Шумове забруднення

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет економіки і торгівлі

Імені Михайла  Туган-Барановського 
 
 
 

Кафедра екології і фізики 

Реферат

По дисципліні ‘’Екологія’’

на тему:

’’Шумове забруднення’’ 
 
 

Виконала:

Студентка групи  ТКДН10Б

Шевченко  Г.О.

Руководитель:

Ассистент

Ізмайлова Джаміля Ібрагімівна

                                              

                                                      Донецьк-2010

Зміст:

Вступ

1. Акустичні коливання та хвилі                                                                    1
1. Акустика                                                                                                   1
2. Акустична екологія                                                                                       1

2.1 Шум. Види шуму.                                                                                     1

3. Дія шуму на організм людини.                                                                    2

3.1 Джерела шуму.                                                                                         3

4. Зниження віброакустичного забруднення                                                5
1. Основні аспекти у сучасних наукових дослідженнях                        6
5. Класифікація методів захисту від шуму                                                    7

5.1 Засоби захисту від шуму на шляху його розповсюдження              9

5.2. Проектування будівель                                                                          9

Заключення.

Список  рекомендуємой літератури.

 

Акустичні коливання та хвилі. Більшість природних процесів, що відбуваються в оточуючому нас світі, і робота практично кожного, створеного руками людини, пристрою супроводжуються виникненням акустичних хвиль у середовищі. Поява в процесі еволюціі у біологічних суб’єктів органів слуху дозволила їм уловлювати звуки з навколишнього світу і збільшила шанси на виживання. Звук(особливо в людей) перетворився в могутній засіб комунікативного спілкування.

Звук у широкому розумінні - акустичні(механічні) коливання матеріального середовища, або акустичні хвилі ,що сприймаються органами слуху.

Акустика – область фізики, що вивчає пружні коливання й хвилі в газах, рідинах і твердих тілах та сфери їхнього застосування. Сучасна акустика охоплює широке коло питань. Теорія звуку вивчає загальні закономірності випромінювання, поширення і приймання акустичних хвиль. Фізична акустика- особливості поширення акустичних хвиль у газоподібних, рідких, твердих речовинах. Архітектурна і будівельна акустика вивчає шуми і вібрації у будівлях і спорудах та способи й засоби боротьби з ними. Біологічна акустика- розділ акустики, що вивчає звуковипромінювальні  та звукоприймальні органи людини і тварин, проблеми утворення мовлення, вплив акустичних хвиль на біологічні суб’єкти. До її підрозділів входять психологічна та фізіологічна акустика й акустична екологія.

Акустична екологія. Акустичне поле можна розглядати не лише як засіб комунікативного спілкування, але як забруднювач. Акустичні сигнали можуть викликати і додаткову реакцію організму. Вона буває як позитивною, так і негативною, призводячи у ряді випадків до незворотних негативних наслідків в організмі та психіці людини. Наприклад , при монотонній праці за допомогою музики можна досягти підвищення продуктивності праці. При цьому з наростанням гучності звуку продуктивність спочатку зростає, але потім знижується. Виходячи з цього акустичний шум можна визначити як звук, оцінюваний негативно і який завдає шкоди здоров’ю. Акустичний шум можна розглядати як забруднювач навколишнього середовища. Тому можна стверджувати про становлення та існування акустичної екологїї.

Акустична екологія - розділ екологїї, що займається вивченням впливу акустичних коливань і хвиль на екосистеми, біосуб’єкти і людину зокрема.

Шум – одна з форм фізичного(хвильового) забруднення навколишнього середовища. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки чи їхню сукупність, які заважають нормально працювати, сприймати інформаційні звукові сигнали, відпочивати. Він виникає внаслідок стиснення і розрідження повітряних мас, тобто коливних змін тиску повітря. Розрізняють шум постійний, непостійний, коливний, переривчатий, імпульсивний. Загалом шум- це хаотичне нагромадження звуків різної частоти, сили, висоти, тривалості, які виходять за межі звукового комфорту. Нині добре відомо, що шуми шкідливо впливають на здоров’я людей, знижують їхню працездатність, викликають захворювання органів слуху(глухоту), ендокринної, нервної, сердечно-судинної систем(гіпертонія). Фізіолого- біологічна адаптація людини до шуму практично не можлива, тому регулювання та обмеження шумового забруднення довкілля-важливий і           обов ‘язковий захід.

Виробничим шумом  називається шум на робочих місцях, на ділянках або на територіях підприємств, який виникає під час виробничого  процесу.

Наслідком шкідливої  дії виробничого шуму можуть бути професійні захворювання, підвищення обший захворюваності, зниження працездатності, підвищення ступеня ризику травм  і нещасних випадків, пов'язаних з  порушенням сприйняття попереджувальних сигналів, порушення слухового контролю функціонування технологічного устаткування, зниження продуктивності праці.

По характеру порушення  фізіологічних функцій шум розділяється на такій, який заважає (перешкоджає  мовному зв'язку), дратівливий - (викликає нервову напругу і внаслідок  цього - зниження працездатності, загальна перевтома), шкідливий (порушує фізіологічні функції на тривалий період і викликає розвиток хронічних захворювань, які  безпосередньо пов'язані із слуховим сприйняттям: погіршення слуху, гіпертонія, туберкульоз, виразка шлунку), такий, що травмує (різко порушує фізіологічні функції організму людини).

  ДІЯ ШУМУ НА  ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ 

Шум - безладне поєднання  різних по силі і частоті звуків; здатний надавати несприятливу дію  на організм. Джерелом шуму є будь-який процес, що викликає місцеву зміну  тиску або механічні коливання  в твердих, рідких або газоподібних середовищах. Дія його на організм людини зв'язана головним чином із застосуванням  нового, високопродуктивного устаткування, з механізацією і автоматизацією трудових процесів: переходом на великі швидкості при експлуатації різних верстатів і агрегатів. Джерелами  шуму можуть бути двигуни, насоси, компресори, турбіни, пневматичні і електричні інструменти, мелені, дробарки, верстати, центрифуги, бункери і інші установки, що мають рухомі деталі. Крім того, за останні роки у зв'язку із значним  розвитком міського транспорту зросла інтенсивність шуму і в побуті, тому як несприятливий чинник він  придбав велике соціальне значення.

Шум - один з найбільш поширених несприятливих фізичних чинників навколишнього середовища, що набувають важливого соціально-гігієнічного значення, у зв'язку з урбанізацією, а також механізацією і автоматизацією технологічних процесів, подальшим  розвитком дизелебудування, реактивної авіації, транспорту. Наприклад, при  запуску реактивних двигунів літаків  рівень шуму коливається від 120 до 140 дб, при клепці і рубці листової сталі - від 118 до 130 дб, роботі деревообробних станків -от 100 до 120 дб, ткацьких станков-до 105 дб; побутовий шум, пов'язаний з життєдіяльністю людей, складає 45-60 дб.

 Шум у великих містах скорочує тривалість життя людини. За даними австрійських дослідників, це скорочення коливається в межах 8-12 років. Надмірний шум може стати причиною нервового виснаження, вегетативного неврозу, виразкової хвороби, розладу ендокринної і серцево-судинної систем. Шум заважає людям працювати і відпочивати, знижує продуктивність праці.

Найбільш чутливі  до дії шуму літні люди. Так, у  віці до 27 років на шум реагують 46% людей, у віці 28-37 років - 57%, у віці 38-57 років - 62%, а у віці 58 років  і старше - 72%. Велике число скарг на шум у літніх людей, очевидно, пов'язано з віковими особливостями і станом центральної нервової системи цієї групи населення.

Спостерігається залежність між числом скарг і характером виконуваної роботи. Дані опиту показують, що дія шуму відбивається більше на людях, зайнятих розумовою працею, в  порівнянні з людьми, що виконують  фізичну роботу (відповідно 60% і 55%). Частіші скарги осіб розумової праці, мабуть, пов'язані з великим стомленням нервової системи.

Високі рівні шуму в міському середовищі, що є одним  з агресивних подразників центральної  нервової системи, здатні викликати  її перенапруження. Міський шум надає  несприятливий вплив і на серцево-судинну  систему. Ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, підвищений вміст холестерину  в крові зустрічаються частіше  у осіб, що проживають в галасливих районах.

Шум значною мірою  порушує сон. Украй несприятливо діють переривисті, раптово виникаючі  шуми, особливо у вечірній і нічний годинник, на людину, що тільки що заснула. Шум (наприклад, гуркіт вантажівки), що раптово виникає під час сну, нерідко викликає сильний переляк, особливо у хворих людей і у  дітей. Шум зменшує тривалість і  глибину сну. Під впливом шуму рівнем 50 дб термін засипання збільшується на годину і більш, сон стає поверхневим, після пробудження люди відчувають втому, головний біль.

Сильний шум шкідливо відбивається на здоров'ї і працездатності людей. Людина, працюючи при шумі, звикає до нього, але тривалу дію сильного шуму викликає загальне стомлення, може привести до погіршення слуху, а іноді  і до глухоти, порушується процес травлення, відбуваються зміни об'єму  внутрішніх органів.

Впливаючи на кору головного  мозку, шум надає дратівлива дія, прискорює процес стомлення, ослабляє увагу і уповільнює психічні реакції. З цих причин сильний шум в  умовах виробництва може сприяти  виникненню травматизму, оскільки на тлі  цього шуму не чутно сигналів -транспорту, автонавантажувачів і інших машин.

Ці шкідливі наслідки шуму виражені тим більше, чим сильніше шум і чим триваліша його дія.

Таким чином, шум викликає небажану реакцію всього організму  людини. Патологічні зміни, що виникли  під впливом шуму, розглядають  як шумову хворобу.

Звукові коливання  можуть сприйматися не тільки вухом, але і безпосередньо через  кістки черепа (так звана кісткова провідність). Рівень шуму, що передається  цим шляхом, на 20-30 дб менше рівня, що сприймається вухом. Якщо при невисоких  рівнях передача за рахунок кісткової  провідності мала, то при високих  рівнях вона значно зростає і посилює  шкідливу дію на людину.

При дії шуму дуже високих рівнів (більше 145 дб) можливий розрив барабанної перетинки.

Джерелами шумів є  всі види транспорту, промислові об’єкти, гучномовні пристрої, ліфти, телевізори, радіоприймачі, музичні інструменти, юрби людей і окремі особи. 
 
 
 

Інтенсивність шуму різних джерел