Екотоксикологічна характеристика азотних добрив

Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Января 2013 в 19:42, курсовая работа

Краткое описание

Ці джерела поповнення природних запасів азоту становлять безсумнівний практичний інтерес, але вони доставляють лише частина азоту, який виноситься з врожаями сільськогосподарських культур. У природі існують численні шляхи втрати азоту ( споживання азоту ґрунтовою флорою, вилуговування, випаровування аміаку, фіксація амонію в ґрунті). Тому необхідно вживати заходів для оптимального збільшення родючості грунту і насамперед поповнення в ній запасів азотних добрив, адже за нестачі азоту спостерігається гальмування росту рослин, послаблюється утворення бокових пагонів і коренів, спостерігається дрібнолистковість тощо.

Оглавление

Вступ
1. Роль азоту в біосфері
2. Характеристика азотних добрив, їх класифікація
2.1. Нітратні добрива
2.2.Амонійні та аміачні добрива (тверді і рідкі)
2.3. Амонійно-нітратні добрива
2.4. Добрива, в яких азот знаходиться в амідній формі
2.5. Водні розчини аміачної селітри та сечовини
2.6. Повільно діючі слаборозчинні азотні добрива
3. Нітрати як складова азотних добрив
4. Наслідки використання азотних добрив
Висновок
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

ІНДЗ.doc

— 173.50 Кб (Скачать)

У цьому випадку тільки частина нітратів перетворюється в  рослинний білок, іншу кількість  накопичується в овочах і травах у чистому виді, а потім надходять в організм людини при вживанні цих рослин у їжу.

Для самих рослин нітрати  нешкідливі, а для людини і тварин небезпечні. Смертельна доза для людини 8-15 г [6, 11].

Багато рослини здатні накопичувати велику кількість нітратів, наприклад: капуста, кабачки, петрушка, кріп, буряк під час росту і розвитку стебел і листя, а при дозріванні насіння споживання азоту практично припиняється Плоди, що досягли повної зрілості, не містять нітратів.

Зменшити шкідливий  вплив нітратів можна за допомогою вживання вітаміну С: ввести в раціон харчування чорну і червону смородину, інші

ягоди та фрукти, зелений  чай [9,11].                                           

 

24

                                                 Висновок

 

Для підвищення вмісту азоту в ґрунті використовують азотні добрива          ( селітри, карбамід, амонійні та аміачні добрива). Вміст азоту в них є значним, що дозволяє без перешкод і в незначні терміни збільшити кількість азоту в  ґрунті, а тим самим забезпечити підвищення врожаю, покращення стану сільськогосподарських культур.

Але попри позитивну дію азоту на рослини, покращення їхнього мінерального живлення, підвищення врожайності, внесення азотних добрив призводить до низки негативних явищ, які позначаються як на навколишньому середовищі, так і на здоров’ї людини.

Основними екологічними проблемами, які виникають від  використання азотних добрив є:

  • евтрофікація водойм;
  • зміна рН ґрунту;
  • нагромадження важких металів у ґрунтах і рослинах;
  • погіршення якості підземних вод;
  • загибель риби через забруднення водойм нітратами і нітритами;
  • хлороз дерев;
  • зниження холодостійкості культур;
  • активізація міграції токсикантів в ґрунті;
  • отруєння організму тварин та людини нітратами;
  • розвиток метгемоглобінемії.

Вплив азотних добрив на стан навколишнього середовища є негативним, але його можна зменшити, якщо:

  • вносити азотні добрива в обмежених кількостях, дотримуючись певних пропорцій;

 

25

  • використовувати для підвищення вмісту азоту в ґрунтах органічні добрива (гній, компост, насадження гороху, конюшини, сочевиці, люпину);
  • обмежити використання мінеральних азотних добрив взагалі;
  • покращити нормативну базу щодо масштабів внесення азотних добрив;
  • використовувати лише якісну продукцію;
  • посилити контроль вмісту в рослинах і водоймах нітратів, щоб запобігти отруєнню ними людини і тварин.

Отже, використання азотних  добрив є необхідним при нестачі  в ґрунтах азоту, але щоб запобігти їхньому негативному впливу на всі частини біосфери потрібно РОЗУМНО використовувати ці добрива.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

26

                          Список використаної літератури:

 

1. Агроекологія: Навч. посібник / О.Ф. Смаглій. А.Т. Кардашов, П.В. Литвак та ін. — К.: Вища освіта. 2006. — 671 с.

2.Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів: Монографія / В.П. Патика, Н.А. Макаренко, Л.І. Моклячук та ін.; За ред. В.П. Патики. - К.: Основа, 2005. - 300 с.

3. Башкин В.Н. Агрогеохимия азота // Пущине ОНТИ НЦБИ АН СССР. - 1987. - 270 с.

4. Гайл М., Гайлітіс М., Ще раз про нітрати. Наука і ми,  1990р., № 6, с.2.

5. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану грунтів України / За ред. Б.С. Носка, Б. С Прістера, М.В. Лободи. - К.: Урожай, 1994. - 336 с

6. Лактіонов М.І. Агрогрунтознавство. Навч. посібн. /ХДАУ ім.В. В. Докучаева. - Харків: Видавець Шуст А.І., 2001. - 156 с.

7. Малишева Л.Л. Геохімія ландшафтів / Навч. посібн. - К.:. Либідь, 2000. - 472 с.

8. Метелев В.В., Канав А.И., Дзасохов Н.Г. Водная токсикология. - М.: Колос, 1971. - 236 с

9. Покровська С.Ф. Шляхи зниження вмісту нітратів в овочах.  М., 1988р., С.42-46.

10. Соколов О., Семенов В., Агаєв В., Нітрати в навколишньому середовищі. Пущино, 1990р., С.216-238

11. Циганенко О.І. Нітрати в харчових продуктах. – К.: Здоров’я, 1990. – 56 с.

12. Черпяєва І.І., Екологічні проблеми використання азотних добрив. Хімізація сільського господарства, 1990р., № 4, с.20-21.

 

 

 

 

 

 

 

27


Информация о работе Екотоксикологічна характеристика азотних добрив