Лізинг в Україні. Переваги та недоліки лізингу

10

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Доповідь

з дисципліни: «Фінанси підприємств»

Тема: «Лізинг в Україні. Переваги та недоліки лізингу»

Виконала студентка
Пушенко Юлія Олегівна
10 групи, 3 курсу, спеціальності 6508/1


Перевірила викладач
Царьова Марина Петрівна
 

Київ 2011

1.ПОНЯТТЯ ЛІЗИНГУ. ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЛІЗИНГУ

Розвиток ринку лізингових послуг має особливе значення для держави, яке полягає в пожвавленні інвестиційної активності, мобілізації фінансових коштів саме під інвестиційні проекти, гарантоване їх використання

для переоснащення виробництва тощо. Держава через використання механізмів лізингової діяльності (податкові пільги, прискорена амортизація) може сприяти збільшенню виробничого та експортного потенціалу країни. Лізинг дає нові можливості використання досягнень НТП і є новішою формою матеріально-технічного забезпечення суб'єктів господарювання. Лізинг забезпечує доступ до передової техніки і найкращих світових технологій не лише в періоди економічного зростання у різних країнах, а й, що є дуже важливим для нашої держави, в умовах уповільнення темпів зростання.

У світовій практиці лізингові послуги широко використовуються та є однією з форм капітальних інвестицій у виробництво. Незважаючи на перспективність цього бізнесу для всіх причетних суб’єктів (лізингодавці, лізингоотримувачі, виробники продукції, яка надається у лізинг,держава та ін.), порівняно зі світовим ринком частка України є мізерною.

У світовій практиці немає єдиного визначення терміна "лізинг". Законодавство України визначає його як підприємницьку діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений термін лізингоотримувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоотримувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів.

Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їхні відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передане в лізинг.

Відповідно до рівня окупності майна розрізняють фінансовий (капітальний) і оперативний лізинг. Це найбільш поширені види лізингу. Існує кілька критеріїв для їх розмежування: це і тип орендованого майна, і обсяг обов'язків лізингодавця, і термін використання об'єкта лізингу.

Фінансовий лізинг — це угода, яка передбачає протягом своєї дії виплату лізингових платежів, котрі покривають повну вартість амортизації обладнання або більшу його частину, додаткові витрати і прибуток орендодавця.

Оперативний лізинг — це орендні відносини, за яких витрати лізингодавача пов'язані з придбанням та утриманням майна, що здається в оренду, не покриваються орендними платежами протягом одного лізингового контракту.

Недостатньо розуміють переваги лізингу вітчизняні підприємства, що є однією із причин гальмування розвитку лізингу. Лізинг є інноваційним для України інструментом залучення капіталу, має чимале значення у період економічної кризи. Під час економічних потрясінь, обмеженій купівельній

спроможності, значному безробітті цей вид діяльності, завдяки своїй винятковій економічній природі спроможний зробити великий вклад у піднесення і розвиток національної економіки.

Широке розповсюдження в світовій практиці лізинг отримав завдяки перевагам, які надаються суб'єктам угоди, а саме:

• можливе використання нової, дорогої техніки, високих технологій без значних одноразових витрат, оскільки при лізингу виробниче обладнання передається в користування без попереднього викупу, тобто є можливість налагодити виробництво при обмежених витратах фінансових (а при міжнародному лізингу — валютних) засобів;
• лізинг припускає 100% кредитування і, як правило, не потребує негайного початку платежів; при використанні звичайного кредиту підприємство повинно було б частину вартості покупки оплатити за рахунок власних коштів;
• лізинг дозволяє підприємству запобігти витратам, пов'язаним із моральним старінням машин і устаткування, і сприяє використанню найновіших об'єктів лізингу, що підвищує конкурентоспроможність лізингоодержувача;
• майно за лізинговою угодою не зараховується на баланс лізингоодержувача, що не збільшує його активів і звільняє від сплати податку на майно;
• порядок здійснення лізингових платежів гнучкіший, ніж за кредитними угодами (лізингоодержувач може розрахувати надходження своїх доходів і разом із лізингодавцем розробити зручну схему платежів; платежі можуть бути щомісячними, щоквартальними і т.п.; сума платежів може бути постійною або ковзкою; при її визначенні може бути врахована сезонність використання предмета лізингу; платежі можуть здійснюватися із виручки від реалізації продукції, що вироблена на отриманому в лізинг обладнанні);
• підвищується ліквідність підприємств-лізингоодержувачів, тобто покращується такий важливий для ринкової економіки показник, як здатність своєчасно сплатити майбутні борги;
• перевагою лізингу є також можливість придбання лізингоодержувачем устаткування за залишковою вартістю після завершення лізингової угоди;
• інвестування у формі майна на відміну від грошового кредиту знижує ризик неповернення коштів, так як за лізингодавцем зберігаються права власності на передане майно;
• лізинг передбачає 100% кредитування і не вимагає негайного початку платежів, що дозволяє без різкого фінансового напруження оновлювати виробничі фонди, придбавати коштовне майно;
• лізингова угода більш гнучка, ніж позика, оскільки надає можливість обом сторонам виробити зручну схему виплат. За взаємною домовленістю сторін лізингові платежі можуть здійснюватися після отримання виручки від реалізації товарів, вироблених на взятому в кредит устаткуванні. Ставки платежів можуть бути фіксованими і плаваючими;
• лізингові платежі відносяться на витрати виробництва (собівартість) лізингоодержувача і відповідно знижують оподаткований прибуток;
• виробник отримує додаткові можливості збуту продукції, оскільки обмежене фінансування інвестицій часто не дозволяє підприємствам своєчасно оновлювати технологічну систему;
• лізинг як активна форма кредитування посилює конкуренцію між банками та лізинговими компаніями, знижує вплив на позичковий відсоток, що стимулює приплив капіталів у виробничу сферу;
• комерційні банки, що займаються лізинговими операціями  мають всі переваги, властиві лізингу: мінімізацію кредитних та інших ризиків, залучення додаткової кількості фінансово-забезпечених клієнтів, підвищення своєї конкурентноспроможності на ринку та й взагалі вигідне вкладення коштів. В Україні були створені лізингові компанії “Укрексимлізинг” та  “Аваль-лізинг”, які, перебуваючи у структурі банку можуть залучати пільгові кредити для розширення своєї діяльності;
• лізинг надає користувачам ряд переваг, зокрема, таких: уникнення залучення кредитів для придбання техніки, використання зекономлених за рахунок лізингу коштів на інші цілі, прискорене освоєння взятої в лізинг техніки за допомогою спеціалістів лізингодавця, скорочення термінів організації виробництва нової продукції, за рахунок придбання нової техніки, забезпечення її налагодження та сервісного обслуговування;
• мінімальний пакет документів для укладання лізингової угоди;
• лізинг дає змогу спочатку випробувати машини, а потім закупити їх, а обладнання в сезонних галузях орендувати лише на час його фактичної експлуатації;
• доступний малим і середнім підприємствам;
• лізинг не вимагає поручительства;
• на цьому етапі розвитку лізинговий договір можна оформити протягом одного дня;
• лізинг не має обмежень за територіальним розміщенням лізингоотримувача або за формою власності;
• лізінгоотримувач має змогу прив'язки обсягу лізингового платежу до вибраної ним валюти і при цьому не зобов'язаний проводити конвертацію валюти;
• страхування, реєстрацію предмета лізингу і сплату інших обов'язкових платежів бере на себе лізингодавець.

Лізинг посідає важливе місце в економіці багатьох країн і є ознакою їхнього прогресивного розвитку. На багатьох розвинених ринках, таких як Сполучені Штати, лізинг є найбільшим джерелом зовнішнього фінансування, за допомогою якого придбаваються близько 50 % техніки. У країнах Чехії, Естонії, Угорщини оновлення основних фондів підприємства на 30-40 % відбувається за рахунок лізингу..

У пошуках фінансових ресурсів для розвитку бізнесу більшість компаній все частіше віддають перевагу лізингу перед кредитом, особливо в сьогоднішній ситуації, коли отримати кредит дуже складно.

Переваги лізингу над кредитом наведено у таблиці 1.

Враховуючи перераховані вище переваги, ефективність фінансування придбання обладнання за допомогою лізингу значно вище в порівнянні з кредитом, а часом є єдиним можливим офіційним джерелом фінансування для підприємств із-за більшої доступності.

Таблиця 1

Переваги лізингу над кредитом

Проте, позитивний розвиток лізингу стримують наступні недоліки:

        на лізингодавця покладається ризик морального старіння устаткування (особливо, якщо договір лізингу укладається не на повний строк його амортизації);

        для лізингоодержувача вартість лізингу виявляється більш високою, ніж ціна купівлі устаткування (фінансовий лізинг);

        у випадку виходу з ладу устаткування платежі за лізинговою угодою відбуваються у встановлені строки незалежно від стану устаткування;

        лізингоотримувач відіграє визначальну роль у виборі об’єкта лізингу ще на стадії його купівлі-продажу, і об’єкт фінансового лізингу повинен перейти у власність лізингоотримувача, тому останній компенсує ризик випадкового знищення або пошкодження об’єкта і несе затрати з експлуатації, технічного обслуговування, ремонту об’єкта, якщо інше не передбачене договором;

        потрійне податкове навантаження ПДВ операцій імпорту іноземних товарів на умовах лізингу: перший ПДВ (ПДВ іноземної країни) закладено у ціну товару, другий ПДВ (20% від митної вартості лізингового об’єкту) сплачується лізингоотримувачем при перетині лізинговим об’єктом митного кордону України), третій ПДВ (20% від залишкової вартості лізингового об’єкта) лізингоотримувач повинен сплатити під час викупу об’єкта;

        відсутність законодавчих норм, які б надавали право прискореної амортизації об’єктів лізингу. Наприклад, коли в Росії коефіцієнт амортизації становить 3, в Україні — 0,6, що не дає змоги використовувати переваги лізингу повною мірою;

        якщо лізингова компанія укладає з фізичною особою договір фінансового лізингу, вона має цей договір завіряти у нотаріуса. Це додаткові кошти — 1% від вартості договору. В іншому випадку договір може бути визнаний неукладеним. Така ситуація заважає працювати в нормальному руслі з фізичними особами, тому близько 95% лізингоотримувачів зараз юридичні особи;

        складна організація лізингової угоди через значну кількість учасників;

        на підготовку фінансової лізингової угоди може знадобитися більше часу,ніж на підготовку контракту на купівлю; вищі можуть бути і адміністративні витрати, тому вважають, що ціна лізингу може бути нижчою або дорівнювати ціні позики тільки за наявності певних податкових пільг;

   процедуру для укладення договору лізингу потребує стати на облік у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг, що особливо складно для підприємств, які насамперед виготовляють основні фонди для власних потреб й не передбачають, що надалі вони будуть передані у фінансову оренду;

   науково-технічний прогрес робить об'єкт лізингу застарілим, під час фінансового лізингу орендні платежі не припиняють до завершення угоди;

   лізингові операції є досить ризиковою справою і мають специфічні ризики: фінансові ризики; ризик несплати лізингових платежів; проектні ризики; майновий ризик, пов'язаний з утратою, пошкодженням предмета лізингу; ризик неповернення предмета лізингу. Лізингодавець має ризик морального старіння майна й отримання лізингових платежів, а вартість лізингу є вищою, ніж позики, оскільки ризики зносу устаткування лягають на лізингодавця; відповідно останній закладає це у вартість лізингу. Але мінімізувати ризики, або повністю їх виключити можливо, для цього потрібно ретельно обдумати згоду на надання лізингу, провести комплексний аналіз лізингоотримувача, розробити графік грошових надходжень. Багато з науковців вважають, що лізингові схеми мають понижений ступінь ризику. Потрібнопам'ятати, що застосовуючи один з обраних методів зниження одного з ризиків, варто простежити, як це позначиться на інших ризиках;

   у фінансовий лізинг не може бути передано нематеріальні активи, корпоративні права, сировину, матеріали, цінні папери. Також на законодавчому рівні встановлено додатковий перелік об’єктів, що не можуть бути предметом договору фінансового лізингу. Це, зокрема, цілісні майнові комплекси підприємств та їх філії, природні об’єкти, земельні ділянки. Якщо, наприклад, підприємство власник з тих чи інших причин не повністю використовує свої земельні ділянки, передати  їх у лізинг воно не може, оскільки у фінансовий лізинг може бути передано лише неспоживчу річ, якій характерні індивідуальні ознаки, до того ж вона віднесена до основних фондів;

   орендар не виграє на підвищенні залишкової вартості устаткування (зокрема через інфляцію).

2. СТАН ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ

Аналізуючи ринок лізингових послуг в Україні, на сьогодні він перебуває на стадії становлення, і очевидним є необхідність збільшення обсягів лізингових операцій, оскільки багато вітчизняних підприємств характеризуються несприятливим станом матеріально-технічної бази. Проте темп росту

лізингового ринку в Україні не відповідає потребам промисловості та економіки в цілому.

Досліджуючи ринок лізингових послуг в Україні, потрібно сказати, що

більшість лізингових компаній об'єднані у всеукраїнську асоціацію лізингу «Укрлізинг», а серед компаній, що спеціалізуються на сільгосптехніці найбільше вирізняється НАК «Украгролізинг». Для технічного переоснащення сільськогосподарських підприємств постановою Кабінету Міністрів України № 1031 від 18.09.1997 р. створено Державний лізинговий фонд, метою якого є поліпшення матеріально-технічного та сервісного забезпечення сільського господарства.

Лідерами ринку лізингових послуг є ТОВ «Райффайзенлізинг «Аваль»,

ТОВ «Євролізинг» та ТОВ «УніКредитлізинг», загальна частка ринку на 01.01.2008 р. яких становила 49,36%, а сукупний портфель лізингових угод дорівнював 2024,4 млн грн..