Газоснабжение

Для внутрішніх газопроводів з тиском більше 0,098 МПа припустиме падіння  тиску (у відсотках від початкового  тиску) становить:

DР_Д = 50/D_ВН,     (1)

де  D_ВН – внутрішній діаметр газопроводу, що випробується, мм.

Якщо газопровід складається з  ділянок труб різного діаметру, то середній внутрішній діаметр газопроводу  визначають за формулою:

D_ВН = (d₁²l₁ + d₂²l₂ + d₃²l₃ + …..+ d_n²l_n)/ (d₁l₁ + d₂l₂ + d₃l₃ + …..+ d_nl_n),

де d₁, d₂, d₃, ….., d_n – внутрішні діаметри ділянок газопроводу, мм;

l₁, l₂, l₃, ….., l_n – довжина цих ділянок ,м.

Дефекти зварювальних швів, що виявлені при випробуваннях, повинні виправлятися шляхом вирубки та повторного зварювання. Нещільності різьбових з’єднань підлягають розбиранню та збірці знову. Після усунення дефектів випробування повинні бути повторені. Якість монтажу  продувних свіч перевіряється зовнішнім  оглядом.

Таблиця 9.

Норми тиску при випробуваннях  на міцність та щільність газопроводів.

 

Газопроводи	Випробування на міцність
	Тиск при випробуванні, МПа	Час випробувань, годин	Припустиме падіння тиску
Низького тиску у промислових  та комунальних підприємствах, а  також у опалювальних та виробничих котельних	0,098	Не регламентується	Наочне падіння тиску за показаннями  манометру неприпустимо. Виявлені дефекти  повинні бути усунуті до випробувань  на щільність
Середнього тиску (до 0,098 МПа)	0,196	1	Те ж саме
Середнього тиску (0,098 ¸ 0,294 МПа)	0,442	1	Те ж саме
Газопроводи	Випробування на міцність
Низького тиску у промислових  та комунальних підприємствах, а  також у опалювальних та виробничих котельних	0,0098	1	588 Па
Середнього тиску (до 0,098 МПа)	0,098	1	1,5%
Середнього тиску (0,098 ¸ 0,294 МПа)	0,294	1	Підраховується за формулою (1)

 

Приміщення, у яких встановлено  газове обладнання та прокладені газопроводи, є газонебезпечними та вибухонебезпечними. Газонебезпечні приміщення та робота в них поділяється на 4 групи:

1.Приміщення зі смертельною  концентрацією газу. Робота у  них є припустимою лише у  протигазі, під наглядом газорятівника  і за нарядом – допуском.

2.Приміщення з вмістом газу, що перевищує санітарні норми.  Тривале перебування без газозахисних  пристроїв є неприпустимою. Роботи  проводяться під наглядом газорятівника  та за нарядом – допуском.

3.Приміщення з вмістом  газу нижче санітарної норми.  Газозахисна апаратура зберігається  у опломбованій шафі. Присутність  газорятівника непотрібна.

4.Приміщення з виділенням нетоксичного  природного газу.

Вибухонебезпечні приміщення поділяють  на категорії А та Б. Категорія  А – це приміщення, у яких можливо  виділення газу з нижньою границею вибуховості менше 10%. Це компресорні  станції, ГРС, ГРП природного газу, склади та пункти роздавання зріджених газів, ГПС коксового газу.

Категорія Б – це приміщення, у  яких можливо виділення  газу з  нижньою границею вибуховості більше 10%. Це газоочисні споруди доменного  та конвертерного газів.

До роботи по експлуатації та ремонту  обладнання газового господарства допускаються особи, що пройшли навчання з правил виконання газонебезпечних робіт, використання  газозахисною апаратурою та надання першої допомоги при отруєнні токсичним газом. Усі види робіт  виконуються не менш, ніж двома  робочими.

Для виключення проникнення у газову мережу атмосферного повітря та утворення  вибухонебезпечної суміші усі об’єкти  газового господарства знаходяться  під тиском. Для виявлення витікань газу категорично забороняється  використовувати вогонь, треба використовувати  мильну емульсію.

Газонебезпечні роботи на відкритому повітрі проводяться з навітряного  боку відносно місця виділення газу. Якщо швидкість вітру 3 або більше м/с, допускається робота без протигазу.

Робота людей у колодязях  можлива лише у випадку, якщо працюють 3 робочих, два з яких знаходяться  на поверхні. Попередньо колодязь провітрюється , робітник одягає рятувальний пояс з мотузкою і протигаз.

Робота людей у топках газових  печей та котлів, у боровах та регенераторах дозволяється тільки після відключення усіх газопроводів заглушками та повної вентиляції об’єкту. При цьому можна користуватися переносними лампами з напругою до 12 В, що замкнені у сітчастий каркас, і з електричним шнуром у гумовому шлангу.

Газонебезпечні приміщення повинні  бути обладнані вимушеною припливно  – витяжною вентиляцією, мати два  протилежно розташовані виходи.

Для попередження руйнування від можливих вибухів на агрегатах, що використовують газ, встановлюють вибухові клапани.

Перелік заходів з техніки безпеки  у конкретних умовах виробництва  передбачається я спеціальними інструкціями.

 

 

Рекомендована література.

 

1.Ионин А.А. Газоснабжение. –  М.: Стройиздат, 1981. – 414 с.

2.Алабовский А.Н., Анцев Б.В., Романовский С.А. Газоснабжение и очистка промышленных газов. – Киев: Вища школа, 1985, - 191 с.

3. Скафтымов Н. А. Основы газоснабжения.  – Л.: Недра, 1975. – 343 с.

4.Оптимальное развитие систем  газоснабжения/М.Г. Сухарев, Е.Р.  Ставровский, В.Е. Брянских и  др. – М.: Недра, 1981. – 294 с.

5.Щукин А.А. Промышленные печи  и газовое хозяйство заводов.  – М.: Энергия, 1973. – 223 с.

6.Чепель В.М., Шур И.А. Сжигание  газов в топках котлов и  печей и обслуживание газового  хозяйства предприятий. – Л.: Недра, 1980. – 591 с.

7.Огнетехнические установки и  топливоснабжение/А.П. Несенчук, В.Н.  Романюк, В.А. Седнин и др. –  Минск: Вышэйш. Школа, 1982. – 318 с.

8.Карпов Д.В. Организация газовой  службы промышленных предприятий.  – Л.: Недра, 1971. – 93 с.

9.Филипьев О.В. Промышленные  печи и газовое хозяйство заводов.  – Киев: Вища школа, 1976. – 240 с.

10.Гольстрем В.А., Иваненко А.С.  Справочник энергетика промышленных  предприятий .- Киев: Техніка, 1977. – 463 с.

11. Кулаков Н.Г., Бережнов И.А.  Справочник по газоснабжению.  – Киев: Будівельник, 1979. – 222 с.

12. Коротин А.Н. Топливоснабжение  промышленных предприятий. –  Іваново: Изд. ИГУ, 1984. – 55 с.

13. Борисов С.Н., Даточный В.В.  Гидравлические расчеты газопроводов. – М.: Недра, 1972. 110 с.

14. Преображенский Н.И. Контроль  за раціональним использованием  газа. – Л.: Недра, 1983. – 367 с.

15. Старицький В.И. Газовое хазяйство  заводрв черной металлургии. –  М.: Металургія, 1973. – 493 с.

16. Старк С.Б. Газоочистные аппараты и установки в металлургическом производстве. – М.: Металлургия, 1999. – 400с.

17.Денисов С.И. Улавливание и  утилизация пылей и газов. –  Киев: Вища школа, 1992. – 333 с.

18.Емельянов Л.В., Киселев Б.А., Котляр  П.Е. Безопасность работ в газовом  хозяйстве. – Киев: Техніка, 1985. – 301 с.

19.Экологические проблемы энергетики / Кошелев А.А., Ташкинова Г.В., Чебаненко Б.Б. и др. – Новосибирск: Наука. Сиб. Отд-е, 1989. -322.

20.Теплоэнергетика металлургических  заводов/Розенгарт Ю.И., Мурадова  З.А., Теверовский Б.З. и др.- М.: Металлургия, 1985.-303с.

21.Лавров Н. В., Розенфельд Э.И., Хаустович Г.П. Процессы горения  топлива и защита окружающей  среды. – М.: Металлургия, 1981. –  240с.