Облікова політика

Пронічева М.О.

студентка IV курсу,

група ОА-07-В.

Штик Ю.В.

науковий керівник,

кафедра бухгалтерського обліку і аудиту

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

I. Вступ Малий бізнес є одним з найважливіших сегментів ринкової інфраструктури, він сприяє підвищенню зайнятості населення, створенню і збільшенню національного продукту країни. Але, для стійкої і тривалої роботи управлінському персоналу необхідно мати у своєму розпорядженні найбільш повні дані про фінансовий і майновий стан підприємства, результативність його діяльності, наявність ресурсів для планування досягнення перспективних цілей.

Досвід країн з розвиненими ринковими відносинами свідчить про те, що важливою складовою загального механізму управління господарською діяльністю підприємств є уміло сформована облікова політика .

Організація обліку на підприємствах малого бізнесу повинна відповідати динамічним зрушенням ринкового механізму, необхідністю підвищення раціональності облікової роботи в умовах обмеженої чисельності персоналу й наявних ресурсів. Основою облікової практики на малих підприємствах є законодавчо закріплена система бухгалтерського обліку і звітності в Україні.

Методологія організації облікової політики малого підприємства є предметом багатьох наукових досліджень провідних вчених, а саме: М.Т.Білухи, І.А.Бєлобжецького, Ф.Ф.Бутинеця, Г.Л. Вознюка, С.Ф.Голова,  А.Г.Загороднього, Ю.А.Кузьмінського, М.В.Кужельного, М.С.Пушкаря, М.І. Кутера, В.Ф.Палія, Л.З.Шнейдмана. Однак, практичні питання формування облікової політики внаслідок зміни законодавства досліджені недостатньо.

Актуальність теми, полягає у тому, що у зв’язку зі змінами законодавства України, облікова система малих підприємств зазнала суттєвих змін, внаслідок чого виникла гостра необхідність зміни облікової політики, з урахуванням нових законодавчих норм.

II. Постановка задачі Мета статті полягає в розробці пропозицій до методологічного та організаційного забезпечення процесу формування облікової політики суб’єктів малого бізнесу.

III. Результати У практиці бухгалтерського (фінансового) та управлінського обліку багатьох держав світу термін «облікова політика», визначений як сукупність способів ведення підприємством обліку, є широко вживаним уже досить тривалий час. В Україні це поняття вживається з кінця 80-х років і може розглядатися в двох напрямах: як фінансова або як облікова категорія. Щодо тлумачення поняття «облікова політика», а також його змісту серед економістів немає єдиної думки.

Так, більшість авторів, такі як Р.А. Алборов, А.С. Бакаєв , Ф.Ф.Бутинець , А.А.  Єфремова , тлумачать облікову політику як сукупність способів ведення бухгалтерського обліку, що були обрані підприємством. Інші, М.П. Кондраков, М.С. Пушкар , дотримується думки, що облікова політика – сукупність форм та методів ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Заслуговує на увагу визначення, наведене Я.В.Соколовим, який називає облікову політику засобом, що дозволяє адміністрації підприємства легально маніпулювати фінансовими результатами [3].

Постійне (із року в рік) застосування обраної облікової політики, іншими словами, послідовність, - один з базових принципів бухгалтерського обліку.

Але, визначивши підходи до обліку активів чи зобов’язань, підприємство в праві їх змінити. Таку можливість передбачено в п. П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» [2]. А саме, трансформувати облікову політику дозволено, коли:

-                     змінюються статутні вимоги підприємства;

-                     змінюються вимоги органу, який затверджує положення бухгалтерського обліку;

-                     зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Облікову політики слід застосовувати щодо подій та операцій з моменту їх виникнення , за винятком, випадків передбачених законодавством. Тобто при будь-яких змінах в обліковій політиці, необхідно переглянути операції з обліку яких обрані нові підходи за весь час їх проведення і заново провести всі підрахунки так, нібито їх застосовували на підприємстві спочатку За допомогою цього визначається вплив зміни облікової політики на події та операції минувших подій.

На практиці організація облікової політики підприємства здійснюється поетапно. Але, необхідно відмітити, що вони занадто деталізовані, тому процес формування облікової політики в даному випадку є досить трудомістким.

Визначено, що організація облікової політики малого підприємства повинна включати три основні етапи, а саме: виявлення факторів та їх вплив на елементи облікової політики проведення аналізу впливу кожного варіанту елементу облікової політики на фінансові результати та порівняння отриманих результатів з плановими або торішніми оформлення наказу про облікову політику.

При формуванні облікової політики підприємства, слід брати до уваги фактори зовнішнього середовища: непрямої дії – політичну та соціально-економічну стабільність і прямої дії – правове середовище (правовий захист та обмеження). Саме ці фактори впливають на обрання інтенсивних шляхів розвитку виробничих систем, сприяють поліпшенню фінансового стану підприємства та створення умов саморозвитку і саморегулювання господарських процесів. Знання законів, уміння орієнтуватися в політичних проблемах та налагодження ділових економічних зв’язків є вихідними критеріями формування ефективної облікової політики.

IV. Висновки Дослідження показали, що процес формування облікової політики має комплексний характер. Це зумовлює використання узгоджених заходів, тобто системного підходу з урахуванням як вітчизняного, так і міжнародного досвіду.

У зв’язку зі змінами в законодавстві, а саме з прийняттям Податкового кодексу, виникла необхідність переосмислення ролі облікової політики в процесі управління підприємством, тому, що формування облікової політики – важливий етап у діяльності підприємства, оскільки від прийнятих облікових оцінок залежить зрештою кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства.

Список використаних джерел

1.      1.Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.99. // Все про бухгалтерський облік. - № 10 від 30.01.2009 р., с. 3-7.

2.      П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» // Все про бухгалтерський облік. - № 10 від 30.01.2009 р., с. 32-33.

3. Соколов Я.В. Основы теории бухгалтерского учета [Текст]. – М.: Финансы и статистика, 2009. – 496 с.

4.      Податковий кодекс України: за станом на 2  груд. 2010 р. // Голос України. – 2010. –  №229-230;