Сучасні загрози фінансовій безпеці банківської системи в України

ТЕОРІЯ: Сучасні загрози фінансовій безпеці банківської системи в України

Сучасні умови, які пов'язані зі світовою економічною кризою, не дозволяють кредитно-фінансовій системі зневажливо відноситися до банківської безпеки. Звичайно, фінансова безпека комерційних банків потерпає від локальних і глобальних фінансових криз. Головними причинами банківської кризи можуть бути: недостатній нагляд за комерційними банками; слабке управління ними; надмірне втручання уряду у справи банків.

Основною метою безпеки банківської діяльності вважається можливiсть заподіяння банку збитків або упущення вигоди; забезпечення ефективної діяльності банку та якісної реалізації ним операцій та угод. До основних завдань  безпеки банківської діяльності входять: захист законних інтересів банку і його працівників; профілактика та попередження правопорушень і злочинних посягань на власність і персонал банку; своєчасне виявлення реальних і потенційних загроз банку, проведення заходів щодо їх нейтралізації; оперативне реагування елементів структури банку на загрози, що виникають, та негативні тенденції розвитку зовнішніх і внутрішніх обставин; виявлення внутрішніх і зовнішніх причин і умов, які можуть сприяти заподіянню банку, його працівникам, клієнтам і акціонерам матеріальної та іншої шкоди, перешкоджати їх нормальній діяльності; виявлення та формування причин і умов, сприятливих для реалізації банком своїх основних інтересів; виховання та навчання персоналу з питань безпеки; послаблення шкідливих наслідків від акцій конкурентів або злочинців, спрямованих на підрив безпеки банку; збереження й ефективне використання фінансових, матеріальних і інформаційних ресурсів банку[1].

Фінасова безпека банку – це захист фiнансових інтересів банку, його фінансової стійкості і середовища в якому він функціонує. Загрози для фінансової безпеки комерційних банків проявляються у вигляді: шахрайства з рахунками клієнтів банку; неповернення кредитів; підроблених платіжних документів, крадіжки фінансових коштів із кас та інкасаторських машин.  Фінансові ризики здебільшого виникають унаслідок недотримання банківськими спеціалістами принципів забезпечення фінансової безпеки. І ця проблема інтернаціональна.

Серед найпоширеніших внутрішніх ризиків фінансової безпеки банків такі[2] :

• неправомірна розтрата коштів службовцями банків;
• незаконне привласнення доходу;
• фальшування витрат;
• зловживання реальними активами банку чи клієнта;
• перевищення повноважень управлінським персоналом;
• підробка докумeнтів aбо внесення до них недостовірних даних;
• шахрайство у сфері бухгалтерського обліку.

Фінансова безпека банківської системи залежить від декількох чинників:

1. внутрішня і зовнішня політична і економічна стабільність;
2. ступінь залежності банківської системи від внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування;
3. ступені концентрації активів банків в різних державах або галузях промисловості;
4. структура власності на банківські установи.

Для забезпечення фінансової безпеки банківської системи України органи нагляду Національного банку України і правоохоронні органи повинні виділити ресурси для збору і аналізу інформації, а також прийняття спеціальних законопроектів по запобіганню заходам, направлених на підрив фінансового стану банківської системи. Збір і аналіз інформації повинен носити постійний характер і проводитися в масштабі всієї банківської системи з використанням міжнародних зв'язків з іншими державами.

Недостатність власних коштів, цілеспрямований підрив ділової репутації, недосконала оцінка кредитних ризиків, відсутність повної бази даних  про недобросовісних позичальників, недосконалість кадрової політики, використання фальшивих векселів, цінних паперів, «фiшингові» атаки на інформаційну систему банків, зростання кримінальної активності загрожують фінансовій безпеці комерційних банків сьогоденної України.

Забезпечення фінансової безпеки комерційних банків та їх установ є дуже важливим ще й тому, що підрив довіри до кредитних інститутів завдає збитків фінансовій безпеці всієї країни. Передусім, слід зазначити, що фінансова безпека банків – проблема не лише національна, а й міжнародна.

Фінансова безпека комерційного банку обумовлена рівнем підтриманя ліквідності, впровадженням фінансових інновацій, охороною інформації, збереженням активів, забезпечення прибутковості.

На фінансову безпеку банку впливають[3] :

• рівень обов’язкового резервування (для збільшення пропозиції грошей НБУ зменшує норматив обов’язкового резервування, для зменшення пропозиції грошей норматив обов’язкового резервування збільшується);
• рефінансування Національного банку України ( необачна політика НБУ може призвести до великих втрат комерційного банку і навіть до його ліквідації);
• система розрахунків ( найсерйозніша проблема - некваліфіковане управління керівниками окремих комерційних банків структурою активів і пасивів);
• конкурентне середовище ( недобросовісна конкуренція);
• прогалини законодавчої бази ( досі відсутній закон про банківську таємницю).

Для підтримки фінансової безпеки необхідно проводити такі заходи:

1. розробка рекомендацій по удосконаленню заходів фінансової безпеки;
2. взаємодія з провоохороними органами у питаннях протидії посягань на власність і діяльність банків;
3. інформаційно-аналітичне дослідження позичальників на стадії звернення їх в банк для отримання кредиту;
4. участь в проведенні моніторингу кредитних операцій, виявлення ознак вказуючих на можливість невиконання зобов'язань за кредитними договорами;
5. надання консультацій працівникам банку з питань фінансової безпеки;
6. формування умов для безпечної роботи співробітників банку, забезпечення їхніх комерційних інтересів;
7. підтримка технологічної незалежності і конкурентоспроможності, формування високого технічного і технологічного потенціалу;
8. оптимізація організаційної структури.

Таким чином, фінансова безпека банків є важливим інструментом для досягнення їх комерційної  мети - збільшення прибутку, накопичення капіталу, захисту їх різних інтересів, а також зміцнення позицій на ринку банківських послуг.

 

ПРАКТИКА: Зовнішньоекономічні проблеми національної безпеки та розвиток внутрішнього ринку

Як складові, що характеризують зовнішньоекономічну безпеку України (ВЕБ), прийнято низку індикаторів з певними допустимими межами змін (порогові значення), вихід за межі яких пов'язаний зі зниженням рівня ВЕБ.

Ціль роботи: Дослідження порогових значень деяких індикаторів ВЕБ України на основі дослідження динаміки зміни ВВП, експорту та імпорту розвинених країн, світу та України; визначення порогових значень окремих індикаторів ВЕБ розвинених країн; зіставлення порогових значень індикаторів ВЕБ розвинених країн, світу та України. У таблиці 1[4] наведені розрахункові дані про індикатори ВЕБ досліджуваних країн. Середні значення показників розраховані без даних по Україні та світу.

Таблиця 1

Показники ВЕБ розвинених країн, світу й України

Країна	Коефіціент відкритості економіки				Коефіцієнт покриття імпорта експортом				Відношення обсягу імпорта до ВВП, %				Відношення обсягу експорта до ВВП, %
	2000	2004	2008	2011	2000	2004	2008	2011	2000	2004	2008	2011	2000	2004	2008	2011
Японія	0,2	0,2	0,3	0,3	1,1	1,2	1,0	0,9	10,0	11,3	25,2	16,1	10,9	13,3	17,5	15,2
Китай	0,4	0,6	0,6	0,6	1,1	1,1	1,2	1,1	21,0	31,1	27,2	27,1	23,5	33,8	34,8	30,6
Франція	0,6	0,5	0,6	0,6	1,0	1,0	0,9	0,9	27,8	25,7	29,0	29,7	28,8	26,1	26,9	26,9
Німеччина	0,7	0,7	0,9	0,95	1,0	1,1	1,1	1,1	33,0	33,4	41,8	45,0	33,4	38,5	48,1	50,2
Іспанія	0,6	0,55	0,6	0,6	0,9	0,9	0,8	1,0	32,2	29,9	32,2	31,0	29,1	25,9	26,5	20,2
Італія	0,5	0,5	0,6	0,6	1,0	1,0	1,0	0,9	26,1	24,6	29,4	30,3	27,1	25,3	28,7	28,8
Польща	0,6	0,8	0,8	0,9	0,8	0,9	0,9	1,0	33,3	39,9	43,8	46,3	26,9	39,9	39,9	45,1
США	0,25	0,25	0,3	0,3	0,7	0,6	0,7	0,8	14,9	15,2	17,9	17,7	11,0	10,0	12,9	13,9
Великобританія	0,6	0,5	0,6	0,7	0,9	0,9	0,9	0,9	29,4	27,9	32,2	34,1	27,6	25,2	29,5	32,4
Росія	0,5	0,4	0,4	0,4	3,0	2,4	1,7	1,7	13,1	12,8	16,0	16,5	39,8	30,8	28,1	27,9
Туреччина	0,4	0,5	0,5	0,6	0,9	0,9	0,8	0,7	23,2	26,2	28,3	32,6	20,2	23,5	23,9	23,7
Україна	1,2	1,2	1,0	1,1	1,1	1,1	0,8	0,9	58,1	55,4	55,0	59,4	64,5	63,1	46,7	53,9
СВІТ	0,5	0,5	0,6	0,6	1,0	1,0	1,0	1,0	24,7	26,8	31,7	31,1	24,8	27,0	32,3	31,9
Ср.знач.	0,5	0,6	0,65	0,6	1,0	1,0	0,9	1,0	24,0	25,3	29,4	29,7	25,3	24,4	28,8	29,5

 

 

 

Аналіз даних таблиці 1 дозволяє відзначити, що:

- Коефіцієнт відкритості економіки України перевищує відповідні значення для цього індикатора розвинених країн і світу в цілому практично удвічі, що свідчить про «зверхвідкритість» економіки нашої країни;

- Коефіцієнта покриття імпорту експортом не відповідає нормативу (не менше 1), встановленому в Україні і не забезпечує необхідний рівень ВЕБ ;

- Відношення обсягу імпорту до ВВП перевищує відповідні значення для цього коефіцієнта розвинених країн і світу в цілому практично удвічі, що свідчить про високий ступінь ВЕБ і залежнысть економіки України від стану економіки країн -експортерів;

- Відношення обсягу експорту до ВВП в 1,8 рази перевищує відповідні значення для цього коефіцієнта розвинених країн і світу в цілому, що свідчить про високий ступінь залежності економіки України від стану економіки країн- імпортерів.

Для оцінки стану досліджуваних індикаторів ВЕБ проведено аналіз їх величин і тенденцій зміни в 2010-2011 рр.. Дані таблиці 2[4] свідчать про те, що розглянуті індикатори ВЕБ знаходяться в небезпечній зоні , створюючи загрози економічній беспеці України.

Таблиця 2

Індикатори ВЕБ України 2010-2011рр.

Показники, одиниці виміру	Порогові значення	2010 рік	2011 рак	Тенденція	Зона
Коефіцієнт покриття імпорту експортом	Не менше 1	1,12	0,82	Негативний	Небезпечна
Відношення обсягу імпорта до ВВП, %	Не більше 50	56,1	50,8	Негативний	Небезпечна
Відношення обсягу експорта до ВВП, %	Не більше 50	31,8	50,8	Негативний	Небезпечна
Коефіцієнт відкритості економіки	Не більше 0,5	0,8	1,1	Негативний	Небезпечна Критична

 

Висновки. Дослідження динаміки зміни ВВП, експорту та імпорту розвинених країн, світу і України, визначення порогових значень окремих індикаторів ВЕБ і зіставлення порогових значень індикаторів ВЕБ дозволило зробити наступні висновки:

1. Значення досліджених індикаторів зовнішньоекономічної безпеки - відкритості економіки, покриття імпорту експортом, відносини обсягів імпорту та обсягів експорту до ВВП, знаходяться в небезпечній і критичній зонах, створюючи загрози для зовнішньоекономічної та економічної безпеки України.

2. В Україні темпи зростання імпорту випереджають темпи зростання експорту, в результаті чого позитивне сальдо зовнішньої торгівлі 2000-2004рр. змінилося на негативне, досягнувши 8 % ВВП; обсяги експорту та імпорту перевищують встановлені нормативи зовнішньоекономічної безпеки, створюючи загрози економічній незалежності України.

3. Діючі межі порогових значень індикаторів зовнішньоекономічної безпеки доцільно привести до середньосвітових: коефіцієнт відкритості економіки знизити до величини 0,25-0.35; покриття імпорту експортом підтримувати в межах 1,0-1,1; відношення обсягу імпорту до ВВП довести до 25-30 %; відношення обсягу експорту до ВВП - до 25-35 %.

4. Управління зміною діючих меж порогових значень індикаторів зовнішньоекономічної безпеки доцільно привести до порядку індикативного планування: на першому короткостроковому етапі - за лінійним законом зміни показників, на другому довгостроковому етапі - по нелінійному.

 

Література

1.     Барановський О.І. Банківська безпека: проблема виміру //Економічне прогнозування. – 2010. – №1. –С. 7-32

2.     Юрін Я., Сундук А. Фінансова і інвестиційна безпека банків та її вплив на загальноекономічну безпеку держави // Вісник Національного банку України (укр.).- 2011.- № 7.- C.18-20

3.     Хітрін О.І. Фінансова безпека комерційних банків// Фінанси України. – 2011. –№11. –С.118-124.

4.     Підвищення конкурентоспроможності національної економіки: управлінські, соціально-економічні і науково-технологічні аспекти «ЗБІРНИК ТЕЗ» За матеріалами XV Всеукраїнської науково-практичної конференції м. Феодосія, 23 – 24 травня 2013 року