Программирование на С++

 

Зміст

Вступ

1. Порівняння мов програмування Turbo Pascal та Сі………………………5

2. Розробка алгоритмів розв‘язання  задач…………………………………....8

3. Розробка блок-схем інтерфейсу  та розв’язання задач

3.1. Процедура  poln………………………………………………………10

3.2. Процедура zagolovok………………………………………………...11

3.3. Функції obx та oby…………………………………………………...11

3.4. Процедура tab………………………………………………………...11

3.5. Процедури umova1 та umova2……………………………………...12

3.6. Процедура readtab…………………………………………………...12

3.7. Процедура readkor…………………………………………………...13

3.8. Процедура graph……………………………………………………..13

3.9. Процедура graph2……………………………………………………14

3.10. Головне тіло програми……………………………………………...15

4. Розробка програм розв‘язання  задач 

4.1. Програма на мові Turbo Pascal………………………………………16

4.2. Програма на мові Сі………………………………………………….21

5. Результати роботи програм  розв’язання задач…………………………...26

Висновки

Список  використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Постановка завдання до курсової роботи

Скласти програмні комплекси мовами програмування Pascal та С для розв’язання та виконання поставлених завдань, згідно індивідуального варіанту:

• перший програмний комплекс складається мовою програмування Pascal та повинен містити графічний інтерфейс з варіантами вибору подальшої роботи:

Основне меню вибору:

1. Заголовок.
2. Завдання №1.
3. Завдання №2.
4. Вихід.

Причому кожен пункт основного  меню повинен містити свої власні підпункти, згідно постановки кожного  окремого завдання;

• другий програмний комплекс складається мовою програмування С, але з використанням інтерфейсу в звичайному текстовому режимі;
• пункт Заголовок повинен виводити на екран відомості про автора даної роботи, вид цієї роботи, її тему та номер індивідуального варіанта. Дана інформація виведення повинна бути оформлена у вигляді підпрограми;
• пункт Завдання №1 має містити наступні підпункти:
• умова завдання №1;
• створення файлу з табуляцією функції;
• виведення табуляції функції на екран;
• графік функції (на екран виводиться графік відповідної функції в Декартовій системі координат);
• пункт Завдання №2 має містити наступні підпункти:
• умова завдання №2;
• вміст файлу (виведення на екран вже існуючого файлу, в якому міститься інформація про вхідні дані для завдання №2);
• виведення графічного малюнку (виведення малюнків згідно поставленого завдання);
• кожен пункт меню передбачає повернення на основну сторінку. Вихід закриває всі вікна даної програми.

 

Курсова робота повинна задовольняти одному із рівнів виконання:

1 рівень – програми не містять графічного та текстового інтерфейсу. Кожне поставлене завдання виконується в окремій програмі відповідною мовою програмування.

2 рівень – програмні комплекси містять не графічний, а текстовий інтерфейс-меню вибору подальшої роботи, інші умови курсової роботи виконуються.

3 рівень – виконано всі поставлені до курсової роботи завдання.

 

Варіант 17

Завдання  №1: Виконати табуляцію параметрично заданої функції (Циклоїда), записати її у файл та вивести його на екран. Побудувати і вивести на екран монітора графік цієї функції:

      ;

a, b > 0;    t Î (0; 2p).

Завдання  №2: У файлі задано координати вершин прямокутника з горизонтальними та вертикальними сторонами. В іншому файлі задано координати вершин трикутників. Вивести на екран прямокутник та трикутники, що цілком лежать всередині прямокутника. Окремим кольором виділити найбільший та найменший за площею трикутники.

 

 

 

1. Порівняння мов програмування Turbo Pascal та Сі

Декілька слів про Cі. У 1949 році у Філадельфії (США) під керівництвом Джона Мочлі був створений "Стислий код" - перший примітивний інтерпретатор мови програмування. У 1951 році у фірмі Remington Rand американська програмістка Грейс Хоппер розробила першу транслюючи програму, що називалася компілятором (compiler - компоновщик). У 1957 році у штаб-квартирі фірми IBM на Медісон-авеню у Нью-Йорку з'явилася перша повна мова Фортран (FORmula TRANslation - трансляція формул). Групою розробників керував тоді відомий 30-річний математик Джон Бекус. Фортран - це перша із "дійсних" мов високого рівня. 
       Далі, у 1972 році 31-літній фахівець із системного програмування фірми Bell Labs Денніс Рітчі розробив мову програмування Сі. У 1984 році французький математик та саксофоніст Філіп Кан засновує фірму Borland International. Далі з'явився діалект мови Сі фірми Borland. 
       На початку Сі була розроблена як мова для програмування в операційній системі Unix. Незабаром він став поширюватися для програмістів-практиків. Наприкінці 70-х були розроблені транслятори Сі для мікроЕОМ операційної системи СР/M. Після появи IBM PC стали з'являтися і компілятори мови Сі (для таких комп'ютерів їх зараз декілька десятків). У 1983 р. американський Інститут Стандартів (ANSI) сформував Технічний Комітет X3J11 для створення стандарту мови Сі. На сьогодні мова Сі++, що з'явилася як послідовник Сі, підпорядковується більшості вимог стандарту. 
       За своїм змістом Сі, перш за все, є мовою функцій. Програмування на Сі здійснюється шляхом опису функцій і звертання до бібліотек (бібліотечних функцій).

Більшість функцій повертають деякі значення, що можуть використовуватися в інших операторах. Серед переваг мови Сі потрібно відзначити основні: 
    • універсальність (використовується майже на всіх існуючих ЕОМ); 
    • компактність та універсальність коду; 
    • швидкість виконання програм; 
    • гнучкість мови; 
    • висока структурованість.

Турбо Паскаль фірми Borland являється розширенням стандарта мови і має крім того інтегроване середовище, набагато прискорюючи і полегшуючи розробку програм.

  Турбо Паскаль, в свою чергу, поклав початок новій лінії продуктів фірми Borland – Delphi, система швидкої розробки додатків для Windows. Використана Delphi мова прогамування Object Pascal зберегла основні риси Турбо Паскаля, збагатившись новими можливостями. Є й інші реалізації мови Паскаль, в тому числі призначені для роботи не на персональних комп’ютерах.

Мова Turbo Pascal є дуже зручною в тому, що вона займає досить мало місця на жорсткому диску, ЇЇ файли можливо запустити як за допомогою МS-DOS, так і за допомогою Norton commander, вона вже існує досить тривалий час і її, в своїй комп'ютерній бібліотеці, мають більшість людей, адже нове ліцензійне програмне забезпечення в наш час коштує дуже дорого і не кожен споживач зможе її собі дозволити.

Turbo Pascal через свою простоту і зрозумілість синтаксису є базовою мовою програмування, з якої починається вивчення програмування. Але можливостей цієї мови програмування не достатьно для ефективного вирішення реальних задач.

 

В зв’язку з тим, що останнім часом дуже популярним стає об’єктно-орієнтоване програмування, Сі плавно перейшла в мову С++, яка вже є об’єктно-орієнтованою мовою програмування. Це стало можливим завдяки високій структурованості та гнучкості мови. Оскільки програми на Сі складаються з функцій, то вони можуть бути легко підключені до інших програм як модулі, але в той же час можуть виконуватись і окремо, що не є можливим для Turbo Pascal.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Розробка алгоритмів розв‘язання задач

Для того щоб зрозуміти  з чого почати в вирішенні цієї задачі, треба усвідомити  з яких основних частин буде складатися ця задача. Можна побачити, що у нас буде 2 основних частини, а саме: завдання №1 та завдання №2.

Після повного завантаження програми користувачу буде доступне головне меню програми. Після вибору користувачем потрібного пункту меню, ми знову повертаємося в головну програму. Після цього умовний оператор переносить дію на потрібну мітку. В головному меню всього чотири пункти меню. Якщо користувач в головному меню обере пункт номер 1 – «Заголовок» , то програма виведе на екран відомості про розробника цієї програми, його варіант та текст завдання. Ця інформація буде отримуватися з заздалегідь створеного файлу zag.txt . При виборі пункту меню номер 2 і 3 – «Завдання №1» та «Завдання №2» відповідно, користувач перейде до наступного меню. Якщо користувач обере пункт номер 4 – «Exit», то після цього програма завершиться, і комп’ютер повернеться під керування операційної системи.

Меню до завдання №1 містить п’ять пунктів. Якщо користувач в головному меню обере пункт номер 1 – «Умова» , то програма виведе на екран текст завдання. Ця інформація буде отримуватися з заздалегідь створеного файлу z1umova.txt . При виборі пункту меню номер 2 – «Створення файлу» програма створює файл z1.txt, який міститиме пари координат Х та Y. При виборі пункту меню номер 3 – «Виведення файлу» програма виведе на екран значення Y та X у вигляді таблиці. Якщо користувач обере пункт номер 4 – «Графік», то програма знову виконає розрахунок значень функції, але з меншим кроком і потім побудує за допомогою графічних бібліотек графік функції. При виборі пункту номер 5 – «Назад» користувач повернеться до головного меню.

Меню до завдання №2 містить чотири пункти. Якщо користувач в головному меню обере пункт номер 1 – «Умова» , то програма виведе на екран текст завдання. Ця інформація буде отримуватися з заздалегідь створеного файлу z2umova.txt . При виборі пункту меню номер 2 – «Виведення файлу» програма виведе на екран координати вершин прямокутника, які містяться в файлі z2pr.txt, та координати вершин трикутників, які містяться в файлі z2tr.txt. Якщо користувач обере пункт номер 3 – «Графік», то програма отримавши з файлів координати вершин прямокутника та трикутників побудує прямокутник та трикутники, що повністю до нього входять, виділивши окремим кольором найбільший та найменший трикутники. При виборі пункту номер 4 – «Назад», користувач повернеться до головного меню.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Розробка блок-схем інтерфейсу та розв’язання задач

3.1. Процедура  poln (виклик графічного меню для програми на ТР):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Процедура zagolovok (виводить на екран відомості про автора):

 

 

 

 

 

3.3. Функції obx та oby (обраховують значення Х і Y):

 

 

 

 

 

3.4. Процедура tab ( записує в файл значення X та Y в табульованому вигляді):

 

3.5. Процедури umova1 та umova2 (зчитують з файлу умову завдання):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.6. Процедура readtab (зчитує з файлу значення X та Y в табульованому вигляді):

 

 

 

3.7. Процедура readkor (зчитує координати вершин прямокутника і трикутників):

 

 

 

 

 

 

 

 

3.8. Процедура graph (будує графік циклоїди):

 

 

 

 

 

 

 

3.9. Процедура graph2 (малює прямокутник та трикутники, що входять до нього):