Интелектуальная собственность

    Серед об'єктів промислової власності  великий вплив на науково-технічний  і економічний розвиток мають, безумовно, винаходи. Відбита в патентній  документації технічна, технологічна і правова інформація дає можливість заощаджувати час, гроші і с в  процесі науково-дослідної діяльності, не повторювати роботу, уже виконану іншими.

    Патентна  документація дозволяє виявляти альтернативні  технології, якими можна замінити менш сучасні існуючі технології. На основі аналізу патентної документації можна дати оцінку конкретній технології, розглянути її на предмет впровадження чи ліцензування.

    Патентна  документація служить також для  виявлення підприємств, що діють  у тій чи іншій сфері технології, зокрема, конкурентів. Нарешті, вивчення патентної документації допомагає  знаходити рішення технічних  проблем, виявляти сучасний рівень розвитку технології, проводити експертизу науково-технічних  програм, визначати пріоритетні  напрямки розвитку галузей промисловості  й окремих виробництв.

    Одне  з головних призначень патентної  системи полягає в тому, що вона заохочує винахідницьку діяльність і стимулює творчу активність громадян країни.

    Прикладом вдалого використання винаходів  е історія відомої фірми TOYOTA (Японія). У 1896 p. Сакігі Тойота отримав патент, який удосконалював відомий у  Європі ткацький станок. Через 13 років  Сакігі отримав патент на важливий винахід - автоматичний ткацький станок. У наступні роки було отримано багато патентів на доповнюючі винаходи до цього станку. У 1924 p. син Сакігі, Кіхіро Тойота, уклав ліцензійну угоду з компанією братів Платт на виключне право виготовляти і продавати автоматичний ткацький станок у будь-якій країні, окрім Японії, Китаю та Сполучених Штатів Америки. Вартість ліцензії становила $25 млн., на які Кіхіро заснував відому автомобільну фірму TOYOTA.

    Іще один приклад. У 1980 p. фірма "PLIVA" (Хорватія) запатентувала винахід на антибіотик azithrotusin (торговельна назва "Zithromax"). "PLIVA" продала ліцензію фірмі "PF1RER", що дозволило їй отримати феноменальний прибуток. Тільки у 2000 p. було продано цього препарату на $1,4млрд.

    Вплив винаходів на економічний розвиток може здійснюватися за чотирма каналами:

    1. Інформація про патенти полегшує  передачу (трансфер) технологій і  сприяє залученню прямих іноземних  інвестицій.

    2. Патенти стимулюють наукові дослідження.

    3. Патенти е каталізатором нових  технологій і бізнесу.

    4. Бізнес накопичує патенти і  комерціалізує їх шляхом передачі  прав через ліцензійні угоди,  внесення до статутного капіталу  підприємств, використання у власному  виробництві для отримання додаткового  прибутку.

    Важко переоцінити роль такого об'єкта як торговельна марка, у просуванні товару на ринок. Вдала торговельна марка - важливий внесок в економіку підприємства тому, що вона дозволяє зайняти на ринку вигідне положення, засноване на визнанні даної торговельної марки покупцями.

    Вдало "розкручена" торговельна марка приносить її правоволодільцю додатковий прибуток понад того, який би він отримав без її використання. Перевагою торговельної марки перед винаходом є те, що строк користування правами на неї практично не обмежений у часі.

    Так, фантастичний успіх кінострічки "Гаррі  Поттер і філософський камінь" ($93,5 млн. доходу за перші три доби прокату) підштовхнув кіностудію "Warner Brothers" на передачу прав на користування цією маркою за ліцензійними угодами іншим  фірмам для використання у бізнесі  від виробництва ляльок до програмного  забезпечення, від чого отримано значний  додатковий прибуток.

    Ми  розглянули тільки два об'єкти промислової  власності. Але й інші об'єкти промислової  власності мають велике значення для економіки. 

    3.3 Авторське право і розвиток культури

    Важко переоцінити роль авторського права  в розвитку культури суспільства, особливо у сфері культурного (духовного) розвитку його громадян. Звичайно, об'єкти авторського права: літературні  й художні твори можна самим  не створювати, а запозичати їх від  інших держав. Однак, такий шлях варто  вважати змушеним і, в остаточному  підсумку, хибним. Надзвичайно важливо, щоб твори літератури і мистецтва  створювалися авторами, які належать до того суспільства, якому вони адресовані, а суспільство, у свою чергу, повинно  бачити своє відображення в цих творах. Використання чужоземних робіт у  розумних межах варто вважати  виправданим настільки, наскільки це сприяє культурному обміну і взаємному збагаченню ідеями.

    Розвиток  національної творчості не має перспектив, якщо автору не гарантована авторська винагорода за його творчу працю. Тому охорона авторського права і суміжних прав передбачає не тільки виплату справедливої винагороди авторам, але й належний захист прав видавців і виконавців.

    Добре поставлений захист авторських прав вигідний не тільки авторам, але і  державі, тому що, усуваючи недобросовісну конкуренцію, сприяє поповненню державної  скарбниці за рахунок податків. Однак  для цього необхідно створити відповідну адміністративну інфраструктуру, яка б забезпечувала строге дотримання авторських прав.

    Об'єкти авторського права і суміжних прав, які роблять внесок до культурного  розвитку держави, можуть мати й істотне  економічне значення як для авторів, які їх створ, так і для підприємства або держави. Так, найбагатшою жінкою Великої Британії у 2002 p. була визнана  письменниця Джоана Кетлін Роулінг, яка подарувала світові Гаррі  Поттера. Тільки за один рік вона отримала від продажу прав на видавництво своїх книг та їх екранізацію 77 млн. євро. А відома фірма "Microsoft®", використовуючи такий об'єкт авторського права, як комп'ютерна програма, за короткий час вийшла на перше місце у світі за обсягом капіталу, а її засновника - Білла Гейтса вважають найбагатшою людиною світу. 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

    Інтелектуальна власність у широкому розумінні означає закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній областях.

    Інтелектуальна діяльність - це творча діяльність, а творчість - це цілеспрямована розумова робота людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю, унікальністю. Чим вищий інтелектуальний потенціал індивідуума, тим цінніші результати його творчої діяльності - інтелектуальна власність.

    Для людини характерні два види творчості - художня і технічна. Результатом художньої творчості є літературні і художні твори. Результатом технічної творчості - винаходи, торговельні марки, комерційні таємниці тощо. Результати художньої творчості використовуються в гуманітарній сфері для збагачення внутрішнього світу людини, формування його світогляду. Результати ж технічної творчості застосовуються переважно у сфері виробництва товарів і надання послуг. Вони сприяють підвищенню технічного рівня суспільного виробництва, його ефективності, забезпечують конкурентоспроможність вироблених товарів і послуг.

    За  сформованою історичною традицією результати технічної творчості називають об'єктами права промислової власності, або "промисловою власністю". Поняття "промислова власність" іноді помилково ототожнюється з матеріальними об'єктами промисловості - будинками, спорудами, устаткуванням. Однак це не так. Промислова власність - це вид інтелектуальної власності.

    Підкреслимо, що під інтелектуальною власністю розуміють не результат інтелектуальної діяльності людини як такий, а право на цей результат. На відміну від матеріальних об'єктів, тобто таких, що можна відчути на дотик, наприклад, книги, автомобіль, право не можна відчути на дотик. Отже, інтелектуальна власність є нематеріальним об'єктом.

    З цього випливає низка важливих наслідків. Наприклад, на відміну від матеріальних об'єктів, інтелектуальною власністю, у багатьох випадках, заволодіти набагато легше. Так, якщо у процесі бесіди ви розкриєте комерційну таємницю, то ця інформація перекочує до мозку вашого співрозмовника і повернути її назад, на відміну від матеріального об'єкта, неможливо. Відтепер обидві сторони володіють одним і тим об'єктом. Відмінності спостерігаються також під час обміну. Так, якщо ви обмінялися з партнером комп'ютерами, то після такого обміну кожна зі сторін буде мати по одному комп'ютеру. Але якщо ви обмінялися ідеями як результатами творчої діяльності, то кожна зі сторін буде мати по дві ідеї.

    На  зламі тисячоліть, в період стрімких кардинальних змін у житті мільйонів  людей, саме інтелектуальна власність  має стати в Україні тією рушійною силою, яка надасть потужний імпульс  розвитку країни, гарантує економічну безпеку країни, сприятиме входженню  нашої держави у світову спільноту  як достойного партнера. Процеси глобалізації постіндустріального суспільства  навряд чи залишають можливість іншого вибору.

    Посилення економічної взаємозалежності країн  світу, їх відкритість для зовнішніх  впливів, збільшення розриву у рівні  життя "золотого мільярду" жителів  розвинутих країн і всього іншого людства, формування однополюсного  світового устрою - всі ці фактори  ставлять руба питання вибору стратегії  розвитку країни. Або Україна "вписується" в глобалізацію шляхом використання потенціалу інтелектуальної власності, або буде відкинута на периферію  світового розвитку. 
 
 

Перелік використаної літератури

1. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України: Навч. посібник для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 336 с.
2. Підопригора О. Проблеми системи законодавства України про інтелектуальну власність // Інтелектуальна власність. — 2000. — №3. — С. 3—14.
3. Долга В.О. Інтелектуальна власність: економічний захист та форми реалізації: Автореф. дис. к. е. наук: 08.01.01. / Хар. держ. у-т. Харків, 1996. — 18 с.
4. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. — Вид. 2-ге, перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 528 с.
5. Белов В.В., Виталиев Г.В., Денисов Г.М. Интеллектуальная собственность. Законодательство и практика применения. — М., 1977. — С. 11.
6. Интеллектуальный капитал /Пер. с англ. под ред. Л.Н. Ковалик. — Питер, 2001. — 288 с.