Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Ноября 2011 в 22:19, реферат
Розвиток аудиту за останніх двадцять-тридцять років обумовив виникнення нового підходу до проведення аудиторських перевірок. Цей підхід передбачає планування, розрахунок, уточнення й оцінку такого показника, як аудиторський ризик.
Найбільшими проблемами для аудиторів є система оподаткування, нелегальний бізнес, нечесність адміністрації та недосконалість нормативної бази та ін.
За оцінкою експертів, найважливішими факторами впливу на ризик внутрішнього контролю (РВК) є такі: компетентність контрольного персоналу — 12.6%; організація системи обліку і внутрішнього контролю — 10.2%; правильність відображення операцій в обліку — 8.0%; кадрова політика адміністрації і перепідготовка працівників — 7.8%; наявність служби внутрішнього аудиту та її функції — 6.7% тощо. Таким чином, ефективність внутрішнього контролю залежить, насамперед, від професійної підготовки контрольних працівників, а також від організації системи обліку і контролю на підприємстві.
Серед чинників, що найбільше впливають на ризик зовнішнього контролю (РЗК), варто виділити такі: кваліфікацію і практичний стаж зовнішніх контролерів (15.5%); зміни в законодавчих і нормативних актах (12.8%); компетентність зовнішнього контролера щодо об'єктів перевірки (11.2%); об'єктивність в оцінці об'єктів перевірки і дій керівників та інших службових осіб (10.1%); перелік контрольних процедур, які використовують у зовнішньому контролі (8.5%) тощо (додаток Б.6.).
Таким чином, експерти схиляються до того, що якість зовнішнього контролю великою мірою залежить від професіоналізму, досвіду й об'єктивності зовнішніх контролерів. Думка експертів базується на численних випадках непрофесійного, упередженого ставлення окремих працівників ревізійних, податкових та інших органів до керівництва і персоналу суб'єктів перевірки.
Маючи узагальнені експертні оцінки вагомості факторів впливу на ВР, РВК і РЗК, можна отримати корисні практичні результати під час проведення аудиторських перевірок. Для цього необхідно мати фактичні оцінки щодо кожного фактора, який впливає на внутрішньогосподарський ризик, ризики внутрішнього і зовнішнього контролю.
Для того, щоб отримати ці фактичні оцінки щодо кожного фактора, необхідно скласти спеціальні таблиці-анкети, в яких величини ризиків за певними критеріями поділити на три категорії: високий ризик, середній і низький. Відповідно до цих категорій треба зазначити відносні фактичні оцінки Ов(і) кожного і-го фактора впливу на відповідний елемент аудиторського ризику — ВР, РВК чи РЗК:
Ов(і) =1 - високий ризик;
Ов(і) = 0.5 - середній ризик;
Ов(і) = 0 - низький ризик.
Абсолютну фактичну оцінку Оа(і) кожного і-го фактора розраховують, помноживши відносну оцінку Ов(і) на коефіцієнт вагомості відповідного фактора Кв(і), а фактичну оцінку Оф можна вирахувати за формулою:
Описану вище методику фактичної оцінки факторів і розрахунок формули доцільно виконувати з допомогою спеціальної таблиці розрахунку фактичного значення внутрішньогосподарського ризику Оф.
Запропонована
методика експертно-аналітичної оцінки
елементів аудиторського ризику надає
можливість кількісного визначення їх
величини під час проведення перевірок.
Робочі таблиці (анкети), що призначені
для розрахунку внутрішньогосподарського
ризику (ВР), ризику внутрішнього контролю
(РВК) і ризику зовнішнього контролю (РЗК),
можна змінювати за змістом залежно від
підсумків аудиторських перевірок, від
нагромадження корисного досвіду, від
змін в економічному, правовому, соціальному
та політичному середовищі тощо. Позитивною
рисою цієї методики є зручність у використанні,
невелика кількість розрахунків і часу,
необхідного для заповнення таблиць. Практично
узагальнення експертних оцінок та їх
коригування проводять періодично (наприклад,
раз на рік), тому аудиторам нема потреби
перед кожною перевіркою здійснювати
підготовчі роботи для факторного оцінювання
аудиторського ризику.
Висновок
На основі проведеного дослідження можна зробити такі висновки:
1. Аудиторський ризик, який виявляє ймовірність того, що висновки аудитора про достовірність фінансової звітності клієнта можуть бути помилковими, є невід'ємною складовою частиною сучасної теорії і практики аудиту;
2. Розрахунок і оцінка аудиторського ризику дозволяють точніше спланувати перевірку, зменшити витрати часу на її проведення, акцентувати увагу на найважливіших проблемах і підвищити якість аудиторської роботи в цілому;
3. У міжнародній практиці використовують модель аудиторського ризику, яка включає в себе три основних елементи: внутрішньогосподарський ризик (ВР), ризик внутрішнього контролю (РВК), ризик невиявлення (РН);
4. Безпосередньо від аудитора залежить лише ризик невиявлення (РН), який є ризиком того, що помилки в обліку і звітності клієнта аудитором під час перевірки не виявить;
5. Для регулювання ризику невиявлення важливо максимально точно оцінити інші елементи моделі аудиторського ризику — внутрішньогосподарський ризик, ризик внутрішнього контролю і ризик зовнішнього контролю (РЗК), який ми додатково запропонували. Для цього пропонуємо методику експертно-аналітичної оцінки зазначених ризиків, яка дозволяє кількісно визначити кожен з них на основі аналізу найсуттєвіших факторів;
6. Розроблена методика є нескладною і зручною для практичного використання в процесі аудиторських перевірок, вона дозволяє оптимізувати робочі документи аудитора з оцінки аудиторського ризику;
7.
В умовах відсутності у вітчизняній науковій
літературі праць із практичної оцінки
аудиторського ризику згадана методика
зорієнтована на особливості економічного,
правового, соціального і політичного
середовища України, що дозволяє синтезувати
зарубіжний досвід і вітчизняні особливості
періоду переходу до ринкової економіки.
Список використаних джерел
Информация о работе Аудиторський ризик та його експертно-аналітична оцінка