Бюджет розвитку місцевого самоврядування

1.Бюджетний розвиток місцевого самоврядування

2.класифікація та грунтов.витрати на житлово-комунальне господарства(жкг)

 

 1.Джерела формування доходів місцевого самоврядування

Доходи місцевих бюджетів формуються з різних джерел, причому  порядок їхнього формування залежно  від джерела регулюється різними  законодавчими актами, але суть формування цих різних джерел одна - податкові  чи неподаткові надходження від  підприємств усіх форм власності  та від населення, які об'єднуються  у фінансові ресурси і зосереджуються в місцевому бюджеті. Основним джерелом формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів є податки. Суть податків криється насамперед у примусовому відчужуванні державою частини знову створюваної  вартості .

Проблема формування доходної бази місцевих бюджетів останніми роками перебуває в центрі уваги науковців, працівників органів виконавчої влади і місцевого самоврядування та фінансових органів. Але на сьогодні спроби їх реформування в Україні  не привели до створення зваженої системи розподілу повноважень  між органами державної та місцевої влади. Не було розроблено адекватного  механізму формування місцевих бюджетів і вирівнювання їх фінансових можливостей  навіть із прийняттям Бюджетного кодексу  України 27 липня 2001 р. В економічній  літературі немає науково обґрунтованих  положень формування доходної бази місцевого  бюджету, яка відповідала б фінансовим вимогам покладених на місцеві органи влади повноваженням. Місцевий бюджет повинен бути потужним інструментом пристосування поточного рівня  економічного та соціального розвитку країни до пріоритетів розвитку суспільства. В ідеальному випадку, він має  бути складений як засіб збереження балансу інтересів між перспективами  економічного росту та потребами  соціального розвитку.

Огляд висловлювань ряду політичних діячів України та перегляд медійних архівів у системі електронного пошуку за 1996-2004 рр. на тему "міжбюджетна  реформа" свідчать, що майже ніхто  не сумнівався в необхідності, доцільності, своєчасності та невідкладності її проведення. Порівняння планування доходів бюджету та його виконання протягом 1995-2004 рр. показує, що заплановані надходження мають тенденцію до перевищення фактичних доходів бюджету. Це вказує на те, що в Україні існують серйозні проблеми з плануванням доходної частини бюджету, що, власне, й ускладнює контроль бюджетних видатків. З початку 1997 р. спостерігається така тенденція щодо оцінки доходів: чим вищі заплановані обсяги бюджетних надходжень, тим нижчий рівень виконання бюджету. Коротке ознайомлення зі структурою доходних статей бюджету у 1998 та 1999 роках показує, що частки доходів від неподаткових надходжень та доходів від операцій з капіталом зросли в загальній сумі доходів бюджету відповідно на 1,23% та 1,5%. Це стало можливим за рахунок інших джерел, наприклад, податкових надходжень та державних цільових фондів. Щоб утримати запланований рівень фактичного надлишку бюджету, який спостерігався в 2000 р., уряд має зосередитися на можливості зниження суми доходних статей, що, у свою чергу, має супроводжуватися відповідним зменшенням обсягу видатків бюджету. Можна навести декілька причин виправданості цього заходу. По-перше, значні бюджетні кошти потрібні для виконання зобов'язань України перед іноземними кредиторами, а по-друге, необхідно було б перерахувати доходні статті бюджету відповідно до більш реалістичних оцінок базових макроекономічних показників .

Науковцям та видатним діячам України, які мають обмежений  простір для здійснення маневру, потрібно було переглянути свій підхід до бюджетної політики та її застосування. Необхідно також наголосити на тому, що спроможність досягти перевищення  бюджетних доходів над видатками  і сама ідея бюджетного надлишку - різні  речі. Говорячи точніше, оцінка можливості доступу до ринків капіталу (міжнародних, національних чи регіональних) і накопичення  фондів через надходження від  приватизації на сьогоднішній день представляються  як занадто оптимістичні . Отже, з  метою запобігання ризикам, пов'язаним із зовнішніми запозиченнями, та інших  можливих наслідків, як наприклад інфляційний  прес, місцеві органи влади мають  спиратися на реалістично спланований місцевий бюджет, що, у свою чергу, дозволить відновити довіру до економіки України. Потрібне таке законодавство, яке встановило б тривалі та справедливі "правила гри" в міжбюджетних відносинах.

Таким документом є Бюджетний  кодекс України, прийнятий 21 липня 2001 р . Ціла низка його положень виходять за межі просто бюджетних інструкцій, а можуть прямо вплинути на розвиток малого та середнього бізнесу на місцях та поліпщити наповнення місцевих бюджетів.

Бюджет складається із загального та спеціального фондів.

Загальний фонд бюджету включає:

1) усі доходи бюджету,  крім тих, що призначені для  зарахування до спеціального  фонду;

2) усі видатки бюджету  за рахунок загальних надходжень  бюджету;

3) різницю між доходами  і видатками загального фонду  бюджету.

Надходження від здійснених запозичень, видатки на обслуговування боргу, забезпечення виконання гарантій і забезпечення інших боргових зобов'язань  включаються тільки до загального фонду  бюджету, якщо законодавством не передбачено  інше .

Спеціальний фонд бюджету  включає:

1) бюджетні призначення  на видатки за рахунок конкретно  визначених джерел надходжень;

2) гранти або дарунки  (у вартісному обрахунку), одержані  розпорядниками бюджетних коштів  на конкретну мету;

3) різницю між доходами  і видатками спеціального фонду  бюджету.

На відповідний бюджетний  період склад спеціального фонду  бюджету визначається Законом України  про Державний бюджет України  або рішенням про місцевий бюджет .

Джерелами формування доходів  виступають:

1. Створений НД .

2. Частина фінансового  відшкодування централізованої  частини амортизаційних відрахувань.

3. Національне багатство  - ми повинні визначити ту частину,  яка використовується для формування  доходів бюджету. Національне  багатство відображає запас накопичених  матеріальних цінностей і розвіданих  природних ресурсів. Використання  витрат небажане .

Найнадійніше джерело - створений  НД .

Джерела формування доходів  бюджету поділяються на внутрішні  і зовнішні .

Зовнішні характеризують міжнародний перерозподіл фінансових ресурсів. Можуть формуватися на основі таких методів:

1. Прямого перерозподілу  (наприклад репарації) .

2. Міжнародного кредиту.

3. Оподаткування експортно-імпортної  діяльності .

4. Валютного регулювання  - кожна країна має свої інтереси .

5. Цінового механізму  - у світі склався певний масштаб  цін: міжнародний перерозподіл  ресурсів .

Фінансування  власних та делегованих повноважень  органами місцевого самоврядування

На сьогодні органам місцевого  самоврядування держава застосовує практику делегування вагомої частини  повноважень, а саме із виконання  зобов'язань за конситуційними гарантіями, органам місцевого самоврядування. Наразі складається ситуція, коли органи місцевого самоврядування недоотримують необхідного обсягу фінансових ресурсів із Державного бюджету на виконання делегованих повноважень і має місце значне недофінансування чи взагалі нефінансування чатини делегованих повноважень. Центральні органи влади, декларуючи певні політичні обіцянки не проводять дійсних фінансових розрахунків можливості практичного запровадження тієї чи іншої соціальної програми, а в результаті деякі з них так і залишаються на папері. Тому проблема фінансування делегованих повноважень органів державної влади органам місцевого самоврядування і досі потребує практичного розв'язання .

Делеговані повноваження, якими передбачаються безпосередні фінансові витрати місцевої влади, це:

- забезпечення надання  державних субсидій сім'ям, які  мають дітей,

- ведення державного земельного  кадастру,

- проведення експертизи  новозбудованих об'єктів,

- організація охорони,  реставрації і використання пам'ятників  архітектури й містобудування, природних  ландшафтів,

- організація прикордонної (прибережної) торгівлі,

- вирішення у встановленому  порядку питань соціального захисту  населення, охорони й опіки,

- організація територіального  планування,

- проведення оплачуваних  громадських робіт для осіб, зареєстрованих  як безробітних,

- вирішення питань створення  особовому складові Міністерства  внутрішніх справ України належних  умов для служби та відпочинку,

- створення на власній  матеріально-технічній і фінансовій  базі місцевих дружин охорони  громадського порядку та ін.

Так, останнім часом (2000-2007 р.р.) обсяг фінансових витрат органів місцевого самоврядування на здійснення делегованих повноважень різко зріс. Разом з тим, у багатьох випадках бюджетним законодавством чітко не визначено за рахунок яких фінансових джерел має здійснюватися фінансування делегованих державою органам місцевого самоврядування повноважень.

Проблему делегування  повноважень органів державної  влади намагались і вирішити в  Конституції України, у якій у  ст. 143 встановлено: органам місцевого  самоврядування можуть надаватися законом  окремі повноваження органів виконавчої влади. Таким чином, Консттиуцією України визначено порядок, що делеговані повноваження надаються лише законом. Також встановлено: держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету в регламентованому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.

Таким чином, Конституція  України визначила два способи  фінансування делегованих державою органам місцевого самоврядування повноважень: за рахунок коштів Державного бюджету України або за рахунок  передачі місцевому органу місцевого  самоврядування доходів від загальнодержавних  податків та об'єктів загальнодержавної  власності на певні делеговані повноваження.

До доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень належать:

1) місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування;

2) надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;

3) податок на промисел, що зараховується до бюджету місцевого самоврядування;

4) власні надходження бюджетних установ та організацій, що утримуються з відповідного бюджету;

5) надходження дивідендів від участі відповідної ради у статутних фондах суб'єктів підприємницької діяльності;

6) 70 % плати за забруднення навколишнього природного середовища (екологічний податок), з яких 50 % зараховується до місцевих бюджетів і 20 - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів;

7) кошти від відчуження майна, яке знаходиться у власності територіальної громади, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;

8) фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до місцевих бюджетів;

9) плата за оренду майнових комплексів, що знаходяться у власності відповідної ради;

10) надходження від місцевих грошово-речових лотерей;

11) плата за гарантії, надані органом місцевого самоврядування;

12) благодійні внески, гранти та дарунки у вартісному обрахунку;

13) інші надходження на виконання власних повноважень, передбачені законодавством.

До видатків бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень належать видатки на:

1) органи місцевого самоврядування міст, сіл, селищ у частині виконання ними власних повноважень;

2) місцеву пожежну охорону;

3) позашкільну освіта;

4) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) програми місцевого значення з питань дітей, молоді, жінок, сім'ї;

б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення;

5) місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

6) культурно-мистецькі програми місцевого значення;

7) програми підтримки засобів масової інформації місцевого значення;

8) місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;

9) типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури місцевого значення;

10) транспорт, дорожнє господарство:

а) регулювання цін на послуги метрополітену за рішеннями органів місцевого самоврядування;

б) експлуатацію дорожньої системи місцевого значення (в тому числі роботи, що проводяться спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами міліції);

в) будівництво та утримання доріг місцевого значення;

11) обслуговування боргу органів місцевого самоврядування;

12) програми природоохоронних заходів місцевого значення;

13) фінансування інших програм, затверджених відповідною радою згідно з законодавством.

 

2.