Конкуренція. Її суть та функції в ринковій економіці

Міністерство освіти і  науки України

Національний університет  «Львівська політехніка»

 

 

Реферат

з дисципліни: «Основи економіки»

 на тему:

 «Конкуренція. Її суть та функції в ринковій економіці»

 

 

Підготував:

студент КІ-31

Табенський С.М.

 

 Перевірила:

доц. Нечепуренко С.О.

 

 

 

Львів - 2010

Зміст

Вступ 3

1.Суть конкуренції 4

2. Роль конкуренції на  ринку 7

3. Функції конкуренції  в умовах ринкової економіки 8

Висновок 9

Використана література 11

 

 

 

Вступ

Сучасна ринкова економіка  являє собою складний організм, що складається з величезної кількості  різноманітних виробничих, комерційних, фінансових та інформаційних структур, які взаємодіють на тлі розгалуженої системи правових норм бізнесу, і  об'єднуються єдиним поняттям - ринок.  

За визначенням ринок - це організована структура, де "зустрічаються" виробники і споживачі, продавці і покупці, де в результаті взаємодії  попиту споживачів (попитом називається  кількість товару, яку споживачі  можуть купити за певною ціною) і пропозиції виробників (пропозиція - це кількість  товару, яку виробники продають за певною ціною) встановлюються і ціни товарів, і обсяги продажів. При розгляді структурної організації ринку  визначальне значення має кількість  виробників (продавців) і кількість  споживачів (покупців), що беруть участь у процесі обміну загального еквіваленту  вартості (грошей) на якийсь товар. Ця кількість  виробників і споживачів, характер і структура відносин між ними визначають взаємодію попиту і пропозиції.

Ключовим поняттям, що виражає  сутність ринкових відносин, є поняття  конкуренції (competition).

Конкуренція - це центр ваги всієї системи ринкового господарства, тип взаємовідносин між виробниками з приводу встановлення цін і обсягів пропозиції товарів на ринку. Це конкуренція між виробниками. Аналогічно визначається конкуренція між споживачами як взаємини з приводу формування цін і обсягу попиту на ринку. Стимулом, що спонукало людину до конкурентної боротьби, є прагнення перевершити інших. У суперництві на ринках мова йде про укладання угод і про частки участі в ринковій сфері. Конкурентна боротьба - це динамічний (прискорюючий рух) процес. Він служить кращому забезпеченню ринку товарами.

В якості засобів в конкурентній боротьбі для поліпшення своїх позицій  на ринку компанії використовують, наприклад, якість виробів, ціну, сервісне обслуговування, асортимент, умови  поставок і платежів, інформацію через  рекламу.  
Створення конкурентного середовища й подолання монополізму є одним з найважливіших напрямів економічної реформи в Україні. Ще в законі про економічну незалежність України (серпень 1990 р.) та в постанові Верховної Ради «Про проекти концепції та програми переходу Української РСР до ринкової економіки» (листопад 1990 р) «передбачалось провести роздержавлення і приватизацію, створили справжнє підприємницьке середовище і ринкова конкуренцію». Але здійснення в Україні приватизації ще не привело до утворення сприятливої для економічного зростання конкурентного середовища.

Схоже на те, що обмеження  діяльності підприємств-монополістів для цього недостатню, позаяк в наш час Більше половини великих підприємств є монополістами у своїх галузях, і тому Тільки Приватизація, розкрупнення там, де це можливо, й зацікавленість у розвитку альтернативних недержавних виробництв може забезпечити нормальну конкуренцію на українському ринку ».

1. Суть конкуренції

Конкуренція - (від лат. Concurrere - стикатися) - боротьба незалежних економічних суб'єктів за обмежені економічні ресурси. Це економічний процес взаємодії, взаємозв'язку і боротьби між виступаючими на ринку підприємствами з метою забезпечення кращих можливостей збуту своєї продукції, задовольняючи різноманітні потреби покупців.

Існують й інші визначення конкуренції. Ф. Перру визначає конкуренцію  як "дія постійної загрози підриву  панування і постійного його перегляду  в рамках таких правил гри, які  забезпечують творчість і відбір". Людина завжди прагне продати подорожче, а купити дешевше, зробити собі вигоду. Але дана особистість не самотня. Тому й доводиться нам постійно стикатися з конкуренцією. «Суворе значення поняття« конкуренція », очевидно, полягає в тому, що одна людина змагається з іншим, особливо при продажу або купівлі чого-небудь». А. Маршалл, який написав ці рядки, під «людиною», як видається, розумів суб'єкт ринку. У літературі, присвяченій даній проблемі, присутній три підходи до визначення конкуренції.

Перший визначає конкуренцію  як змагальність на ринку. Такий підхід характерний для вітчизняної літератури.

Другий підхід розглядає  конкуренцію як елемент ринкового  механізму, який дозволяє врівноважити попит і пропозицію. Цей підхід характерний для класичної економічної  теорії.

Третій підхід визначає конкуренцію  як критерій, за яким визначається тип  галузевого ринку. Цей підхід грунтується на сучасній теорії морфології ринку.  
Перший підхід грунтується на повсякденному розумінні конкуренції як суперництва за досягнення кращих результатів на якому-небудь поприщі. Конкуренція, хоча і в різній інтерпретації, все ж таки визначається як суперництво економічних суб'єктів.

Ось найбільш типові визначення:

• змагальність господарюючих суб'єктів, підприємців, коли їх самостійні дії ефективно обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови обігу товарів на даному ринку і стимулюють виробництво тих товарів, які потрібні споживачеві;
• змагальність на ринку в умовах відсутності монополії;
• змагальні, суперницькі відносини між двома або не-скількома економічними суб'єктами господарської діяльності, які проявляються у вигляді прагнення кожного з них обійти інших у досягнення єдиної мети, отримати більш високий результат, відтіснити суперника;
• це особливий за задумом вид чесної економічної боротьби, в якій за наявності в принципі рівних шансів у кожної з претендують сторін верх одержувати більш вміла, підприємлива, здатна сторона;
• суперництво між учасниками ринкового господарства за кращі умови виробництва, купівлі та продажу товарів;
• суперництво на ринку між виробниками товарів і послуг за частку ринку, одержання максимального прибутку або досягнення інших конкретних цілей;

Для літератури радянського  періоду характерно негативне відношення до конкуренції в цілому. Конкуренція визначається як «антагоністична форма економічного змагання приватних товаровиробників. Найбільшого розвитку конкуренція отримує в умовах капіталістичного способу виробництва. Мета конкуренції - боротьба за отримання можливо більшого прибутку. У ході конкуренції відбувається масове розорення дрібних і середніх товаровиробників, банкрутства підприємств ».

В більш пізній вітчизняній  літературі ставлення до конкуренції  змінилося на діаметрально протилежне. Наприклад, «конкуренція - природна риса ринкових відносин. В умовах здорової конкуренції у виграшному положенні виявляються споживачі; в інтересах отримання прибутку постачальники, виготовлювачі продукції і продавці змушені прагнути до кращого задоволення запитів покупців ».  
У рамках класичної економічної теорії конкуренція розглядається як невід'ємний елемент ринкового механізму. А. Сміт трактував конкуренцію як поведінкову категорію, коли індивідуальні продавці і покупці суперничають на ринку за більш вигідні продажу і покупки відповідно. Конкуренція - це та сама «невидима рука» ринку, яка координує діяльність його учасників.

Конкуренція виступає як силу, що забезпечує взаємодію попиту і  пропозиції, що врівноважує ринкові  ціни. У результаті суперництва продавців і покупців встановлюється загальна ціна на однорідні товари і конкретний вид кривих попиту та пропозиції. «Конкуренція забезпечує функціонування ринкового механізму ціноутворення».

Конкуренція - механізм регулювання пропорцій суспільного виробництва. Через механізм міжгалузевої конкуренції відбувається перелив капіталів з галузі в галузь.  
У сучасній мікроекономічної теорії конкуренція розуміється як якесь властивість ринку. Таке розуміння виникло у зв'язку з розвитком теорії морфології ринку. Залежно від ступеня досконалості конкуренції на ринку виділяються різні типи ринків, для кожного з яких властиво певну поведінку економічних суб'єктів.

Під конкуренцією тут мається  на увазі не суперництво, а скоріше, ступінь залежності загальних ринкових умов від поведінки окремих учасників  ринку.  
Поняття конкуренції настільки багатозначно, що воно не охоплюється яким-небудь універсальним визначенням. Це і спосіб господарювання, і такий спосіб існування капіталу, коли один капітал суперничає з іншим капіталом. У конкуренції вбачається як головна сутнісна риса, властивість товарного виробництва, так і спосіб розвитку. Крім того, конкуренція виступає в ролі стихійного регулятора суспільного виробництва.

Наслідком конкуренції є, з одного боку, загострення виробничих та ринкових відносин, а з іншого - підвищення ефективності господарської діяльності, прискорення НТП. Конкуренція ставиться до неконтрольованих факторів, які впливають на діяльність організації, які не можуть управлятися організацією.

2. Роль конкуренції на ринку

По-перше, конкуренція сприяє встановленню рівноважної ціни, рівняння попиту та пропозиції. На чисто конкурентному ринку окремі фірми здійснюють незначний контроль над ціною продукції, мають настільки невелику частину від загального обсягу виробництва, що збільшення або зменшення її випуску не буде надавати відчутного впливу на ціну товару. Виробник, так само як і покупець, завжди повинен орієнтуватися на ринкову ціну. Таким чином, конкуренція сприяє досягненню компромісу між продавцями та покупцями. Тут можна відзначити і те, що конкуренція створює тотожність приватних і суспільних інтересів. "Фірми і постачальники ресурсів, що домагаються збільшення власної вигоди і діючі в рамках гостро- конкуруючої боротьби, одночасно як би направляються "невидимою рукою"- сприяють забезпеченню державних, або суспільних інтересів" ("Економікс").

По-друге, конкуренція підтримує  суспільно нормальні умови виробництва  і реалізації товарів і послуг. Вона як би підказує товаровиробникам, скільки капіталу вони повинні вкласти у виробництво того чи іншого товару. Припустимо, що один продавець витратив на виробництво якого-небудь товару більше коштів, ніж інший. При такій ситуації, коли на ринку встановиться рівноважна ціна на даний вид товару, більше прибутку буде мати останній продавець, тобто той, хто зробив товар за нижчою собівартості. А при надлишку даного виду товару відбудеться, як вже зазначалося, різке падіння цін, і продавець, витрати на виробництво багато коштів, понесе збитки. Таким чином, конкуренція підтримує нормальні для всього суспільства умови виробництва. Макконнелл відзначає, що "в умовах чистої конкуренції керуються мотивом прибули підприємці будуть виробляти кожен товар до тієї точки, в якій ціна і граничні витрати зрівнюються". З цього випливає висновок, що в умовах конкуренції ресурси розподілені ефективно.

По-третє, конкуренція стимулює науково-технічний прогрес і підвищення ефективності виробництва. Так як конкуренція  служить для урівноваження цін, то можна зробити висновок, що при ринковому суперництві буде перемагати той, хто має товари високої якості і максимально низькою собівартістю. А для цього необхідно постійно оновлювати умови виробництва, затрачати великі капіталовкладення на вдосконалення техніки. В даний час зустрічається багато винахідливих підприємців, які готові піти на ризик при виробництві товарів з застосуванням нової технології. Отже, при розвитку конкуренції з кожним роком підвищується ефективність виробництва.

По-четверте, при протиборстві суб'єктів ринку посилюється їх соціально-економічний розшарування. У конкуренції бере участь безліч дрібних власників, які тільки починають вести свою господарську діяльність. Багато хто з них, не маючи достатнього капіталу, сучасних засобів виробництва та інших ресурсів, не можуть витримати цього суперництва і через деякий час терплять збитки, розоряються. І лише деякі з них нарощують свою економічну міць, розширюють підприємства і стають повноправними і досить значимими і шанованими суб'єктами ринку.

3. Функції  конкуренції в умовах ринкової економіки

Конкуренція виконує в  ринковій економіці наступні функції:

Функція регулювання.

Для того щоб встояти в  боротьбі, підприємець має пропонувати  вироби, які надає перевагу споживач (суверенітет споживача). Звідси і фактори виробництва під впливом ціни направляються в ті галузі, де в них існує найбільша потреба.  

Функція мотивації.

Для підприємця конкуренція  означає шанс і ризик одночасно:  

-Підприємства, які пропонують  кращу по якості продукцію  або виробляють її з меншими  виробничими витратами, отримують  винагороду в вигляді прибутку (позитивні санкції). Це стимулює технічний прогрес;  

-Підприємства, які не  реагують на побажання клієнтів  або порушення правил конкуренції  своїми суперниками на ринку,  отримують покарання в вигляді  збитків або витісняються з  ринку (негативні санкції).

Функція розподілу.

Конкуренція не тільки включає  стимули до більш високої продук-тивності, але і дозволяє розподіляти доход  серед підприємств і домашніх господарств у відповідності  з їхнім ефективним внеском. Це відповідає панівному в конкурентній боротьбі принципу винагороди за результатами.

Функція контролю.

Конкуренція обмежує і  контролює економічну силу кожного  підприємства.

Наприклад, монополіст може призначати ціну.

У той же час конкуренція  надає покупцеві можливість вибору серед кількох продавців. Чим  досконаліше конкуренція, тим справедливіше  ціна.  

Політика в області  конкуренції покликана піклуватися  про те, щоб конкуренція могла  виконувати свої функції. Керівний принцип "оптимальної інтенсивності конкуренції" в якості цілей політики в області конкуренції припускає, що:   

- Технічний прогрес у  відношенні виробів і прогресів  швидко впроваджується (інновація  під тиском конкуренції);