Україна в системі міжнародних економічних відносин

Гальмами у зростанні обсягів  відтичизняного експорту є також  такі чинники : низька ефективність вробництва, висока енерго та металомісткість продукції, високий ступінь старіння основних виробничх фондів, відсталість технологічної бази більшості галузей народного господарства. До цього слід додати велику залежність від імпорту енергоносіїв, проміжної продукції, машин та устаткування, невиправданне ввезення багатьох споживчих товарів, фактичнк відсутність фінансової, організаційної та інформаційної структури державної підтримки експорту, слабкий експортний та валютний контроль.  

 

Висновки

З вищенаведеного хотілося б зробити наступні висновки:

В сучасних умовах економічного розвитку України зовнішньоекономічні відносини — одна з найважливіших сфер її діяльності. Створення і розвиток цих відносин з усіма країнами світу, і особливо з найбільш розвинутими, сприятиме інтернаціоналізації виробництва, підвищенню рівня його технології та якості продукції. Тільки цим шляхом Україна зможе інтегруватися в Європейський і світовий ринок. В той же час структура та обсяги експорту не відповідають стану України у світогосподарських зв'язках. У країна, населення якої становить майже 1,5% населення світу, країна, яка має великий промисловий і природно-ресурсний потенціал, має невідповідно низьку частку у світовому експорті — 0,2%. Якщо у Канаді на душу населення експортується продукції на суму 5,6 тис. дол., Німеччині — 5,1, Франції — 4,1, Італії — 3,3, Японії — 3,2, Великобританії — 3,1, США — 2,0, Росії — 0,4, то в Україні — 0,2—0,3 тис дол.

Слід визнати, що процес адаптації  зовнішньоекономічних зв'язків України до вимог світового ринку надзвичайно складний. Вирішальним буде докорінна структурна перебудова народного господарства. Структурні зміни у матеріальному виробництві, зокрема зростання обсягів продукції сільського господарства і переробних галузей АПК, збільшення випуску високотехнологічних наукомістких виробів, відіб'ються на структурі експорту, дозволять запропонувати на світові ринки товари високої якості, що відповідатимуть світовим стандартам. Це визначить місце України у міжнародному поділі праці.

Було б наївним вважати, що переваги інтеграції спрацьовують автоматично, і не бачити тих складних проблем, які виникають при переплетінні політичних і соціально-економічних інтересів. Інтеграція - складний і тривалий процес, що зачіпає національні інтереси різних країн, вимагає їхньої гармонізації, перемоги принципів міжнаціонального партнерства.

Як для всіх країн СНД, при  входженні України до світового  ринку виникають як позитивні, так  і негативні наслідки. Безсумнівною перевагою стає доступність до світового  економічного простору, до багатого світового  досвіду вирішення ряду складних проблем економічного розвитку і готовність світового співтовариства допомогти засвоїти цей досвід.

Негативним наслідком стає те, що в умовах економіки, яка орієнтована  головним чином на поставки сировини і товарів з низьким ступенем обробки можна попасти в глибоку залежність від іноземних капіталів і світового ринку, втратити економічний суверенітет.

На початку нового тисячоліття  вимальовуються обриси континентальної економічної інтернаціоналізації, яка включає три основних зони: американську, європейську та азіатсько-тихоокеанську. Саме між ними розгортатиметься гостра конкуренція і перерозподіл сфер впливу.

Приєднання України до ВОТ може стати початком її принципово нової  зовнішньоекономічної стратегії, орієнтованої на активне включення в інтеграційні процеси. Доречно підкреслити, що зараз в розвитку цієї організації розпочався якісно новий етап, коли попередні форми співробітництва все більше поступаються ефективнішим відповідно до сучасного рівня продуктивних сил.

Проблеми підвищення ефективності зовнішньоекономічної політики держави набувають на сучасному етапі виняткового значення.

Гадаю, що в даній роботі мені вдалося розкрити вибрану тему.

 

 

 

Список використаної літератури

1. Гаврилюк О. В., Румянцев А. П. Економічна інтеграція в сучасному світі. — К.: Наукова думка, 1991.
2. Економічна теорія. Підручник. / За ред. Філіпченко А.С. – К., 2001.
3. Мочерний. Основи економічної теорії. – К., 2000.
4. Левшин Ф. М. Мировой рьшок: коньюнктура, цены й маркетинг. — М.: Международные отношения, 2001.
5. Лукінов І. Інтереси України в розвитку партнерських взаємовідносин з країнами Центральної Азії та Кавказу // Економіка України. — 2001. — №5.
6. Международные зкономические отношения: проблеми й тенден-ции развития / Под ред. Н. А. Черкасова. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1990. — 176с.
7. Міжнародні економічні відносини: система регулювання міжнародних економічних відносин / А. С. Філіпенко, І. В. Бураковський, В. С. Будкін та ін. — К.: Либідь, 1994.
8. Основи світогосподарських  зв’язків: [Учб. посіб. для екон. вузів и фак./ В. Н. Гринева, В. В. Мамонова, В. В. Парамонов ]: Під ред. В. Н. Гриневой, В. В. Парамонова. Х.: Основи, 1998.
9. Рубський Б. Конкурентоспроможність української економіки: орієнтири макрополітики в кризових умовах // Економіка України. — 2002. — №8.—С. 4—15.
10. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є. П. Качана. — К.: Вища школа, 1998.
11. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. В. В. Ковалевського, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенова. — К.: «Знання», КОО, 1998.
12. Семінков С. Єдиний ринок Європейського Союзу: деякі аспекти податкової гармонізації // Економіка України. — 2002. — № 3.
13. Формування економічних відносин в умовах ринку / Збірник наукових праць під редакцією професора І.Д.Фаріона. – Тернопіль, 1998.

 

Додатки

Додаток А

Товарна структура зовнішньої торгівлі України в 2005 р. (в %)

Групи товарів	Експорт	Імпорт
Мінеральне паливо	5,6	44,8
Руди	3.8	6,9
Метали	32,3	4.3
Машини та устаткування	14,6	17,7
Продукція хімічної промисловості	14,4	9,8
Продукція сільського господарства	10,2	3,0
Продукція легкої промисловості	3.9 .	3,4
Деревина та папір	1.4	2,9
Інші товари	2,8	2.5

 

Додаток Б

Товарообіг  України  з прикордонними країнами в 2005 році

 

Країна	Товарообіг	Єкспорт	Імпорт	Сальдо
Болгарія	163,2	82,9	80,3	2,6
Турція	220,7	198,9	21,8	177,1
Румунія	96,8	72,0	24,8	47,2
Росія	10 856,3	5 027,3	5 829,0	-801,7
Білорусія	662,7	426,7	236,0	190,7
Молдова	169,7	130,4	39,3	91,1
Угорщина	294,2	177,2	117,0	60,2
Словачинна	224,5	149,7	74,8	74,9
Польша	367,9	130,9	237,0	-106,2
Грузія	16,5	11,2	5,3	5,9
Всього	13 072,5	6 407,2	6 665,3	-258,1