Радіоактивність атмосфери та її вплив на живі організми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Основними джерелами  радіоактивного забруднення навколишнього середовища в Україні є:

• індукування хімічних елементів космічним випромінюванням;
• ядерні вибухи;
• теплові енергетичні станції;
• промислові комплекси з повним ядерним паливним циклом, атомна промисловість;
• неконтрольоване використання радіонуклідовмісних сировинних матеріалів.

Найзначнішими за впливом на живе середовище є ізотопи ^89,90Sr, ⁹⁵Zr, ⁹⁵Nb, ^103.106Ru, ^ІЗІІ, ^І34.137Сs, ^І40Ва, ¹⁴⁴Се.

 

Основною потенційною радіаційною небезпекою є аварії на АЕС. За період експлуатації АЕС у 14 державах сталося понад 150 аварій різного ступеня складності, що супроводжувались викидами радіоактивних речовин.

Найбільшою  аварією в світі на АЕС стала  аварія 1986 року на 4 блоці Чорнобильської АЕС із зруйнуванням активної зони реакторної установки і частини споруди, в якому вона розміщувалась.

Сумарний  викид радіонуклідів за межі проммайданчика АЕС (без радіоактивних інертних газів) становив близько 1,9 * 10¹⁸ Бк – близько 3,5 % загальної кількості радіонуклідів, накопичених у реакторі на момент аварії. У складі матеріалу викиду було близько 500 радіонуклідів з різними періодами розпаду.

Останнім  часом основними джерелами опромінення  є ¹³⁷ Сs і ⁹⁰Sr, що чинять негативний вплив на об`єкти навколишнього природного середовища.

Внаслідок впливу радіації на живий організм можуть виникнути такі хвороби як лейкемія, променева хвороба, злоякісні утворення та інші.

 

 

Список  використаної літератури:

1. Вассер С.П., Болюх В.О. Накопичення радіонуклідів споровими рослинами і вищими грибами України/ За ред.. С.П. Вассера. – Київ, 1995. – 130 с.
2. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного

          середовища: Навч. Посібник. – 3-тє  вид., - К.: Т-во "Знання", КОО, 

          2004. – 309 с.

3. Кондратюк С.Я., Навроцкая И.Л. К изучению содержания радионуклидов в лишайниках Украины// Тез. Доклад радиобиолог. Съезда. – Пущино,1993. – с. 487-488
4. Краснов В.П., Орлов О.О. Особливості накопичення цезію-137

         лікарськими рослинами на Українському  Поліссі//Укр.

         ботан. Журнал. 1995. – Т. 52, № 4. – с. 472-478

5. Кузин А.М. Природный радиоактивный фон и его значение для биосферы Земли. – М.: Наука, 1991. – 117 с.
6. Куликов Н.В., Молчанова И.В. Континентальная радиоэкология.

         Посвенные и пресноводные экосистемы. – М.- Л.: Наука,

        1975. – 184   с.

7. Маргулис У.Я. Атомная энергия и радиационная безопасность. – 2- е узд., перераб. И доп. – М.: Энергоатомиздат, 1988. – 224 с.
8. Паламарчук И.К. Оценка последствий Чернобыльской аварии и меры по

          реабилитации здоровья населения.

         "Радиологические и экономико- правовые аспекты землепользования

          после аварии на Чернобыльской АЭС".Материалы научной

         конференции, 1991, Киев. – с. 130-134

9. Ядерная  энергетика, человек и окружающая  середа/ Н.С. Бабаев, В.Д.

        Демин. Узд. 2-е, М.: Энергоатомиздат, 1984.