Контрольная работа по "Экономической теории"

 

Зміст

 

 

 

 

1. Проблема зайнятості в Україні

Поступове подолання економічної кризи  в Україні проявляється у поступовому поліпшенні ситуації на ринку праці, зокрема в хоч і незначному, але пожвавленні ділової активності суб'єктів ринку, і як наслідок - зростанні зайнятості населення.

В Україні до зайнятого населення належать громадяни, які проживають на її території на законних підставах, працюють по найму  на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) [4].

Правове регулювання  зайнятості населення на найвищому  рівні здійснює Міністерство праці і соціальної політики України, на регіональних рівнях - центри зайнятості по місцях.

Основні засади регулювання праці і зайнятості населення визначаються виключно законами України. До них належать:

• Кодекс законів про працю України;
• Закон України “Про зайнятість населення”;
• Закон України “Про охорону праці”;
• Закон України “Про колективні договори і угоди”;
• Закон України “Про оплату праці”;
• інші законодавчі акти та міжнародні угоди.

В економічній  ситуації, що склалася в 2008 - 2009 pp. у світі та в Україні зокрема, безробіття стало однією із основних соціально-економічних проблем, зумовивши поглиблення бідності, соціальної нестабільності, зростання злочинності недовикористання суспільних ресурсів.

За даними Державного комітету статистики у 2008 р. спостерігалося збільшення рівня економічної активності населення від 71,7% до 72,3% населення відповідного віку та збільшення рівня зайнятості від 66,7% до 67,3%. Водночас, за методологією МОП, кількість безробітного населення у порівнянні з 2007 р. зросла на 0,5%; кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості впродовж року - на 3,4%; кількість вільних робочих місць (вакансій) зменшилася на 46,3%; рівень працевлаштування незайнятого населення за допомогою державної служби зайнятості знизився від 4,4% до 43,3%.

В умовах кризи  скорочення виробництва супроводжується  практикою неповної зайнятості працівників, переведення їх на скорочений графік роботи (в 2,4 раза збільшилося в порівнянні з 2007 p.), надання відпусток за власний рахунок з ініціативи адміністрації (збільшення на 41,8%). Зростання кількості осіб, які працювали в умовах вимушеної неповної зайнятості, відбулось в основному у IV кварталі 2008 p., зокрема у грудні кількість працівників, які перебували в адміністративних відпустках, становила 829,0 тис. осіб, або 7,5% кількості штатних працівників, кількість працюючих у режимі скороченого робочого дня (тижня) становила відповідно 928,0 тис. осіб, або 8,5%.

Кожен працівник, який перебував у вимушеній відпустці, не працював із цієї причини протягом 2008 р. у середньому 148 год., а через скорочення тривалості робочого дня (тижня) - 139 год., в промисловості - 155 та 141 год. відповідно. Питома вага втрат із зазначених причин у фонді робочого часу, що відповідає режиму роботи підприємств, зросла і становила 0,9% (у 2007 р. - 0,6%).

Загалом у 2008 р. кожним працівником у середньому відпрацьовано 1687 год., що становить 86,8% фонду робочого часу, встановленого  на підприємствах, у 2007 р. ці показники дорівнювали 1689 та 87,4% відповідно.

Окрім того, збільшилася  кількість працівників, які вчасно не отримують заробітної плати, в 3,1 раза, а загальна сума боргу з  виплати заробітної плати зросла на 77,8%[2].

Сприяти ефективній зайнятості населення, подолати причини  безробіття повинна держава. Наприклад, щоб збільшити зайнятість у сільській місцевості, необхідне державне заохочення та підтримка розвитку різних видів діяльності на сільських територіях, що підтверджується досвідом зарубіжних країн [3], створення сприятливого соціального середовища для підвищення престижу та мотивації праці, насамперед у молоді. Потрібно врахувати сезонність сільськогосподарської праці і забезпечити умови для рівномірної зайнятості протягом року.

В Україні є  дефіцит робочих місць через  порушення балансу між попитом і пропозицією праці. Основним важелем державної політики зайнятості має стати стимулювання попиту на працю. Необхідною умовою також є стабілізація національної економіки, створення надійного економічного середовища, рішучої боротьби з корупцією, удосконалення нормативної законодавчої бази, зміцнення банківського сектору, державна програма підтримки малого та середнього бізнесу. Потрібно знизити податковий тиск на підприємства, легалізувати тіньову економіку.

Регіональні ринки  праці в Україні різко диференційовані. Тому загальнодержавна політика зайнятості населення має доповнюватися чіткими заходами на регіональному рівні з урахуванням місцевих особливостей.

 

2. Класифікація витрат робочого  часу

Працівник у  свій робочий час виконує  не  тільки  виробничі  завдання,  а  й розмовляє з колегами, ходить за  інструментом,  відпочиває  та  використовує час на особисті потреби. З метою зменшення  різновидів  витрат  робочого  часу  проведена  робота  по уніфікації цих витрат, що вилилось у класифікації витрат робочого часу.

Головний класифікаційний  фактор при цьому  - це  відношення  того  чи  іншого різновиду втрат робочого часу до виконання виробничого завдання.

Підготовчо-підсумковий  час витрачається на  виконання  робіт,  пов’язаних  з початком та закінченням роботи (отримання виробничого завдання від  майстра, вивчення креслення, технічної документації, вибіг заготовок,  здача  готової продукції, оформлення нарядів на роботу, зміна оснастки).

Оперативний час  витрачається на роботу, яка  прямо  пов’язана  з  виробничим завданням. При чому:

• основний  (технічний)  час  витрачається  на  зміну  розмірів,  форми  та властивостей предметів праці та їх взаємного розташування.
• допоміжний час витрачається назагрузку ,вигрузку,  відвантаження,  зняття деталі, зажим зйому, контроль технологічного процесу.

Час на  організаційне  обслуговування  витрачається  2  рази  за  зміну  (на початку  та  в  кінці:  розкладання  технічної  документації,   інструменту, оснащення і збирання їх в кінці зміни).

Технічне  обслуговування (підналадка обладнання, оснастки, невеликий поточний ремонт, прибирання стружки).

Розділення  ОП та  ОБС на  елементи виконується  тільки   в   массовому виробництві.

Перерви  по  організаційно-технічним  причинам  (ремонт по  графіку, технологічні перерви, а також час співпадання).

Непродуктивна робота (ходіння працівника в  пошуках  інструмента,  оснастки, контролера,  матеріалу,  виготовлення  бракованої  продукції   не  з вини працівника).

Час чекання  (чекання роботи, чекання інструменту і т.д.).

Втрати з  вини працівника (запізнення, робить якусь  другу роботу).

Структурна  схема класифікації витрат робочого часу представлена на схемі 1.

 

3. Задача

Розрахунок показників зайнятості, ек. Активності та безробіття(варіант 8).

Вихідні дані(2007 р):

Рівень економічної  активності – 22 322,3

-сільське населення  – 6 974,4

Рівень  зайнятості

-населення  працездатного віку – 19 045,4

Рівень безробіття

-чоловіки –  770,7

Економічно  неактивне населення 

-сільське населення  – 3 745,4

-чоловіки -  5 212,5

 

Вирішення:

Розрахуємо  рівень економічної активності (сільського населення) - визначається, як відношення (у відсотках) чисельності економічно активного населення віком 15-70 років до всього обстеженого населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

       Р_еан = 6 974,4 : ( 6 974,4 + 3 745,4 ) × 100%= 65,06 %

Коефіцієнт  означає, що в структурі сільського населення частка працюючих осіб становить 65,06 %, що є вище середнього показника.

Рівень зайнятості (населення працездатного віку) - визначається, як відношення (у відсотках) кількості зайнятого населення віком 15–70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

         Р_з = 19 045,4 : ( 20 612,8 + 8 188,8 ) × 100% =  66,13 %

Коефіцієнт  зайнятості населення серед працездатного віку становить 66,13 % , цей показник високий, більше половини населення працездатного віку зайняті.

Рівень безробіття ( чоловіки ) - визначається, як відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15–70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки.

       Р_б = ( 770,7 : 22 322.3) × 100% = 3,45 %

Коефіцієнт  рівня безробіття  серед чоловіків складає всього 3,45 %. Показник не високий, що є позитивним, адже вони знаходяться на соц.. забезпечені.

 

4. Задача

За  даними таблиці розрахувати Індекс людського розвитку та всі його складові для однієї з наведених країн.

Щоб побудувати індекс людського розвитку потрібно окремі показники людського розвитку звести воєдино. Тоді загальний вигляд індексу людського розвитку буде розраховуватися за формулою простої середньої  арифметичної індексів окремих складових:

ІЛР(НDI) = (I_life + I_educ + I_inc) ÷ 3

Індекс тривалості життя обчислюється за формулою:

I_life = (X_i – X_min) ÷ (X_max - X_min)

I_life = (78,7 - 25) ÷ (85 - 25) =0,89 %

Індекс рівня освіченості обчислюється за формулою:

I_educ = (2× I_adult + I_child) ÷ 3

I_adult = (X_i – X_min) ÷ (X_max - X_min)

I_adult = (99,0 - 25) ÷ (85 - 25) = 1,23 %

I_child =(X_i – X_min) : (X_max - X_min)

I_child =(89 - 25) ÷ (85 - 25) = 1,07 %

Знаходимо рівень освіченості:

I_educ =(2 × 1,23 + 1,07)÷3= 1,18 %

Обчислюємо  Індекс скоригованого реального  ВВП  на душу населення:

I_inc = (lgx_i – lgx_min) ÷ (lgx_max - lgx_min),

де lgx_i = 27,73%

I_inc = (27,73 - 100) ÷ (40 000 - 100) =-0,002%

 Отже, розраховуємо Індекс людського розвитку:

 ІЛР(НDI) = (0,89 + 1,18 + (-0,002) ) ÷ 3 =0,69 %

 

Список використаної літератури та джерела

1. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2009. – 390 с.
2. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/.
3. Лященко О. А. Професійне навчання та професійна підготовка як інструмент подолання безробіття / О. А. Лященко // Економіка і держава [Текст]. — 2008. —№5. — 94 с.
4. Организация и нормирование труда на предприятии : Учебное пособие / Пашуто В.П. – 2-е изд., испр. и доп.- Мн.: Новое знание, 2002г.
5. Про зайнятість населення [Електронний ресурс] : Закон України // Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua