Кредитні деривативи та перспективи розвитку ринку кредитних деривативів в Україні

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Дніпропетровська державна фінансова академія

 

 

 

Індивідуальна робота

З дисципліни

«Фінансовий ринок»

На тему : «Кредитні деривативи та перспективи розвитку ринку кредитних деривативів в Україні»

 

 

Студентки 4 курсу

Групи ФК-09-1з

Тригуб  Марії

Дніпропетровськ 2012

 

Кредитні деривативи та перспективи  розвитку ринку кредитних деривативів  в Україні 
 
Глобалізація фінансового ринку спричинила структурні зміни, що виникли в національних і міжнародних фінансових системах, як наслідок, ринок став досить мінливим та більш непередбачуваним, що дало поштовх до розвитку похідних фінансових інструментів (деривативів). Найбільш зростаючим сегментом на глобальних ринках та на ринках країн, що розвиваються, є ринок кредитних деривативів. Вітчизняне правове поле залишає кредитні деривативи поза увагою, хоча їх впровадження могло б дозволити значно знизити високі кредитні ризики, притаманні економіці України і тим самим сприяти зміцненню фінансової стійкості комерційних банків. Кредитні деривативи входять до переліку тих інструментів, які можуть збільшити потоки капіталу до фінансового ринку України.  
Одним з інструментів, що здатні забезпечити низький рівень кредитного ризику, при цьому не впливаючи безпосередньо на позичальника, залишаються кредитні деривативи. Вони дозволяють зменшити існуючу концентрацію ризику. Перспектива відокремити кредитний ризик від інших видів ризику і розподілити ризик кредитора серед інших учасників фінансового ринку є досить привабливою. Саме такий інструмент, як кредитні деривативи, сьогодні дозволяє це зробити. Так, кредитні деривативи, які являють собою контракти типу своп або опціон, широко застосовуються на ринках цінних паперів. Базовими активами, що покладені в основу кредитних деривативів, є банківські кредити і боргові зобов’язання, які вільно обертаються на ринку. Контракти з кредитними деривативами передбачають, що покупець компенсує продавцеві частину втрат, пов’язаних із такими подіями, як неповернення кредиту, банкрутство підприємства-позичальника, перенесення дати погашення кредиту та ін. Такий вид деривативів відрізняється від звичайних похідних інструментів тим, що він має справу з власне кредитним ризиком, у той час як традиційні похідні інструменти базуються на ринкових факторах ризику, таких, як курси валют, ціни, індекси чи процентні ставки. Можливість відокремити кредитний ризик від активів і зобов’язань робить кредитні деривативи привабливими для використання. З їх допомогою можна хеджувати кредитні ризики, забезпечувати їх диверсифікованість, ставати в коротку або довгу позицію з бажаним профілем ризиків [4]. 
Кредитні деривативи мають ряд недоліків, серед яких ризикованість та низька ліквідність цих інструментів. Для кредитних похідних притаманні ризик контрагента (невиконання покупцем кредитного ризику своїх зобов’язань у разі настання кредитного випадку), ризик документації (неточне визначення «кредитного випадку» в угоді) та базисний ризик, коли за умовами контракту актив, за яким передається кредитний ризик, не повністю збігається з активом, який прагнув би захеджувати контрагент [2, c.156]. 
Важливим моментом створення ринку кредитних деривативiв в Украiнi має бути встановлення конкретного регуляторного середовища, оскільки, основними учасниками ринку кредитних деривативiв є банки, об'єктом торгiвлi - кредитний ризик, взятий на себе банкiвською системою, дуже суттєвою є позицiя Нацiонального банку Украiни.  
Кредитні деривативи мають значні перспективи розвитку і використання в Україні, ефективність застосування яких залежатиме від створення відповідного ризику. Для цього у вітчизняному законодавстві слід передбачити можливість обігу в Україні кредитних деривативів, створити необхідну інфраструктуру, також важливим чинником є усвідомлення ризик-менеджерами необхідності застосування кредитних похідних інструментів як ефективного інструменту управління кредитним ризиком. 
Також для розвитку даного ринку в Украiнi необхідно розглянути питання оподаткування операцiй з даними iнструментами, судового захисту державою виконання кредитних деривативiв, формування системи рейтингових агентств, створення саморегулiвних органiзацiй учасникiв ринку похiдних фiнансових iнструментiв, вироблення за iх участю стандартiв укладання угод iз кредитними деривативами та iн.  
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури : 

1. Гордон В.Б. Роль банків  у розвитку строкового ринку  в Україні // Матеріали ІІ Всеукраїнської  науково-практичної конференції  „Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирішення”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 80-83. 
2. Лаврушин О.И. Банковский менеджмент: Учебник / О.И. Лаврушин. – 2-е изд. – М.: КНОРУС, 2009. – 560с. 
3. Хаб’юк О. Банківське регулювання та нагляд через призму рекомендацій Базельського комітету: Монографія / О. Хаб’юк. – Івано-Франківськ: ОІППО; Снятин: ПрутПринт, 2008. – 260с. 
4. Шафран Наталя, Шапран Вiталiй. Кредитні деривативи. "Цiннi папери Украiни", N20 (258), 29 травня 2003 року.