Гідроекологічний стан якості поверхневих вод в басейні ріки Тисмениця

      Гідроекологічний  стан якості поверхневих вод в басейні ріки Тисмениця

      Однією  з екологічних проблем в наш  час є збереження та охорона річок  від виснаження та забруднення. Неефективна  робота каналізаційно-очисних споруд, недотримання природоохоронного режиму територій прибережних захисних смуг і водоохоронних зон, насамперед в населених пунктах, забруднення і засмічення річок побутовими та іншими відходами зумовлюють значні екологічні навантаження на територію басейнів річок і відповідно незадовільний стан їх вод. Особливо цей вплив помітний на малих річках, які дуже тісно пов'язані з навколишнім ландшафтом. До категорії малих річок відноситься ріка Тисмениця, яка бере початок у Східних Бескидах, на північно-західних схилах гори Цюховий Діл (942 м). Верхня течія має напрямок на північний захід, у Мражниці повертає на північний схід [1].

      Води Тисмениці забруднюються відходами промисловості і сільського господарства – нафтопродуктами, фенольними сполуками, сульфатами, хлоридами, фосфатами, сполуками азотної групи, важкими металлами. Також у поверхневі води басейну ріки Тисмениця потрапляють комунальні стоки населених пунктів: Дрогобич, Стебник, Борислав, Трускавець, Дережичі, Раневичі, Почаєвичі. Очисні споруди вказаних населених пунктів або низької потужності, або відсутні взагалі.

      Основними промисловими підприємствами, які забруднюють допливи ріки Тисмениця є: КП ''Дрогобичводоканал'', ВАТ "Дрогобицький машинобудівний завод", ВАТ ''Дрогобицький завод автомобільних кранів'', ТОВ ''Стебницький калійний завод". Щороку, за даними Львівського обласного виробничого управління водного господарства, у ріку Тисмениця потрапляє близько 30 млн м³ стічних вод (табл.1) [2]. 
 
 

    Загальний обсяги скидів в ріку Тисмениця (2010 рік)

     Крім  комунальних та промислових стоків значний ризик прямого та аварійного забруднення мають промислові відходи, що зосереджені вздовж русел та прибувають в незадовільному технічному стані.     Найбільша кількість промислових відходів зосереджена на Стебницькому ДГХП ''Полімінерал'' (3,8 млн тон шламу і хвостів збагачувальної фабрики), Дрогобицькому НПК ''Галичина'' (понад 34,0 тис. т нафтошламів). Щодо Дрогобицького НПК ''Галичина'', проблема утилізації нафтошламів поступово вирішується. Щорічно підприємство передає на утилізацію близько 1000,0 т нафтошламу. Натомість, ситуація з розміщенням промислових відходів Стебницького ДГХП ''Полімінерал'', характеризується як критична. Відходи хімічної збагачувальної фабрики транспортують по трубопроводу у хвостосховище, розміщене на північно-східній околиці м.Стебника поблизу р. Солониці, притоки р. Тисьмениці. Об'єм відходів становить 900 м³ за добу і, відповідно, 328 тис. м³ за рік. Хвостосховище складається з двох секцій загальною площею близько 125 га. На всю площу хвостосховища щорічно випадає в середньому 1612 тис. м³ атмосферних опадів, а випаровується з неї близько 572 тис. м³, тобто надлишок води становить 1040 тис. м³ за рік. Загальний об'єм відходів разом з атмосферними опадами зростає у хвостосховищі в середньому на 1 368 тис. м³ за рік [1].  Систематично фіксуються забруднення речовинами за показниками БСК5 та азотом амонійним практично в межах усіх населених пунктах. Середньорічні концентрації органічних речовин за показниками БСК₅ становлять 7,32 мг/дм³ (ГДК для повного БСК становить 3 мг/дм³ щодо О2), азоту амонійного ─ 1,8 мг/дм³ (ГДК─2,6 мг/дм³, вплив Дрогобицького регіону). Ріка Тисмениця містить найбільші концентрації міді і фенолу серед ряду інших малих річок. Під час проведення гідрохімічного аналізу води басейну ріки Тисмениця використовують принцип, який базується на визначенні репрезентативних і фонових гідрохімічних показників. До репрезентативних показників належать нафтопродукти, оскільки відбір проб води здійснювали поблизу нафтовидобувних підприємств. У якості фонових показників обрано: O2, CO2, БСК5, ХСК, NHNO²ˉ,NO³ˉ. Нами встановлено достовірне підвищення концентрації нафтопродуктів у всіх досліджуваних малих річках: Лошань, Вишниця, Лютичина, Раточинка,  Трудниця, при протіканні останніх біля нафтової свердловини. Вниз за течією вода ріки Тисмениця залишається достатньо забрудненою навіть на відстані 1000 м від нафтової свердловини і належить до VI класу якості та характеризується як "дуже брудна".           При подальшому неконтрольованому забрудненні та виснаженні річок  ймовірне настання екологічної кризи, яка неминуче призведе до розвитку незворотних деструктивних процесів у річкових екосистемах.  
 
 

Література:

1. Білоніжка П., Дяків В. Хімічний та мінеральний склад відходів збагачення калійних руд Стебницького родовища та їхній вплив на довкілля: — Вісник ЛЬВІВ. УН-ТУ Серія геол. 2009. Вип. 23. С. 162—174.

2. Звіт форми 2-ТП (водгосп) ''Про використання води'' за 2010 рік.

3. Ресурси природних вод Карпатського регіону/Проблеми охорони та раціонального використання/: Матеріали Дев'ятої Міжнародної науково-практичної конференції. Львів, 27-28 травня 3б. наук. статей, ─ Львів, ЛвЦНТЕІ, 2010.