Мовний етикет

Лекція №3

                                                   Мовний етикет

                                                           План

1.Мовний етикет

2. Стандартні етикетні формули

3.Невербальні засоби спілкування

4. Література

 

Мовний етикет – складна система мовних знаків, що спираються на моральні правила і вимоги, вказує на ставлення до ін. людей, так і до себе.

Перше враження про людину складається з того, як вона вітається. Тому, не залежно від настрою, потрібно вітатися завжди привітно. Загальна і мовна культура людини виявляється у вмінні вибрати доречну форму привітання чи прощання. (Вітання: "Доброго ранку!”, "Доброго здоров'я!”, "Слава Богу!”, "Здоровенькі були!”, "Привіт!” "Добридень" "Здраствуйте!". Прощання: "До побачення ”, " Надобраніч ”, "До зустрічі”, Щасливо", ”Бувайте здорові", ”Прощавай"). Треба розрізняти слова прошу (відповідь на подяку) і прошу (звертання з проханням)(Звертання: "Вибачте будь-ласка ”, "Перепрошую, можна вас”, "Ви щось бажаєте ”, "Вітаю, як справи? ”). Щоб вибрати ф-му подяки, треба знати форми ввічливості, врахувати значення послуги, вік співрозмовника, характер стосунків, середовище. Відповідаючи на подяку можна сказати : «Немає за що», «Прошу». Є вибір і серед форм висловити прохання: «Будь-ласка» і т.д. (Подяка: "Дякую”, "Дуже вдячний ”, "Спасибі”).

Стандартні етикетні формули

Формули вітання

Висока тональність	Нейтральна тональність	Фамільярна тональність
Добрий день!  Дозвольте Вас привітати!  Від імені... дозвольте привітати...	Доброго ранку!  Добрий день!  Доброго дня!  Добрий вечір!  Здрастуйте!	Доброго ранку!  Добрий день!  День добрий  Доброго дня!  Добридень!  Добрий вечір!  Вечір добрий!  Добривечір!  Привіт!  Салют!  Вітаннячко!  Моє Вам шануваннячко!  Шануваннячко!  Здрастуй!  Здоров був!  Здорово!  Здорова, чорноброва!  Вітаю!  Скільки літ!..  Наше Вам!  ...

При підтриманні контакту в комунікативному акті часто вживаються етикетні формули-вибачення, формули-подяки, формули-прохання, їх розподіл за тональностями зручно показати в таблиці:

Формули вибачення

Висока тональність	Нейтральна тональність	Фамільярна тональність
Просимо (прошу)вибачити (вибачення)за...	Вибачте!  Пробачте!  Даруйте!  Перепрошую!  Прошу вибачення!	Вибач (те) мені!  Пробач (те) мені!  Даруй (те)!  Перепрошую!  Вибачай!  Винен!  Більше не буду!  ...

Формули подяки

Висока тональність	Нейтральна тональність	Фамільярна тональність
Висловлюємо вдячність...  Дозвольте висловити вдячність...  Ми дуже вдячні...  Складаємо подяку  Глибоко вдячні...  Вельми вдячні...	Спасибі!  Дякую(ємо)!  Щиро вдячні!  Дуже вдячні!  Велика подяка!  Щира вдячність!  Вдячні(-а, -ий)!	Спасибо!  Дякую!  Щиро дякую!  Дякую щиро!  Вік не забуду!

Формули прохання

Висока тональність	Нейтральна тональність	Фамільярна тональність
Просимо...  Дозвольте...  Будьте ласкаві!  Будь ласка!	Будь ласка!  Будьте ласкаві!  Будьте такі ласкаві!  Можна вас попросити?  Якщо вам не важко...	Будь ласка!  Будь ласкав(-а, -ий)!  Прошу уклінно!  Дуже прошу!  Якщо твоя ласка!  Благаю!  Не відмов(те)!  Молю!  ...

Формули прощання

Висока тональність	Нейтральна тональність	Фамільярна тональність
До побачення!  Прощайте!	До побачення!  На все (вам) добре!  До нових зустрічей!	До побачення!  Бувай(те) здоров(ві)!  До зустрічі!  До завтра!  До ранку!  Щасливо!  Пока!  Будь!  Бувай!  Ходи здоровий  Всього найкращого!  Всього!  На все!  Привіт сім'ї!  Прощай!  Добраніч!  Лишайтесь здорові!  Наше вам...!  Дозвольте відкланятися!  Кланяюсь  ...

 

    Невербальні засоби спілкування є невід’ємною частиною усного мовлення. Ці засоби почали вивчатися з початку 60-х років 20 століття. Ученими зареєстровано більше як 1000 невербальних знаків і сигналів. Словесний (вербальний) канал спілкування використовується для передачі інформації, невербальний - для “обговорення” міжособистісних стосунків, а в деяких випадках - замість вербальних.

          Людина  рідко усвідомлює те, що її поза, жести і рухи можуть суперечити сказаному, тому варто постійно слідкувати за використанням невербальних засобів спілкування.

          Жінки більш чутливі, ніж чоловіки, цим пояснюється існування такого поняття, як жіноча інтуїція.

          Природа  жестів вивчається, однак остаточно не визначено: жести є набутими чи природженими; генетичними чи культурно зумовленими. Однак до природжених жестів  відносять посмішку, сміх, бо навіть глухі й сліпі здатні посміхатися й сміятися. Генетичним є схрещення рук на грудях. Чудовим місцем спостережень за жестами, мімікою людей є прийом, ділова зустріч, вечір, переговори, засідання. Під час прийомів, які влаштовуються на міжнародних конгресах, симпозіумах та конференціях, гості пригощаються стоячи. Такі прийоми виконують важливу роль: вони дають можливість гостям краще познайомитися.

            Промовець, який під час свого виступу залишається нерухомим, справляє на слухачів враження неприродності. Потрібно враховувати, що жестикуляція, рухи тіла завжди загострюють увагу слухачів. Якщо ж промовець не робить ніяких рухів, то увага слухачів послаблюється. Однак не слід зловживати жестикуляцією, можливо, навіть відучитися від деяких зайвих жестів. Жести мають супроводжувати й доповнювати усне слово у процесі ділового спілкування, але вони не повинні привертати до себе більшу увагу, ніж сама мова. Треба контролювати свої жести, уникаючи сторонніх неприродних жестів, які притягують до себе надмірну увагу.

          Не можна починати або закінчувати свою промову або розмову несподіваним жестом. Особливо недоречний жест на початку промови, бо ж не може в цей момент мати якусь підставу. Потрібно враховувати у процесі підготовки, що рухи м`язів обличчя, особливо навколо рота й очей, іноді яскравіше свідчать про настрій і характер того, хто говорить, ніж самі слова.

          Слухаючи, ми або схвально, або заперечливо хитаємо головою: за допомогою рухів голови ми виражаємо своє здивування, сумнів, презирство залежно від того, що нам розповідають. Варто звертати увагу на реакцію слухачів під час спілкування, оскільки міміка супроводжує нашу мову так само, як і жести (За матеріалами: Томан І. Мистецтво говорити. - К.: Вид-во “Україна”, 1996. - С. 60-61).

          Існує поняття особистої території (просторової зони), розміри якої соціально і національно обумовлені:

· інтимна зона (від 15 до 46 см). Людина охороняє її як власність. Дозволяється проникнути в неї тим, хто перебуває з нею в тісному емоційному контакті: члени сім’ї, родичі, близькі друзі. Радіус понадінтимної зони - 15 см;

· особиста зона (від 46 см до 1,2 м) простежується на вечірках, офіційних прийомах, вечорах тощо;

· соціальної зони (від 1,2 до 3,6 м) слід дотримуватися зі сторонніми людьми;

· громадська зона (більше як 3,6 м) спостерігається під час лекції між лектором та аудиторією.

 

Література

 

Білоус М.П. „Мовленнєвий етикет українського народу” \\ Мова і духовність нації: Тези доп. - 99 с.

Бабич Н.Д. „Основи культури мовлення". - Львів: Світ, 1990. - 231 с.

Плющ Н.П. „Формули ввічливості в системі українського мовного етикету" \\ Українська мова і сучасність. - Київ., 1991. - 12, 15, 49 с.

Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навчальний посібник. - Львів: Світ, 2003. - 21, 40 с. Бабич Н.Д. Сила мовленнєвого слова. Чернівці, 1996. - 176.

Головин Б.Н. Основы теории речевой  культуры: Уч. пособие. - Горький, 1977. - 64 с.

Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак З. Словник-довідник з культури української мови. - Львів, 1996 - 367 с.

Ильяш М.И. Основы культуры речи. Киев - Одесса „Вища школа”, 1984. - 178 с.

Коваль А.П. Культура ділового мовлення. Вид.3-тє. - К., 1982. - 287с.

Колесникова Р. Культура мовлення - складова майстерності вчителя. // початкова школа. - 1991. - №11, - с.50 - 52.

Кошачевський С. Техніка мови. - К., 1963. - 22 с.