Облік нематеріальних активів

ВСТУП

      Успішне вирішення стратегічного завдання становлення і розвитку ринкових відносин в Україні, її інтеграції у світове співтовариство значною мірою базується на перебудові і вдосконаленні форм і методів бухгалтерського обліку й аудиту. Зростаюча інтернаціоналізація господарських зв’язків виробничих суб’єктів, в свою чергу, обумовлює необхідність інтегрування бухгалтерського обліку в систему міжнародної практики обліку і статистики.

      Якісно  нові вимоги до підвищення ефективності обліку і відображення у звітності фінансових і виробничих активів підприємств визначають всебічне осмислення і введення в практику обліку якісно нового виду активів — нематеріальних активів. Дана категорія певною мірою є новою для господарської практики України, а також маловивченою і не до кінця розробленою. Але, не дивлячись на це, в реальному житті зустрічатися з ними доводиться все частіше: в результаті повсюдного використання комп’ютерних програм, розвитку науки і техніки виникає необхідність у правовому оформленні та бухгалтерському обліку прав на корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів та послуг.

      Багато  елементів, пов’язаних з обліком  нематеріальних активів недостатньо  законодавчо врегульовані, у зв’язку з чим у бухгалтерів-практиків виникає багато питань.

      Розвитку теорії і практики питань бухгалтерського обліку нематеріальних активів присвячені роботи В.Д. Андреєва, А.В. Алексєєвої, В.В. Бабича, М.Т. Білухи, С.Ф. Голова, А.М. Герасимовича, Н.І. Дорош, В.І. Єфіменко, В.П. Завгороднього, В.Г. Лінника, В.В. Сопка, Н.В. Кужельного, Г.Г. Кірейцева, Д.Р. Кетлетта, Г.І. Олеховича, В.Г. Швеця, Л.С. Шатковської, В.Ф. Палія, О.А. Петрик, С. Яремчука, й інших.

      У той же час, глибокі і всебічні теоретичні дослідження в даній  галузі з комплексним аналізом як вітчизняної, так і міжнародної облікової практики досить рідкісні, а іноді, і зовсім відсутні. У більшості робіт в неповній мірі дається критичний аналіз існуючих теоретико-методологічних основ і практичної багатоаспектності обліку даного виду активів, недостатня увага приділяється питанням вдосконалення методології та практики бухгалтерського обліку нематеріальних активів. Вищенаведене зумовило вибір теми курсової роботи і її основні напрямки.

    Об»єктом  вивчення є нематеріальні активи споживчого товариства «Троянда». Предметом дослідження даної курсової роботи є дослідження особливостей обліку нематеріальних активів на підприємстві громадського харчування.

      Метою написання даної курсової роботи є дослідження теоретичних питань методології обліку нематеріальних активів та практичних аспектів їх обліку в Миронівському споживчому товаристві «Троянда».

    Мета  дослідження зумовила необхідність розв’язання таких завдань:

• вивчити економічну сутність категорії „нематеріальні активи” та теоретичні основи їх обліку;
• розглянути види нематеріальних активів згідно з класифікацією, поданою в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 № 291;
• опрацювати нормативно-законодавчу базу з обліку нематеріальних активів;
• вивчити питання аналітичного та синтетичного обліку нематеріальних активів, документальне оформлення операцій з їх руху та використання на досліджуваному підприємстві, а також принципи відображення даної категорії активів у  фінансовій звітності підприємства;
• дати характеристику процедур обліку нематеріальних активів: визнання, оцінка, амортизація, інвентаризація у відповідності до національних стандартів бухгалтерського обліку.

    При написанні курсової роботи використано закони України, Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, інструкції та інші нормативні документи, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених, що містяться в монографіях, спеціальній та періодичній літературі.

1. Науково-теоретичні і методичні основи обліку нематеріальних активів

 

1.1 Нормативно-законодавча  база з обліку  нематеріальних активів 

На сьогоднішній день методика і принципи побудови обліку нематеріальних активів є об’єктом пильного вивчення як національної, так і світової економічної науки і практики. Дані питання неодноразово розглядалися на сесії Міжнародної групи експертів ООН з міжнародних стандартів обліку і звітності, і продовжують постійно розроблятися економістами всіх розвинених країн.

Для перехідного  етапу розвитку економіки України  і практики обліку характерне значне відставання стану обліку нематеріальних активів від потреб господарської  практики. Коротку характеристику нормативно-законодавчих актів з обліку нематеріальних активів наведемо у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Нормативно-законодавча  база з обліку нематеріальних активів

 

 
Методологічні засади формування у  бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 ”Нематеріальні активи”. Нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований, утримується підприємством, з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу якщо він перевищує один рік ) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. 
Згідно з податковим законодавством нематеріальні активи – це об’єкти інтелектуальної, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленим відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку. Таким чином, між бухгалтерським та податковим визначенням нематеріальних активів існують відмінності. Так, П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”, на відміну від податкового законодавства обмежує можливість віднесення активів до складу нематеріальних, тобто нематеріальними можуть бути ті активи, які утримуються з метою використання впродовж періоду, що перевищує один рік. 
Розвиток світового ринку інвестицій сприяє розробці загальних принципів обліку та звітності, тобто впровадженню міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Національні стандарти бухгалтерського обліку розроблялися з урахуванням міжнародних, саме тому П(С)БО 8 “Нематеріальні активи” має ряд спільних моментів з МСФЗ (IAS) 38 “Нематеріальні активи”.

     На  сьогодні МСФЗ є не тільки узагальнюють накопичений досвід  різних країн, а й активно впливають на розвиток національної системи бухгалтерського обліку та звітності.

     МСФЗ  є відправною точкою для багатьох країн, що розвиваються, які створюють  національні стандарти.

     Прийняття і використання МСФЗ забезпечує: зменшення  ризику для кредиторів та інвесторів; зниження витрат кожної країни на розробку власних стандартів; поглиблення міжнародної кооперації в галузі бухгалтерського обліку; однозначне розуміння фінансової звітності та зростання довіри до їх показників у всьому світі.

     Із  зазначеного вище видно, що МСФЗ мають  велике значення у світі, особливо у  ході інтеграційних процесів. Тому розглянемо порівняльну характеристику обліку нематеріальних активів за П(С)БО та МСФЗ.

     Таблиця 1.2

     Порівняння  міжнародного та національного стандартів з обліку нематеріальних активів

 

 

     Таким чином, порівняльний аналіз П(С)БО та МСФЗ показує, що в міжнародних стандартах фінансової звітності приділяється увага лише основним аспектам бухгалтерського обліку нематеріальних активів, оскільки створення більш детальних стандартів зробило б неможливим їх застосування іншими країнами.

     Отже, ми бачимо, що метою впровадження МСФЗ є поліпшення та гармонізація фінансової звітності в світі, уникнення облікового хаосу, для розвитку ринків капіталу, що надасть змогу швидше реагувати на зміни інформації, ефективний фінансовий аналіз підприємства та реальний прогноз щодо майбутньої діяльності підприємства.

     На  даний час багато питань в сфері бухгалтерського обліку нематеріальних активів в національному законодавстві є неврегульованими або суперечливими, що не може забезпечити користувачам формування достовірної інформації, та потребують подальшого вивчення та доопрацювання. 
 

1.2. Теоретичні основи  обліку нематеріальних  активів 

Нематеріальні активи - це немонетарні активи, які не  мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Бухгалтерський  облік нематеріальних активів ведеться на рахунку № 12 "Нематеріальні активи" щодо кожного об'єкта за такими групами та відповідними субрахунками:

1. Права  користування природними ресурсами  (субрах. №121):

• надрами та іншими ресурсами природного середовища;
• геологічною та іншою інформацією про природне середовище;
• інші аналогічні права.

2. Права  користування майном (субрах. №122):

- земельною ділянкою;

- будівлею;

- право на оренду приміщень;

- інші  аналогічні права.

3. Права  на знаки для товарів і послуг (субрах. №123):

- товарні знаки;

- торгові  марки;

• фірмові назви;
• інші аналогічні права.

4. Права  на об'єкти промислової власності  (субрах. №124):

• на винаходи;
• на корисні моделі;
• на промислові зразки;
• на сорт рослин;
• на породи тварин;
• на ноу-хау;
• на захист від недобросовісної конкуренції;
• інші аналогічні права.

5. Авторське  та суміжне з ним право (субрах. №125):

• на літературні і музичні твори;
• на програми для ЕОМ;
• на бази даних;
• інші аналогічні права.

6. Інші  нематеріальні активи (субрах. №127):

• на провадження діяльності;
• на використання економічних та інших привілеїв;
• інші аналогічні права.

Схему документообігу з оформлення надходження нематеріальних активів на підприємство  наведемо на рис.1.1. (ст.16).

     Придбаний     або    отриманий     нематеріальний    актив  відображається в Балансі, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальний  актив, отриманий у результаті розробки, слід відображати в Балансі за умов, якщо підприємство має:

- намір,  технічну можливість та ресурси  для доведення нематеріального активу до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;

- можливість  отримання "майбутніх" економічних  вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

Рис. 1.1. Документообіг з оформлення надходження  нематеріальних активів 

- інформацію  для достовірного визначення  витрат, пов'язаних з   розробкою нематеріального активу.

Якщо  нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям  визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені:

- витрати на дослідження;

• витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;
• витрати на рекламу і просування продукції на ринку;

- витрати  на створення, реорганізацію та  переміщення підприємства або  його частини;

- витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань і витрати на створення торгових марок (торгових знаків).

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на Баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна  вартість придбаного нематеріального  активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до  стану, у якому він придатний для використання за призначенням (пункт 11 П(С)БО 8 "Нематеріальні активи").

Витрати на сплату відсотків за кредит не включаються  до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок банку.

Первісна  вартість нематеріального активу, придбаного в результаті обміну на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого нематеріального активу. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю нематеріального активу, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є його справедлива вартість із включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.

Первісна  вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого нематеріального активну, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісною вартістю  безоплатно отриманих  нематеріальних активів є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених пунктом 11 цього Положення (стандарту). Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до Статутного   капіталу   підприємства,   визнається   погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 11 цього Положення (стандарту) 8 "Нематеріальні активи". Нематеріальні активи, отримані внаслідок об'єднання підприємств, оцінюються за їх справедливою вартістю. Первісна вартість окремого об'єкта нематеріальних активів, сплачених загальною сумою, визначається шляхом розподілу сплаченої суми пропорційно справедливій вартості кожного із придбаних об'єктів.

Первісна  вартість нематеріального активу, створеного підприємством,  включає прямі витрати на оплату праці, прямі  матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до   стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та терміну використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Витрати, що здійснюються для підтримки об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.

Підприємство  може здійснювати переоцінку нематеріальних активів за справедливою вартістю на дату Балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

Якщо  підприємством проведена переоцінка об'єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці.

Переоцінена первісна вартість та накопичена амортизація  об'єкта нематеріального активу визначаються як добуток відповідно первісної вартості або накопиченої амортизації та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Сума  дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки - у складі витрат звітного періоду, крім випадків перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта нематеріального активу і відновлення його корисності сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більша зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу.

У випадку  перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

При вибутті об'єктів нематеріальних активів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта нематеріальних активів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Нарахування амортизації нематеріальних активів (згідно П(С)БО 8 "Нематеріальні активи"  (ст. 25) здійснюється протягом терміну їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на Баланс), але не більше 20 років (а в Законі України №349-ІV від 24.12.2002 р., ст. 8, пп. 8.3.9 - 10 років).

При визначенні терміну корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати:

• терміни корисного використання подібних активів;
• моральний знос, що передбачається;

- правові або інші подібні обмеження щодо термінів його 
    використання та інші фактори.

Метод нарахування амортизації нематеріального  активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби".

Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:

• коли існує невідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці терміну його корисного використання;
• коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання.

Нарахування амортизації припиняється починаючи  з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

Термін  корисного використання нематеріального  активу та метод його амортизації переглядаються наприкінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни терміну корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.

Амортизація нематеріального активу нараховується  виходячи з нового методу нарахування амортизації і терміну використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

Втрати  від зменшення корисності нематеріальних активів включаються до складу витрат звітного періоду із збільшенням у Балансі суми накопиченої амортизації об'єкта нематеріальних активів, а з об'єктів, відображених в обліку за первісною вартістю,  із зменшенням вартості об'єкта нематеріальних активів.

Нематеріальний  актив списується з Балансу у разі вибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання.

Фінансовий  результат від вибуття об'єктів  нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю.

При визначенні підприємством терміну корисного  використання об'єкта нематеріальних активів слід враховувати:

- термін  корисного використання подібних  активів;

- моральний  знос, що передбачається;

- правові  або інші подібні обмеження  щодо терміну його 
використання та інші фактори.

 

2. Характеристика споживчого  товариства «Троянда»  Миронівського районного  споживчого товариства, аналіз його виробничо-господарської  діяльності і фінансового  стану за 2008-2009рр, організація  обліку  на підприємстві та виклад його облікової політики 

2.1 Історична довідка  підприємства

    Основною  метою діяльності СТ «Троянда» є  здійснення виробничо-торгівельної діяльності, що передбачає одержання прибутку на вкладений капітал і задоволення  соціально-економічних інтересів пайовиків підприємства, сприяння прискоренню формування регіонального ринку кооперативних підприємств громадського харчування. До складу підприємства входять три кафе-бари та один ресторан.

    Згідно  із визначеною метою предметом діяльності підприємства є:

- розробка, виробництво та реалізація високоякісних  (в тому числі і принципово  нових) продуктів громадського  харчування;

- розширення  та реконструкція діючих закладів  громадського харчування з метою  збільшення випуску конкурентоспроможної  продукції з наступною реалізацією її в регіоні функціонування підприємства;

- організація  та забезпечення функціонування  фірмової мережі стаціонарних  об’єктів громадського харчування (ресторанів, кафе, кіосків, наметів  тощо), що здійснюватимуть продаж  готових продуктів харчування населенню в районі діяльності СТ «Троянда»;

- проведення  рекламної діяльності з метою  формування та підвищення попиту  на всі вищезгадані заходи 
Споживче товариство «Троянда» було створене у  2001 році відповідно до Програми завершення розмежування та закріплення власності в споживчій кооперації України, затв. Постановою XVIII позачергового з»їзду споживчої кооперації України  19.12.2000р. Створене підприємство на основі пайової участі фізичних осіб. Пайовиками споживчого товариства є працівники споживчої кооперації Миронівського району. Пріоритетне право у створенні споживчого товариства надавалось колишнім працівникам ліквідованого Миронівського об»єднання підприємств громадського харчування. Підприємство входить до складу Миронівського районного споживчого товариства, куди воно подає всю передбачену загальнодержавну та відомчу звітність про результати своєї господарської діяльності. Господарюючий суб»єкт використовує в своїй господарській діяльності орендоване у Миронівського районного споживчого товариства нерухоме майно (будівлі та приміщення закладів громадського харчування). Термін оренди становить 49 років. Підприємство функціонує на засадах комерційного розрахунку.

Спочатку  підприємство мало в своєму складі лише один кафе-бар «Зустріч», що знаходиться в районі залізничного вокзалу «Миронівка». Зручне розташування кафе-бару, постійне вдосконалення продукції власного виробництва та обслуговування клієнтів забезпечили зростання обсягів його господарської діяльності та кінцевих фінансових результатів споживчого товариства. Це дало можливість розширити мережу закладів громадського харчування споживчого товариства. Так, у 2004р. споживчим товариством отримано в оренду приміщення колишнього промислового магазину системи споживчої кооперації  в с.Зеленьки, що має вигідне розташування (біля автотраси Київ-Дніпропетровськ). Проведено менш як за півроку капітальний ремонт будівлі в рахунок зменшення майбутньої орендної плати за рахунок власних коштів підприємства та введено об»єкт в експлуатацію (кафе-бар «Шинкар»).

    У 2007р. підприємством отримано в оренду приміщення двох колишніх магазинів  в м. Миронівка та с.Яхни (біля автотраси  Київ - Дніпропетровськ), також проведено  капітальні ремонти, після чого об»єкти  введено в експлуатацію (ресторан «Роси» в м. Миронівка та кафе-бар «Дубок» в с.Яхни). Капітальні ремонти проводились як за рахунок власних коштів, так і за рахунок додаткових пайових внесків членів споживчого товариства. В результаті проведених капітальних  ремонтів повністю змінилися інтер’єри, закуплено та встановлено торгівельне обладнання ресторану та кафе-бару, виробниче обладнання, реконструйовано фасад будівель. На їх переобладнання та капітальний ремонт було витрачено 85.7 тис. грн.

В усіх закладах реалізується як продукція  власного виробництва, так і куповані товари. Всі вони є рентабельними, що дає можливість придбавати основні фонди для торгового залу та кухні за рахунок власних коштів, виплачувати своєчасно заробітну плату працівникам підприємства, впроваджувати у виробництво нові види страв, закусок, тобто підвищувати рівень конкурентоспроможності підприємства.

До виробничих цехів ресторану та кафе-барів  належать: заготівельні – овочевий і м’ясний цехи, кухні, посудомийні.

    В структурі підприємства громадського харчування особливе місце займає ресторан. Він відіграє значну роль в організації  відпочинку населення. Сюди приходять, щоб відмітити ювілей, важливу подію в житті того чи іншого колективу, провести весілля, ділову або офіційну зустріч, просто відпочити в колі близьких людей. Площа залу ресторану 108,2 кв.м. Тут розташовано 10 столів, кожен з яких розрахований на 6 осіб. Тобто одночасно в ресторані може обслуговуватись 60 осіб.

    Від правильної та чіткої організації праці  обслуговуючого персоналу   залежить настрій та самопочуття всіх, хто  користується послугами закладів громадського харчування.

    Заклади громадського харчування СТ «Троянда» мають повний  цикл виробництва, тобто проводить обробку сировини, виробляють напівфабрикати та готову продукцію, а потім реалізують її в обідніх залах.

    В 2010 році планується відкриття також  кондитерського цеху, який буде забезпечувати продукцією як власні заклади громадського харчування, так і інші торгівельні заклади району. Ремонт приміщення для реалізації цієї мети уже проведений, закупляються необхідні виробничі фонди, здійснюється пошук необхідного персоналу.

    За  останні роки споживче товариство постійно нарощувало обсяги своєї господарської діяльності, зарекомендувало себе як одне з найбільш фінансово стійких підприємств системи споживчої кооперації району. 
 
 

2.2. Аналіз виробничо-господарської  діяльності та  фінансового стану  СТ «Троянда» 

Зростання обсягів господарської діяльності підприємства сприяє збільшенню його позитивних  кінцевих фінансових результатів, а звідси, як результат, - зміцненню  фінансового стану та конкурентоспроможності господарюючого суб’єкта . Проаналізуємо фінансово-економічний стан споживчого товариства  «Троянда» за 2008-2009рр. Основні техніко-економічні показники господарської діяльності підприємства та їх динаміку наведемо у табл.2.1.

Таблиця 2.1

Техніко-економічні показники СТ «Троянда» за 2008-2009рр. та їх динаміка

      У 2009 році порівняно з 2008р. чиста виручка  від реалізації товарів зросла на 468,0 тис грн. (на 40,1%). Чистий дохід  від реалізації продукції власного виробництва у звітному році порівняно з базисним зріс на 347,9 тис грн.. (на 42,0%). У 2009 році темпи приросту собівартості реалізованих товарів дещо випереджали темпи приросту чистого доходу від реалізації – на 0,1% (40,2-40,1). Чистий прибуток підприємства зріс у 2009 році на 86,2%.

      Фонд  оплати праці на підприємстві зріс на 81,6 тис грн.. (на 26,3%). Середньорічна  заробітна плата одного працівника зросла на 19,3%.

      Протягом  аналізованого періоду дещо зросла і питома вага у товарообороті  реалізації продукції власного виробництва  - на 0,9% (з 71,1% до 72,0%). Кількість посадкових місць в торгових залах закладів громадського харчування зросла на 10,5%.

      Розрахунок  показників рентабельності та ділової  активності оформимо у табл.2.2.

      Таблиця 2.2

      Розрахунок  показників рентабельності та ділової активності  СТ «Троянда» за 2008-2009рр.

      Значення  показників ділової активності СТ «Троянда»  у 2009 році порівняно з 2008р. погіршились. Причиною цього є випередження темпів зростання капіталу підприємства над темпами зростання обсягів реалізації товарів. В результаті цього   їх значення  зменшились.

      Ефективність  використання основних фондів у звітному році покращилась. Про це свідчить зростання  показника фондовіддачі.

      Значення  показників рентабельності реалізації та фондорентабельності у 2009р. порівняно  з 2008р. зросли, що є позитивним явищем. Значення рентабельності активів та оборотних коштів погіршились. Причиною цього є випередження темпу приросту активів над темпом приросту прибутку підприємства.

      Розрахунок  показників фінансової стійкості та ліквідності досліджуваного підприємства оформимо у табл. 2.3.

      Таблиця 2.3

      Розрахунок  показників фінансової стійкості та ліквідності СТ «Троянда»  за 2008-2009рр.

 

      Підприємство  є фінансово стійким та ліквідним. Про це свідчать значення розрахованих коефіцієнтів. Підприємству достатньо  власного капіталу для фінансування своєї діяльності. У 2009 році значно зросла сума поточних зобов»язань підприємства (на 341,3 тис.грн), що призвело до погіршення значень показників ліквідності. Але значення коефіцієнтів поточної та швидкої ліквідності  відповідають нормативним. Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності станом на 31.12.2009р. є нижчим за нормативне на 0,1 пункта.

      Підприємству  постійно здійснювати контроль за дебіторською та кредиторською заборгованостями, за динамікою та структурою своїх  активів та пасивів. Це дасть можливість в майбутньому запобігти погіршенню його фінансового стану та забезпечити ведення ефективної господарської діяльності. 

      2.3. Облікова політика  підприємства. Організація  бухгалтерії на  підприємстві

      Відповідно  до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" питання організації обліку відноситься до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства й установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення відображення фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах, зберігання й обробки документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку  несе керівник споживчого товариства.

      Для забезпечення ведення бухгалтерського  обліку підприємством створено бухгалтерську  службу як самостійний структурний  підрозділ на чолі з головним бухгалтером.

      На  досліджуваному підприємстві до 31.12.2009р. використовувалась журнальна форма  обліку. З 01.01.2010р. споживче товариство використовує автоматизовану форму обліку на базі програми «1С: Бухгалтерія 7.7». Автоматизований на даний час весь обліковий процес: від надходження первинної документації до складання звітності. Також встановлено систему «Клієнт-Банк», яка дозволяє керувати рахунками в банку й отримувати всю поточну інформацію про рух коштів по банківських рахунках, не виходячи з офісу.

      Впровадження  автоматизації дозволило: більш  оперативно вести бухгалтерський облік, виводити оперативну інформацію за певний період часу, здійснювати швидкий пошук і виведення необхідної економічної інформації, автоматизацію складання бухгалтерських і фінансових звітів, зменшити трудомісткість облікових робіт і кількість допущених помилок.

    Споживче  товариство «Троянда» самостійно визначає облікову політику

Облікова  політика - це сукупність принципів, методів  і процедур, прийнятих підприємством  для складання та подання звітності  Підприємство висвітлює облікову політику обґрунтуванням: принципів оцінки статей звітності, методів обліку за окремими статтями звітності, відсутності змін в обліковій політиці. (додаток 1). Згідно з обліковою політикою вартісна межа суттєвості для  основних засобів становить 800 грн. Оцінка вибуття запасів ТМЦ здійснюється за методом ФІФО. Для активної частини основних виробничих фондів використовується кумулятивний метод нарахування амортизації, для пасивної – прямолінійний.

  Будь-які зміни в обліковій політиці, що мають суттєвий вплив на показники звітного або майбутніх періодів, мають бути описані з зазначенням їх причин та змін у відповідних статтях.

Також підприємство розробляє систему  і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звіту і  контролю господарських операцій, визначає права працівників на підпис бухгалтерських документів.

    Важливою  передумовою раціональної організації  обліку на підприємстві є правильна  розстановка кадрів на окремих ділянках облікового процесу, встановлення такої  структури апарату бухгалтерії, яка якнайбільше відповідала  б конкретним умовам роботи підприємства. Чисельність облікового апарату і його структура значною мірою залежать від обсягу облікових і контрольних робіт, від форми організації й автоматизації обліку, а також від таких факторів, як масштаби виробництва і структура управління ним.

    Структура бухгалтерії споживчого товариства зображена на рис. 2.1.

 

Рис. 2.1. Структура  бухгалтерії СТ «Троянда» 

     Заступник головного бухгалтера   і бухгалтер по заробітній платі та обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами безпосередньо підпорядковуються головному бухгалтеру.

     Головний  бухгалтер підприємства здійснює облік коштів у касі і банку, розрахункових і кредитних операцій, а також підзвітних сум. Також він веде облік доходів, фінансових результатів, внутрішньовідомчих розрахунків тощо, веде узагальнюючі і облікові регістри, складає баланс та інші форми  бухгалтерської, податкової та статистичної звітності підприємства; організовує бухгалтерський архів. на підприємстві; забезпечує фінансове планування, контролює додержання розрахунково-платіжної дисципліни.

      Бухгалтер по заробітній платі та обліку розрахунків  з дебіторами та кредиторами здійснює облік виробітку і розрахунків по заробітній платі з працівниками підприємства, облік розрахунків з депонентами, фінансовими органами по податках та зборах, утриманих із заробітної плати робітників і службовців та нарахованих на їх фонд оплати праці, складає звітність до фондів соціального страхування. Також він здійснює облік розрахунків з покупцями, постачальниками, іншими дебіторами та кредиторами. Цей бухгалтер також виконує обов»язки касира.

      Заступник головного бухгалтера здійснює облік  затрат на виробництво, складає калькуляції собівартості продукції власного виробництва;  бере участь в інвентаризації незавершеного виробництва, складає звітність про виконання плану виробництва і собівартості продукції; веде облік матеріальних цінностей (виробничих запасів, товарів), придбання, витрачання і реалізації їх, контролює стан складського обліку; приймає участь в інвентаризаціях виробничих запасів, товарів; здійснює облік решти господарських операцій.

      Важливу роль в успішному розв'язанні завдань, покладених на апарат бухгалтерії, відіграє чітке розмежування обов'язків між окремими її працівниками. Функції кожного облікового працівника, його обов'язки, відповідальність за ведення обліку і права визначаються службовими характеристиками і посадовими інструкціями. (додаток 2) Це дає змогу уникнути знеособлення у виконанні облікових робіт, створює умови для злагодженої і планомірної роботи облікового апарату, одержання своєчасної і якісної економічної інформації, потрібної для управління господарством.

      Основою удосконалення бухгалтерського обліку є підвищення рівня економічних знань та ділової кваліфікації працівників обліку, оскільки в сучасних умовах правильно і раціонально організувати облікові роботи в господарстві можуть тільки спеціалісти, які знають як методологію і техніку обліку, так і економіку виробництва. Вони повинні володіти певним рівнем знань в галузі планування, фінансування, кредитування, економічного аналізу, права, ефективно використовувати сучасні засоби обчислювальної техніки для опрацювання обліково-економічної інформації.

      Головний  бухгалтер споживчого товариства призначається  на посаду і звільняється з посади керівником підприємства.

      Головний  бухгалтер  підприємства:

• забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені строки фінансової звітності;
• організовує контроль за відображенням на рахунках всіх господарських операцій;
• бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею і відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжок і псування, активів підприємства. Разом з іншими службами головний бухгалтер повинен забезпечити економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства для виявлення внутрішньогосподарських резервів і визначення шляхів подальшого розвитку підприємства.

      Усі працівники, зайняті обліком і  звітністю призначаються керівником підприємства за рекомендацією головного  бухгалтера. Він встановлює для кожного  облікового працівника службові обов'язки і контролює їх виконання.

      Розпорядження головного бухгалтера щодо порядку і строків документального оформлення господарських операцій, подання в бухгалтерію належних документів є обов'язковими для всіх працівників підприємства, які причетні до обліку.

      Право розпоряджатися господарськими засобами і пов'язане з цим право першого підпису на грошових і розрахункових документах, фінансових і кредитних зобов'язаннях, господарських угодах (контрактах) тощо належить керівникові господарства. Головний бухгалтер контролює дотримання чинного законодавства і має право другого підпису: його підпис є контролюючим. Без підпису керівника господарства чи головного бухгалтера документ вважається недійсним.

      Головному бухгалтеру забороняється приймати до виконання документи по операціях, що порушують чинне законодавство, фінансову дисципліну. При отриманні від керівника підприємства розпорядження на здійснення такої операції головний бухгалтер, не підписуючи такий документ, повинен письмово попередити керівника про незаконність даного розпорядження. Якщо керівник письмово наполягає на здійсненні такої операції, головний бухгалтер підписує документ. У цьому випадку всю повноту відповідальності за незаконність операції несе керівник підприємства.

      Отже, в ринкових умовах господарювання, щоб головний бухгалтер міг виконувати свої обов'язки і використовувати свої права, він повинен бути економічно і юридичне освіченим, знати різні методи формування тих або інших показників і результатів діяльності, повинен вміти вибрати і запропонувати керівництву той варіант облікової політики, який найбільш повно забезпечує реалізацію прийнятої на підприємстві фінансової стратегії.

      Збільшення  і ускладнення господарських  зв'язків в умовах ринку, а звідси - зростання оперативної інформації, необхідної для управління, вимагають  подальшого удосконалення організації бухгалтерського обліку, а також підвищення рівня економічних знань та ділової кваліфікації всіх облікових працівників. Раціонально організувати облік можуть тільки спеціалісти, які володіють глибокими знаннями як з методології і техніки бухгалтерського обліку, так і з економіки, права, аналізу й аудиту.

 

3. Фінансовий облік нематеріальних активів в СТ «Троянда» Миронівського РайСТ 

3.1 Документування обліку  нематеріальних активів 

Обов’язковою  ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми по відношенню до будь-якого об’єкту, що приймається на облік, проте, повинні бути документи, що його ідентифікують, тобто підтверджують існування самого об’єкту та права підприємства на його використання в тій чи іншій формі.

      До  таких документів відносяться, насамперед, документи, що описують нематеріальний актив або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті чи інші майнові права підприємства.

    Уведення  в господарський оборот об’єктів інтелектуальної власності, їх інвентаризація, виведення (списання) з господарського обороту та ведення аналітичного обліку оформлюється типовими формами первинного обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004 № 732, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 14.12.2004 за № 1580/10179. Для ведення аналітичного обліку та оформлення операцій з нематеріальними активами можуть також застосовуватися ці типові форми первинного обліку із зазначенням у цьому разі назви і реквізитів форми щодо нематеріальних активів.  Зарахування нематеріального активу на баланс здійснюється на підставі Акта про введення в господарський оборот об»єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів типової форми № НА-1 (додаток 3). Цей Акт складається в одному примірнику. В акті, зокрема, мають бути зазначені:

• назва підприємства;
• назва об’єкту нематеріальних активів;
• його коротка характеристика;
• структурний підрозділ, у якому даний нематеріальний актив буде використовуватись;
• спосіб придбання нематеріального активу;
• термін корисного використання;
• перелік документації, яка свідчить про придбання (створення) нематеріального активу;
• висновок комісії з обґрунтуванням терміну корисного використання НМА;
• відомості про матеріальні носії, на яких НМА був отриманий.

    При складанні Акта комісія пересвідчується у наявності документів, що дають змогу ідентифікувати об’єкт нематеріального активу, який уводиться у господарський оборот.

    Після цього на основі Акта оформляється бухгалтерією на кожен об»єкт нематеріальних активів Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма НА-2) (додаток 4). Допускається також ведення аналітичного обліку в одній інвентарній картці групи однотипних за призначенням та умовами використання об’єктів, що уводяться (надійшли) у господарський оборот в одному календарному місяці та закріплюються за однією відповідальною за їх використання особою.

      Права на „ноу-хау” виділені в особливу групу  нематеріальних активів, Для того, щоб  можна було обліковувати „ноу-хау” як об’єкти нематеріальних активів, необхідна наявність наступних документів:

• документів, що підтверджують факт створення цих активів, наприклад кошториси витрат;
• актів приймання-передачі для обліку введення об’єктів в експлуатацію;
• положення (інструкції) про службові і комерційні таємниці;
• наказів про віднесення конкретних об’єктів до „ноу-хау”;
• протоколів визначення строків корисного використання об’єктів „ноу-хау”.

      Документальне оформлення в обліку надходження  нематеріальних активів залежить від того, створені вони силами підприємства чи придбані у інших осіб.

Рис. 3.1 Документальне оформлення нематеріальних активів 

    Списання (ліквідація) об’єкта нематеріальних активів оформлюється комісією Актом  вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (у двох примірниках) на кожний окремий об’єкт нематеріальних активів (додаток 5). 

    Інвентаризація  нематеріальних активів оформляється Інвентаризаційним описом об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (Типова форма №НА-4) (додаток 6).

    Для систематизації на рахунках бухгалтерського  обліку інформації, що міститься у  прийнятих до обліку первинних документах щодо операцій з нематеріальними  активами, застосовувались на підприємстві до переходу на автоматизовану форму обліку такі регістри синтетичного та аналітичного обліку: журнал 4 (додаток 7), відомість 4.1 аналітичного обліку капітальних інвестицій (додаток 8),  і відомість 4.3 аналітичного обліку нематеріальних активів (додаток 9), форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 № 356, або відомість 4-м, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2003 № 422.

      Інформація  з цих регістрів потім використовується для заповнення Головної книги (додаток 10) та форм звітності (додатки 11,12,13,14).

При веденні  автоматизованого обліку з використанням  програми «1С:Бухгалтерія 7.7» довідкова  інформація про нематеріальні активи накопичується в довіднику «Необоротні активи» (додаток 15), в якому створюється група «Нематеріальні активи»,, в якій здійснюється реєстрація окремих об»єктів (додаток 16). Довідкова інформація, про витрати, пов»язані з придбанням, створенням нематеріальних активів підприємства міститься в довіднику «Інвестиції» (додаток 17). Введення в експлуатацію нематеріальних активів здійснюється документом «Введення в експлуатацію» (додаток 18), в якому необхідно вказати місце, з якого передається об»єкт та місце експлуатації об»єкта; найменування об»єкта, який передається в експлуатацію, його первісну вартість та ін.

Передача  нематеріального активу з одного місця до іншого оформляється  в комп»ютерній програмі документом «Переміщення».

Ліквідація  нематеріальних активів при автоматизованому обліку в комп»ютерній програмі «1С:Бухгалтерія 7.7» реєструється документом «Ліквідація» (додаток 19).

В споживчому товаристві «Троянда» до нематеріальних активів відноситься тільки комп»ютерна  програма «1С: Бухгалтерія 7.7» первісною  вартістю 2912,00 грн., яка була введена в експлуатацію в грудні 2009р. 

3.2. Синтетичний облік  нематеріальних активів 

Синтетичний облік нематеріальних активів ведеться на рахунку 12 «Нематеріальні активи»  за первісною вартістю за відповідними субрахунками.

На дебеті рахунка 12 відображають придбання або одержання у результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, і суму дооцінки таких активів, на кредиті – вибуття нематеріальних активів унаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості одержання підприємством у майбутньому економічних вигод від їхнього використання, а також суму уцінки нематеріальних активів

Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться по кожному об'єкту з поділом на такі групи:

- права користування природними ресурсами (право киристування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природні середовища);

- права користування майном (права користування земельною ділянкою, будівлею, право на оренду приміщень тощо);

- права на комерційні позначення (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви та ін.);

- права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції та ін.);

- авторське і суміжне з ним право (право на літературні й музикальні твори, право власності на програми для ЕОМ, на базу даних, які систематизовані для обробки за допомогою ЕОМ, та ін.);

- інші нематеріальні активи (право на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілей, місце на фондовій, товарній біржі, до вартості якого входять усі витрати, пов'язані з практичним використанням цього місця для самого підприємства) та ін.

Рахунок 19 „Гудвіл” (Планом рахунків винесений за межі групи рахунків нематеріальних активів) призначений для ведення обліку вартості гудвілу з моменту його виникнення.

За дебетом  субрахунку 191 "Гудвіл при придбанні" відображається вартість гудвілу, що виникає  при придбанні іншого підприємства, за кредитом - сума нарахованої амортизації гудвілу і сума списаного гудвілу.

За дебетом  субрахунку 193 "Гудвіл при приватизації" підприємства державного, комунального секторів економіки відображають вартість гудвілу, який виник при приватизації (корпоратизації), за кредитом - суму списаного гудвілу в порядку, визначеному Положенням про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 N 1213.

Аналітичний облік гудвілу ведеться за об'єктами придбання.

Операції  по внесенню засновниками (учасниками) до статутного капіталу нематеріальних активів (у вигляді нерухомого і рухомого майна; майнових прав, які виникають з авторського права, досвіду та інших інтелектуальних цінностей; сукупності технічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, необхідних для організації того або Іншого виду діяльності та ін.) у бухгалтерському обліку відображаються записами:

1) в  сумі, узгодженій сторонами, що  підлягає внесенню відповідно  до установчих документів:

Д-т  рах. 46 «Неоплачений капітал»

К-т  рах. 40 «Статутний капітал»;

2) на  вартість фактично внесених об'єктів  нематеріальних активів до статутного  капіталу:

Д-т  рах. 12 «Нематеріальні активи»

К-т  рах. 46 «Неоплачений капітал».

Придбані  за плату нематеріальні активи відображаються виходячи із фактичних витрат на їх придбання і доведення до стану, придатного до використання. При цьому роблять записи:

1) на  покупну вартість об'єктів:

Д-т  рах. 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»

 К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» (або

рах. 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»);

2) на  суму податкового кредиту по  ПДВ:

Д-т  рах. 641 «Розрахунки за податками»

К-т  рах. 63 «Розрахунки з постачальниками  і підрядчиками» (або рах. 685 «Розрахунки  з іншими кредиторами»);

3) на  суму, перераховану постачальникам (кредиторам) за придбані об'єкти нематеріальних активів (включаючи ПДВ):

Д-т  рах. 63 «Розрахунки з постачальниками  і підрядчиками»

К-т  рах. 31 «Рахунки в банках»;

4) оприбуткування  на баланс придбаних об'єктів  нематеріальних активів:

Д-т рах. 12 «Нематеріальні активи» (відповідний субрахунок)

К-т  рах. 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів».

Операції, пов»язані з придбанням комп»ютерної програми споживчим товариством  «Троянда» та введенням її в експлуатацію представимо в журналі реєстрації господарських операцій (табл.3.1).

Таблиця 3.1

Журнал  реєстрації господарських операцій СТ «Троянда» з придбання комп»ютерної програми та введення її в експлуатацію

 

Затрати підприємства по самостійному виготовленню (створенню окремих об'єктів нематеріальних активів, наприклад, програмне забезпечення для ЕОМ тощо) відображаються на дебеті рахунка 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» у кореспонденції з кредитом відповідних рахунків: 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» (на вартість використаних належних матеріальних цінностей); 66 «Розрахунки з оплати праці», 65 «Розрахунки за страхуванням» (на суму заробітної плати, нараховану працівникам за виготовлення (створення) нематеріальних активів і доведення їх до стану, придатного до використання, та відрахувань на соціальні заходи тощо), 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (на вартість послуг сторонніх організацій) та ін.

Після оформлення права власності на такі нематеріальні активи їх собівартість складає первісну вартість і списується з кредиту рахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» на дебет рахунка 12 «Нематеріальні активи» (відповідний субрахунок).

Надходження на підприємство нематеріальних активів  у порядку безоплатної передачі іншими юридичними і фізичними особами на підставі належно оформлених документів зараховується до додаткового капіталу записом по дебету рахунка 12 «Нематеріальні активи» (відповідний субрахунок) і кредиту рахунка 42 «Додатковий капітал», субрахунок 424 «Безоплатно одержані необоротні активи».

Переоцінка  здійснюється із застосуванням коефіцієнта  переоцінки, який визначається діленням справедливої вартості об'єкта, що переоцінюється, на його залишкову вартість. Шляхом множення первинної вартості або зносу об'єкта нематеріальних активів на коефіцієнт переоцінки визначать переоцінену вартість і знос об'єкта. Сума дооцінки залишкової вартості об'єктів нематеріальних активів в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 12 «Нематеріальні активи» в кореспонденції з кредитом рахунка 42 «Додатковий капітал», субрахунок 423 «Дооцінка активів». Сума уцінки залишкової вартості нематеріальних активів відображається в складі втрат від знецінення необоротних активів записом по дебету рахунка 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій» у кореспонденції з кредитом рахунка 12 «Нематеріальні активи».

У бухгалтерському обліку на суму амортизації, нарахованої по нематеріальних активах, роблять запис по кредиту рахунка 133 «Знос нематеріальних активів» і дебет) відповідних рахунків: 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати» (на суму амортизації, нарахованої по нематеріальних активах. що використовуються у виробництві); 92 «Адміністративні витрати» (на суму амортизації, нарахованої по нематеріальних активах загальногосподарського значення); 93 «Витрати на збут» (на суму амортизації, нарахованої по нематеріальних активах, які використовуються для забезпечення збутової діяльності) та ін.

Термін  корисного використання комп»ютерної програми «1С:Підприємство 7.7» в СТ «Троянда» складає 5 років. Амортизація нараховується щомісячно з січня 2010 року в сумі 48,53 грн. та відображається записом на бухгалтерських рахунках:

Дебет рахунка 92 «Адміністративні витрати»

Кредит  рахунка 133 «Знос нематеріальних активів»

Нематеріальні активи можуть вибувати з підприємства в результаті:

- ліквідації після закінчення  нормативного строку їх корисного  використання (фізичного, морального  зносу);

- реалізації;

- безоплатної передачі іншим юридичним  і фізичним особам;

передачі (інвестування) до статутного капіталу інших підприємств. В усіх випадках вибуття нематеріальних активів  з підприємства оформляється відповідними актами, у яких зазначаються причина  вибуття об'єкта) первинна вартість, сума нарахованого зносу, залишкова вартість, витрати і доходи, пов'язані з вибуттям об'єктів. Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) і їх залишковою вартістю (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Основні бухгалтерські проводки по обліку операцій, пов’язаних з вибуттям нематеріальних активів

Інвентаризація  нематеріальних активів проводиться  відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків від 11.08.94 № 69.

Основним  завданням інвентаризації є як виявлення  наявності нематеріальних активів, так і перевірка реальності визначення їх вартості з урахуванням зносу та законності оприбуткування, тобто наявності відповідних документів. Нематеріальні активи записуються до інвентаризаційних описів за наявності документів, які є підставою для взяття їх на облік, а саме:

- рахунків за ноу-хау відповідно до договору власника;

- договору й активів про приймання наукових і конструкторських розробок;

- рахунка на оплату вартості майнового комплексу, придбаного на аукціоні, і подальшого розрахунку суми гудвілу за наявності різниці між ціною придбання і вартістю активів підприємства;

- рахунків за роботи із створення програмного забезпечення;

- документів, що підтверджують організаційні витрати, яких зазнало підприємство, у зв'язку з його створенням, витрати, пов'язані з розробкою засновницьких документів і техніко-економічних обгрунтувань, оплатою за консультаційні послуги в спеціалізованих організаціях, реєстраційні та інші витрати;

- патенту на винахід відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 05.12.93 № 3691-XII;

- свідоцтва на знак для товарів і послуг відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.93 № 3688-ХІІ;ї

- патенту на промисловий знак згідно із Законом України «Про охорону прав на промислові зразки» від 05.12.93 № 3688-ХП;

- патентів на сорт відповідно до Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21.04.93 № 3116-ХІІ та від 25.02.94 № 4042-ХП;

- авторського договору або договору з організаціями, які управляють майновими правами авторів на колективній основі, згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.93р. та ін.

Під час  інвентаризації нематеріальних активів  на підставі відповідних документів комісія перевіряє їх вартість, строк  використання, нарахування зносу (амортизації). У разі виявлення активів, не взятих на облік, а також тих, щодо яких в облікових регістрах не вказані повні дані або взагалі вони відсутні, комісія складає окремий інвентаризаційний опис з урахуванням відсутніх економічних показників цих активів. На підставі відповідних документів інвентаризаційна комісія перевіряє вартість нематеріальних активів, строк їх використання, суму нарахованого зносу, залишкову вартість та інші дані по кожному об'єкту. У разі виявлення активів, не взятих на облік, а також об'єктів, по яких в облікових регістрах міститься неповна інформація або взагалі вона відсутня, комісія складає окремий інвентаризаційний опис і оформляє протокол.

У бухгалтерському  обліку вартість виявлених у результаті інвентаризації не взятих на облік об'єктів нематеріальних активів зараховується в доход підприємства записом по дебету рахунка 12 «Нематеріальні активи» в кореспонденції з кредитом рахунка 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Виявлена  недостача нематеріальних активів списується з кредиту рахунка 12 «Нематеріальні активи» на дебет рахунка 976 «Списання необоротних активів». Визначена спеціальним розрахунком вартість недостачі об'єктів нематеріальних активів, що підлягає відшкодуванню винними особами, відноситься на їх рахунок записом по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» у кореспонденції з кредитом рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Якщо  на час проведення інвентаризації особи, винні у недостачі об'єктів  нематеріальних активів, не встановлені, то вартість таких об'єктів списується на забалансовий рахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Відповідно  до облікової політики споживчого товариства «Троянда» інвентаризація нематеріальних активів на підприємстві проводиться щоквартально. 
 
 

3.3 Взаємозв»язок обліку нематеріальних активів з фінансовою звітністю

  Накопичена  в регістрах аналітичного та синтетичного обліку інформація про нематеріальні  активи, капітальні інвестиції на їх придбання  та створення знаходить своє відображення  у фінансовій звітності підприємства.

  У Балансі підприємства нематеріальні  активи відображаються наступним чином (табл.3.3):

   Таблиця 3.3

Взаємозв’язок залишків на рахунках бухгалтерського  обліку та статей балансу, за якими відображаються нематеріальні активи

Так, у  Балансі СТ «Троянда» станом на 31.12.2009р. в рядках 010 «Залишкова вартість»  та 011 «Первісна вартість» зазначена  сума – 3.0 тис.грн. Це первісна та залишкова  вартість введеної в експлуатацію в  грудні місяці 2009 року комп»ютерної програми. Ці величини є рівними, тому амортизаційні відрахування по даному об»єкту до моменту складання Балансу не проводились (розпочалось нарахування амортизації з січня 2010р.).

В рядку 020 «Незавершене будівництво» відображається вартість незавершених капітальних інвестицій у створення, придбання необоротних активів (в т.ч. і нематеріальних активів ), що здійснюються підприємством.

У Звіті  про фінансові результати доходи від реалізації нематеріальних активів  відображаються у статті «Інші доходи», а витрати, пов»язані з реалізацією, списанням нематеріальних активів (залишкова вартість, інші витрати) – у статті «Інші витрати». Сума амортизації нематеріальних активів, яка включена до поточних витрат підприємства, може бути відображена у цьому Звіті в складі собівартості реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. У другому розділі Звіту про фінансові результати «Елементи операційних витрат» в статті «Амортизація зазначається сума нарахованої амортизації необоротних активів (в т.ч. нематеріальних) за звітний період.

У примітках  до фінансової звітності щодо кожної групи нематеріальних активів з  виділенням інформації щодо створених  підприємством нематеріальних активів  наводиться така інформація:

1. Вартість (первісна або переоцінена), за  якою нематеріальні активи відображені  в балансі. 

2. Методи  амортизації та діапазон строків  корисного використання нематеріальних  активів. 

3. Наявність  та рух у звітному році:

3.1. Первісна (переоцінена) вартість нематеріальних активів та сума накопиченої амортизації на початок звітного року.

3.2. Первісна  вартість нематеріальних активів,  які визнані активом, з виділенням  вартості нематеріальних активів,  отриманих у результаті об'єднання підприємств.

3.3. Сума  зміни первісної (переоціненої) вартості  та накопиченої амортизації нематеріальних  активів у результаті переоцінки.

3.4. Первісна (переоцінена) вартість та сума  накопиченої амортизації нематеріальних  активів, які вибули.

3.5. Сума нарахованої амортизації.

3.6. Сума  втрат від зменшення корисності  і сума вигід від відновлення  корисності, відображені в звіті  про фінансові результати в  звітному періоді. 

3.7. Інші  зміни первісної (переоціненої) вартості  та сума накопиченої амортизації нематеріальних активів.

3.8. Первісна (переоцінена) вартість та сума  накопиченої амортизації на кінець  звітного року.

У примітках  до фінансової звітності підприємства наводиться така інформація:

1. Первісна (переоцінена) вартість та накопичена  амортизація нематеріальних активів, щодо яких існує обмеження права власності.

2. Первісна (переоцінена) вартість та накопичена  амортизація переданих у заставу  нематеріальних активів. 

3. Сума  угод на придбання у майбутньому  нематеріальних активів. 

4. Загальна сума витрат на дослідження та розробки, включена до складу витрат звітного періоду.

5. Первісна  вартість, залишкова вартість та  метод оцінки нематеріальних  активів, отриманих за рахунок  цільових асигнувань.  

Нематеріальні активи надають підприємству певні переваги в бізнесі. Але головна проблема з якою зустрічаються їх власники – це оцінка нематеріальних активів. На даний час на Україні існує інститут оцінки - суб’єкти оціночної діяльності. І постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1185 було затверджено Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності». Згідно цього стандарту повинна провадиться незалежна оцінка майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності.

   Затверджений  Національний стандарт №4 є обов'язковим для застосування суб'єктами оціночної діяльності під час проведення оцінки майнових прав інтелектуальної власності, а також особами, які здійснюють відповідно до законодавства рецензування звітів про оцінку.

   Стандарт  може застосовуватись для визначення розміру збитків, завданих у зв'язку з неправомірним використанням об'єктів права інтелектуальної власності.

   Досконалим  облік нематеріальних активів в  сучасних умовах на підприємстві може бути тільки у випадку його автоматизації, що зумовить економію часу та ресурсів на ведення облікових робіт, а також оперативність отримання необхідної обліково-економічної інформації. 
 
 
 

 

Висновки 

Методологічні засади формування у бухгалтерському  обліку інформації про нематеріальні  активи і розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 ”Нематеріальні активи”. Нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований, утримується підприємством, з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу якщо він перевищує один рік ) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

В споживчому товаристві «Троянда» до 31.12.2009р. використовувалась  журнальна форма обліку. З 01.01.2010р. підприємство  використовує автоматизовану форму обліку на базі програми «1С: Бухгалтерія 7.7». Автоматизований на даний час весь обліковий процес: від надходження первинної документації до складання звітності. Бухгалтерська служба споживчого товариства складається з трьох осіб: головного бухгалтера, його заступника та бухгалтера по заробітній платі та обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами.

Основними первинними документами з обліку нематеріальних активів на досліджуваному підприємстві є:

• Акт про введення в господарський оборот об»єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів;
• Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів;
• Акт вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів;
• Інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів.

Для систематизації на рахунках бухгалтерського  обліку інформації, що міститься у  прийнятих до обліку первинних документах щодо операцій з нематеріальними активами, застосовуються  такі регістри синтетичного та аналітичного обліку: журнал 4, відомість 4.1 аналітичного обліку капітальних інвестицій,  і відомість 4.3 аналітичного обліку нематеріальних активів. Інформація з цих регістрів потім використовується для заповнення Головної книги та форм звітності.

В споживчому товаристві «Троянда» до нематеріальних активів відноситься тільки комп»ютерна  програма «1С: Бухгалтерія 7.7» первісною  вартістю 2912,00 грн., яка була введена в експлуатацію в грудні 2009р. Термін корисного використання комп»ютерної програми «1С:Підприємство 7.7» в СТ «Троянда» складає 5 років, метод нарахування амортизації – прямолінійний.

Облік нематеріальних активів на підприємстві ведеться у відповідності з чиним законодавством. Відображаються у Балансі підприємства згідно з ПСБО 2 «Баланс».

Перехід на автоматизовану форму обліку наддав споживчому товариству ряд переваг  в обліку: оперативність отримання  інформації, економія робочого часу у веденні бухгалтерського обліку та складанні звітності.

Головна проблема в національній обліковій практиці, з якою зустрічалися  власники нематеріальних активів, – це їх оцінка. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1185 це проблемне питання впорядковане - було затверджено Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності». Згідно цього стандарту повинна провадиться незалежна оцінка майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності. І в перспективі держава має зоседжувати увагу на вирішенні всіх проблемних питань в обліку нематеріальних активів, вдосконаленні нормативної бази та наближенні її до світових стандартів, що є одним з першочергових питань  на шляху розбудови ринкової економіки. 

 

ЛІТЕРАТУРА 

1. Закон України  „Про авторське право і суміжні  права” від 23.12.93 № 3792-XII.
2. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-XIV.
3. Закон України „Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” від 18.02.99 № 2132-II.
4. Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15.12.93        № 3687-XII.
5. Закон України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15.12.93        № 3689-XII.
6. Закон України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 № 168/97-ВР, зі змінами і доповненнями.
7. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР, зі змінами і доповненнями).
8. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та  розрахунків, затв. наказом   Міністерства  фінансів України №69 від 11.08.94
9. МСБО 2 "Запаси".
10. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, затв. наказом Міністерства фінансів України від 16 листопада 2009р. № 1327
11. МСБО 11 "Будівельні контракти".
12. МСБО 17 "Оренда". МСБО 19 "Виплати працівникам".
13. МСБО 22 "Об'єднання підприємств".
14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87. 
15. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 № 291.
16. Положення (стандарт)  бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затв. наказом  Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. №242.
17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств", затв. наказом Міністерства фінансів України від 7 липня 1999 року №163.
18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів", затв. наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2004 р. № 817.
19. Програма завершення розмежування та закріплення власності в споживчій кооперації України, затв. Постановою XVIII позачергового з»їзду споживчої кооперації України  19.12.2000р.
20. Про затвердження типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів. Наказ Мінфіну від 22.11.2004 № 732.
21. Н.В.Чебанова, Ю.А.Василенко. Бухгалтерський фінансовий облік. Посібник. ВЦ „Академія”, оригінал-макет, 2006.
22. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / Під ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. —   3-тє видання, перероблене і доповнене. — Житомир: ЖІТІ, 2001.
23. Бухгалтерський облік у громадському харчуванні: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. / Ф.Ф. Бутинець та ін.; За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 440 с.
24. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій у бухгалтерських проводках: Навчальний посібник. — 3-тє видання, доповнене.К.:Знання. 2007.
25. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине (с использованием национальных стандартов): учебное пособие для студентов вузов. — 5-е издание, дополненное и переработанное. — К.: А.С.К., 2001.
26. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. ч. 5. — Луганськ: „Промдрук” ДСД „Лугань”, 2000.
27. Якименко С.І. «Бухгалтерський облік у громадському харчуванні» Підручник для студентів вищих закладів освіти. - Львів: «Магнолія Плюс», 2004.