Критичний огляд нормативно – правової бази аудиторської діяльності України і Російської Федерації

1. Україна

На міжнародному рівні  аудиторська діяльність регулюється  Комітетом з міжнародної аудиторської практики (КМАП), який оприлюднює Міжнародні стандарти аудиту (МСА) та положення  про аудит і супутні аудиту послуги з метою встановлення єдиної аудиторської практики на міжнародному рівні. МСА містять основні принципи та процедури, що необхідні для застосування при проведенні аудиту та супутніх аудиту послуг. Разом із тим у кожній країні аудит фінансової інформації тою чи іншою мірою регулюється місцевими нормативними актами. Такі акти можуть мати силу закону або положень, що розроблені органами регулювання або професійними організаціями окремої країни. Національні нормативи аудиту і супутніх аудиту послуг, що прийняті в багатьох країнах, є різними за своєю формою та змістом.

Аудиторська діяльність в  Україні регулюється Законом  України «Про аудиторську діяльність»  № 3125-XII від 22 квітня 1993 року, Стандартами аудиту та Кодексом етики професійних бухгалтерів, запровадженими рішенням Аудиторської палати України № 122 від 18 квітня 2003 року, положеннями Аудиторської палати України та іншими нормативно-правовими актами.

Законом України «Про аудиторську  діяльність» визначено суть аудиторської діяльності, суб’єктів аудиторської діяльності, об’єкти і напрямки аудиту, порядок сертифікації аудиторської діяльності, порядок створення та діяльності Аудиторської палати України, громадської організації аудиторів  України, права, обов’язки та відповідальність аудиторів та аудиторських фірм.

Основним завданням цього Закону є створення в Україні незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.

До 31.12.98 р. в Україні діяли тимчасові національні нормативи аудиту, а з 01.01.99 р. було введено в дію 32 національні нормативи аудиту. А з 18.04.2003 р. рішенням АПУ № 122 в якості Національних стандартів прийняті Міжнародні Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів.

З метою врегулювання питань, які не визначені Законом і  Національними нормативами аудиту, Аудиторська палата розробляє окремі положення (Положення про Комісію  з професійної етики та дотримання національних нормативів аудиту Аудиторської палати України № 96 від 30.11.2000 р., Положення  про сертифікацію аудиторів № 16 від 19.11.2002 р., Положення про реєстр суб’єктів аудиторської діяльності № 95 від 31.10.2000 р., Положення про ротацію членів Аудиторської палати № 22 від 24.11.94 р., Положення про постійне обов’язкове удосконалення професійних знань аудиторів України № 109 від 23.04.2002 р. тощо) та інструкції.

Стандарти аудиту визначають основні принципи виконання аудиторських процедур. Це директивні документи, які за значенням прирівнюються до законів у частині аудиторської діяльності. Стандарти використовують незалежно від умов, за яких проводиться аудит, вони включають у себе також пояснення, інструкції та інші норми аудиту, які є керівництвом до проведення аудиторських процедур, їх застосовують до окремих об’єктів перевірки та підготовки аудиторських висновків. У разі відхилення від вимог стандартів аудиту аудитор повинен дати пояснення про причини таких відхилень.

2. Російська Федерація

У 2001 р. був прийнятий Федеральний закон «Про аудиторську діяльність», який діє в даний час з внесеними до нього змінами та доповненнями.

Закон про аудит встановлює вимоги до організації аудиту, особам, що здійснюють аудиторські перевірки, уточнює поняття аудиторської діяльності, у тому числі обов'язкового аудиту, закріплює принципи аудиторської діяльності, вводить обов'язок страхування цивільно-правової відповідальності при обов'язковому аудиті, встановлює системи контролю якості, атестації та ліцензування аудиторської діяльності. Цей закон визначає місце і роль в організації аудиту органів державності влади, професійних аудиторських об'єднань та інших зацікавлених осіб. При цьому норми Закону про аудит мають пріоритет перед нормами інших законів, що регулюють відносини в сфері аудиту.

Відносини, що виникають при здійсненні аудиторської діяльності, можуть регулюватися також указами Президента Російської Федерації, які не повинні суперечити федеральним законам. Укази Президента Російської Федерації мають пріоритетне значення по відношенню до інших підзаконних актів. Вони можуть прийматися за будь-якого питання, яке входить у компетенцію Президента (ст. 80 Конституції РФ), в тому числі з питань аудиторської діяльності, крім випадків, коли це питання у відповідності з федеральним законодавством може бути врегульована тільки законом.

 На підставі та на виконання федеральних законів, указів Президента РФ Уряд РФ має право приймати постанови про аудиторську діяльність. Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 114 Конституції РФ Уряд РФ забезпечує проведення Російської Федерації єдиної фінансової, кредитної та грошової політики. Постанови уряду Російської Федерації приймаються на підставі та на виконання нормативних правових актів, що мають вищу порівняно з ними юридичну силу.

 У сфері правового  регулювання аудиторської діяльності  слід враховувати постанову Уряду  РФ від 6 лютого 2002 р. № 80 «Про  питання державного регулювання  аудиторської діяльності в Російській  Федерації», відповідно до якого  Мінфін Росії був визначений  уповноваженим федеральним органом  виконавчої влади, що здійснює  державне регулювання аудиторської  діяльності , постанова Уряду РФ  від 11 лютого 2002 р. № 135 «Про  ліцензування окремих видів діяльності»,  що визначило як ліцензіюючого органу в галузі аудиторської діяльності Мінфін Росії, постанова Уряду РФ від 29 березня 2002 р. № 190 «Про ліцензування аудиторської діяльності», затвердило Положення про ліцензування аудиторської діяльності, постанова Уряду РФ від 12 червня 2002 р. № 409 «Про заходи щодо забезпечення проведення обов'язкового аудиту», яким затверджено Правила проведення конкурсу з відбору аудиторських організацій на проведення обов'язкової щорічної аудиторської перевірки організації, в статутному (складеному) капіталі якої частка державної власності становить не менше 25 відсотків », та інше.

  До підзаконних актів, що містить норми, що регулюють аудиторську діяльність, належать також нормативні правові акти, які видаються в межах своєї компетенції уповноваженим центральним органом державного регулювання аудиторської діяльності - Мінфіном Росії (ст. 18 Закону про аудит).

 До наступної групи  документів, що регламентують аудит,  відносяться правила (стандарти)  аудиторської діяльності, що встановлюють  єдині вимоги до порядку здійснення  аудиту, оформлення та оцінки  якості аудиту та супутніх  йому послуг, а також порядку  підготовки аудиторів та оцінки  їх кваліфікації.

Висновок

Проаналізувавши нормативно – правову базу двох країн –  України і Російської Федерації можна зробити висновок, що регулювання аудиторської діяльності в них досить схоже. Основним законом виступає, закон «Про аудиторську діяльність», який визначає основні аспекти аудиторської діяльності, обов’язки аудитора, суб’єктів аудиторської діяльності, об’єкти і напрямки аудиту, порядок сертифікації. Обидві країни керуються  Міжнародними стандартами та положення про аудит і супутні аудиту послуги, а також Кодексом професійної етики аудиторів. Регулювання аудиторської діяльності також керується іншими законами та нормативно – правовими актами, які дещо різняться. Основною відмінністю являється те, що відносини, які виникають при здійсненні аудиторської діяльності у РФ, можуть регулюватися указами Президента, що не передбачено законодавством України. Також різняться органи управління, в Україні для цього створено спеціальну Аудиторську Палату України (АПУ), а у РФ ці функції покладено на Міністерство фінансів. Для обґрунтованості висновку складена Таблиця 1.

Таблиця 1

«Огляд нормативно - правової баз України і РФ»