Переваги та недоліки зовнішньоекономічного бартеру

У пункті «Упаковка  і маркування» обумовлюється  упаковка відповідно до характеру товару, яка має забезпечувати його збереження під час транспортування.

Обов'язковою  умовою є те, що в кожне вантажне місце має бути вкладено пакувальний  лист із зазначенням переліку упакованих предметів, кількість, номер місця, маса брутто і нетто, назви сторін за даним контрактом.

Пунктом «Повідомлення про відвантаження» сторони зобов'язують себе повідомляти дату і час відвантаження товару, які засвідчуються обумовленими сторонами документами.

Пункт «Відповідальність  сторін, звільнення від відповідальності»  передбачає умови, за яких контрагенти мають право вимагати відшкодування за порушення відповідних умов контракту.

За бартерним  контрактом сторони мають право  пред'являти претензії з обов'язковим  додатком документів, що обґрунтовують  ці претензії. Контракт обумовлює, що спори  і розбіжності вирішуються шляхом переговорів між контрагентами. Порядок пред'явлення претензій за строками поставок, за кількістю, номенклатурою та якістю товарів, а також методи підрахунку збитків та штрафних санкцій за неналежне виконання сторонами зобов'язань .по бартерному контракту аналогічні тим, які були викладені для контрактів купівлі-продажу. Бартерні контракти можуть містити узгоджені сторонами умови, які передбачають, що відшкодування доведених збитків та виплата нарахованих штрафних санкцій здійснюється в грошовій формі. Якщо такі умови в бартерному контракті відсутні, то у відношенні сторін можуть виникнути різні ситуації.

В тому випадку, коли претензії пред'явлені фірмі, яка  першою доставила товари, інша сторона  за умовами контракту може:

• зменшити вартісний обсяг своєї поставки на величину узгоджених збитків та нарахованих штрафів;
• зменшити вартісний обсяг своєї поставки на вартість недоплачених товарів;
• зменшити вартісний обсяг своєї поставки на узгоджений розмір уцінки отриманого неякісного товару;
• призупинити або відмовитися від виконання своїх зобов'язань, якщо очевидно, що перший постачальник не в змозі виконати прийняті на себе зобов'язання, та вимагати відшкодування збитків.

Більш складним є стан першого постачальника, який виконав свої зобов'язання і зіткнувся з тим, що другий постачальник не тільки запізнився з поставкою, але і відвантажив товар, який не відповідає передбаченим в контракті характеристикам. Вимога поставити товар для покриття понесених збитків часто є безглуздою. Це найбільш типова ситуація, яка трапляється при бартерному обміні. На жаль, достатньо ефективного виходу із такої ситуації не передбачено.

Лише у виняткових випадках сторони звертаються в  арбітраж. Цей пункт контракту  передбачає, що коли виникають спори, не передбачені контрактом, у відносинах сторін, вони підлягають загальним нормам цивільного законодавства України.

У пункті «Інші  положення» обумовлюється, що сторони  не мають права передавати свої повноваження третім особам, усі зміни мають  бути підписані уповноваженими на те особами, контракт набуває чинності з дати його підписання.

Якщо під  час здійснення договорів відбувається зміна їх умов, це має бути відповідно оформлене. Наприклад, договір, який спочатку укладають, як договір купівлі-продажу, згодом стає бартерним договором. Або навпаки, договір, який було укладено, як бартерний, оскільки він передбачав обмін товарами (роботами, послугами), через деякий час стає договором купівлі-продажу, бо одна із сторін за погодженням з іншою стороною розрахується за отримані товари (роботи, послуги) коштами.

У разі переоформлення зовнішньоекономічного бартерного договору на інший договір, або іншого зовнішньоекономічного договору на бартерний слід керуватися вимогами п. 4 ст. 2 Закону про бартерні операції в ЗЕД. Відповідно до цих вимог, у разі переоформлення бартерного договору на інший вид зовнішньоекономічного договору строк, установлений для бартерного договору (180 календарних днів між датою експорту та датою імпорту), не поновлюється та не переривається. Інакше кажучи, якщо товар було експортовано українським суб'єктом господарювання в межах бартерного договору, а через деякий час іноземний партнер запропонував розрахуватися коштами, договір необхідно переоформити в установленому порядку, але розрахунок має бути здійснено в строк, що не перевищує 180 днів з дати експорту товарів (а не з дати переоформлення договору).

Якщо після  виконання експортної частини договір переоформлено з бартерного на договір з грошовою формою оплати, український суб'єкт господарювання має подати митному органу:

— копію додаткової угоди, відповідно до якої змінено умови  договору;

— довідку уповноваженого банку про надходження суми коштів, еквівалентної вартості товарів (робіт, послуг).

Зазначені документи  є підставою для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини бартерного договору.

А коли, навпаки, після виконання експортної частини  договір купівлі-продажу переоформлено  на бартерний договір, український  учасник такого договору зобов'язаний подати органу податкової служби копії договору та додаткових угод.

При здійсненні бартерних ЗЕД-операцій слід дотримуватися  строків, які встановлено для  їх проведення ст. 2 Закону про бартерні операції в ЗЕД. У зв'язку з цим  можна виділити кілька строків та дат:

—датою імпорту (ввезення) товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата оформлення вантажної митної декларації на імпорт;

— датою імпорту  робіт, або послуг за бартерним договором  вважається дата підписання акта, або  іншого документа, що підтверджує факт виконання робіт, або надання послуг;

— датою експорту товарів за бартерним договором  вважається дата оформлення вантажної  митної декларації на експорт;

— датою експорту робіт, або послугза бартерним договором  вважається дата підписання акта, або  іншого документа, що підтверджує факт виконання робіт, або надання послуг.

Документами, на підставі яких здійснюється контроль за порядком та строками бартерних ЗЕД-операцій, є:

— вантажна митна  декларація (якщо експортують та імпортують товари). Контроль у цьому випадку здійснюють органи державної митної служби. Вони й оформляють ВМД, тому вся необхідна для контролю інформація є у їхньому розпорядженні;

— акт, або інший  документ, що підтверджує факт виконання  робіт, або надання послуг. Такий документ сторони договору підписують без участі контролюючого органу. Тому суб'єкти ЗЕД- діяльності України, що експортують, або імпортують роботи чи послуги за бартерними договорами, зобов'язані протягом п'яти днів з дня підписання акта повідомити про це: органи державної митної служби (якщо буде отримано чи відвантажено товари); органи державної податкової служби (якщо буде отримано чи відвантажено інші роботи або послуги) (п. 4 ст. 3 Закону про бартерні операції в ЗЕД).

Імпорт за бартером не має відбутися не пізніше ніж  через 180 днів (до 18 серпня 2012 р. було 90 днів, для високоліквідних товарів -60) після зазначеного в договорі міни експорту, тобто після дати митного оформлення товару або дати акта про виконання робіт, послуг. У цьому правилі є винятки для деяких груп товарів, про які ми скажемо нижче. За простроченні за цим правилом (і відсутності при цьому форс-мажора або судових позовів з контрагентами) з українського імпортера стягується пеня, її розмір становить 0,3% від вартості неодержаного імпорту за кожен день прострочення.

Перевищення вищезазначених строків ввезення товарів або надання послуг, які імпортуються за бартерним договором, допускається за наявності у чубєкта ЗЕД України ,який є стороною відповідного договоруразового індивідуального дозвілу,що видається Міністерством економіки України у порядку затвердженому Кабінетом Міністрів України на строк визначений у такому дозволі. Для одержання індивідуального дозвілу(ліцензії) на подовження встановлених термінів ввезення товарів, резидент не пізніше ніж за 5 днів до закінчення цих, термінів має подати до МЗЄЗТ України начтупні документи:

• лист-звернення про видачу індивідуального дозвілу за довільною формою з обгрунтуванням необхідності подовження терміну відстрочки поставки продукції України;
• належним чином заповнену заяву на отримання індивідуального дозволу;
• завірену в установленому порядку копію контракту з неризидентами, з обовязковимзазначенням юридичної адреси та банківських реквізитівіноземних контрагентів ( у випадку, якщо текст контракту викладений іноземній мові, заявник додає письмовий переклад документа, виконаний і завірений установою, яка має право на здійснення офіційних перекладів);
• письмовий виснавок галузевих міністерств і відомств,щодо обгрунтованості термінів відстрочення поставок;
• копію свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності.

Українські  суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють експорт або імпорт за бартерним договором, зобов’язані  протягом п'яти днів з дня підписання акта сповістити про це митні (якщо йдеться про товари) або податкові служби (якщо йдеться про роботи, послуги). За прострочення стягується штраф — 1% від ціни експорту за кожен день прострочення.

Крім того, спеціальна Постанова Кабміну №756  від 29.04.99 р. встановлює низку обмежень зовнішньоекономічного бартеру. Зокрема, документ містить перелік товарів, після експорту яких ввезення імпорту має відбутися щонайбільше через 60, а не через 180 днів, — пшениця, жито, ячмінь, льон, ріпак, борошно, велика рогата худоба, вівці, кози, яловичина морожена, шкіра, аміак, карбамід, напівфабрикати із заліза і сталі, чавун, феромарганець.

Там само зазначені  товари, які в Україну не можна  ввозити за бартером, ні вивозити з країни (ювелірні вироби та їхні частини з коштовних металів, діаманти, бурштин), а також товари, які за договором міни не можна вивозити з країни, але можна ввезти (алкоголь, сигарети, олія і соняшникове насіння(очасом ринок цих товарів перебуває в напрузі, викликаному, як 
правило, підвищеною увагою з боку держави.), шкіра, гірничодобувне устаткування, вугілля і нафта; різні метали, брухт; коштовне каміння, також порошок із нього). Деякі фахівці вважають, що експорт за бартером пива, сигарет, вина і алкогольних напоїв заборонений у зв'язку з тим, що все це - суперліквідного товар, за який можна отримати живі гроші (українська алкогольна продукція має низьку собівартість і тому користується стійким 
попитом за кордоном).

Винятком з  останнього списку є співпраця з компаніями країн СНД, яка не порушує аналогічних законів цих країн і передбачає пряме відвантаження за експорту цих товарів з України.

Товари, що поставляються  за бартером, а також зазначені  вище товари підлягають митному оформленню лише за наявності картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору. Щоб її одержати, суб’єкт ЗЕД , який є стороною контракту, подає до уповноваженого органу Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі такі документи:  
• Інформаційну картку зовнішньоекономічного договору (контракту) за формою, що встановлюється вказаним Міністерством; 
• оригінал зовнішньоекономічного договору та його копію, завірену в установленому порядку керівником суб’єкта ЗЕД;

• довідку банку, який обслуговує суб’єкта ЗЕД, про  проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. Для одержання цієї довідки суб’єкт ЗЕД повинен оформити в банку інформаційне повідомлення про відсутність (наявність) за межами України валютних цінностей та майна, доходів в іноземній валюті, одержаних від інвестиційної діяльності;

• документ про  оплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору.

Щоб процедура  реєстрації контракту пройшла успішно, важливо правильно оформити Інформаційну картку зовнішньоекономічного договору за встановленою формою. Вона має бути надрукована друкарським способом у суворій відповідності до форми цього документа. Назва реквізитів та їх коди повинні відповідати загальноукраїнським класифікаторам техніко-економічної інформації (ЗКТЕІ).

Орган реєстрації зобов’язаний розглянути подані для  реєстрації документи протягом 20 календарних  днів з моменту їх подання і  прийняти рішення про реєстрацію зовнішньоекономічного договору або  про відмову заявнику із зазначенням її причини.

За результатами реєстрації бартерних контрактів українському суб’єкту ЗЕД видається у двох примірниках «Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту)». Перший з них суб’єкт ЗЕД залишає  у митних органах після митного  оформлення відповідних товарів, а другий належить йому. Вказаний документ є дійсним для митного оформлення товарів, які є предметом відповідного договору, до кінця поточного календарного року. Він втрачає чинність після здійснення митного оформлення товарів, що експортуються.

Для здійснення експорту товару суб’єкт ЗЕД повинен  оформити в Торгово-промисловій  палаті України (ТПП) сертифікат походження товару. Для цього він подає  до вказаного органу такі документи: рахунок-фактуру на товар, товаротранспортну  накладну, довідку про декларування валютних цінностей, майна і доходів за межами України, сертифікат фітосанітарного чи ветеринарного контролю, сертифікат якості і цінову інформацію. 
Сертифікат походження товару необхідний для одержання в ТПП України вивізної вантажної митної декларації як одного із основних документів для митного оформлення товару, що експортується.