Інфляція: суть, причини, соціально-економічні наслідки та шляхи їх подолання

 

 

Варіант 5

1. Інфляція: суть, причини, соціально-економічні наслідки та шляхи їх подолання.
2. Сума цін товарів, проданих у кредит – 5000 грн., сума платежів, по яких наступив термін сплати – 8000 грн., сума взаємопогашених платежів (бартеру) – 3000 грн., сума цін проданих товарів за готівку - 30000 грн., середнє число оборотів однієї гривни – 5. Визначите масу грошей, необхідну для обігу.
3. Власний капітал банку – 350 тис. грн. Залучений капітал  - 2500 тис. грн., капітал, наданий у позику – 2850 тис. грн. Норма банківського відсотка, що сплачується вкладникам – 8% річних, норма позичкового відсотка – 12% річних. Витрати по веденню банківської справи (зарплата службовців, амортизація обладнання й ін.) склали 15 тис. грн. Розрахуйте норму банківського прибутку.
4. Витрати на будівництво заводу склали в підприємця 2 млн.грн. Щорічні витрати на сировину, паливо, матеріали та інше склали 500 тис.грн., на зарплату робітником - 150 тис.грн. У рік підприємець продає товарів на 950 тис. грн.. Який річний доход одержує підприємець, якщо витрати на будівництво заводу окупаються протягом 10 років?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Інфляція: суть, причини, соціально-економічні  наслідки

та шляхи  їх подолання

 

      Інфляція є другою важливою формою прояву макроекономічної нестабільності. Інфляція - це стале зростання рівня цін, яке спричиняє зниження купівельної спроможності грошей.

      Інфляція - це підвищення рівня цін, викликане надлишком грошової маси порівняно з обсягом товарів та послуг, рух яких вона опосередковує. Переповнення каналів грошового обігу "зайвими" (стосовно ринкової вартості товарів та послуг) грошима призводить до зростання цін.

     Проте це не означає, що в період інфляції зростають всі ціни. Ціни на одні товари можуть зростати, на інші - залишатися сталими; при цьому ціни на різні товари та послуги можуть зростати різними темпами.

     Рівень та темп інфляції вимірюється за допомогою індексів цін. Індекси цін - це відношення ринкової вартості певного набору товарів та послуг (ринкового кошика) у даному році до ринкової ціни аналогічного набору товарів та послуг у базовому році. Головними індексами цін є індекс цін ВВП, індекс споживчих цін, індекс оптових цін.

Найвідомішим серед індексів цін  є індекс споживчих цін (ІСЦ). За допомогою ІСЦ вимірюють динаміку цін фіксованого "ринкового кошика" споживчих товарів і послуг, який купує типова міська родина з чотирьох осіб (в Україні - набір складається з двадцяти двох товарів та послуг).

      Для вимірювання загального рівня цін використовують індекс цін ВВП, який, як відомо, називають дефлятором ВВП. У порівнянні з ІСЦ, індекс цін ВВП більш повно характеризує динаміку цін, оскільки він враховує ціни не тільки споживчих, але й товарів та послуг виробничого призначення. З цієї причини дефлятор ВВП є індексом цін, який застосовують для обчислення інфляції або дефляції, коли порівнюють ВВП за різні роки.

 Індекс   оптових   цін  відображає   динаміку   цін   кінцевої продукції   на   оптовому   ринку.   Підвищення   індексу   цін   у поточному році у порівнянні з базовим має місце в умовах інфляції.

     Темп інфляції вимірюють двома методами:

    - перший метод - на основі індексу базового року: темп інфляції = індекс цін досліджуваного періоду -100, де 100 - індекс цін базового періоду;

    -   другий метод - на основі індексу цін попереднього року:

                                      І Ц1-І Цб

         темп інфляції  = -------------,

                                       І Цб

де  І Ц1 - це індекс цін ВВП у даному році;

  І Цб - індекс цін ВВП у базовому році.

     Зменшення індексу цін у поточному році в порівнянні з його рівнем у базовому році вказує на дефляцію.

      Залежно     від     причин     виникнення     і     їх взаємозв'язку, від характеру перебігу та темпу, інфляцію поділяють на різні типи та види. За характером    перебігу    розрізняють    інфляцію    класичну    та хронічну. Ознакою класичної інфляції є швидкий розвиток і швидка стабілізація. Хронічна інфляція має затяжний характер.

     За темпами розрізняють чотири типи інфляції: помірна, повзуча, галопуюча, гіперінфляція. Помірна інфляція спостерігається тоді, коли річний приріст цін складає менше 10% на рік. Помірна інфляція не вимагає спеціальних заходів для її запобігання.

      Повзуча інфляція - спостерігається тоді, коли темп зростання цін складає 10 - 20 % на рік. Наслідки такої інфляції більш відчутні. Зокрема це стосується монополізованих ринків, на яких швидко зростають ціни. Відтак зростає і ціна праці. Повзуча інфляція поступово поширюється на всю економіку, що вимагає здійснення антиінфляційної політики.

 Галопуюча  інфляція спостерігається тоді, коли річний приріст цін складає 20-200% на рік. За таких умов значно погіршується економічна ситуація в країні, зростає соціальне напруження. Більш впливові економічні суб'єкти домагаються підвищення цін на свої товари, що змушує й інші економічні суб'єкти посилювати свої економічні та соціальні вимоги. Темп зростання цін набуває стрибкоподібного, часом непередбачуваного характеру, економіка стає некерованою. Галопуюча інфляція негативно впливає на всі сфери економічного та соціального життя країни і вимагає кардинальних заходів з боку уряду.

     Гіперінфляція має місце тоді, коли річний темп зростання цін складає більше 200%, а часом тисячі відсотків. За таких умов ціни зростають нечуваними темпами. Гроші перестають виконувати свої функції, поширюються бартерні операції, практично зупиняються фінансові та кредитні механізми економіки. Поведінка фірм та домогосподарств відзначається інфляційним психозом, який посилює ще більше інфляцію.  Гіперінфляція надзвичайно негативно впливає на обсяг національного виробництва та зайнятість. В економіці спостерігаються стихійні процеси, які можуть спричинити фінансовий крах, депресію та соціально-політичне безладдя. Відтак гіперінфляція вимагає прийняття урядом екстрених економічних та політичних рішень.

Залежно від характеру прояву, інфляцію поділяють на приховану та відкриту.

Економічні  наслідки інфляції

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв'язки, посилює диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання виробництва.

По-друге, капітали переливаються з виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а також "втікають" за кордон у пошуках прибутковішого застосування й надійного прибутку. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.

По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжуючи таке явище як "втеча від грошей", коли підприємці й населення надають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.

По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад — до простої, або випадкової, форми вартості.

По-п'яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас заохочує імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.

Соціальні наслідки інфляції

По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

По  друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

Для боротьби з інфляцією держава  проводить анти-інфляційну політику, яка передбачає:

—  зростання виробництва і  насичення ринку товарами;

—  структурну та конверсійну перебудову економіки;

—  обмеження емісії грошей;

—  скорочення дефіциту державного бюджету;

—  стимулювання нагромаджень та інвестицій;

• проведення обґрунтованої кредитної та податкової політики;
• приватизацію і стимулювання середнього и малого підприємництва;

—  обмеження емісії грошей;

—  збільшення безготівкового обігу;

—  широке впровадження електронної  системи розрахунку;

—  скорочення ставок податків;

—  регулювання валютного курсу;

—  ослаблення інфляційних очікувань;

—  роздержавлення, приватизацію, розвиток підприємництва;

—  проведення грошової реформи  конфіскаційного типу.

Дефляція — загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Процес, протилежний інфляції.

У результаті проведення в Україні грошової реформи у  вересні 1996 р. тимчасова грошова одиниця купоно-карбова-нець була замінена новою українською національною валютою — гривнею, яка стала єдиним законним засобом платежу на території України. Введення гривні стало одним із важливих факторів значного зниження рівня інфляції та стабілізації грошового обігу в країні.

2. Сума цін товарів, проданих у кредит – 5000 грн., сума платежів, по яких наступив термін сплати – 8000 грн., сума взаємопогашених сум платежів (бартеру) – 3000 грн., сума цін проданих товарів за готівку - 30000 грн., середнє число оборотів однієї гривни – 5. Визначите масу грошей, необхідну для обігу.

Розв’язання:

М = (Т Ц – К + П – ВП) /V

де  К — сума цін товарів, проданих у кредит цього року;

П — сума цьогорічних платежів за попередніми борговими зобов'язаннями; ВП — сума взаємопогашених платежів

М=(30000 – 5000 + 8000 – 3000)/5 = 6000

Відповідь: 6000 грн

 

 

3.Власний  капітал банку – 350 тис. грн.  Залучений капітал  - 2500 тис. грн., капітал, наданий у позику –  2850 тис. грн. Норма банківського  відсотка, що сплачується вкладникам  – 8% річних, норма позичкового  відсотка – 12% річних. Витрати  по веденню банківської справи (зарплата службовців, амортизація  обладнання й ін.) склали 15 тис.  грн. Розрахуйте норму банківського  прибутку.

Розв’язання:

Спочатку  визначимо прибуток банку.

Прибуток банку визначається за формулою:

 

де  Р_b – величина прибутку банку

К_с – позичковий капітал

N_с – норма К_с, стягнутого банком з позичальників

К_А – позиковий капітал, притягнутий банком на внески

N_b – норма банківського відсотка, виплачуваного банком вкладникам

costS_b – витрати банківської діяльності

 

 

 

Відповідь: 36,29%

 

 

4.Витрати  на будівництво заводу склали  в підприємця 2 млн. грн. Щорічні  витрати на сировину, паливо, матеріали  та інше склали 500 тис. грн., на  зарплату робітником - 150 тис. грн.  У рік підприємець продає товарів  на 950 тис. грн.. Який річний доход  одержує підприємець, якщо витрати  на будівництво заводу окупаються  протягом 10 років?   

Розв’язання:

Витрати на рік склали:

500 + 150 = 650 тис. грн. 

2000000/10 = 200000 грн. –на будівництво заводу

Річний  дохід:

950 – 620 – 200 = 100 тис. грн. 

Відповідь: 100 тис. грн.

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань.Навч. Посіб.-К.: Вища школа, 1998.
2.   Історія економічної   думки:   Навчальний посібник     /Л.Я.Корнійчук, Н.О.Татаренко та ін. - К.: Фенікс, 2002.
3. Мочерний С.В.Політична економія: навч.посіб., - К.: Знаня, 2000
4. Мочерний С., Довбенко М. Економічна теорія : Підручник.-К.:-Академія; 2004
5. Основи економічної теорії / За ред. С.В.Мочерного. – К.: 2003.
6. Основи   економічної теорії:   Підручник   для   студентів   вузів /Ю.Ніколенко, А.Демківський, В.Євтуєвський. - К., 1994.