Аналіз Бюджетного кодексу України

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

«ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему: «Аналіз Бюджетного кодексу України»

 

 

 

 

 

 

Підготував студент групи Ф-42 Заворотній С. І. Перевірила асистент Ігнатенко В. Ю.

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЛТАВА–2012ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Бюджетна система України та її принципи………………………………5
2. Розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет…………7

Висновок………………………………………………………………………….12

Список використаних джерел…………………………………………………..13

 

ВСТУП

 

Бюджетним кодексом України регулюються суспільні відносини щодо складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, складання, розгляду і схвалення звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Ці відносини є різновидом публічних і виникають у процесі здійснення влади держави та місцевого самоврядування для фінансового забезпечення завдань і функцій держави й місцевого самоврядування. В цих відносинах виявляється воля держави, яку втілюють Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України, щодо централізованого фонду коштів, власником якого є держава.

Централізованим фондом коштів, необхідним для фінансового забезпечення функціонування місцевого самоврядування, є місцевий бюджет. Держава розподіляє бюджетні асигнування, необхідні для фінансування повноважень, пов’язаних з її функціонуванням, встановлює мінімальні державні соціальні стандарти на всій території України, мінімальну бюджетну забезпеченість, розміри державного або муніципального боргу (конкретні розміри встановлюються місцевими органами), основи фінансового контролю на всіх стадіях бюджетного процесу.

Чільне місце в механізмі правового регулювання бюджетних відносин як виду фінансових посідає Бюджетний кодекс України – вперше кодифікований в Україні акт, введений в дію з 1 січня 2002 р. У ньому вміщені як загальні норми, що регламентують правила формування, затвердження і виконання державного і місцевих бюджетів, так і спеціальні, що стосуються окремих ланок бюджетної системи.

Одинадцять років тому був зроблений перший революційний крок у процесі формування бюджетів державного і місцевого значення, а саме ухвалений перший в історії України Бюджетний кодекс (21 червня 2001 р.).

8 липня 2010 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» фактично – нову редакцію документа, яка набрала чинності з 1 січня 2011 р. (положення пункту 2 частини другої статті 60 та пунктів 3 і 5 частини другої статті 61 набирають чинності з 1 січня 2013 року).

Нова редакція кодексу уточнює і розвиває формулювання, доповнює документ положеннями про державні та місцеві запозичення, а також державні і місцеві гарантії. Законодавець вносить деякі зміни в розподіл джерел наповнення державного і місцевих бюджетів (на користь бюджетів місцевого самоврядування), перекладає виконання частини зобов’язань держави на органи місцевого самоврядування, проте – без належної фінансової компенсації їхніх додаткових витрат.

Регулювання практично всього бюджетного процесу нормами одного кодифікованого акта, з одного боку, полегшує підготовку бюджету та закону або рішення органу місцевого самоврядування про бюджет і виконання бюджетів усіх рівнів, з другого – новизна норм бюджетного кодексу та їх унікальність утруднюють застосування їх на практиці.

Дана робота містить порівняльний аналіз 16 глав бюджетного кодексу, норми яких регулюють бюджетні відносини на місцевому рівні. Зокрема, у даному аналізі було зосереджено увагу у процесах створення бюджетів та регламентацію бюджетних відносин та державному та місцевому рівні. Значну частину даного документу складає розгляд процесу складання, розгляду, звітності місцевих бюджетів та розмежування видатків між бюджетами.

Порівняльний аналіз чинної та нової редакції Бюджетного кодексу України дає змогу продемонструвати зміни які відбулися у бюджетному законодавстві, та зробити об’єктивні висновки позитивних аспектів реформування бюджетної системи України. У даному випадку порівняльний аналіз є найбільш ефективним інструментом дослідження даного питання.

 

1. Бюджетна система України та її принципи

 

Бюджетна система України – сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети міського самоврядування.

Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад, сіл, селищ, міст (у тому числі районів у містах) та їх об’єднань, що створюються згідно з законом.

У статті 6 Бюджетного кодексу України змін не відбулося, проте вона була доповнена частиною 7.

Загалом принципи бюджетної системи залишилися й тими ж (стаття 7):

1. Принцип єдності бюджетної системи України – єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;
2. Принцип збалансованості – повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період;
3. Принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;
4. Принцип повноти – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
5. Принцип обґрунтованості – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;
6. Принцип ефективності та результативності (у новій редакції бюджетного кодексу України «Принцип ефективності» був замінений більш розширеним терміном «Принцип ефективності та результативності») - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням (далі – гарантовані послуги), при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;
7. Принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача;
8. Принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;
9. Принцип справедливості і неупередженості – бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;
10. Принцип публічності та прозорості (нова редакція Бюджетного кодексу дає чітке визначення принципу публічності та прозорості. У попередній редакції тлумачення цього принципу було відображене наступним чином – «Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами») - інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів.

У новій редакції Бюджетного кодексу України був вилучений 11 принцип «Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу».

 

2. Розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України

 

Представлення проекту закону про Державний бюджет України Верховній Раді України. Процес представлення відбувається за принципами висвітленими у попередній редакції Бюджетного кодексу, з певними змінами. Міністр фінансів України представляє проект на пленарному засіданні Верховної Ради України. (стаття 39).

Підготовка Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України до першого читання відбувається у відповідності до норм закладених у попередній редакції Бюджетного кодексу. Проте існує певна відмінність, а саме в тому, що за старою редакцією Бюджетного кодексу, Верховна Рада України приймала рішення про прийняття проекту закону про Державний бюджет України, а за новою редакцією на першому етапі відбувається виключно представлення проекту закону про Державний бюджет України (стаття 40).

Концептуальних змін у процесі розгляд проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні не відбулося проте існує доповнення статті 41.

 

Чинна редакція Бюджетного кодексу України

Нова редакція Бюджетного кодексу України

Стаття 41. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні 2. Висновки та пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України голосуються в цілому. Якщо позитивне рішення не прийнято, відбувається постатейне голосування. Під час постатейного голосування розглядаються пропозиції, які Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету пропонується відхилити і на розгляді яких наполягають їх автори. Прийняття рішення щодо Висновків та пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України вважається прийняттям проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні. Показники бюджету, що містяться у Висновках та пропозиціях до проекту закону про Державний бюджет України, мають бути збалансованими. Схвалені Верховною Радою України Висновки та пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань бюджету набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради України. 3. Верховна Рада України  приймає проект закону про  Державний бюджет України у  першому читанні не пізніше 20 жовтня (25 жовтня, якщо проект бюджету  був прийнятий до розгляду  після повторного подання Кабінетом  Міністрів України) року, що передує плановому.

Стаття 41. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні 2. Висновки та пропозиції до  проекту закону про Державний  бюджет України голосуються в  цілому. Якщо позитивне рішення не прийнято, проводиться постатейне голосування. Під час постатейного голосування розглядаються пропозиції, які Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету пропонується відхилити і на розгляді яких наполягають їх автори. Показники бюджету, що містяться у Висновках та пропозиціях до проекту закону про Державний бюджет України, мають бути збалансованими. Якщо під час постатейного голосування Висновків та пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України показники бюджету стали розбалансованими, Верховна Рада України приймає рішення про перенесення голосування щодо прийняття цих Висновків та пропозицій в цілому для забезпечення збалансування показників бюджету. 3. Верховна Рада України приймає  проект закону про Державний  бюджет України у першому читанні  не пізніше 20 жовтня року, що передує плановому. Прийняття рішення щодо Висновків та пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України вважається прийняттям проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні. Схвалені Верховною Радою України Висновки та пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань бюджету набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради України.

 

Підготовка проекту закону про Державний бюджет України до другого читання відбувається без концептуальних змін у порівнянні з попередньою редакцією Бюджетного кодексу України (Стаття 42).

Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні відбувається у відповідності до норм зазначених у попередній редакції, проте ч. 3 статті 43 була доповнена: «друге читання відбувається не пізніше 20 листопада року, що передує плановому, і передбачає голосування проекту закону про Державний бюджет України в цілому як закону».

Якщо позитивне рішення не прийнято, проводиться постатейне голосування. Під час постатейного голосування розглядаються лише пропозиції, які містилися у Бюджетних висновках Верховної Ради України і не враховані Кабінетом Міністрів України при підготовці проекту закону про Державний бюджет України до другого читання, нові пропозиції, внесені Кабінетом Міністрів України при підготовці цього законопроекту до другого читання, а також пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо розгляду проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні.

За результатами постатейного голосування Верховна Рада України приймає проект закону про Державний бюджет України в цілому як закон із дотриманням збалансованості показників бюджету. Якщо під час постатейного голосування показники бюджету стали розбалансованими, Верховна Рада України приймає рішення про перенесення голосування щодо прийняття цього законопроекту в цілому як закону для забезпечення збалансування показників бюджету.

Проте у загальній концепції прийняття закону про Державний бюджет України відбулися деякі зміни, а саме у відсутності третього читання. Нова редакція бюджетного кодексу передбачає прийняття закону про Державний бюджет України в першому або другому читанні.

Закон про Державний бюджет України набрав чинності з 1 січня відповідного бюджетного періоду (стаття 44).

Контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства (ст. 26 Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України).

Відповідно до нової редакції Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства забезпечує (стаття 26 ч. 1):

1. Оцінку управління бюджетними коштами;
2. правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності;
3. Досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень;
4. Проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів;
5. Запобігання порушенням бюджетного законодавства.