому  контроль  за діяльністю підприємств пов’язаний із застосуванням різних санкцій і стимулів ,які сприяють поліпшенню і підвищенню ефективності роботи підприємств.

   Фінансовий контроль  за господарською діяльністю  підприємств і господарських  організацій зумовлюється необхідністю співвіднесення витрат з результатами виробництва за допомогою грошей , вартісного  ( грошового) обліку.

    Найбільш ефект фінансовий контроль  забезпечує на базі госп- прозрахунку , згідно щ яким витрати підприємств безпосередньо залежать від їх доходів, а фінансовий стан -  від результатів діяльності. Цим фінансовий контроль сприяє зміцненню госпрозрахунку , підвищенню дохідності та ефективності функціонування підприємств.

   Крім двох основних  функцій – розподільчої  і  контрольної – в економічній і фінансовій літературі наводяться й інші функції фінансів підприємств: забезпечувальна ,стимулююча, регулююча, формування грошових фондів, їх використання та інше. Ці функції , на  наш погляд , не мають економічного змісту та самостійності , а є кінцевою метою здебільшого розподільчої функції .Наприклад, регулювання в економіці – це процес ,який передбачає, з одного боку, розподіл частини певного фонду вищого рівня (бюджету) між його нижчими ланками з метою виведення останніх на потрібний рівень, тобто регулювання здійснюється через розподіл. Грошові фонди формуються також шляхом розподілу відповідних доходів і накопичень підприємств.

    Таким чином, до наведених додаткових функцій фінансів підприємств слід підходити критично , виходячи з їх внутрішнього змісту і пов’язуючи з основними функціями: розподільчою і контрольною.