Фінансове забезпечення діяльності підприємств малого бізнесу: проблеми і шляхи їх розв'язання

Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Ноября 2012 в 19:06, курсовая работа

Краткое описание

Досліджено особливості фінансування підприємств малого бізнесу в умовах
перебігу трансформаційних процесів в економіці України та світовій економічній
системі. Проаналізовано проблеми створення ефективної системи фінансового забез-
печення малих підприємств, зокрема, банківського фінансування, інвестиційних
вкладень та венчурного фінансування.

Файлы: 1 файл

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ.doc

— 65.50 Кб (Скачать)

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ 

МАЛОГО БІЗНЕСУ: ПРОБЛЕМИ І ШЛЯХИ ЇХ РОЗВ'ЯЗАННЯ

Досліджено особливості  фінансування підприємств малого бізнесу  в умовах

перебігу трансформаційних процесів в економіці України  та світовій економічній

системі. Проаналізовано проблеми створення ефективної системи фінансового забез-

печення малих підприємств, зокрема, банківського фінансування, інвестиційних

вкладень та венчурного фінансування.

Ключові слова: фінансування, малий бізнес, мікрокредитування, фонди  вен-

чурного фінансування.

Teacher O.A. Zilhalova – Transcarpathian branch of Kyiv Slavistic University

The financial providing activities for small business enterprises:

problems and solutions

The peculiarities of small business' financing in transformational changes of the eco-

nomy of Ukraine and the world economic system are investigated in this article. The prob-

lem of forming an effective system of financial security of small business, in particular,

bank financing, investment and venture funding are also analyzed.

Keywords: financing, small business, mikrocredit, venture financing funds. Page 2

 

Національний  лісотехнічний університет України

Збірник науково-технічних  праць

224

Зважаючи на вагому роль малого бізнесу у процесі  розвитку тран-

сформаційної  економіки України функціонування цього сектора приваблює

увагу державних  органів, а також громадських та фінансових установ від

часу відновлення  незалежної держави України у 1991 р. За деякими оцінка-

ми, проте, цей  період можна продовжити навіть до початку періоду перебу-

дови в Радянському  Союзі, коли почали виникати перші кооперативи, засно-

вані на колективній, а не на державній власності. Історія розвитку малого

підприємництва  в нашій державі, як бачимо, досить нетривала, беручи до

уваги той факт, що малий бізнес більшості розвинутих держав нараховує де-

сятиліття інтенсивного розвитку. Так, вже протягом 70-х рр. ХХ ст. його важ-

лива роль була визнана на міжнародному рівні.

Розвиток підприємств  малого бізнесу супроводжується  багатьма проб-

лемами, серед  яких не останню сходинку посідає  проблема фінансового за-

безпечення  функціонування. Падіння основних макроекономічних показни-

ків України  мало свій негативний вплив на розвиток малого сектора економі-

ки. Цьому сприяли  такі тенденції, як обмеженість фінансово-кредитних  ре-

сурсів, уповільнення інвестиційної активності, розвиток кризи неплатежів,

слабка конкурентоспроможність національних товарів в умовах превалюван-

ня імпорту, неврегульованість законодавчої бази та її часті зміни тощо.

Держава має  реальний вплив на розвиток малого бізнесу через велику

кількість важелів, посередництвом яких цей розвиток може ініціюватись або

послаблюватись. На першому місці завжди знаходиться  економічне стиму-

лювання процесів діяльності малих підприємств насамперед з метою забезпе-

чення їх фінансовими  ресурсами в кількості, необхідній для заснування та

ефективного розвитку кожного суб'єкта малого підприємництва, який потре-

бує коштів та фінансових ресурсів. Найпоширенішими формами  залучення

капіталу є  кредити чи інвестиції. Кредиторами  або інвесторами можуть бути

комерційні  структури, банки і банківські об'єднання, спеціалізовані інвести-

ційні фонди  і компанії. Останні акумулюють кошти  як від підприємств, так і

від громадян з  метою придбання часток у власності  юридичних осіб. Після

цього частина  отриманого прибутку таких підприємств  спрямовується на

виплату доходу інвесторам. По суті, великої різниці між фінансуванням біз-

несу посередництвом отримання банківських кредитів і через отримання ін-

вестицій у  вигляді продажу частки участі в  підприємстві немає. У першому

випадку банк як інвестор отримує свої дивіденди у вигляді відсотків на кре-

дит. У другому  випадку підприємство розраховується з інвестором також

частиною прибутку, але втрачає повну незалежність, оскільки інвестор зали-

шає за собою  контроль над бізнесом. Мале підприємство, зазвичай, не здатне

надати повних гарантій повернення позики банку, особливо це стосується но-

востворених підприємств. Тому часто єдиним джерелом фінансування мало-

го бізнесу  може бути інвестор, який зацікавлений у відносно дешевому вкла-

денні коштів через  невисоку ринкову вартість малого підприємства в укра-

їнських реаліях. Ефективним виходом із такої ситуації є розвиток сфери мік-

рокредитування, коли банки зможуть надавати невеликі й головне дешеві

кредити на короткотерміновій  основі. При цьому власник малого під-Page 3

 

Науковий вісник, 2008, вип. 18.7

4. Економіка,  планування і управління в  лісовиробничому комплексі

225

приємства, отримавши  і використавши такий кредит, буде мати змогу забез-

печити свою справу обіговими коштами, перейти  межу окупності бізнесу та

загалом впевнитись в ефективності обраної діяльності. Тому для потенційно-

го отримувача банківської позики надзвичайно  важливим є проведення де-

тальної експертизи бізнес-проекту на стадії започаткування власної справи.

Малі підприємства в Україні працюють у середовищі підвищеного ри-

зику і невизначеності через нестачу кадрів, які можуть професійно займатися

бізнес-плануванням, прогнозуванням та управлінням фінансовими  ресурса-

ми. Задовольнити їхні потреби можуть фахівці банківської  установи, які здат-

ні дати об'єктивну фінансово-економічну оцінку перспектив розвитку кон-

кретного бізнес-проекту, взяти на себе вищі ризики кредитування і запропо-

нувати такий  комплекс послуг, якого потребує сектор малого бізнесу.

Як свідчить світовий досвід, і в країнах з  трансформаційною економі-

кою, і в країнах  розвиненого ринку комерційні банки  не зацікавлені в креди-

туванні малого і середнього бізнесу власними коштами  через високий ризик

операцій. Навіть в таких  економічно розвинених країнах, як, наприклад, Ні-

меччина, фінансова підтримка малого і середнього бізнесу здійснюється за

рахунок державних коштів, управління якими доручено банкам сприяння

розвитку економіки, що об'єдналися в групу KfW [1].

Вітчизняні комерційні банківські установи все ще недооцінюють тех-

нічні інтернет можливості доступу до широкого кола потенційних "малих"

клієнтів та освоєння нових  ринків, продуктів і послуг. Їм необхідно  вивчати і

впроваджувати сучасні технічні методики й стратегії банківського обслугову-

вання суб'єктів малого бізнесу. Адже за допомогою нових технологій можна

адресно доходити до свого  клієнта у сфері малого й середнього бізнесу. Бан-

ківська система має оволодівати  необхідними технологіями й набувати досві-

ду ефективного проектного фінансування або інвестиційного посередництва.

Головними засадами діяльності комерційних банків у сфері мікрокре-

дитування малого підприємництва повинні стати не лише аналіз забезпечен-

ня по кредиту, яке пропонує позичальник – мале підприємство, але насампе-

ред аналіз його реального  економічного становища, перспектив розвитку та

завоювання ним своєї  ніші на ринку. Тобто сьогодні функціональною складо-

вою банківського обслуговування стає економічне прогнозування і  консал-

тинг. Банкам необхідно фактично змінювати фокус свого професійного пог-

ляду на об'єкт  кредитування у сфері малого бізнесу: дивитися на нього не як

на результат, а як на процес розвитку, його проміжну динамічну точку. Тут

необхідно бачити не лише те, що є на теперішній час, а  зосереджувати увагу

насамперед  на тому, що може бути – бачити в перспективі можливості роз-

витку конкретного  об'єкта кредитування та прогнозувати його результат і

власний прибуток, що набуває стратегічного характеру. Тобто мають пара-

лельно відбуватися  як процедури оцінки ризиків, так  і оцінки перспектив.

На міжнародному рівні важливість надання мікрокредитів  як існу-

ючим, так і  новоствореним малим підприємствам  була не так давно визнана

на законодавчому  рівні. Тільки в 2003 році Рада Європи вперше наголосила

для країн-членів ЄС приділити відповідну увагу розвитку сектора мікрокре-Page 4

 

Національний  лісотехнічний університет України

Збірник науково-технічних  праць

226

дитування з  метою заохочення малих підприємств  ефективно функціонувати

і розвиватись. При цьому було здійснене визначення мікрокредиту, який став

вважатись позикою, що не перевищує 25 тис. євро (на сьогодні близько

180 тис. грн.) [2].

Хоча важливість сектора мікрокредитування була визнана не так дав-

но, саме явище  надання позик незначного розміру  для розвитку бізнесу в

європейських  країнах існує ще з 19-го століття, коли провідними установами

надання мікропозик були ощадні й кооперативні банки. Сучасні  ощадні й ко-

оперативні  банки Франції [3] та Іспанії співпрацюють з неприбутковими ор-

ганізаціями, які  надають послуги бізнес підтримки  та інформують малі під-

приємства про  діяльність таких установ. У Великобританії певна кількість

кредитних спілок впроваджує в дію програми, спрямовані на мікрокредиту-

вання малих  підприємств, що є членами спілки [4]. Поширюється мікрокре-

дитування і  в країнах, які нещодавно стали членами Європейського Союзу

(Польщі, Угорщині, Словаччині), проте банки неохоче  займаються наданням

мікропозик  без державних гарантій, а якщо й надають, то під відсотки, які  в

багатьох випадках перевищують суму кредиту [2].

Особливого значення в умовах інноваційного типу розвитку світової

економіки набуває  організація фінансової підтримки  інноваційного малого і

середнього  підприємництва через створення  фондів венчурного фінансуван-

ня інноваційної діяльності або інших державних  та регіональних фондів під-

тримки науково-інноваційної сфери [2]. Виникнення венчурних фондів та

венчурних фірм у світі було зумовлено необхідністю фінансування дрібного

наукомісткого бізнесу: вони створювались як інвестиційні компанії малого

інноваційного бізнесу. Зазвичай, малі інноваційні компанії і навіть країни

об'єднують свої кошти для фінансування певних інноваційних проектів. Ха-

рактеристиками  малих інноваційних фірм є вузька спеціалізація, концентра-

ція матеріально-технічних  і фінансових ресурсів за обраним напрямком дос-

ліджень, можливість швидкої переорієнтації на інші напрямки. Тому малі

венчурні підприємства мають користуватись підтримкою держави та великих

компаній, яким не вигідно займатись розробкою  нових технологій самос-

тійно через  ризик зазнати збитків. Зокрема, таким компаніями є монополії,

що застосовують венчурний бізнес як інструмент розширення власного на-

уково-технічного потенціалу.

Отже, проблема доступу до недорогих фінансових ресурсів для мало-

го підприємництва залишається актуальною як в умовах розвинутої євро-

пейської економіки, так і в умовах економіки України. При цьому варто наго-

лосити на наступному:

1. Вільний доступ  до фінансових ресурсів для  малого бізнесу є не тільки

проблемою нестачі  грошей для розвитку, а й соціальною проблемою, ос-

кільки часто  створення малого підприємства або  реєстрація приватним

підприємцем є  виходом для безробітних, жінок  та молоді, тобто в цьому

випадку мікрокредитування  здатне вирішити соціальні проблеми безро-

біття та зайнятості окремих прошарків населення держави.

2. Якщо банки  оцінюють мікрокредитування як  джерело високого ризику та

нестабільних  доходів через значні витрати  на надання позик, то для під-Page 5

 

Науковий вісник, 2008, вип. 18.7

4. Економіка,  планування і управління в  лісовиробничому комплексі

227

приємців важкий доступ до фінансових ресурсів слугує головною переш-

кодою і для  створення підприємства, і для  його ефективного розвитку.

3. Сфері мікрокредитування  потрібна державна підтримка,  що може

здійснюватись посередництвом гарантування державою повернення мік-

ропозик, податкових пільг для банків, які займаються мікрокредитуван-

ням тощо.

4. Важливим є  розвиток нових інституцій, які  займаються мікрокредиту-

ванням. До таких  можна віднести мікрофінансові установи, трасти, фон-

ди та благодійні неприбуткові організації, що займаються наданням

вузькоспеціалізованих послуг у створенні малих підприємств.

5. Нарешті, для  стабільного функціонування малого  бізнесу, крім мікрокре-

дитів, важливими  є також нефінансові послуги, такі як навчання персо-

налу, допомога у створенні фірми, ведення бухгалтерської звітності, ви-

рішення можливих проблем у судах тощо, які можуть надавати спеціалі-

зовані установи, як громадські, так і державні.

Інноваційний  тип розвитку в загальносвітових масштабах вимагає

створення та підтримку  нових утворень – венчурних підприємств. Фінансу-

вання такого бізнесу  вимагає об'єднання коштів та зусиль держави і великих

підприємств. Зокрема, повинна існувати державна підтримка  структур, які

виступають  засновниками фондів венчурного фінансування з метою розвитку

наукомістких  галузей економіки. Така підтримка  може виявлятись у вигляді

преференцій в  оподаткуванні виділених на розвиток інноваційної діяльності

коштів, законодавчій підтримці ініціатив, що стосуються оптимізації та акти-

візації інноваційного  дрібного та середнього бізнесу.

Література

1. Кужель О.  Макроперешкоди українського мікрокредитування. [Електрон. ресурс]. –

Информация о работе Фінансове забезпечення діяльності підприємств малого бізнесу: проблеми і шляхи їх розв'язання