Вторинне використання металів і сплавів

     Зміцнені окатиші по хімічному складу не уступають обпаленим металургійним окатишам для доменного виробництва. Сукупність їх механічних (міцність на удар і стирання відповідно більш 90 і 5-8 %) і термічних (відновлюваність 20 %, вихід класу більше 10 мм і менше 0,5 мм на рівні 90 і менш 2 %) характеристик також кваліфікують безвипалювальний окуськованный продукт, що як не уступає по якості кращим випалювальним окатишам.

    В подальшому, отримані окатиші  подрібнюються та направляються до пресу, де під тиском близько 10 МПа отримують брикети. Ці брикети обпалюють в печі на протязі 0,5 – 1 години в інтервалі температур 700 – 1000 °С. Під час обпалення відбувається додаткове зміцнення брикетів, що сприяє їх подальшому зберіганню у приміщенні або під навісом.

     Використання цієї схеми дозволяє  повністю утилізувати практично  весь пил, що утворюється в  прокатному виробництві, масло  індустріальне відпрацьоване, масло  компресорне відпрацьоване, обтиральний  матеріал забруднений маслами, лом чорних металів несортований, що приводить до збільшення виходу металу, до зниження плати за забруднення навколишнього середовища.  

     Рисунок 4.1 - Готові брикети 

     Брикети з окалини пропонується використовувати як альтернативу промивальному агломерату, зазвичай використовуваному для промивання горна доменних печей. Вживання брикетів з окалини дозволить відмовитися від періодичного виробництва високозакисного агломерату, що негативно позначається на техніко-економічних показниках доменного процесу, а також на якості звичайного агломерату і чавуну в перехідні періоди. У таблиці 4.1 приведені основні класи брикетів, що використовуються в металургійній промисловості. 

    Таблиця 4.1 – Класи брикетів

5  ПЕРСПЕКТИВИ  ВИКОРИСТАННЯ ПРОКАТНОЇ ОКАЛИНИ 

     Окалина прокатного виробництва  являє собою коштовну сировину, проте на сьогоднішній день більшість прокатної окалини викидається разом із іншими твердими відходами прокатного виробництва, або скидається зі стічними водами.

         Найбільш перспективними методами використання прокатної окалини є виробництво брикетів на її основі, технологія процесу якого описана вище. Це пов'язано з тим, що брикети на основі прокатної окалини дуже добре замінюють чавун в виробництві (одна тонна брикетів з окалини замінює 0,5 т чавуну). Таким чином, на невеликих підприємствах можна знизити ступінь використання чавуну до мінімального. Головними напрямками перспективного розвитку брикетування прокатної окалини є:

• розробка нових методів знемаслення та обробки прокатної окалини;
• розробка нових видів зв'язуючих;
• модернізація обладнання для брикетування.

    ВИСНОВКИ 

     З усього вище сказаного слідує, що відходи прокатного виробництва,  а саме окалина, має велику  сферу використання. Вона може  бути використаною в різних  галузях металургійного виробництва  (доменній та сталеплавильній  галузях). Проте великі труднощі викликає переробка прокатної окалини для подальшого її використання.

     В результаті роботи були вирішені наступні питання:

• була приведена схема утворення окалини під час прокатного виробництва;
• була надана характеристика прокатної окалини та її класифікація згідно до державного класифікатору України;
• були розглянуті основні способи використання прокатної окалини;
• був детально розглянутим найбільш розповсюджений метод використання прокатної окалини;
• була приведена перспектива використання прокатної окалини в подальшому.

СПИСОК  ПОСИЛАНЬ 

1. Утилизация промышленных отходов/ Под ред. П.П. Пальгунов, М. В. Сумароков. – М.:Стройиздат, 1990. – 352 с.

2. Защита  литосфери от отходов. Учебное пособие/ Под ред. А.Г. Ветошкин. – Пенза: Изд-во Пенз. гос. гн-та, 2005. – 189 с.

3. Стоительние материали из отходов промишлености. Учебно-справочное пособие/ Под ред.Л.И. Дворкин. – Ростов н/Д: Феникс, 2007. – 368 с.

4. Шевердяев О.Н. Утилизация золоотходов и снижение вибросов оксидов азота - основа создания экологически чистой угольной ТЭС // Промишленная энергетика, 2007. – вип.2. – С. 44-47.

5. Уханьова М.І. Радіаційно-хімічна оцінка золошлакових відходів як сировини для віробництва будівельних матеріалів // Энерготехнологии и ресурсосбережение, 2010. – вип.4. – С. 42-52.

6. Державний класифікатор відходів. ДК 005 – 96. Изд. официальное. – 1996.– 213 с.

7. Самусева М.Н., Житов А.В. Сорбенты из отходов ТЭС // Успехи современного естествознания, 2010. – вып.10. – С. 54-55.