Загальна характеристика злочинів у сфері комп’ютерної інформації

    Стаття 363 ¹ . Перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку

    1. Умисне масове розповсюдження  повідомлень електрозв'язку, здійснене  без попередньої згоди адресатів,  що призвело до порушення або  припинення роботи електронно-обчислювальних  машин (комп'ютерів), автоматизованих  систем, комп'ютерних мереж чи  мереж електрозв'язку, - карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

    2. Ті самі дії, вчинені повторно  або за попередньою змовою  групою осіб, якщо вони заподіяли  значну шкоду, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних або технічних засобів, за допомогою яких було здійснено масове розповсюдження повідомлень електрозв'язку, які є власністю винної особи.

    (Доповнено  статтею 363 ¹ згідно із  
 Законом України від 23.12.2004 р. N 2289-IV)  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

     Розвиток інформатизації в Україні несе в собі потенційну можливість використання комп’ютерних технологій з корисливою метою. Так за оцінками фахівців ООН, збитки від комп’ютерних злочинів у світі вже сягнули понад 1 трлн. дол. США. Розповсюдження комп’ютерних вірусів, шахрайства з пластиковими платіжними картками, крадіжки коштів з банківських рахунків, викрадення комп’ютерної інформації та порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем – це ще не повний перелік подібних злочинів. Ось чому проблема їх протидії є актуальною як для України, так і для багатьох інших країн світу. Особливість полягає в тому, що така злочинність, як невід’ємна частина загальної злочинності, з кожним роком має тенденції до загострення та набуває транснаціонального характеру.  Національна інфраструктура держави щільно пов’язана з використанням сучасних комп’ютерних технологій. Щоденна діяльність банківських та енергетичних систем, керування повітряним рухом, транспортна мережа, навіть швидка медична допомога перебувають у повній залежності від надійної і безпечної роботи автоматизованих електронно-обчислювальних систем. Є ще багато не врегульованих проблем, які не дають можливості ефективно протидіяти правопорушенням, що вчиняються у сфері використання комп’ютерних технологій. Жодна держава сьогодні не здатна протистояти цьому злу самостійно. Нагальною є потреба активізації міжнародного співробітництва у цій сфері

       “Комп’ютерні злочини” – це  своєрідна плата за прогрес  у технічній сфері. З ростом  досконалості комп’ютерної техніки  зростає й досконалість комп’ютерної  злочинності. Відповідно мають  удосконалюватися й методи боротьби  з цим видом злочинності. Крім того, недосконалим є і наше законодавство. Далеко не всі злочини підпадають під ті чи інші статті Кримінального Кодексу України. Навіть я, людина, що не має юридичної освіти розумію, що такий Кодекс лише приблизно об’єднує подібні злочини в одну статтю. На мою думку, такі важливі насьогодні  юридичні документи повинні розроблятись спільно зі знавцями комп’ютерної інформації , подібно до розслідування таких злочинів. Плідна співпраця фахівців – юристів і “комп’ютерних геніїв” дала б змогу врахувати більше деталей можливих злочинних дій , і залишила б менше “шпарин” для надто розумних любителів нажитись на чужому.

    І на завершення хотілось би додати, що виконання  цієї курсової роботи для себе вважаю корисним. Вся ця інформація виявилась  дуже цікавою. Тепер я знаю, що під  термін “хакер” не варто “підганяти” всіх комп’ютерних злочинців. Справжні хакери не шкідливі. Вони працюють для власного задоволення, для усвідомлення своєї влади над  хитромудрою комп’ютерною системою, але не шкодять і не наживаються на цьому. Вони лише іноді жартома залишають щось на згадку про себе. Так, в січні 2010 року хакери зламали сайт іспанського уряду і замінили фото прем’єр-міністра на фото актора комедійного британського серіалу – містера Біна.

    Також я тепер хоч приблизно усвідомлюю, наскільки розумні ці злочинці. Мабуть, важко отримати бажане і залишитись непоміченим, до того ж, як ризиковано! Зізнаюсь, що як звичайний користувач дуже заздрю їм.

    Наостанок згадаю про Інтернет – партію України. Якщо ви уважно читали розділ про українського хакера SCRIPTа, який і є головою цієї партії, то мабуть, усвідомлюєте масштаби його діянь. Уявіть, що така людина прийде до влади. Зрівняйте її інтелект з розумовими здібностями  українських депутатів, інших високопосадовців,  які так майстерно дурять і приховують все, що вигідно. Не думаю, що життя в Україні стане таким казковим і чудесним. Хоча цікаво, якими були б вчинки такої людини при владі? 
 
 
 
 

Список використаних джерел:

1.Біленчук П.Д., Зубань Комп'ютерні злочини. –  Київ, 1994;

2.http://www.crime-research.ru;

3.http://www.office-metodist.com.ua ;

4.http://referatik.net.ua ;

5.Кримінальний  Кодекс України (зі змінами  від 2003 року)

6. http://bezpeka.com/ru/lib/spec/law/art7.html ;

7.Аналітичний  огляд НЦБ Інтерполу в Україні  "Про досвід праовоохоронних  органів США по боротьбі з  комп`ютерною злочинністю" 1997р.

8.Журнал “Хакер”  №114 (ст.068) – М.Нефедова “Крестный  отец кардинга” (mifrill@riddick.ru)