Напрями зміцнення доходної бази місцевих бюджетів

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Января 2012 в 15:23, магистерская работа

Краткое описание

Місцевим бюджетам як фінансовій основі місцевого самоврядування належить особливе місце, а збільшення надходжень до місцевих бюджетів і водночас зміцнення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування, є досить актуальним.

Проблема формування доходної бази місцевих бюджетів останніми роками перебуває в центрі уваги науковців, працівників органів виконавчої влади і місцевого самоврядування та фінансових органів. Серед українських вчених треба згадати О. Василика, О. Кириленко В. Кравченка, І. Сазонця, В. Швеця, І. О. Луніну, І. Чугунова та ін. Але на сьогодні спроби їх реформування в Україні не призвели до створення зваженої системи розподілу повноважень між органами державної та місцевої влади. Місцевий бюджет повинен бути потужним інструментом пристосування поточного рівня економічного та соціального розвитку країни до пріоритетів розвитку суспільства, в ідеальному випадку, він має бути складений як засіб збереження балансу інтересів між перспективами економічного росту та потребами соціального розвитку [1, с. 25].

Файлы: 1 файл

НАПРЯМИ ЗМІЦНЕННЯ ДОХОДНОЇ БАЗИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ.doc

— 45.50 Кб (Скачать)

НАПРЯМИ ЗМІЦНЕННЯ  ДОХОДНОЇ БАЗИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ

7-07-2011, 22:27

(голосів: 0) Предмет: Регіональна економіка 

   Місцевим  бюджетам як фінансовій основі  місцевого самоврядування належить  особливе місце, а збільшення  надходжень до місцевих бюджетів і водночас зміцнення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування, є досить актуальним.

   Проблема  формування доходної бази місцевих  бюджетів останніми роками перебуває  в центрі уваги науковців, працівників  органів виконавчої влади і  місцевого самоврядування та фінансових органів. Серед українських вчених треба згадати О. Василика, О. Кириленко В. Кравченка, І. Сазонця, В. Швеця, І. О. Луніну, І. Чугунова та ін. Але на сьогодні спроби їх реформування в Україні не призвели до створення зваженої системи розподілу повноважень між органами державної та місцевої влади. Місцевий бюджет повинен бути потужним інструментом пристосування поточного рівня економічного та соціального розвитку країни до пріоритетів розвитку суспільства, в ідеальному випадку, він має бути складений як засіб збереження балансу інтересів між перспективами економічного росту та потребами соціального розвитку [1, с. 25].

     Метою  дослідження є обґрунтування  напрямків зміцнення фінансової  бази місцевих органів самоврядування.

  Проаналізувавши існуючу систему формування доходної бази місцевих бюджетів, можна відмітити низку проблем, невирішення яких стримує загальний процес формування місцевих бюджетів. Обсяги коштів, які спрямовуються до Державного бюджету України, сягають 74,4% зведеного бюджету та лише 25,6% припадає на близько 12 тисяч місцевих бюджетів, що свідчить про мізерність дохідної бази адміністративно-територіальних формувань відсутність реальних механізмів забезпечення зростання фінансової незалежності регіонів та розвитку демократії.

   Слід  зазначити, що частка доходів  місцевих бюджетів без урахування  міжбюджетних трансфертів у структурі  доходів зведеного бюджету поступово  знижується. Згідно з статистичними  даними, у 2010 р. цей показник  становив 25,6%, тоді як в 2001 р. - 37,33%. Одним із результатів набрання чинності Бюджетним кодексом стало суттєве скорочення надходжень і збільшення частки міжбюджетних трансфертів у доходах місцевих бюджетів. Крім того було надано пріоритет вирівнюванню середньодушових видатків місцевих бюджетів.

   Питома  вага міжбюджетних трансфертів  у складі доходів місцевих  бюджетів у 2001 - 2010 рр. в середньому  по країні зросла з 29,1% до 49,4%. Слід зазначити, що порівняно  з 2001 р. за окремими бюджетами  цей показник підвищився більш  ніж удвічі, що також є відображенням тенденції поступового поглиблення залежності регіонів від центральної влади. Значення цього показника по регіонах значно коливається, зокрема в 2007 р. його розмір становив в Києві 12%, тоді як у Тернопільській області - 68,7%. При цьому субвенції з Державного бюджету, що становлять 21% доходів місцевих бюджетів, органи місцевого самоврядування не мають повноважень використовувати за власною ініціативою. Прийняття рішень відбувається на рівні центральної влади. Процедура узгодження об'єктів, які фінансуються за рахунок субвенцій, надто розтягнута в часі [2].

   Серед  місцевих бюджетів, які залежать  від Державного бюджету, більше  ніж 90% є дотаційними. Такий  стан перерозподілу фінансових  ресурсів через бюджетну систему  свідчить про орієнтацію органів місцевого самоврядування на виконання в основному делегованих державою повноважень. Крім того збереглася успадкована ще з радянських часів практика нівелювання інтересів малих сіл і міст. За роки незалежності ситуація погіршилася: 93,7% сільських бюджетів є дотаційними, 78,9% з них - глибоко дотаційні або зовсім бідні [3, с. 6].

   Слід  зазначити, що сьогодні складається  ситуація штучної дотаційності  бюджетів, фінансова допомога надається  регіонам зі значним економічним  потенціалом. Для ліквідації таких неузгодженостей можна встановити вищі нормативи відрахувань від загальнодержавних податків на користь місцевого самоврядування. Доцільно закріпити за місцевими бюджетами нормативи відрахувань від таких загальнодержавних податків, як ПДВ та податок на прибуток підприємств, які становлять близько 60% податкових надходжень зведеного бюджету. Доцільність цієї пропозиції підтверджується міжнародним досвідом. Так, у США основним дохідним джерелом бюджетів штатів і муніципалітетів є податок з продажу, податок на нерухомість та податок з доходів фізичних осіб. У Німеччині 44% ПДВ та 50% податку на прибуток корпорацій надходять до бюджетів земель та общин. У Росії в 2000 р. 15% ПДВ і податкова надбавка до податку на прибуток підприємств надходили до місцевих бюджетів [4, с. 4].

   Економічне  зростання багатьох країн відбувається  разом зі зростанням значення  регіонального фактора, фінансів  місцевих органів влади в розв'язанні  стратегічних завдань розвитку  територій. Як наслідок, в сучасному  світі місцеве оподаткування набуває дедалі більшого значення, зокрема за переліком видів податків та розмірами надходжень. Адже за європейськими стандартами частка місцевих фінансових ресурсів у консолідованому (зведеному) бюджеті країни має становити 40-60% [5, с.36].

   Тому  представляється необхідним з  метою поглиблення процесу децентралізації  влади, запропонувати основні  напрями реформування бюджетної  системи на місцевому рівні.

   По-перше,  необхідно укріпити дохідну базу  місцевих бюджетів. Уряд України, прийнявши Новий Податковий кодекс, пропонує підвищити рівень самодостатності місцевих бюджетів шляхом удосконалення податкового законодавства відповідно до напрямів реформування податкової системи, зокрема системи місцевих податків і зборів, механізму здійснення зарахування податку з доходів фізичних осіб. Дане рішення є своєчасним і необхідним. Проте успіх залежатиме від правильності обраних заходів та інструментарій.

   По-друге,  необхідно підсилити стимулюючі  фактори в роботі органів місцевого  самоврядування щодо наповнюваності доходів бюджету. Фінанси місцевих органів влади є інструментом забезпечення суспільних послуг. Місцеве самоврядування, як і держава, є інститутом, що надає послуги населенню. Держава і місцеве самоврядування розподіляють між собою завдання і відповідальність за надання громадянам країни суспільних послуг.

   По-третє,  потрібне впорядкування основних  витратних повноважень між рівнями  бюджетів на основі принципу  субсидіарності. Правове значення  субсидіарності полягає в тому, що цей принцип встановлює права окремих суб'єктів на самостійність і ініціативу в певній державі, їх права на необхідну допомогу в соціальній, економічній, культурній, політичній і правовій сферах.

   По-четверте, доречним є підвищення ефективності  управління засобами місцевих бюджетів. Активізація роботи органів місцевого самоврядування направлена на підвищення ефективності використання бюджетних коштів (оптимізація мережі бюджетних установ, застосування дієвих методів економії бюджетних коштів тощо) буде дійсно проведена після впровадження механізму моніторингу і оцінки ефективності здійснення органами місцевого самоврядування їх повноважень. Публічне обговорення щорічних звітів про виконання місцевих бюджетів органами місцевого самоврядування стане перешкодою для зловживань представників влади. 

   Отже, ефективність  запропонованих заходів із реформування  місцевих бюджетів (хоча вони  жодним чином не є вичерпними  і можуть бути модифіковані  з урахуванням адміністративно-територіального  реформування) підвищила би рівень забезпечення місцевих бюджетів реальними фінансовими ресурсами з метою ефективного здійснення повноважень органів місцевого самоврядування. 

 

Информация о работе Напрями зміцнення доходної бази місцевих бюджетів