Сутність, значення та особливості лізингу

    Доповідь на тему: Сутність, значення та особливості лізингу. 
 
 
 
 
 
 
 

    Виконала  студентка групи  Ф-3.1

    Походюща  Катерина Іванівна 
 
 
 
 
 
 
 

    Лізинг  є саме тим засобом  стимулювання інвестицій, який дає можливість залучати додаткові  вкладення у розвиток національної економіки.

    Лізинг  сприяє розвитку країн  з ринковою економікою, оскільки являє собою  гнучку форму фінансування, що доповнює традиційне банківське кредитування та збільшує доступ до загальної бази капіталу. Більш того, він є середньостроковим  фінансовим інструментом для придбання  виробничого обладнання, устаткування, транспортних засобів та інших  активів.

    Сьогодні  лізинг набуває дедалі більшого поширення  в усьому світі. Для  багатьох суб'єктів господарювання лізингові операції переважають при переозброєнні матеріально-технічної бази підприємства.

    Зважаючи  на особливості економічних  систем різних країн  і специфічність  цього виду фінансових послуг, у наш час  не існує єдиного  визнаного поняття лізингу, що зумовлюється відмінністю законодавчої бази, податкової системи, систем звітності та обліку.

    В Україні лізингові  операції прямо або  посередньо регламентуються  більш ніж 180 законодавчими  і нормативними актами, але основним із цих  актів безумовно  є Закон "Про  лізинг" від 16 грудня 1997 року.

    Особливість лізингу полягає  в тому, що його слід розглядати не як традиційну форму довгострокової оренди, а як особливу форму перспективного фінансування. Якщо порівнювати оренду та лізинг, то останній вирізняється вищою формою організації бізнесу.

    Лізинг  (англ. leasing — оренда, майновий найм) — підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна. Таке майно є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

    Лізингодавець - суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська чи небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу.

    Лізингоодержувач  - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти Лізингу за договором лізингу.

    Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу, і, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів — фінансовий чи оперативний.

    Визначення  оперативного лізингу у законодавстві України є досить недосконалим, оскільки зосереджується головним чином на тому, що строк договору є коротшим, ніж строк фінансового лізингу. Взагалі оперативним заведено називати лізинг із неповною окупністю орендованих основних фондів. Цей вид послуги дуже близький до оренди, лізингодавець може надавати майно у тимчасове використання кілька разів. Зрозуміло, що в такому разі зростає ризик щодо відшкодування залишкової вартості майна, оскільки воно зазнає фізичного спрацювання й техніко-економічного старіння.

    Останнім  часом найбільшого  поширення набув  фінансовий лізинг, тобто лізинг з повною окупністю орендованих матеріальних елементів основних фондів. Закон України "Про фінансовий лізинг" від 18 листопада 2003 р. регламентує правові й економічні відносини цього виду лізингу. Фінансовий лізинг тут визначається виходячи з критеріїв, які відрізняють його від оперативного, і вважається таким, якщо договір лізингу задовольняє одну з нижче перелічених умов:

    1) строк лізингу  перевищує період, протягом якого  нараховується амортизація  у обсязі принаймні  75% від первісної  вартості, крім того, лізингоодержувач  зобов’язується  придбати лізинговий  актив за визначеною  у договорі лізингу  ціною на момент  закінчення строку  дії договору ;

    2) загальна сума  лізингових платежів  дорівнює первісній  вартості лізингового  активу або перевищує  її;

    3) лізингодавець нарахував  амортизацію на  об’єкт лізингу  у обсязі принаймні  50%  до моменту його передачі лізингоодержувачу, та лізингові платежі в договорі лізингу становлять принаймні 90% «звичайної ціни» на момент початку дії договору лізингу;

    4) об’єкт  лізингу  був вироблений  згідно з вимогами  лізингоодержувача  та не може бути  використаний іншими  установами завдяки  своїм унікальним  характеристикам  (процедурним та  якісним рисам)

    Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

    Зворотний лізинг — договір лізингу, відповідно до якого предмет лізингу придбавається лізингодавцем у власника для наступної (зворотної) передачі йому ж у лізинг.

    Пайовий лізинг - здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може перевищувати 80% вартості набутого для лізингу майна.

    Міжнародний лізинг - договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі, коли майно чи платежі перетинають державні кордони. М. л. здійснюється відповідно до законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб'єктами лізингу.

    Лізингова (орендна) операція - господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) під відсоток і на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством. Л. (о.) о. здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень.

    Окремо  виділяють селенг - різновид лізингу, в якому лізингоодержувачем виступає селенг-компанія, що приймає у користування майно та окремі майнові права від громадян і господарчих суб'єктів за плату.

    Чистий  лізинг - це відносини, при яких все обслуговування майна бере на себе орендар. Тому в даному випадку витрати по обслуговуванню устаткування не включаються в лізингові платежі. Даний вид лізингу, як було вказано вище, характерний для фінансового лізингу.

    Привабливість лізингу пояснюється  тим, що виробники  мають можливість розширити ринки  збуту й отримати прибуток, а споживачі  — зберегти власні кошти і користуватися, а в майбутньому  придбати за залишковою вартістю, нову, високопродуктивну  й дорогу техніку.

    Лізинг  на сьогодні є ефективною формою залучення  інвестицій та відтворення  основних фондів для  підприємств. Даний  вид послуг, на відміну  від банківського фінансового забезпечення, спрямований на розв'язання проблем нестачі капіталу та проблем його ліквідності. У світі ця форма інвестування основного капіталу посідає друге місце після банківського кредиту

    Підприємства  можуть залучати додатковий капітал на умовах оперативного або  фінансового лізингу. Фінансовий — дає  змогу створити ефективні  фінансові схеми. Найбільшою його перевагою  перед іншими формами  залучення позичкових коштів є можливість уникнення лізингоотримувачами  великих фінансових навантажень на економіку  у перші роки дії  лізингової угоди.

    Узагальнюючим показником ефективності лізингу, який об'єднує  економічні інтереси усіх сторін угоди, є  лізинговий платіж. Його розмір головним чином залежить від  схеми здійснення лізингової операції, яка визначає склад учасників угоди. Вона прямо пов'язана з витратами лізингоотримувача: чим більше посередників, тим вищою є вартість лізингу.

    Аналізуючи  вітчизняний ринок  лізингу, треба відзначити його активізацію, але  обсяги здійснення лізингових операцій залишаються  у декілька разів  нижчими за аналогічні показники західних країн. Для успішного  розвитку лізингу  в Україні доцільно провести комплекс заходів з реформування податкового законодавства, встановлення норм пришвидшеної амортизації, урізноманітнення джерел фінансування лізингових операцій тощо.

    Отже, ринок лізингових послуг потребує особливої  уваги, оскільки це не лише засіб стимулювання реалізації нової техніки, пришвидшення оновлення матеріально-технічної бази, а й інтенсифікація розвитку національної економіки в цілому, підвищення її якісного рівня.

    Привабливість лізингу пояснюється  тим, що виробники  мають можливість розширити ринки  збуту й отримати прибуток, а споживачі  — зберегти власні кошти і користуватися, а в майбутньому  придбати за залишковою вартістю, нову, високопродуктивну  й дорогу техніку.