Контрольная работа по "Бухгалтерскому учету"

Валютні активи:

«Поточні рахунки в  іноземній валюті» - 50 000грн.

50 000 ÷ 5,2 = 9615,38$

9615,38 × 5,29 = 50865,36

Валютна різниця становить: 865,36 грн.;

«Розрахунки з іноземними покупцями» - 10 000грн.

10 000 ÷ 5,2 = 1 923,08$

1 923,08 × 5,29 = 10173,09

Валютна різниця становить: 173,09;

«Розрахунки з різними  дебіторами» - 5 000грн.

5 000 ÷ 5,2 = 961,54$

961,54 × 5,29= 5086,55

Валютна різниця становить: 86,55.

Валютні пасиви:

«Розрахунки із іноземними поставщиками» - 20 000грн.

20 000 ÷ 5,2 = 3 846,15$

3846,15 × 5,29 = 20346,13

Валютна різниця становить: 346,13;

«Короткострокові кредити  банків в іноземній валюті» - 30 000грн.

30 000 ÷ 5,2 = 5 769,23$

5 769,23 × 5,29 = 30519,23

Валютна різниця становить: 519,23 ;

«Поточна заборгованість за достроковими зобов’язаннями в іноземній валюті» - 40 000грн.

40 000 ÷ 5,2 = 7 692,31$

7 692,31 × 5,29 = 40692,32

Валютна різниця становить: 692,32

Завдання 13. Визначте сальдо кінцеве по рахункам:

10 «Основні засоби»

Сп=50000

Дт=10000, Кт=4000

Ск=56000

62 «Короткострокові векселі  видані»

Сп=20000

Дт=20000,Кт=10000

Ск=10000

Завдання 14. Визначте: -власний капітал підприємства, -коефіціент автономії, за даними, наведеними нижче:

Активи = Капітал+Зобов’язання

Кавт. = Власний капітал/Активи

Капітал = Активи - Зобов’язання

Капітал=60-30=30

Кавт.=30/60=0,5

Завдання 15. Складіть сальдовий баланс по синтетичним рахункам на початок місяця за наступними даними (у грн.):

Найменування рахунків	Дебет	Кредит
Основні засоби	6000
Довгострокові фінансові  інвестиції	7000
Знос необоротних активів		1500
Виробничі запаси	5300
Виробництво	1100
Товари	700
Каса	700
Розрахунки в банках	16000
Розрахунки з покупцями  та замовниками	6000
Статутний капітал		22000
Нерозподілений прибуток		10000
Розрахунки з постачальниками  та підрядниками		3000
Розрахунки за страхуванням		3600
Розрахунки з оплати праці		10000
Всього	50100	50100

 

 

Контрольна робота №2

I.Теоретична частина

1. Загальна характеристика журнальної форми бухгалтерського обліку.

Сутність журнально-ордерної (або журнальної) форми обліку заключається у використанні для накопичення  облікової інформації спеціальних  облікових регістрів: журналів-ордерів та допоміжних відомостей.

Журнали уявляють собою багатографні регістри, які призначені для відображення кредитових зворотів одного або декількох  рахунків, за кредитом яких відкривається  журнал, при цьому сума кредитового  обороту вказується в тій графі, в якій наведений рахунок, що кореспондує з головним рахунком за дебетом.

2.Вплив господарських  операцій на Баланс.

Бухгалтерський баланс, як відомо, відображає в узагальненому  грошовому вимірнику стан засобів  підприємства та джерел їх формування на певну дату. Проте у процесі господарської діяльності відбуваються безперервний рух засобів, зміна їхнього складу, розміщення та зміни в джерелах їх формування. Господарські засоби та їх джерела під впливом господарських операцій збільшуються або зменшуються, що приводить і до зміни окремих статей балансу в активі й пасиві. У деяких випадках ці зміни зумовлюють появу нових статей балансу або зникнення інших. 
Для вивчення характеру цих змін, розуміння їхнього змісту складемо баланс з невеликою кількістю статей і розглянемо кілька господарських операцій. 
Баланс підприємства станом на 01.04.200 р. (початковий баланс) 

Протягом місяця на підприємстві було здійснено такі господарські операції. 
Операція 1. Отримано в касу підприємства з його поточного рахунка готівку для виплати заробітної плати працівникам у сумі 40 000 грн. Внаслідок цієї операції залишок грошових коштів у касі збільшиться на 40 000 грн. і сума за статтею "Каса" становитиме 41 000 грн. (1000 + 40 000). Водночас на поточному рахунку в банку кошти на 40 000 грн. зменшаться і за статтею "Рахунки в банках" залишок становитиме 80 000 грн. (120 000 - 40 000). 
Відобразимо цю операцію на нашому початковому балансі, який після першої операції матиме такий вигляд:

Баланс (після першої операції)

Як бачимо, зміни відбулися  тільки в активі балансу, тобто відбулося  переміщення коштів, а загальна сума їх не змінилася, відповідно, і підсумок балансу залишився тим самим. Рівність підсумків активу і пасиву балансу не порушилася.

Це перший тип операцій, який спричиняє зміни тільки в  активі балансу: одна стаття активу збільшується, а друга зменшується на однакову суму. Загальний підсумок балансу  не змінюється.

Схематично цей тип  змін у балансі можна зобразити  так: 
До операцій такого типу належать: видача готівки з каси підзвітним особам, надходження заборгованості від дебіторів у касу чи на рахунки в банку, оприбуткування готової продукції з виробництва, відпуск сировини і матеріалів у виробництво та ін.

Операція 2. За рішенням зборів засновників підприємства частку прибутку в сумі 90 000 грн. розподілено на збільшення статутного капіталу.

Внаслідок цієї операції відбулися  зміни в джерелах засобів: сума нерозподіленого  прибутку зменшилася на 90 000 грн., а статутний  капітал при цьому збільшився на цю суму і становив 650 000 грн. (560 000 + 90 000). Отже, друга операція внесла зміни тільки у статті пасиву балансу: вона зумовила перегрупування в джерелах засобів, що не позначилося на загальному підсумку балансу. Рівність підсумків активу і пасиву балансу також не порушилася.

Відобразимо цю операцію на нашому початковому балансі, який після  другої операції матиме такий вигляд

Це другий тип операцій, який спричиняє зміни тільки в  пасиві балансу: одна стаття пасиву збільшується, а друга зменшується на однакову суму. Загальний підсумок балансу  не змінюється. До операцій такого типу належать: утримання податків та інших платежів із заробітної плати працівників, що підлягає перерахуванню до бюджету, оплата заборгованості постачальникам за рахунок отриманих кредитів банків, формування резервного капіталу за рахунок прибутку, операції з переоформлення кредиторської заборгованості у боргові зобов'язання (векселі) та ін. Операція 3. Від постачальників надійшли й були оприбутковані товари на суму 70 000 грн. Внаслідок третьої операції відбулося збільшення запасів товарів на складі підприємства на 70 000 грн. Відповідно тепер у балансі з'явилась нова стаття "Товари", у якій залишок на кінець місяця становитиме 70 000 грн. Одночасно відбулося збільшення заборгованості постачальникам за одержані товари на цю ж суму. Залишок за статтею "Постачальники" зросте до 191 000 грн. (121 000 * 70 000). Як бачимо, ця операція відрізняється від попередньої: водночас викликає зміни в активі й пасиві балансу. Оскільки зміни в статтях активу і пасиву відбулися на одну й ту саму суму в сторону збільшення, то загальний підсумок балансу також збільшився до 1 120 000 (1 050 000 4- 70 000), але рівність не порушилася. Після третьої операції баланс матиме такий вигляд:

Це третій тип операцій, який спричиняє зміни в активі й пасиві балансу на одну й ту саму суму в сторону збільшення. Це, як правило, операції пов'язані з  додатковим залученням господарських  засобів (майна, запасів, коштів) в оборот підприємства. До операцій такого типу можна віднести: отримання і зарахування кредиту наданого банком, нарахування заробітної плати працівникам з одночасним віднесенням її на витрати виробництва, розрахунки за авансами одержаними, векселями виданими та ін. Операція 4. Перераховано підприємством з поточного рахунка в банку заборгованість за раніше отриманим кредитом на суму 100 000. Ця операція викликала зменшення грошових коштів на поточному рахунку в банку на суму 100 000 грн., залишок на якому тепер становить 20 000 грн. (120 000 - 100 000), і одночасно зменшення заборгованості банку за кредитом на цю ж суму. В результаті операції, як бачимо, залишку за статтею "Кредити банків" не буде (100 000 - 100 000). Отже, це стаття пасиву балансу виключається. Четверта операція, як і попередня, вносить зміни одночасно у дві статті балансу — активну і пасивну. Оскільки актив і пасив зменшуються на одну й ту саму суму (100 000) рівність підсумків зберігається, а загальний підсумок балансу зменшиться і становитиме 1 020 000 грн. (1 120 000 - 100 000). Після четвертої операції баланс матиме такий вигляд: 

Це четвертий тип операцій на балансі, який спричиняє зміни  в активі й пасиві балансу на одну й ту саму суму в сторону зменшення. Це, як правило, операції, пов'язані з вибуттям активів підприємства з господарського обороту. До операцій такого типу належать: виплата заробітної плати, дивідендів працівникам, погашення кредиторської заборгованості за одержані товари і матеріали, перерахування до бюджету податків і платежів та ін. Схематично зміни на балансі під впливом чотирьох типів операцій можна зобразити так (рис. 3.1)

Розглянуто чотири типи операцій, які охоплюють всі можливі  варіанти змін у балансі й дають  змогу зробити такі висновки. Кожна господарська операція зачіпає не менше ніж дві статті балансу. Це обумовлено особливостями кругообороту і пояснюється двоїстою сутністю господарських операцій (єдність протилежностей і взаємообумовленість), при цьому зберігається збалансованість активу і пасиву. Усе розмаїття господарських операцій, що мають місце в діяльності підприємства за характером змін, які вони викликають у балансі, зводиться до чотирьох типів операцій. Підсумок активу і пасиву балансу змінюється тільки тоді, коли господарська операція стосується одночасно засобів і джерел їх утворення. 
Рівність підсумків активу і пасиву балансу зберігається після будь-якої операції, у цьому і полягає контрольний прийом подвійного відображення операцій.

Розглянуті типи балансових змін мають важливе значення для  розуміння економічної суті господарських  операцій, правильного відображення їх у балансі.

 

 

 

3.Калькулювання в бухгалтерському  обліку.

Калькуляція — основа визначення цін: роздрібних, гуртових, договірних, розрахункових та ін. Найбільш поширеним є два прийоми калькулювання: просте сумування різних затрат та комплекс математичних дій за допомогою різних розподільчо-розрахункових процедур.

Розглянемо ці прийоми.

Методи сумування  різних затрат.

Приклад 1. У фермера  куплено 100 кг капусти по 1,00 грн. за 1 кг. Перевезення, навантаження та розвантаження  було здійснено транспортно-експедиційною  організацією, за що сплачено 50 грн. Таким чином собівартість 1 кг капусти на консервному заводі уже становить 1 грн. 50 коп. Розрахунок: купівельна ціна 100 кг по 1 грн. — 100,00 грн. Вартість перевезення — 50,00 грн. 150 : 100 = 1,50 Разом - 150,00 грн. У наведеному випадку мають місце два господарські факти: купівля у фермера (оплата йому грошей) за капусту, 100 грн. наймання у транспортній організації машини та оплати цій організації суми 50 грн.

Приклад 2. У фермера  куплено 100 кг капусти по 1,00 грн. за 1 кг і 200 кг моркви по 0,50 грн. за кг. Фермеру  за продукти оплачено 200,00 грн. (100,00 + 100,00 = 200,00). За перевезення, навантаження та розвантаження куплених продуктів на склад харчокомбінату оплачено автотранспортному підприємству 45,00 грн. Разом затрати 245,00 грн. Оскільки на одній машині були перевезені обидва продукти, то затрати по перевезенню, навантаженню та розвантаженню потрібно розподілити між видами закуплених продуктів. Для цього потрібно визначити, що буде взято за базу (параметр) розподілу цих затрат. Припустимо, що за базу розподілу візьмемо масу (кг). Тоді методом пропорційного ділення визначимо частку транспортно-заготівельних затрат, які потрібно додати до купівельної вартості кожного продукту: Розрахунок: капуста 100 кг морква 200 кг разом 300 кг 45,00 грн. : 300 кг = 0,15 грн. На 1 кг маси припадає 0,15 коп. Таким чином вартість купленої сировини буде: а) капусти - 100,00 грн. + 15,00 грн. (100 х 0,15) = 115,00 грн. б) моркви - 100,00 грн. + 30,00 грн. (200 х 0,15) =130,00 грн. Звідки: собівартість 1 кг капусти = 1,15 грн. (115,00 : 100) собівартість 1 кг моркви = 0,65 (130,00 : 200). Усі господарські факти реєструються аналогічно описаному вище (див. приклад 1), тобто спочатку у журналі реєстрації, а потім процес визначення вартісної оцінки об'єкта господарського факту реєструють обов'язково в калькуляційному розрахунку за прийнятою методикою. Положенням про бухгалтерські звіти підприємств і організацій визначено такі грошові оцінки засобів. Основні засоби оцінюються за первинною вартістю (яка відповідає фактичній собівартості), але так, що в будь-який час можна визначити їх залишкову вартість, тобто за вирахуванням зношеної частини основних засобів. Незавершене виробництво оцінюється за фактичною собівартістю, а відходи виробництва — за цінами можливого їх використання в господарстві або реалізації; сировина — за цінами, передбаченими договором. Сировина і матеріали (основні і допоміжні), паливо, запасні частини, малоцінні і швидкозношувані предмети, товари в підприємствах оптової торгівлі, готова продукція оцінюються за фактичною собівартістю їх придбання або виробництва. Товари в підприємствах роздрібної торгівлі оцінюються за роздрібними цінами реалізації, але так, що у будь-який час можна було б визначити їх фактичну собівартість. Проте в поточному обліку для спрощення техніки облікової реєстрації і одержання деяких додаткових відомостей ці цінності дозволяється облічувати не тільки за фактичною, а й за плановою собівартістю (з відокремленим обліком відхилень фактичної собівартості від планової, з відокремленим обліком транспортно-заготівельних витрат), тобто в такому порядку, який дає змогу на кінець звітного періоду (місяця, року) визначити їх фактичну вартість. Грошова оцінка є передумовою, при наявності якої бухгалтерський облік може здійснюватись, і виконує функцію не методу, а загального вимірника засобів, прийнятого в суспільстві. Оцінка й калькуляція є вихідною й складовою системами бухгалтерського обліку, без яких не може бути здійснене вартісне вимірювання господарських фактів, затрат і результатів, господарювання.

 

II.Практична частина

 

1. Визначити фактичну собівартість готової продукції на основі даних:

Незавершене виробництво  на початок місяця склало – 5000 грн., а на кінець місяця – 2000 грн., затрати  на виробництво звітного місяця – 30000 грн. Якою бухгалтерською проводкою  відображається передача готової продукції їз виробництва на склад.

2. Складіть журнали №1 та №2.

СВП = НВ (п) + ВВ – НВ(к),

де СВП – собівартість виробленої продукції;

НВ(п)  –  незавершене виробництво на початок періоду;

НВ(к)  –  незавершене виробництво на кінець періоду;

ВВ  –  витрати на виробництво продукції за період.

СВП = 5000+30000-2000=33000 грн.

Надходження готової продукції  з виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістю відображається таким записом:

Дебет 26 “Готова продукція”

Кредит 23 “Виробництво”.