Екологічні проблеми Світового океану

Міністерство освіти та науки України

Кременчуцький університет економіки, інформаційних  технологій і управління 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат

з курсу «Основи екології»

на тему: «Екологічні проблеми Світового океану» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                         Студентки групи ПД 10

                                                                                         Гуманітарного факультету

                                                                                         Дрофи Анни Андріївни

Кременчук – 2011

План

1. Вступ

2. Значення Світового океану

3. Діяльність людини, що впливає на стан Світового океану

3.1. Забруднення

3.2. Виснаження ресурсів

4. Охорона Світового океану

5. Висновок

6. Список використаної літератури 
 

Вступ

     Майже 3 / 4 поверхні нашої планети займають океани. Вода - дорогоцінна рідина, дар природи нашої планеті. У такій кількості, як на Землі, її немає ніде в Сонячній системі. Вода - це основа всіх життєвих процесів, єдине джерело кисню в головному рушійному процесі на Землі - фотосинтезі.

     В даний час людство використовує 3,8 тис. куб. км. води щорічно, причому  можна збільшити споживання максимум до 12 тис. куб. км. При нинішніх темпах зростання споживання води цього  вистачить на найближчі 25-30 років. Викачування  грунтових вод призводить до осідання грунту і будинків і зниження рівнів підземних вод на десятки метрів.

     Термін "Світовий океан" ввів у науку  великий радянський географ і  океанограф Ю.М. Шокальський. Під цією назвою він мав на увазі "сукупність тієї водної оболонки земної кулі, головна особливість якої - солоність". "Океан - комора колосальних біологічних і мінеральних ресурсів, засіб для міжконтинентальних зв'язків, генератор і регулятор клімату - зараз стає чинником, безпосередньо визначальним майбутнє людства, майбутнє кожного з нас".

     Чи  справді Світовий океан знаходиться  під загрозою? На це питання, на жаль, треба відповісти ствердно, без всяких коливань І небезпека океану несе сама людина своїм легковажним, бездушним  ставленням до морських багатств. За останні два-три десятиліття людство до такої міри забруднили океан, що вже зараз важко знайти такі місця у Світовому океані, де не спостерігалися б сліди активної діяльності людини. Проблема, пов'язана з забрудненням вод Світового океану, одна з найважливіших проблем, що стоять нині перед людством. Найбільш небезпечні види забруднення: забруднення нафтою та нафтопродуктами, радіоактивними речовинами, відходами промислових і побутових стічних вод і, нарешті, виносами хімічних добрив (пестицидів). 

Значення  Світового океану

     Значення  Світового океану для людини і  всього живого настільки велике, що важко оцінити його по достоїнству. Здавна Світовий океан був одним  з головних джерел їжі і умовою життя на Землі. Він має не тільки багату і різноманітну флору і фауну, але й великий запас корисних копалин. На сьогоднішній день Світовий океан є багатющим джерелом ресурсів на планеті. Океан використовується не тільки для видобутку біологічних, мінеральних ресурсів, але і служить простором для розвитку судноплавства, а також є лікувально-оздоровчої середовищем. Останнім часом зростають можливості освоєння території Світового океану для відпочинку і туризму. Таким чином, океан віддає людству всі свої багатства, тому в даний час стоїть проблема його раціонального використання.

     Низька  температура Світового океану і  його величезна теплова інерція  відіграють найважливішу роль палеогеографічних. Глибинні шари це не тільки довгостроковий теплорегулятор системи Земля. Зміни  теплообміну глибинних мас океану з поверхневими, а також і розподіл поверхневих течій можуть зміняться протягом десятків років, тобто надзвичайно швидко, беручи до уваги розміри Світового океану, що може призвести до настільки ж швидкому зміни природного обстановки.

     Вода  має величезну теплоємність, що дозволяє їй накопичувати тепло в літній час, рятуючи прилеглі території від згубної для всього живого спеки. У зимовий час океан віддає накопичене влітку тепло, рятуючи все живе від вимерзання. Крім того, океан - джерело вологи (атмосферних опадів).

     Океани  моря, а також прісні водойми є  найважливішим джерелом продовольства  для населення Землі. Улов риби постійно збільшується (на початку століття - 3 млн. т. на рік, зараз-більше 80 млн.т.). Моря й океани є не тільки джерелами  риби, але й джерелами отримання цінної сировини і палива. З-під морського дна видобувається нафта, вугілля. Марганцева руда, кобальт, нікель та інші види металів знаходяться у воді у вигляді конкрецій, які можуть бути зібрані і витягнуті на поверхню. Також багато корисних речовин розчинені в морській воді. У морській воді, яка також є складовою Світового океану, приховано багато мінеральних ресурсів та елементів, що входять до таблиці Менделєєва. З морської води витягають натрій, хлор, бром і магній.

     У зв'язку зі зростаючим світовим населенням потрібна більша кількість енергії, що і послужило поштовхом для використання Світового океану в якості джерела електроенергії.

     Крім  вилучення з вод різних ресурсів, Світовий океан здійснює ще й транспортну  функцію, будучи одним з головних її ланок. За останні роки відбувається очевидне розвиток світової економіки і морських перевезень. Тут важливо відзначити, що обсяг світових морських перевезень досяг рекордного рівня 6,76 млрд. тонн.

     Загальний дедвейт світового флоту склав 895,8 млн. тонн. За Світовому океану здійснюються не тільки "вантажні", але і пасажирські перевезення.

     Що  стосується РФ, то в країні активно  функціонує транспортний, рибопромислові, науково-дослідний і військово-морський флот. Щорічно на російському континентальному шельфі видобувається близько 1,5 млн. т. нафти. Російськими рибальськими судами тільки за 2004р. видобуто майже 3 млн.т. морепродуктів, з них більше 2 млн. т. - у виключній економічній зоні РФ. Відзначаючи загальні тенденції світових морських перевезень в частині участі РФ в перевезеннях, наприклад, сирої нафти, то такі перевезення зросли на 3,5 5 до 1,66 млрд. т. Зростаючий обсяг експорту створює проблеми, пов'язані зі збільшенням числа судів, пропускна здатність нещодавно побудованого глибоководного порту Приморськ, що знаходиться на північ від Санкт-Петербурга, була збільшена з 18 до 30 млн. т., включаючи підведення до нього трубопроводу.

Діяльність  людини, що впливає  на стан Світового  океану

     Сучасна технологічна революція відвела  Світовому океану роль гігантського "сміттєзвалища". Загальна вага забруднюючих відходів - нафти, промислових і побутових (каналізаційних) стоків, сміття, радіоактивних відходів, важких металів, які скидаються в Світовий океан, становить мільярди тонн на рік. Найбільш забруднюється шельфова частина, особливо в районах скупчення морських портів, що є другим після вилову чинником скорочення біологічних багатств океану, тому що материкова мілина - місце проживання 95 - 98% жителів океану.

Забруднення

     Забруднення морського середовища означає привнесення людиною, прямо чи побічно, речовин і енергії в морське середовище, яке призводить або може призвести до таких згубних наслідків, як шкода живим ресурсам і життю в морі, небезпека для здоров'я людини, створення перешкод для діяльності на морі, в тому числі для рибальства та інших правомірних видів використання моря, зниження якості використовуваної морської води та погіршення умов відпочинку.

     Головним  лихом для океану є нафта. Нафта  і нафтопродукти потрапляють  в океан під час перевезення танкерами, при видобутку нафти в смузі берегового шельфу, при промиванні порожніх ємностей нафтоналивного флоту і машинних відділень суден. Нафта утворює на поверхні води плівку товщиною всього в 0,001 см (кожна крапля нафти покриває непроникною плівкою 20 кв. М поверхні). Це різко скорочує газо-і водообмін між океаном і атмосферою, губить мікроорганізми, рибу, морських птахів. У плівці накопичуються іони важких металів, пестициди та ін шкідливі речовини.

     Консалтингова фірма Cutter Information Corporation проаналізувала, в яких регіонах планети найчастіше відбуваються розливи нафти. У рамках дослідження була перевірена статистика за період з 1960 по 2005 рік, причому враховувалися тільки достатньо крупні аварії, в результаті яких у воді опинилося більше 10 тис. галонів (34 тонн) нафти та нафтопродуктів. Найбільша кількість аварій відбувалося в Мексиканській затоці, поблизу Північно-Східного узбережжя США, в Середземному морі, в Персидській затоці і в Північному морі. За підрахунками Національного Дослідницького Ради США щорічно у воду потрапляє майже 1.5 млн. кубічних метрів нафти і нафтопродуктів, близько 45% витоків мають природні причини. Приблизно 5% нафти потрапляє в моря, океани і озера в результаті процесу видобутку і виробництва. Транспортні аварії забезпечують 22% подібних розливів. Решта нафти потрапляє у воду в результаті сотень і тисяч дрібних аварій і витоків. Британська консалтингова фірма TINA Consultants, що займається запобіганням витоків нафти з нафтопромислів, нафтопереробних підприємств і трубопроводів, підрахувала, що за період з 1995 по 2005 рік на кожен 1 млн. тонн добутої чи зберігається нафти, доводилося 0.94 витоків, в результаті яких в море \ річку \ озеро потрапляло 3.06 тонни нафти або нафтопродуктів. Агентство з охорони навколишнього середовища \ Environmental Protection Agency стверджує, що, незважаючи на всі зусилля, щорічно в США фіксується 14 тис. розливів нафти, для ліквідації наслідків яких потрібні тисячі фахівців.

     Аварії  та витоку на підводних нафтопроводах  відбуваються регулярно і повсюдно (наприклад, аварія в затоці Гуанабара, 2000р., Результатом якої став викид 1.3 тис. тонн нафти). Міжнародна Федерація Власників відзначає, що з 2000 по 2006 рр.. було 17 аварій танкерів, в результаті яких відбувся розлив нафти. У результаті, в 2000-і - в море потрапило близько 170 тис. тонн нафти.

     Наслідки  розливів: для того, щоб відмити  одного птаха, вкриту нафтовою плівкою, потрібно 2 людини, 45 хв. часу і 1.1 тис. літрів чистої води. Від подібних аварій страждає не тільки тваринний і рослинний світ. Серйозні збитки несуть місцеві рибалки, готелі та ресторани, а також туристичний бізнес. Національна Адміністрація США у справах Океану і Атмосфери стверджує, що нині наявні технології боротьби з великомасштабними розливами нафти поки малоефективні.

     Пестициди: Пестициди становлять групу штучно створених речовин, які використовуються для боротьби зі шкідниками та хворобами  рослин. Пестициди діляться на наступні групи: інсектициди - для боротьби зі шкідливими комахами, фунгіциди й  бактерициди - для боротьби з бактеріальними хворобами рослин, гербіциди - проти бур'янистих рослин. У відкриті водойми вони можуть потрапляти зі стічними водами підприємств, які їх випускають, при авіаційної та наземної обробки сільськогосподарських угідь і лісів, з дощовими та талими водами, а також при безпосередній обробці відкритих водойм для знищення водоростей, молюсків, переносників захворювань людини і тварин, бур'янистих рослин. Вплив пестицидів на мешканців водних систем може проявлятися як у прямому токсичному дії (гостра або хронічна токсичність), так і побічно (зниження вмісту розчинного у воді кисню, зміна хімічного складу води, знищення водних комах і т. д.). Будучи поглиненими організмом-фільтратором (наприклад, одним з видів планктонних організмів), стійкі препарати можуть відкладатися в тканинах і потім потрапляти в організм риби. У подальших ланках харчового ланцюга дію речовин, що володіють кумулятивним властивістю, посилюється в кілька разів.

     Особлива  проблема - поширення пластикового сміття на поверхні морів і в смузі припливу й прибою. Відібравши проби води і піску в 200 точках, що належать 20 країнам, співробітники найбільшого в Японії Японського університету Nihon University виявили там значущі концентрації бісфенолу А (BPA). Концентрації шкідливої речовини становили від 0,01 до 50 мільйонних доль. Катсухіко Саїд і його колеги показали, що бісфенол-А може потрапити у воду та пісок і з полікарбонатів, дуже твердих пластиків, які, всупереч традиційним уявленням, розкладаються в звичайних умовах в океані. На питання, звідки ж узявся бісфенол А в океані, вчені відповідають - зі сміття. Тим Гаваями і Каліфорнією вже сформувався своєрідний потік сміття, нарікають японські дослідники. Тільки з японського узбережжя щорічно в море змивається 150 тисяч тонн сміття - величезна купа.