Предметом та об’єктом дослідження економ.праці є праця

Предметом та об’єктом дослідження економ.праці є праця.

1)Праця- це доцільна діяльність людей, що створення прав та послуг яка повинна бути ефективною , раціональною та економ.обгрунтованою.

2)Праця- це умова життєдіяльності як окремої людини так і суспіл.в цілому.

3)Праця-це фактор  функціонування кожного підпиемства.

Праця- є одночасно взаємодією людини з природою, а також характеризує взаємовідносини між людьми в процесі виробництва.Праця являється виявом людської особистості для одержання корисного результату та задоволення своїх потреб.

Предметом економ.праці є- сукупн. теоретичн. та прктичн.проблем формуван. людськ. потенціалу , забезпечен. ефективн. його використання у сфурі праці з метою забезпечення високого рівня життя населення та високої ефективності діяльності.

В процесі відбуваеться удосконалення теоретичних знань, трудових навичок та досвіду, підвищення рівня знань, поліпшення засобів праці, розвиток соціально трудових відносин, а також постійно збільшуеться продуктивність сили праці тобто здатність людини, як робочої сили створювати різноманітні блага та послуги.

Соціально трудові  відносини- це комплекс взаємовідносин між людьми який пов'язаний з залученням працівників до праці, відтворення робочої сили, які спрямовані на забезпечення високої якості життя працівників та ефективн. економ. діяльн.

2.Метою данної дисціпліни є вивчення процесів які відбуваються у сфері праці;

1.зміни в зайнятості  населення; 2.становлення та функціонування ринку праці;3.вивчення сучасних методів управління трудовими ресурсами;4.зміст та елементи організац. праці;5. Вивчення систем та форм оплати праці;6.оцінка ефективності праці.

Основними задачами економ.прці являеться;1.вивчення трудового потенціалу У.;регулювання зайнятості та формування СТВ;2. Вивчення взаємозв’язку між без робіт.зайнятістю, доходами та часом роботи, розробка програм зайтятісті, соц.. підтримки, професійн.підготовки;3.аналіз укр. моделі ринку праці, факторів формування попиту та пропозиції робочої сили, сегментація ринку праці;4. Аналіз основних факторів організації праці, характ. поділу та кооперац.праці, аналіз умов праці,вивчення рівня доходів населення, вивчення методологічних положень нормування праці, оцінка результативн.праці тощо.

3.Економ. праці пов’язана  з;1.еуконом.теорією;2.Економ.підприем.;3.Економ.статистикою.

По-перше, ЕП й СТВ є теоретичною основою для всіх інших наук про працю. В курсі розглядаються різні аспекти трудової діяльності (а також процес підготовки до неї), але лише на теоретико-методологічному рівні.

По-друге, ЕП й СТВ є найбільш „чистою” економіко-трудовою наукою. Поведінка підприємств та індивідів розглядається як економічне явище, яке характеризується співвідношенням прибутків та витрат, а не існуючими нормами і традиціями. Всі інші науки про працю містять суттєву неекономічну складову.

По-третє, ЕП й СТВ націлена в першу чергу на вивчення проблем праці на підприємстві та оточуючого його конкурентного середовища в системі ринкового господарювання. В будь-яких соціально-економічних умовах реальна трудова діяльність здійснюється саме на підприємствах, а ефективність використання людських ресурсів залежить від тенденцій розвитку суспільства.