Нормування та організація дослідно-конструкторських робіт

ВСТУП

В умовах сучасного розвитку ринкових відносин кожне підприємство прагне до розширення власних можливостей, виробництва високорентабельної продукції. Створення продукції, передує виробництву нових виробів, систем автоматики, телемеханіки, управління технологічними процесами і являє собою створення зразків і (або) технічної документації. Розробка продукції містить певні види робіт та етапи їх виконання. Головними видами робіт при цьому є дослідно-конструкторська робота (ДКР) для створення виробів та дослідно-технологічна робота (ДТР) — для матеріалів і речовин.

Дослідно-конструкторська робота — це комплекс робіт зі створення  конструкторської і технологічної  документації, виготовлення і випробування дослідних чи головних зразків виробів  або виробів одиничного виробництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.НОРМУВАННЯ ЕТАПІВ ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ РОБІТ

Визначимо нормативну трудомісткість дослідно-конструкторських робіт за формулою:

                                                      Т_н=Т₁*К_с*К_н,                                                                                                                           (1)

де Т_н - нормативна трудомісткість ДКР;

Т₁ - базова трудомісткість для першої групи, рівна 3000 людино-годин;

К_с - коефіцієнт, що характеризує групу складності;

К_н- коефіцієнт, що характеризує групу новизни.  

 

Група новизни	Кн	Група складності	Кс
1	1,0	1	1,0
2	1,2	2	1,5
3	1,5	3	2,0
4	1,8	4	2,5
5	2,0	5	3,0

 

Т_н=3000*1,0*2,0=6000 (людино-годин)

Визначимо тривалість роботи в календарних днях за формулою:

,

де  - тривалість роботи в днях;

- коефіцієнт додаткових вимог;

- коефіцієнт уніфікації;

- коефіцієнт переведення календарних  днів у робочі;

(людино-днів)

2. Визначимо трудомісткість  кожного виду робіт, результати  занесемо у таблицю 1

 

 

Таблиця 1

Трудомісткість  робіт

Шифр роботи	Зміст роботи	Трудомісткість у %	Трудомісткість, у днях	Кількість виконавців
0-1	З технічним завданням  та його погодження	1,5	13	1
0-2	Виявлення інформаційних матеріалів	1,5	13	1
0-3	Перевірка технічної  позиції	2,0	18	2
1-4	Розробка функціональних блок-схем	2,5	22	2
2-3	Проведення попередніх розрахунків	3	27	3
2-4	Проведення попередньої  розробки загального вигляду	3,5	31	3
3-5	Розробка блок-схем	6	54	4
4-5	Виготовлення макету	7	63	5
5-6	Розробка принципової  схеми	9	80	6
5-7	Розробка електричної  схеми	9	80	6
5-8	Розробка складальних  схем	9	80	6
6-9	Розробка методики та програм виконання макету	11	98	7
7-9	Розробка робочих креслень	12	107	8
8-9	Виготовлення та випробування дослідного зразка	23	205	10
Всього		100	891	64

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.ПОБУДОВА СІТКОВОГО  ГРАФІКА

 

 

 

 

Розрахуємо величину критичного шляху . Кртичним є шлях, який з'єднує події резервом часу. Він відповідає максимальній тривалості послідовних робіт, які ведуть від вихідної до завершальної роботи:

0-1-4-5-6-9 = 276

0-1-4-5-7-9 =285

0-1-4-5-8-9= 383

0-2-3-5-6-9=272

0-2-3-5-7-9=281

0-2-3-5-8-9=379

0-2-4-5-6-9=184

0-2-4-5-7-9=293

0-2-4-5-8-9=392

0-3-5-6-9=250

0-3-5-7-9=259

0-3-5-8-9=357

Найдовшим шляхом від  вихідної події до завершальної є  шлях 0-2-4-5-8-9 його тривалість 392 люд.-дня.

3.РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ СІТКИ ЗА НОРМАЛЬНОЇ ТРИВАЛОСТІ РОБІТ

Параметри сіткового  графіка розраховують в такій  послідовності: розрахунок ранніх періодів настання подій; розрахунок пізніх періодів настання подій; визначення критичного шляху; визначення повного і вільного резерву часу робіт; визначення коефіцієнтів К_nij К₁,К₂, робіт.

Ранній період настання подій Т_рі - період, необхідний дія виконання робіт, які забезпечують настання подій. Його встановлюють по максимальному із шляхів, які проходять через дану подію.

Пізній період настання подій Т_пі - це такий період настання подій, перевищення якого викличе затримку настання завершальної події. Його визначають як різницю між тривалістю критичного шляху і максимального із наступних за даною подією шляхів:

де І - початкова подія; С - завершальна подія; і - дана подія. Резерви часу події визначають як різницю між пізнім і раннім періодами настання події.

R_i=Т_ni-Т_рі(7)

Шлях, який з'єднує події  резервом часу, є критичним. Він відповідає максимальній тривалості послідовних  робіт, які ведуть від вихідної до завершальної роботи. Роботи, які не мають резервів часу, розміщені на критичному шляху. Повний резерв часу роботи R_nij - це максимальний час, на який можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи тривалості критичного шляху:

R_nii=Т_nj-Т_рі-t_ij(8)

Важливою властивістю  повного резерву часу роботи є  те, що коли його використати частково або повністю для збільшення тривалості будь-якої роботи, то відповідно зменшиться резерв часу решти робіт, що лежать на ньому шляху.

Вільний резерв часу роботи R_віj - це максимальний час, на який можна збільшити тривалість роботи або відкласти її початок, не змінюючи при цьому ранніх періодів початку наступних робіт при умові, що початкова подія цієї роботи настала в свій ранній період:

R _вii=Т_рj-Т_пі-t_ij (9)

Для зручності розраховані показники  занесемо у таблицю 2

Таблиця 2

Параметри сітки  при нормальній тривалості робіт

Попередня  подія	Наступна  подія	Тривалість	Ранній період настання  події	Пізній період  настання  події	Резерв  часу	Повний  резерв  часу	Вільний  резерв  часу
0	1	13	0	0	0	0	0
0	2	13	0	0	0	0	0
0	3	18	0	0	0	0	0
1	4	22	13	22
2	3	27	13	13	0	0	0
2	4	31	13	13	0	0	0
3	5	54	40	53
4	5	63	44	44	0	0	0
5	6	80	107	107	0	0	0
5	7	80	107	107	0	0	0
5	8	80	107	107	0	0	0
6	9	98	187	294
7	9	107	187	285
8	9	205	187	187	0	0	0

 

 

 

 

 

 

 

3.Визначення кошторисної вартості дослідно-конструкторських робіт при їх нормальній тривалості

 

Як правило на стадії проектування неможливо точно визначити  кошторисну вартість дослідно-конструкторських робіт  по стадіях вират через відсутність вихідних даних.

В курсовому проекті  використовуємо метод розрахунку кошторисної  вартості на основі детального розрахунку витрат по однай статті витрат. Такою  статтею буде основна заробітна  плата виконавців. Всі інші статті витрат визначають пропорційно до суми основної заробітної плати виконавців.

Основну заробітну пату виконавців визначимо на основі чисельності  працюючих  і часу їх зайнятості. Основна заробітна плата визначається з врахуванням 40% преміальних.

Розрахунки основної заробітної плати занесемо у таблицю 3.

Розрахуємо заробітну  плату за формулою:

,

де ЗП – заробітна  плата;

Ок – оклад;

-  трудомісткість роботи у  днях;

Наприклад

Для роботи 0-3

1.Розрахуємо заробітну плату ведучого інженера

2. Розрахуємо заробітну  плату інженера конструктора  І категорії

Аналогічно проводяться  розрахунки за всіма роботами

 

Шифр роботи	Виконавці	Кількість людино-днів за кожною посадою виконавців, дн.	Середня заробітна плата  одного виконавця, грн	Сума, грн
0-1	Ведучий інженер(1 чол.)	13	1213	1213
0-2	Ведучий інженер (1 чол.)	13	1213	1213
0-3	Ведучий інженер (1 чол.) Інженер конструктор  І категорії (1 чол.)	18   18	1680   1560	3240
1-4	Ведучий інженер (1 чол.) Інженер конструктор  І категорії (1 чол.)	22   22	2053   1907	3960
2-3	Інженер-конструктор І категорії (1 чол.) Інженер-конструктор ІІ категорії (1 чол.) Інженер – конструктор ІІІ категорії (1 чол.)	27   27   27	2340   2160   1980	6480
2-4	Інженер-конструктор ІІ категорії (1 чол.) Інженер – конструктор ІІІ категорії (1 чол.) Старший технік (1 чол)	31   31   31	2480   2273   1653	6406
3-5	Ведучий інженер(1 чол.) Інженер-конструктор І категорії (1 чол.) Інженер-конструктор ІІ категорії (2 чол.)	54 54   54	5040 4680   4320	18360
4-5	Інженер конструктор  ІІІ категорії (2 чол.) Старший технік (1 чол) Робітник 6 розряду  (2 чол.)	63   63 63	4620   3360 4199	20998
5-6	Інженер-конструктор І категорії (2 чол.) Інженер-конструктор ІІ категорії (2 чол.) Старший технік (1 чол) Робітник 6 розряду  (1 чол.)	80   80   80 80	6933   6400   4266 5333	36265
5-7	Ведучий інженер (1 чол.) Інженер конструктор  І категорії (1 чол.) Інженер-конструктор ІІ категорії (2 чол.) Старший технік (2 чол)	80 80   80 80	7466 6933   6400 4266	35731