Реалізація програмно-цільового проекту «Дистанційна освіта педагогічних кадрів»

Реалізація  програмно-цільового  проекту «Дистанційна освіта педагогічних кадрів» 

О.Д.Тюрікова 

      Для подальшого впровадження дистанційних курсів в систему післядипломної освіти реалізується  проект «Дистанційна освіта педагогічних кадрів».  Мета проекту - комплексне впровадження дистанційної форми навчання педагогічних працівників та учнів шкіл на основі новітніх інформаційно-освітніх технологій.

      На  сайті інституту розгорнуто платформу Moodlе та регіональну Вікі-платформу, що дозволило активізувати використання освітніх та наукових ресурсів.

      Впровадження  сучасних інформаційно-комунікаційних технологій забезпечує подальше вдосконалення  навчально-виховного процесу, доступність  та ефективність освіти, підготовку до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Сучасні комп'ютерні телекомунікації здатні забезпечити передачу знань і доступ до різноманітної навчальної інформації нарівні, а іноді і набагато ефективніше, ніж традиційні засоби навчання. Саме на використанні сучасних інфор маційних технологій та засобів ко мунікації базується дистанційне навчання. Дистанційне навчання сприяє створенню умов, необхідних для досягнення нової сучасної освіти, отримання можливості неперервного підвищення кваліфікації та професійної компетентності без відриву від місця роботи. Дистанційна освіта формує глобальний принципово новий освітній простір в якому створюється постійно діюче, систематизоване джерело якісної освітньої інформації, яке постійно оновлюється.

      В даний час ведуться роботи зі створення  інформаційно-освітнього середовища системи дистанційної освіти відповідно до концепції створення та розвитку системи дистанційного навчання, яка орієнтована на сучасну мережеву технологічну основу дистанційного навчання, реалізація якої забезпечить вирішення багатьох соціальних, економічних та геополітичних завдань в Україні. Основним завданням дистанційного навчання є формування знань і навичок  ХХІ  століття. Вирішення цих завдань можна забезпечити за рахунок застосування сучасних технологій дистанційного навчання у всіх існуючих формах отримання освіти.

      У зв’язку з тим, що у системі  післядипломної педагогічної освіти найбільш поширеною є очно-дистанційна  форма навчання, для організації  та проведення курсів досліджуються  нові методи та підходи в організації  навчального процесу та спілкування його учасників. Застосовуються різні технології дистанційного навчання, які відрізняються використовуваними засобами інформаційного забезпечення, способами управління пізнавальною діяльністю навчальних, методами контролю і самоконтролю знань.

      Але треба зазначити, що ефективність навчання залежить від сформованості системи дистанційного навчання, а також основних компонентів технологій дистанційного навчання, а саме: дистанційних курсів, розроблених з урахуванням дидактичних вимог; засобів доставки навчальних матеріалів слухачеві; способів взаємодії і організації зворотного зв'язку; моніторингу рівня засвоєння навчального матеріалу; рівня підготовки викладачів, які повинні володіти інформаційно-комунікаційними технологіями для організації якісного навчання та проведення занять на високому методичному рівні.

      Як  це може бути забезпечено?

      Перш  за все, для організації взаємодії  між учасниками навчального процесу  необхідне підключення та вільний  доступ до мережі Інтернет. По-друге, специфікою дистанційного навчання є наявність програмного забезпечення (середовища або засобів), за допомогою якого відбувається спілкування тьютора та слухачів курсів. Програмне забезпечення для дистанційного навчання може бути придбаним, виконаним за допомогою конструкторів веб-сайтів, розробленим самостійно шляхом «прямого» програмування.

      Що  ми використовуємо? Розробляємо модулі та дистанційні курси, орієнтуючись на програмне забезпечення, його можливості.

      Застосування  гіпертекстового формату дозволяє створювати навчальні засоби з якісно новими можливостями візуалізації навчального процесу, інтегруванням графіки, аудіо та відео, гнучкою системою ієрархічного подання навчального матеріалу, додаткових посилань на допоміжну літературу та глосарії. Кожен модуль, який використовує гіпертекстовий формат, містить у собі навчально-тематичні плани та програми, модулі з відповідної тематики, методичні розробки практичних та лабораторних занять, завдання для перевірки знань у вигляді тестів або творчі контрольні роботи. Використання дистанційних курсів дозволяє значно підвищити технологічність викладання й освоєння фахових знань. Посилюється творча складова традиційного навчання завдяки роботи з дистанційними курсами та використанню слухачами телекомунікаційних мереж, в тому числі й Інтернету, для пошуку та добору професійної інформації, її аналізу, можливості розміщення на Web-сторінках власних розробок, що сприяє підвищенню рівня інформаційної культури слухачів. 

      Дистанційне навчання, організоване таким чином, буде характеризуватися високим професіоналізмом, прагненням до співробітництва, самоствердженням і високим рівнем комунікації з колегами. Для нього, у наслідок використання відкритого та комп'ютерного навчання і сучасних засобів комунікації, характерне різке підсилення соціально-значущих мотивів: ділового, пізнавального, співробітництва, самореалізації і розвитку, самоствердження і комунікативності. Але навчання полягає не лише в ознайомленні зі змістом модулів.. Для повноцінного навчального процесу необхідно забезпечити організаційні заходи з реєстрації слухачів, управління навчальним процесом. Необхідно також проводити проміжний та кінцевий контроль знань, постійну ефективну взаємодію викладач-слухач, викладач-група та слухач-слухач за допомогою телекомунікаційних технологій протягом всього міжсесійного періоду.

      Для забезпечення цих функцій, а також  можливості створення та інтеграції в навчальний процес електронних  навчальних засобів та тестів, потрібно створювати програмні та інформаційні середовища дистанційного навчання.

      Як  відомо, в дистанційному навчанні використовуються різні методи доставки навчального матеріалу.

      Починаючи роботу щодо впровадження підвищення кваліфікації педагогічних кадрів за очно-дистанційною формою навчання через  відсутність платформ дистанційних курсів передачу навчального матеріалу здійснювали за допомогою електронної пошти.

      Електронна  пошта економічно і технологічно є найбільш ефективною технологією, яка може бути використана в процесі  навчання для доставки змістовної частини  навчальних курсів і забезпечення зворотного зв'язку учня  з викладачем. У той же самий час вона має обмежений педагогічний ефект через неможливість реалізації "діалогу" між викладачем і учнем, прийнятого в традиційній формі навчання. Проте, якщо педагогічні працівники  мають постійний доступ до персонального комп'ютера з модемом і телефонному каналу, електронна пошта дозволяє реалізувати гнучкий і інтенсивний процес консультацій.

      Поряд з електронною поштою для організації  роботи в системі дистанційного  навчання використовували сервіси для спілкування, так звані блоги (http://blogger.com.

      Блог  – «веблог», сайт, який містить матеріали, посилання на інші ресурси мережі або фотографії, що постійно розміщуються однією людиною. Блог можна назвати  варіантом форуму, у якому ініціююче  повідомлення може опублікувати хазяїн блогу, а гостям доступна функція коментаторів.

      Блог  є специфічною формою організації  спільноти користувачів навколо  тьютора.

      Кожне повідомлення, опубліковане всередині  блогу, має свою URL-адресу, за якою до повідомлення можна звернутися. Ця властивість має назву – стійкість посилання і є важливою при встановленні зв’язків між людьми і повідомленнями. Але ні електронна пошта, ні блоги, не дозволяли якісно здійснювати контроль із діагностикою помилок та зворотним зв’язком.

      Тому на сайті інституту розгорнуто платформу дистанційних курсів Moodle (http://moodle.ippo.dn.ua) – модульно-динамічне, об’єктно-орієнтоване освітнє середовище, програмний комплекс для створення та проведення курсів дистанційного навчання. Платформа оснащена великою кількістю інструментів, які надають можливість співпрацювати на рівнях слухач – слухач, слухач – викладач, викладач – слухач. Платформа зручна у користуванні, як для викладача, так і для слухача курсу.

      Викладачеві система Moodle надає можливість створювати курси різної складності та структури. Для цього у системі передбачена  велика кількість модулів, що дозволяють розміщувати лекційний матеріал у вигляді книги, текстової сторінки, Веб-сторінки, файлів різних форматів, директорій.

      У зв’язку з тим, що система достатньо  захищена від небажаних користувачів, вона зручна для проведення таких  видів роботи, як чат, форум, Інтернет-семінар, а велика кількість інструментів перевірки знань дозволяє якісно організувати різні види контрольних робіт для слухачів на дистанційному етапі.

      Система має велику кількість контролюючих модулів. Викладач може оцінити будь-який вид діяльності в навчальному  курсі, а також написати відгук до будь-якої роботи, в якому може вказати недоліки та шляхи вирішення труднощів, що виникли. В системі передбачена можливість створення та використання в рамках курсу будь-якої системи оцінювання, яка задається викладачем курсу. Moodle надає можливість аналізу участі та активності окремих учасників курсу, аналіз часу, відведеного на роботу з матеріалами; оцінку того, опанування яких елементів курсу викликало у групі (або даного учасника) окремі труднощі; дозволяє швидко надати допомогу під час навчальної роботи слухачів в мережі Інтернет шляхом завантаження додаткових матеріалів.

      Слухачеві платформа дозволяє опановувати  навчальний матеріал, як, безпосередньо, на сторінці курсу, так і завантажувати  окремі файли курсу на свій комп’ютер  та вивчати у зручний час, не виходячи до мережі Інтернет. Можливості платформи дозволяють слухачам курсів вільно використовувати багато навчальних ресурсів та матеріалів, а також забезпечує комунікаційну взаємодію учасників навчального процесу як у синхронному режимі за допомогою чату (учасникам навчального процесу необхідно мати доступ до мережі в один і той самий час), так і в асинхронному режимі за допомогою форуму, e-mail, робочого зошита, тощо (одночасний доступ до мережі не потрібен). Система підтримує обмін файлами буд’яких форматів – як між викладачем та слухачем, так і між самими слухачами. Важливою особливістю Moodle є те, що система створює та зберігає портфоліо кожного слухача: всі роботи, що він зробив, оцінки, коментарі викладача, усі повідомлення на форумі.

      При підготовці та проведенні занять на платформі Moodle викладач може використовувати її можливості, за допомогою яких організовує вивчення матеріалу таким чином, щоб форми навчання відповідали цілям та задачам конкретних занять.

      Платформа Moodle є майданчиком для проведення форумів та чатів окремих груп слухачів курсів підвищення кваліфікації. Чат використовується на дистанційному етапі відповідно до графіку навчального процесу, який отримує кожний слухач, для «живого» спілкування викладача зі слухачами курсів. Проведення семінарів в режимі чата є ефективним коли завчасно висвітлюється коло питань, що будуть обговорюватись, і слухач має змогу підготувати свої відповіді на питання викладачеві.

      Інша  можливість, яку надає Moodle для спілкування, - це форум. Форум відрізняється від чата тим, що його можна вважати семінаром, що розтягнутий у часі. Крім того форум використовується для проведення консультацій як на дистанційному етапі курсового підвищення кваліфікації, так і в між курсовий період для обговорення актуальних питань. Ці види спілкування на дистанційному етапі можуть зайняти місце тематичної дискусії чи семінарського заняття.

      Використання  зазначених можливостей платформи  дозволяє активізувати роботу слухачів на дистанційному етапі та суттєво  збільшити ефективність курсів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання, зокрема кредитно-модульною.

      Розроблення та впровадження дистанційних форм навчання сприятиме складанню компетентнісно орієнтованої системи освіти, її демократизації та ефективності. Саме така модель вдосконалення навчально-виховного процесу засобами сучасних інформаційних технологій повинна стати предметом особливої уваги викладачів в системі післядипломної педагогічної освіти педагогічних працівників.

      Щоб дистанційне навчання стало однією з ефективних форм підвищення кваліфікації, необхідно враховувати при складанні плану-замовлень на курси за очно-дистанційною та  дистанційною формами навчання наступне:

1. Наявність вільного доступу до мережі Інтернет.
2. Рівень володіння комп’ютером.
3. Рівень сформованості інформаційної компетентності слухача.
4. Наявність e-mail (краще google)

      ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 

1. Закон Украины  «О Концепции Национальной программы  информатизации», Ведомости Верховной  Рады (ВВР), 1998, N 27-28, ст.182
2. Дистанційний курс для вчителів інформатики: [Анонс курсу, розробл. Укр. ін-том інформ. технологій в освіті НТУУ «КПІ»] // Комп’ют. у шк. та сім’ї. – 2005. – № 4. – С. 51.
3. Иванников А.Д., Куракин Д.В. Информатизация образования: итоги и перспективы развития // Проблемы информатизации высшей школы. - Бюллетень 1-2. - 1998. - с. 68-79.
4. Белозубов А.В., Николаев Д.Г. Система дистанционного обучения Moodle. Учебно-методическое пособие. – СПб., 2007. – 108 с.
5. Гаевская Е.Г. Система дистанционного обучения Moodle: методические указания для практических занятий: Учебное пособие. – СПб.: Ф-т филологии и искусств СПбГУ, 2007. – 26 с.
6. Підвищення кваліфікації керівників освіти за дистанційною формою навчання /Олійник В.В., Биков В.Ю., Гравіт В.О., Кухаренко В.М., Жук Ю.О., Антощук С.В., Кліменко А.Л., Сябрук Т.І./ За заг. Ред.. В.В.Олійника. К.: Логос, 2006. – 408 с.
7. Організаційно-педагогічні умови реалізації дистанційного навчання у післядипломній освіті. Матеріали науково-практичної Інтернет-конференції. /Кол.авт./ - Вінниця: Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, 24-27 листопада 2008 року. – 198 с.
8. Мухамбетжанова С. Повышение квалификации педагогических кадров в системе открытого образования на основе Moodle-технологий//Післядипломна освіта в Україні. №2 – 2008.