МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Дніпропетровська
державна фінансова академія
Центр заочного навчання та
дистанційної освіти
Фінанси та кредит
Контрольна робота
№
Реєстраційний № ________________
Курс
Четвертий______________________________________
План
ВСТУП
1. У якому документі
оформлюються результат ревізії
проведеної органами Державної
фінансової інспекції. Назвіть
основні розділи цього
документу.
2. Наведіть основні
ознаки податкової перевірки.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Вступ
Державний фінансовий контроль,
через контролюючі органи в тому
числі і контрольно-ревізійну службу,
державну фінансову інспекцію, поширюється
на економічну діяльність всіх галузей
господарства, виконуючи при цьому відповідні
завдання.
Однією із важливих процедур
ревізії є узагальнення і систематизація
результатів контролю, необхідних для
складання акта ревізії фінансово-господарської
діяльності підприємства. Зокрема, складаються
відомості вибіркової інвентаризації,
порівняльні відомості за результатами
інвентаризації, акти інвентаризації
коштів у касі, часткові акти ревізії.
Однорідні недоліки, що виявлені під
час ревізії, узагальнюються в таблицях,
схемах, відомостях і інших документах.
Результати контролю можуть оформлятись
групувальними відомостями виявлених
під час ревізії недоліків. Це
групування недоліків у діяльності
підприємства за мірою їх виявлення
ревізорами відображається в групувальному
журналі ревізора (групувальній відомості
виявлених під час ревізії
недоліків і порушень). Відповідно
до структури акта ревізії фінансово-господарської
діяльності у групувальному журналі
ревізора (групувальній відомості виявлених
недоліків і порушень) для кожного
розділу акта ревізії відводиться
декілька сторінок, на яких ревізор
відображає згруповані за однорідними
ознаками недоліки і порушення.
У якому документі
оформлюються результат ревізії
проведеної органами Державної
фінансової інспекції. Назвіть
основні розділи цього документу.
Для доброякісного оформлення
матеріалів ревізії фінансово-господарської
діяльності підприємства велике значення
має правильна систематизація її
матеріалів. Тому перед складанням
акта ревізії ревізуючі накоплюють
необхідний матеріал і систематизують
його в певній послідовності. Така систематизація
виявлених порушень групується в зазначених
журналах або відомостях, які прикладають
до акта ревізії. В акті ревізії зазначається
зміст виявлених недоліків і порушень
із посиланням на відповідні додатки (відомості,
акти, розрахунки тощо).
Неістотні порушення
заносять в акт ревізії у
стисній формі, і за ними
на місцях приймаються міри
щодо усунення.
На основі журналів
або відомостей порушень, актів,
розрахунків та інших результатів
ревізор складає акт ревізії
фінансово-господарської діяльності
підприємства. Згруповані за видами
найбільш істотні порушення законності
і доцільності господарських
операцій і факти зловживань
записують в акти ревізії ґрунтовно,
точно й об’єктивно.
Ревізор документально обґрунтовує
відмічені в актах нестачі, порушення
і зловживання, розкриває їх причини
і приймає міри щодо відшкодування
матеріального збитку.
Методичні рекомендації щодо
здійснення інспектування органами
Державної фінансової інспекції
України розроблено відповідно до Закону
України "Про державну контрольно-ревізійну
службу в Україні" (2939-12) та Порядку
проведення інспектування Державною фінансовою
інспекцією, її територіальними органами
, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 20.04.2006 р. № 550, з метою забезпечення
єдиних підходів до підготовки до ревізії,
її проведення, оформлення результатів
та реалізації матеріалів.
Добре опрацьований і всебічно
перевірений матеріал у процесі
ревізії дозволяє уникнути будь-яких
несподіванок і заперечення посадових
осіб організації чи підприємства,
що ревізується. Всі факти в акті
ревізії заносять після детальної
перевірки й уточнення з відповідними
посадовими особами і працівниками
бухгалтерської служби. Це полегшує опрацювання
ревізійних матеріалів і складання
акта ревізії.
Акт ревізії фінансово-господарської
діяльності підприємств складається
із вступної частини і результативної.
Орієнтовна схема вступної частини
акта ревізії наведена нижче
в додатку 1. У вступній частині
акта вказують найменування і
підпорядкованість підприємства, що
ревізується, склад ревізійної
групи, на основі якого документа
проведена ревізія, за який
період, прізвище та ініціали
керівників підприємства, головного
бухгалтера і час їх роботи,
які ділянки діяльності підприємства
піддавались суцільній перевірці
і які – вибірковій, об’єм
і перелік питань, які підлягали
ревізії тощо.
У результативній частині
в розрізі структури акта ревізії
розкривається зміст порушень
і недоліків у роботі підприємства,
що ревізується, і його окремих
ділянок. Кожний факт порушення
необхідно підтвердити первинними
документами, машинограмами, таблицями,
розрахунками тощо.
Зміст акта ревізії
визначено Інструкцією про порядок
проведення ревізії і перевірок
державною контрольно-ревізійною
службою в Україні. Зміст виявлених
ревізією порушень і недоліків
після вступної частини акта
може відображатись у таких
розділах акта ревізії:
1. Ревізія операцій, пов’язаних
із використанням і збереженням
основних фондів.
2. Ревізія операцій з
товарно-матеріальними цінностями.
3. Ревізія коштів, касових
і розрахункових операцій.
4. Ревізія операцій з
виробництва та реалізації продукції.
5. Ревізія витрат на
виробництво та калькулювання
собівартості продукції.
6. Ревізія використання
трудових ресурсів і фонду
оплати праці.
7. Ревізія капіталу, резервів
і фінансового стану.
8. Ревізія результатів
фінансово-господарської діяльності.
9. Перевірка стану бухгалтерського
обліку, звітності і внутрішньогосподарського
контролю.
Залежно від галузі
діяльності підприємства може
визначитись і інша структура акта ревізії.
Перевіривши усі перераховані
документи за формою і змістом, розглянувши
пояснення осіб, відповідальних за
виробничу і фінансово-господарську
діяльність підприємства, а також
матеріально відповідальних осіб, ревізія
виявила недоліки і порушення
законодавства і нормативних
документів, які викладено у відповідних
розділах акта комплексної ревізії.
Одним із важливих етапів ревізії
є складання висновків про
роботу підприємства, а також розробка
заходів, направлених на усунення недоліків
у його роботі, та організація контролю
за виконанням прийнятих рішень.
У висновках дається
коротка оцінка встановлених
фактів і порушень. Висновки за
підсумками ревізії не повинні
переказувати зміст акта ревізії,
а покликані давати характеристику
стану роботи підприємства, що
обревізоване. Оцінка недоліків повинна
бути об’єктивною, необхідно вказати
розміри матеріального збитку, втрат і
безгосподарських витрат. У висновках
наводять найважливіші факти і положення
із акта ревізії. Висновки повинні розкривати
причини порушень і зловживань.
Пропозиції за актом
ревізії повинні бути направлені
на усунення виявлених порушень
і недоліків, покращання роботи
підприємства, забезпечення збереження
цінностей; відрізнятися стислістю
та конкретністю.
У пропозиціях необхідно
викласти практичні заходи щодо
усунення недоліків і порушень,
попередження можливості їх повторення.
За кожним пунктом потрібно
вказувати, що необхідно зробити
для усунення недоліків, конкретні
терміни і відповідальних осіб
за виконання цих пропозицій.
У пропозиціях не повинно бути
загальних фраз, а важливо викласти,
що необхідно зробити для попередження
порушень, покращання господарської
діяльності і збереження товарно-матеріальних
і грошових цінностей. Щоб уникнути дублювання
в оформленні ревізійних матеріалів, висновки
і пропозиції подають у формі проектів
наказу за результатами ревізії.
Керівник відповідного
підрозділу контрольно-ревізійної
служби повинен забезпечити належний
контроль за виконанням прийнятих
рішень. Керівники підприємств, що
обревізовані, зобов’язані у встановлений
термін представити звіти про результати
здійснених ними заходів щодо усунення
виявлених ревізією порушень і недоліків,
про що в журналі обліку проведених ревізій
контрольно-ревізійного управління (відділу)
робиться відмітка. Найбільш дієвим способом
контролю за виконанням рішень за результатами
ревізії є їх перевірка безпосередньо
на об’єктах ревізії. У цьому випадку
ревізор або другий спеціаліст (представник
ревізуючого органу) складає на об’єкті
ревізії акт про виконання рішення за
результатами ревізії. У випадку невиконання
рішень ревізуючий орган приймає відповідні
заходи, щоб забезпечити виконання даного
рішення.
Якщо є підстава
для притягнення винних осіб
до кримінальної відповідальності,
то матеріали ревізії передаються
слідчим органам. Передачу матеріалів
слідчим органам може проводити
в необхідних випадках безпосередньо
керівник ревізійної групи, який
проводив ревізію.
Якщо нанесено матеріальний
збиток, але винні особи не притягуються
до кримінальної відповідальності, чи
кримінальну справу припинено, необхідно
запропонувати керівнику підприємства,
що ревізується, пред’явити громадянські
позови до осіб, винних у нанесенні
матеріального збитку.
Контрольно-ревізійні
органи повинні встановлювати
ділові контакти з органами
слідства при розслідуванні ними
справ за матеріалами ревізії.
Відмова про порушення кримінальної
справи чи постанова слідчих
органів про припинення кримінальної
справи, порушеної за матеріалами
ревізії, можуть бути оскаржені
у встановленому законом порядку.
Контрольно-ревізійні
органи повинні здійснювати контроль
за впровадженням у життя заходів
щодо усунення виявлених ревізіями
недоліків і порушень та виконанням
прийнятих рішень, визначених наказом
(додаток 2).
Основні ознаки податкової
перевірки.
Відповідно до Розділу
ІІ. “Адміністрування податків, зборів
(обов’язкових платежів) Податкового
кодексу України, податковий контроль
– система заходів, що вживаються
контролюючими органами з метою контролю
правильності нарахування, повноти
і своєчасності сплати податків
і зборів, а також дотримання
законодавства з питань проведення
розрахункових та касових операцій,
патентування, ліцензування та
іншого законодавства, контроль
за дотриманням якого покладено
на контролюючі органи. Основними
контролюючими органами, які здійснюють
контроль за правильністю нарахування
та перерахування до бюджету
податку на прибуток є органи державної
податкової служби. Сьогодні податкове
законодавство визначає, що податковий
контроль полягає не лише
в перевірці правильності нарахування
та перерахунку до бюджету податків,
а й у веденні обліку платників
податків та інформаційно-аналітичного
забезпечення діяльності органів державної
податкової служби (рис. 1)
Рисунок 1.
Список літератури
- Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, прийнятий Верховною Радою України 26.01.93 // Голос України. – 1993. – № 39.
- Закон України “Про державну податкову службу в Україні”, прийнятий Верховною Радою України 24.12.93 // Голос України. – 1994. – № 26.
- Положення про Державну фінансову інспекцію України Затверджено Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 499/2011
- Інструкція про порядок проведення ревізії, перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні, затверджена наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 3.10.97 № 121.
- Державна Фінансова інспекція України \\ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо здійснення інспектування органами Державної фінансової інспекції України ЗАТВЕРДЖЕНО 14.12.2011 N 90
- Порядок проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 р. N 361
- Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія. – Житомир, 2000.
- Кучер С.В. «Особливості здійснення податкового контролю за нарахуванням та сплатою податку на прибуток» Вісник ЖДТУ №2(56) - 2010.
- Романів «Ревізія і контроль» підручник [Режим доступу] http://100pudov.com.ua/manual/ukr/4/49/
- www.odoblkru.gov.ua
- www.dkrs.gov.ua
- zakon1.rada.gov.ua
- www.licasoft.com.ua