Торговельно-економічний  коледж

Київського  національного торговельно-економічного університету 
 

Відділення  менеджменту за заочною формою підготовки та перепідготовки 
 
 
 

УКРАЇНСЬКА  МОВА

(ЗА  ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ) 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА 
 

Виконав студент групи РОзс-11

Мельник Діма

Шифр  10-197 
 
 
 
 

Київ 2011

 

ЗАВДАННЯ  № 10

 

1. Що  таке протокол? Визначте, який це документ за призначенням? Назвіть види, реквізити та основні розділи.

    Протокол – документ, що фіксує хід обговорення питань і прийняття рішень на зборах, засіданнях, нарадах.

    Комерційні  підприємства складають протоколи  засідань Ради директорів (засновників), протоколи загальних зборів акціонерів  тощо.

    Протокол  веде секретар, конспектуючи, стенографуючи  або записуючи на диктофон виступи  учасників засідання.

    Протоколи  бувають трьох видів:

    ¨   короткі – записують питання, які обговорюють (порядок денний), прізвища доповідачів і виступаючих  в обговоренні, а також прийняті рішення;

    ¨   повні – містять, крім порядку  денного й прийнятих рішень, короткий запис виступів;

    ¨   стенографічні – весь хід засідання  записують дослівно.

    У тих випадках, коли текст доповіді додають, виступ не записують, а після  прізвища доповідача вказують: «Текст доповіді додається».

    Реквізити протоколу:

    -     назва виду документа (ПРОТОКОЛ);

    -     дата засідання; 

    -     індекс (номер);

    -     місце засідання; 

    -     гриф затвердження (якщо протокол  підлягає затвердженню);

    -     заголовок до тексту;

    -     вступна частина тексту (склад  присутніх, порядок денний);

    -     текст; 

    -     особистий підпис голови;

    -     особистий підпис секретаря. 

    Вимоги  щодо оформлення протоколу 

    Протокол  оформлюють на загальних бланках  формату А4.

    Датою протоколу є дата засідання.

    Протоколи нумерують у межах календарного року.

    Текст протоколу складають із двох частин: вступної та основної.

           Вступна частина має постійну  інформацію (голова, секретар, присутні) та змінну (ініціали та прізвища  голови, секретаря, присутніх).

    ¨   Слова: «Голова», «Секретар», «Присутні» пишуть від лівого поля.

    ¨ Прізвища присутніх і запрошених пишуть за абеткою. Якщо їх число перевищує 15, до протоколу додають список присутніх, а у вступній частині протоколу вказують  загальну кількість: «Були присутні 130 чоловік».

    ¨  Вступну частину протоколу закінчують порядком денним. Слова «Порядок денний» друкують від лівого поля. Кожний пункт порядку денного нумерують і записують з нового рядка. Найбільш важливі питання ставлять першими.

           Основну частину тексту протоколу  складають із розділів, які відповідають  пунктам порядку денного.

    ¨  Текст кожного розділу будують  за схемою:

    СЛУХАЛИ:

    ВИСТУПИЛИ:

    УХВАЛИЛИ (ВИРІШИЛИ):

    ¨   Після двокрапки з абзацу пишуть прізвища й ініціали виступаючих; через  тире – короткий виклад тексту виступу.

    ¨  Протокол, складений у ході засідання, редагують, при наявності стенограми – розшифровують і друкують. Підписують його голова та секретар або стенографістка (якщо засідання стенографують).

2. Запишіть словосполучення, добираючи з дужок найбільш точне  слово. Відповідь аргументуйте.

 

(Прихильник, шанувальник, послідовник) таланту – шанувальник таланту

(доступний, зрозумілий, досяжний) виклад - доступний виклад

(обіймати, осягати, охоплювати) посаду – обіймати посаду

(свідоцтво,  посвідчення, посвідка) про народження - свідоцтво про народження

(сперечання, спір, дискусія) у пресі – дискусія у пресі

(говорити, казати, висловлювати) думки – висловлювати думки

виборча (компанія, кампанія) – виборча кампанія

(оплачувати, сплачувати, платити) борги - сплачувати борги

(діставати, здобувати, набувати) освіту – здобувати освіту

(характеризувати, описувати, відтворювати) особу – характеризувати особу

(ґрунтовне, всебічне, вичерпне) видання - ґрунтовне видання

(вичерпна, фундаментальна, глибока) відповідь – вичерпна відповідь

(вирішальні, корінні, ґрунтовні) зміни – корінні зміни

(невигадана, знаменна, засвідчена) подія – знаменна подія 
 
 

3. Написати твір на тему «Актуальність моєї професії для сьогодення»

    Ще  років п'ятнадцять тому професія кухаря не вважалася престижною і  не дуже добре оплачувалася. Але з кінця 80-х років минулого століття в столиці і інших містах, як гриби після дощу, стали з'являтися кооперативні кафе, бари, а з середини 90-х – ресторани, закусочні, піцерії. Не всі витримували конкуренцію і закривалися, але, не дивлячись на це в Україні працює більше 4000 тисяч підприємств громадського харчування. І скрізь потрібні кухарі.

    Що  потрібне для того, щоб стати хорошим  кухарем. Перш за все – талант. Скільки блюд відомо людству? Десять тисяч? Двадцять? Злічити це до цих пір не удавалося нікому. Та це і неможливо. Адже скільки блюд можна приготувати із звичайної картоплі, якщо підійти до справи творчо. Чи може кухар працювати без фантазії, бути нетворчою людиною? Звичайно, немає! У нього завжди є шанс вигадати свій оригінальний рецепт якого-небудь нового, ще не покуштованого світом блюда! Чи кожен може бути кухарем? Нажаль, ні. Кухареві потрібно дещо, подароване природою.

    Це  «щось» — тонкі смакові відчуття і добре розвинений нюх. Крім того, кухар має бути швидкий, вправність, зібраний, відчувати форму, лінію, колір... Але хто вибрав собі в подруги цю професію слід знати і про нелегкий її характер. Нашим мамам і бабусям про це відомо, як нікому: щодня доводиться годувати свої сім'ї. А уявіть собі — нагодувати цілий завод?! інститут?! школу?! У цю професію приходять по-різному. Хтось закінчує середні спеціальні заклади, хтось вчиться азам прямо на робочому місці.

    Залежно від того, де працює кухар, в його обов'язки може входити обслуговування величезної кількості народу. Деякі працівники крупних закладів громадського харчування годують в день більше 500 чоловік. Звичайно, робить він це не один. Та і механізмів і напівфабрикатів сьогодні вистачає, але навантаження все одно дуже велике. І без любові до своєї справи, без досвіду і вправності це неможливо.

    Кухареві  необхідно знати європейські  кухні, технології приготування гарячих  і холодних блюд, а також уміння працювати з м'ясом, рибою і  морепродуктами. Той, що володіє таким багажем чоловік може розраховувати на місце в ресторані середньої руки із зарплатою $300-500. Почати доведеться з чищення овочів і миття каструль. Але при старанні і умінні вчитися у дослідних "товаришів" за 3-5 років можна дорости до заступника шефа-кухаря, зарплата якого доходить до 1000 доларів.

    Тому  я вважаю, що кухар – дуже престижна  і необхідна на сьогоднішній день професія. 

 

     Список літератури

1. Бибик С.П., Михно І.Л. та ін. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. – К.: Довіра, 2007.
2. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навчальний посібник. – К.: «АртЕк», 2007.
3. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2006.
4. Горбул О.Д. Ділова українська мова. – К.: Знання, 2006.
5. Гриценко Т.Б. Українська мова за професійним спрямуванням: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 624 с.
6. Головащук С.І. Словник-довідник з українського літературного слововживання. – Київ: УНВЦ «Рідна мова», 2009.
7. Дашков Л.П., Бризгалін А.В. Комерційний договір: від укладення до виконання. – К.: А.Л.Д., 2006.
8. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2007. – 256с.
9. Зарицька І.М., Чикаліна І.О. Українське ділове мовлення. Практикум. – Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 2007.
10. Коломієць В.С., Шашенко С.Ю. Українська мова. Практикум: Навч. посібник. – К.:Київ.нац.торг.-екон.ун-т.,2006.
11. О.Олійник, В. Шинкарук, Г. Гребницький. Ділове мовлення. Навчальний посібник – К.: Кондор, 2009 р. – 262с.
12. Молдованов М.І., Сидорова Н.М. Сучасний діловий документ. – К.: Техніка, 2002.
13. Російсько-український словник іншомовних слів. – Харків. «Прапор», 2009.
14. Орфографічний словник української мови. – Київ: видавництво «Наукова думка», 2007.
15. Паламар Л.М, Кацавець Г.М. Мова ділових партнерів. – К.: «Либідь», 2006. – 208 с.
16. Сліпушко О.М. Українська мова й етапи кар’єри ділової людини. – К.: Криниця, 2000.
17. Шевчук С.В. Службове листування. – К.: Вища школа, 2008.
18. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. – К.: Літера ЛТД, 2003. – 480 с.
19. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2002.- 254 с.
20. Довідник з української мови – http://www.ussr.to/All/tishkovets/movva.html
21. Зразки документів – http://www.doc.lviv.ua/kinds.php
22. Словники України «on-line» – http://www.ulif.orq.ua/ulp/dict_all/