Контрольная работа по «Центральний банк і грошово-кредитна політика»

— ст. 40 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний резерв;

— ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України  «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», де передбачено, що у сфері валютного регулювання Національний банк:

1. здійснює  валютну політику на підставі  принципів загальної економічної  політики України;

2. складає  разом з Кабінетом Міністрів  України платіжний баланс України; контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

3. визначає  ліміти заборгованості в іноземній  валюті уповноважених банків  нерезидентам;

4. нагромаджує,  зберігає і використовує резерви  валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

5. видає  ліцензії на здійснення валютних  операцій та приймає рішення  про їх скасування:

6. визначає  способи встановлення І використання  валютних (обмінних), курсів іноземних  валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті :;бо розрахункових (клірингових) одиницях;

— ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України  «Про систему валютного регулювання  і валютного контролю», де передбачено, що у сфері валютного контролю Національний банк:

1. здійснює  контроль за виконанням правил  валютних операцій на території  України;

2. забезпечує  виконання уповноваженими банками  валютного контролю.

     Орган банківського нагляду. Ця функція реалізується Національним банком України відповідно до:

— п. 8 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України здійснює банківський  нагляд;

— ст. 15 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, то Правління  Національного банку приймає рішення про встановлення економічних нормативів для банків;

— ст. 58 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що з  метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків та інших фінансово-кредитних установ Національний банк, відповідно до визначеного ним порядку, встановлює для них обов'язкові економічні нормативи. Ці нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, кредитами акціонерам та інсайдерам (пов'язаним особам); наданням великих кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком;

— ст. 51 Закону України «Про банки і  банківську діяльність», де передбачено, що для захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності комерційних банків Національний банк встановлює для всіх комерційних банків обов'язкові економічні нормативи:

• граничне співвідношення між розміром власних коштів банку та сумою його активів;
• показники ліквідності балансу;
• розмір обов'язкових резервів, що розміщуються у Національному банку України;
• максимальний розмір ризику на одного позичальника.

     Порядок розрахунку зазначених економічних  нормативів визначається Національним банком.

     Банк  банків. Ця функція реалізується Національним банком України відповідно до:

— ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», де передбачено, що Національний банк України:

• виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує: систему рефінансування;
• встановлює ;для банків та інших фінансово-кредитних установами правила проведення банківських операцій, бухгалтерсь-.¹. кого обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;
• організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної-інформації та статистики платіжного балансу;
• визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі мїж банками та фінансово-кредитними установами;

— ст. 40 Закону України «Про Національний банк¹ України», де передбачено, що Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційних банків та через їх власні розрахункові системи:'

— ст. 29 Закону України «Про банки і банківську діяльність», де передбачено, що Національний банк надає позички комерційним байкам при нестачі коштів для здійснення кредитних операцій і виконання взятих па себе зобов'язань;

— положення  «Про міжбанківські розрахунки в  Україні», де передбачено, що Національний банк, відповідно до покладених на нього функцій, здійснює автоматизовану систему міжбанківських розрахунків з використанням прогресивних технологій у банківській справі, до якої нині залучена банківська система України.

     Відповідно  до ст. 42 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції;

• надає кредити комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам для підтримки ліквідності, за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком;
• здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, визначеному Національним банком;
• купує та продає на вторинному ринку цінні папери у порядку, передбаченому законодавством України;
• відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках ; веде рахунки банків-кореспондентів;
• купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;
• зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінне каміння та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;
• розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче категорії А;
• приймає на зберігання та в управління державні цінні папери й інші цінності;
• видає гарантії і поруки, відповідно до положення, затвердженого Радою Національного банку;
• веде рахунок Державного казначейства України без оплати і нарахування; відсотків;
• виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними;
• веде особисті рахунки працівників Національного банку;
• веде рахунки міжнародних організацій;
• здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтів відповідно до законодавства України, за рішенням суду.

     Національний  банк має право здійснювати й  інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій.

     З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи України, забезпечення захисту інтересів кредиторів, вкладників комерційних банків і згідно зі статтями 7, 15, 44 Закону України «Про Національний банк України» та іншим чинним законодавством, Національний банк України визначив порядок видачі комерційним банкам ліцензій на здійснення банківських операцій..

     Ліцензування - порядок видачі комерційним банкам, які з часу реєстрації Національним банком України набули статусу юридичної  особи, дозволу на здійснення окремих  чи всіх банківських операцій, якщо умови діяльності комерційних банків відповідають чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України та якщо їх діяльність не загрожує інтересам їх клієнтів.

     Банки, що створюються і готові до діяльності, на яку вони бажають отримати ліцензію, разом із документами, які подаються для їх реєстрації, можуть подавати клопотання (з переліком операцій, які банк бажає виконувати відповідно до його бізнес-плану) про отримання ліцензії та передбачені Національним банком України документи.

      2. Роль НБУ в регулюванні готівкового  обігу. (16) 

     Грошова система створюється державою в  особі уповноважених органів  і має нормативно-правовий характер. Клю-чову роль в організації та функціонуванні грошової системи держави відіграють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та Національний банк України.

     Згідно з чинним законодавством Національний банк України за-безпечує виготовлення грошових знаків (банкнот і монет) і регулює їхнє функціонування на всіх етапах руху - від випуску в обіг до знищення вилучених з обігу зношених, пошкоджених та фальшивих банкнот і монет. Національний банк України розробляє дизайн грошових знаків, установлює номінали, визначає систему захисту, платіжні ознаки. Для друкування паперових грошей (банкнот) у м. Києві весною 1994 р. була введена в дію Банкнотна фабрика на базі найсучаснішого імпортного устаткування. Вона стала 68-м у світі підприємст-вом із виготовлення паперових грошей. Восени того самого року на базі Банкнотної фабрики та інших допоміжних виробництв створено Банкнотно-монетний двір Національного банку України. У 1997 р. було завершено будівництво Малинської фабрики банкнотного паперу. Технологічне обладнання фабрики дає змогу виготовляти бан-кнотний і захищений папір із кругло-сітковим локальним багато-тоновим водяним знаком, двома захисними волокнами, планшетами та іншими елементами захисту. З уведенням у дію фабрики банкнотно-го паперу Україна має замкнутий цикл із виробництва грошей.

     Національним банком України створене монетне виробництво, на якому із застосуванням найсучасніших технологій та устаткуван-ня карбуються (починаючи з 1997 р.) монети масового обігу, пам'ят-ні та ювілейні. Перша ювілейна монета України з'явилася в обігу в 1995 р. (карбувалася за кордоном). Виготовлена з мельхіору, вона була присвячена 50-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Першою ювілейною монетою з гривневим номіналом стала мельхіорова монета номінальною вартістю 2 грн., присвячена 200-річчю одного з кращих дендрологічних парків України - «Софіївки». Монета введена в обіг у 1996 р. 1997 р. ознаменувався введенням в обіг перших українських золотих монет - «Т. Г. Шевченко» і «Києво-Печерська лавра».

     Національний банк як емісійний центр країни має повноваження щодо організації і регулювання готівкового грошового обігу на те-риторії України. Він установлює правила випуску в обіг, зберігання, перевезення, інкасації та вилучення готівки з обігу, визначає поря-док ведення касових операцій для банків, підприємств і організацій.

     На думку І.Б. Заверухи, особлива роль в здійсненні грошової політики держави покладається на Національний банк України, який відповідно до ст. 33 Закону України «Про Національний банк України» здійснює такі повноваження щодо організації готівкового грошового обігу: виготовлення та зберігання банкнот і монет; створення резервних фондів банкнот і монет; встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків; встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет; встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки; визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ; визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансово-кредитних установ, підприємств і організацій.

     За  Національним банком закріплено монопольне право здійснювати емісію національної валюти та організовувати її обіг. Йому належить не тільки виняткове право введення в обіг (емісію) гривні і розмінної монети, організація їх обігу, але й вилучення з обігу.

     Випуск  та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняється. Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.

     Банкноти і монети, що випущені Національним банком, є безумовними зобов'язаннями НБУ і забезпечуються всіма його активами.

     Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

     Національний  банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його. Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує ніші інструменти регулювання грошової маси в обігу. Умови та порядок обміну гривні на іноземну валюту встановлюється Національним банком. Національний банк не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійс-нення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.