Екологія та природокористування

Експерти  ООН вважають, що зараз основні міжнародні зусилля у вирішенні глобальної екологічної кризи мають бути спрямовані на:

• дослідження  першопричин кризи; 
• боротьбу з її наслідками; 
• оцінку глобального ризику; 
• залучення широкої громадськості; 
• забезпечення засобів правового регулювання; 
• інвестування в наше майбутнє. 

Одним із найважливіших питань є вирішення деморегуляції та впровадження ефективних біотехнологій. Дуже важливою міжнародною угодою є Конвенція ООН 1982 р. з морського права (Хартія морів), в обговоренні якої взяло участь 156 країн, 20 міжурядових і понад 60 неурядових міжнародних організацій. За цією конвенцією держави, які підписали угоду, мають оберігати морське середовище та захищати його від забруднення. Це стосується всіх джерел забруднень незалежно від того, де вони розташовані - на суходолі чи морі. З метою запобігання забрудненню морського середовища з джерел, що розташовані на суходолі, держави зобов'язалися розвивати своє національне господарство з урахуванням міжнародних стандартів і правил. Аналогічні вимоги поширюються й на морські судна, які плавають під прапорами цих країн. 
Для захисту економічних інтересів прибережних держав конвенцією 1982р. передбачено встановлення у Світовому океані 200-і мильних економічних зон. Цим державам надано право на розвідку, експлуатацію та збереження природних ресурсів, які належать до живої та неживої природи, зокрема тих, що знаходяться на дні, в надрах і водах океану, а також право на управління цими ресурсами. Положення конвенції регулюють експлуатацію окремих видів живих ресурсів в економічній зоні. 
У Хартії морів визначено також вимоги щодо охорони морського середовища під час освоєння ресурсів морського дна поза зонами національної юрисдикції. 
Знаною в усьому світі є міжнародна організація "Римський клуб", заснована 1968 р. у Римі за ініціативою італійського економіста Ауреліо Печчеї. Нині членами цієї організації є всесвітньо відомі вчені та діячі різних професій з тридцяти країн світу. Головною її метою є вивчення глобальних проблем цивілізації та пошук способів подолання найбільших лихоліть людства: бідності, безробіття, глобальної екологічної кризи. Щорічно члени "Римського клубу" готують доповіді, які зазвичай привертають до себе увагу всього світу. 
Велике значення для людства мала діяльність Конференції з роззброєння (організована 1961 р., попервах до неї входило 18 країн, а зараз - 5 ядерних і 35 неядерних держав). Вона сприяла розробленню та укладенню низки важливих угод у сфері обмеження гонки озброєнь і роззброєння, про нерозповсюдження ядерної зброї, ліквідацію бактеріологічної зброї. 
З 1978 р. діє Конвенція щодо заборони військового негативного впливу на довкілля (дотепер конвенцію підписали 67 країн). 
Україна завжди брала активну участь у роботі міжнародних організацій, пов'язаній з охороною довкілля. Нині вона є учасницею більш як 20 міжнародних конвенцій, стосовно охорони навколишнього середовища, а також понад 10 двосторонніх угод. 
Першочерговим завданням в Україні є приведення національного законодавства у відповідність із чинними нормами міжнародного права і забезпечення того, щоб нові законодавчі акти молодої незалежної держави узгоджувалися з міжнародними вимогами.

У майбутньому  Україна розширюватиме свою міжнародну активність у напрямі співробітництва  з такими організаціями, як ОНЕП, МАГАТЕ, Комісія сталого розвитку. Глобальний екологічний фонд та ін., співпрацюватиме  у виконанні міжнародних програм  з охорони Чорного моря, Дунаю, Карпат, з проблем утилізації відходів, водного й повітряного перенесення забруднень та ін. 
Події останніх десятиліть свідчать, що в позитивному вирішенні екологічних проблем як локального, так і регіонального та глобального масштабів важливу роль почали відігравати громадські організації, рухи та окремі особи, які вдалися до активної діяльності у сфері охорони довкілля. Значною мірою цьому сприяла гласність, поява в пресі об'єктивної інформації про причини розвитку глобальної екологічної кризи, про джерела забруднень і наслідки цього. 
Стривожене станом природного середовища своїх регіонів, населення в усьому світі почало шукати шляхи виходу з ситуації, що склалася. 
Не сподіваючись на успішну роботу управлінського й державного апаратів, найбільш активні та екологічно освічені ентузіасти природоохоронної справи почали організовувати "земні" організації та рухи. Так, у 1970 р. виникла незалежна міжнародна організація "Грінпіс" ("Зелений світ"). Її метою стала організація дій для запобігання деградації й руйнування екосистем як регіональних, так і глобальних, а девізом - "Діючи локально, думай глобально!". 
За 25 років існування ця організація зробила багато корисного для людства: вона довго і вельми успішно бореться за охорону морських тварин (китів, тюленів, черепах) і вод Світового океану, за припинення ядерних випробувань, збереження довкілля Антарктиди, заборону торгівлі шкідливими відходами та ін. 
На початку 90-х років в Італії було створено громадську екологічну організацію "Легамб'єнте" ("Довкілля"), яка, зокрема, значну увагу приділяє оздоровленню українських та білоруських дітей, котрі постраждали від ядерної аварії в Чорнобилі, організовує міжнародні форуми та різні природоохоронні акції. 
Великих успіхів досяг народний рух у Кенії - "Зелений пояс", започаткований 1977р. кенійкою Вангорі Маойхаї з метою збереження лісів Кенії - цього найціннішого багатства краю. Відтоді кенійські учасники руху висадили близько 10млн. дерев, забезпечивши збереження екосистем, продуктів харчування, робочих місць, піднявши моральний дух нації. 
До цього руху було залучено понад 1 млн. школярів із 3000 навколишніх сіл, а також їхніх батьків; у всіх цих людей значно зріс рівень екологічної освіченості. Тепер створено вже кілька "Зелених поясів", ділянки для розведення саджанців, відновлено ефективні методи традиційного агролісівництва, що істотно поліпшило екологічні умови регіону та добробут населення. 
Ініціаторами міжнародної конференції на захист озонового шару (Лондон, 1989р.) стали прем'єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер і виконавчий директор ЮНЕП Мостафа Толба. На цій конференції було ухвалено природоохоронні рішення й підписано угоди глобального значення. 
Грецький громадський діяч Деніс Ятрас став ініціатором створення й виконання важливого Середземноморського плану дій проти забруднення морських вод і врятування екосистем Середземного моря. 
У 1991 р. почала виконуватися грандіозна програма "зелених" в Австралії - "Мільярд дерев", згідно з якою до 2000 р. має бути відновлено понад 10 млн. га лісу на цьому континенті. "Зелений рух" шириться в усьому світі. Активізували свою діяльність і природоохоронні організації України - Товариство охорони природи, асоціація "Зелений світ", численні екологічні центри, асоціації й фонди локального і регіонального масштабу (Національний екологічний центр, Всеукраїнське товариство краєзнавців, спілка "Чорнобиль", Зелений рух Буковини та ін.). сприяють екологічній освіті й поширенню серед населення екологічної інформації нові "зелені" газети й часописи: "Зелений світ", "Екологія і здоров'я", "Вісник Чорнобиля", "Набат", "Екологічні дзвони", "Рідна природа" та ін.

Ми  є спостерігачами й виконавцями  глибокої зміни біосфери. Причому перебудова навколишнього середовища науковою людською думкою за допомогою організованної праці чи навряд є стихійним процесом. Коріння цього лежало в самій природі й було закладено ще мільйони років тому в ході природнього процесу еволюції.

При цьому людина вперше реально зрозуміла, що вона - житель планети й може й повинна мислити й діяти в новому аспекті. Питання про корінний поворот до джерел життя, до організованості біосфери в сучасних умовах повинно звучати як сполох, заклик до того, щоб мислити й діяти, у біосферному планетному аспекті. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Білявський Г.О. та ін. Основи екології: Підручник. -К.: Яибідь,2005,

2. Бойчук   Ю.Д.,   Солошенко   С.М.,   Бугай   О.В.   Екологія   і   охорона

навколишнього      середовища:   Навчальний   посібник.   -   Суми:   ВТД

«Університетська  книга»,2002.

3. Джигирей   В.С.   Екологія   та    охорона   навколишнього    природного

середовища. Навчальний посібник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.

4. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології: Навчальний посібник.-К:

МАУП,2000.

5. Кучерявий В.П.Екологія. - Львів: Світ, 2001. .

 6. "Національний форум "Екологія й економіка Росії"-1995. Екологія. Економіка. Бізнес." Москва, 1995 р. 
7. Р.А. Новиков " Про механізм регулювання навколишнього середовища від забруднення" Москва, 1991 р. 
8. Потіш А.Ф. та ін. Екологія:  основи теорії і практикум:  Навчальний

посібник. - Львів: «Новий світ - 2000», «Магнолія плюс», 2003.

9. Стольберг Ф.М. и др. Екология города: Учебник. - М.: Либра,2000.

10. Сухарев С.М. та ін. Основи екології та охорона довкілля: Навчальний

посібник. - К.: Центр  навчальної літератури, 2006. 
 

    Дата  виконання контрольної  роботи                    вересня    2011 року___ 

    Підпис ___________________