Способи і захист створення протипожежного та противибухового захисту об’єктів

 

4.1 Загальні положення

У осередку вибуху по дії повітряної ударної хвилі прийнято виділяти чотири кругові зони руйнувань  (рис. 3.1):

– зону повних руйнувань радіусом L100,  м і надлишковим тиском у фронті ударної хвилі DРф = 100 кПа;

– зону сильних руйнувань радіусом L70, м і надлишковим тиском у фронті ударної хвилі DРф = 70 кПа;

– зону середніх руйнувань радіусом L30, м і надлишковим тиском у фронті ударної хвилі DРф = 30 кПа;

– зону слабких руйнувань радіусом L15,  м і надлишковим тиском у фронті ударної хвилі DРф = 15 кПа.

Крім того для захисту людей, будівель, споруд від ураження або руйнуючої дії ПУХ встановлюється безпечна відстань LПУХ (рис. 4.1)

 

 

 

Рис.4.1 -  Осередок вибуху ТВР

 

4.2 Завдання.

 

Таблиця 4.1 – Форма таблиці для запису вихідних даних

Назва параметра, його позначення та розмірність		Значення параметра
Назва ТВР		тринітрохлорбензол
Кількість ВР G, кг		12200
Теплота вибуху ВР CТВР, кДж∙кг-1(п. 3.5, таблиця 3.3)		4240
Наявність обвалування		-
Кількість людей у зоні слабких руйнувань	незахищених Nн слаб, чол	305
	у сховищах Nсх слаб, чол	365
	у будівлях Nб слаб, чол	180
Кількість людей у зоні середніх руйнувань	незахищених Nн сер, чол	180
	у сховищах Nсх сер, чол	305
	у будівлях Nб сер, чол	365
Кількість людей у зоні сильних руйнувань	незахищених Nн сил, чол	275
	у сховищах Nсх сил, чол	110
	у будівлях Nб сил, чол	190
Кількість людей у зоні повних руйнувань	незахищених Nн пов, чол	275
	у сховищах Nсх пов, чол	320
	у будівлях Nб пов, чол	190

 

2. Розрахувати радіуси зон Li з надлишковим тиском у фронті ПУХ DРф = 100 кПа, DРф = 70 кПа, DРф = 30 кПа, DРф = 15 кПа (індекс i дорівнює значенню надмірного тиску DРф).

3. Визначити  безпечну відстань для захисту людей, будівель, споруд від ураження або руйнуючої дії ПУХ для третього ступеня пошкоджень.

4. Побудувати межі зон з надлишковим  тиском у фронті ПУХ DРф = 100 кПа, DРф = 70 кПа, DРф = 30 кПа, DРф = 15 кПа (рис. 3.1) та показати безпечну відстань від місця зберігання ТВР для третього ступеня пошкоджень

5. Визначити очікувані втрати в осередку вибуху.

 

 

 

4.3 Порядок виконання завдання

1. Визначають коефіцієнт еквівалентності даної вибухової речовини тринітротолуолу (результати розрахунків за цим пунктом  округляють до сотих):

 

(4.1)

Ke= 4240/4240=1.

2. Визначають еквівалентну тринітротолуолу кількість ТВР:

 

(4.2)

Ge= 1*12200= 12200 кг.

3. Визначають розрахунковий параметр L0 (результати розрахунків за цим пунктом округляють до десятих):

 

(4.3)

L0= 13588,670.333=23,86 м.

4. За таблицею 3.4 визначають kі для заданого значення DРф.

kі1= 3.43

kі2=4.1

kі3= 6.57

kі4= 10.41

5. Визначають радіус зони, що відповідає заданому значенню DРф (результати розрахунків за цим пунктом округляють до десятих):

 

(4.4)

Li100= 78,96 м;

Li70= 94,38м;

Li30= 151,24 м;

Li15= 239,6 м.

6. Визначають безпечну відстань для захисту людей, будівель, споруд від ураження або руйнуючої дії ПУХ (результати розрахунків за цим пунктом округляють до десятих):

 

(4.5)

LПУХ= 40*(23,02)0.333 = 920,8

Коефіцієнти 40 та 3 у формулі (4.2) взяті з таблиці 4.2 для третього ступеня пошкоджень.

 

7. Будують межі зон з надлишковим тиском у фронті ПУХ DРф = 100 кПа, DРф = 70 кПа, DРф = 30 кПа, DРф = 15 кПа (рис. 4.1) та показують безпечну відстань від місця зберігання ТВР для третього ступеня пошкоджень.

8. Визначають очікувані санітарні втрати в осередку вибуху (результати розрахунків за всіма підпунктами цього пункту округляють до найбільшого цілого числа).

8.1 Визначають очікувані санітарні втрати у зоні слабких руйнувань:

 

(4.6)

Мсан слаб= 305* 0,03+ 365*0,001+ 180*0,004 = 11 чол.

де Сн сан слаб, Ссх сан слаб, Сб сан слаб – частка санітарних втрат у зоні слабких руйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно, яка визначається за таблицею 4.2  

 

 

 

 

8.2 Визначають очікувані санітарні втрати у зоні середніх руйнувань:

 

(4.7)

Мсан сер =180*0,09+ 305*0,003+ 365*0,01 = 21 чол.

де Сн сан сер, Ссх сан сер, Сб сан сер – частка санітарних втрат у зоні середніх руйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно, яка визначається за таблицею 4.2  

 

8.3 Визначають очікувані санітарні втрати у зоні сильних руйнувань:

 

(4.8)

Мсан сил = 275*0,25+ 110*0,008+190*0,1= 89 чол.

де Сн сан сил, Ссх сан сил, Сб сан сил – частка санітарних втрат у зоні сильних руйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно, яка визначається за таблицею 4.2

 

8.4 Визначають очікувані санітарні втрати у зоні повних руйнувань:

 

(4.9)

Мсан пов = 275*0,30+ 320*0,025+190*0,15= 119 чол.

де Сн сан пов, Ссх сан пов, Сб сан пов – частка санітарних втрат у зоні середніх руйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно, яка визначається за таблицею 4.2

 

8.5 Визначають очікувані санітарні втрати в осередку вибуху:

 

(4.10)

Мсан=11+21+89+119=240 чол.

9. Визначають очікувані загальні  втрати в осередку вибуху (результати  розрахунків за всіма підпунктами  цього пункту округляють до  найбільшого цілого числа).

9.1 Визначають очікувані загальні втрати у зоні слабких руйнувань:

 

(4.11)

Мзаг слаб= 305*0,08+365*0,003+180*0,012= 28 чол.

де Сн заг слаб, Ссх заг слаб, Сб заг слаб – частка загальних втрат у зоні повних руйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно, яка визначається за таблицею 4.2   

 

9.2 Визначають очікувані загальні втрати у зоні середніх руйнувань:

 

(4.12)

Мзаг сер= 180*0,12+305*0,01+365*0,035=38 чол.

де Сн заг сер, Ссх заг сер, Сб заг сер – частка загальних втрат у зоні середніх руйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно, яка визначається за таблицею 4.2     

9.3 Визначають очікувані загальні втрати у зоні сильних руйнувань:

(4.13)

Мзаг сил= 275*0,8+110*0,025+190*0,3= 280 чол.

де Сн заг сил, Ссх заг сил, Сб заг сил – частка загальних втрат у зоні сильних руйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно, яка визначається за таблицею 4.2

9.4 Визначають очікувані загальні втрати у зоні повних руйнувань:

(4.14)

Мзаг пов = 275*1+320*0,07+190*0,5= 393 чол.

де Сн заг пов, Ссх заг повл, Сб заг пов – частка загальних втрат у зоні повних руйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно, яка визначається за таблицею 4.2

9.5 Визначають очікувані загальні втрати в осередку вибуху:

(4.15)

Мзаг = 28+38+280+393= 739чол.

 

 

 

Таблиця 4.2 – Частка втрат серед людей з різним ступенем захисту

Зона руйнувань	Частка втрат Ci, серед людей
		незахищених		в сховищах			в будівлях
		загальні втрати	санітарні втрати	загальні втрати	санітарні втрати	загальні втрати		санітарні втрати
Слабких	0,08	0,03	0,003	0,001	0,012		0,004
Середніх	0,12	0,09	0,01	0,003	0,035		0,01
Сильних	0,8	0,25	0,025	0,008	0,3		0,1
Повних	1,0	0,30	0,07	0,025	0,5		0,15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

В даній курсовій роботі я розглядала питання, щодо способів і захистів створення протипожежного та противибухового захисту об’єктів. Система спрямована на створення умов обмеження розповсюдження і розвитку пожеж і вибухів за межі осередку при їх виникненні, на виявлення та ліквідацію пожежі, на захист людей та матеріальних цінностей від дії шкідливих та небезпечних факторів пожеж і вибухів. Система протипожежного захисту — це сукупність організаційних заходів а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі. 
Протипожежний захист об'єкта здійснюється за такими чотирма напрямками.

Зробила такі розрахунки:

• розрахунок відносного енергетичного потенціалу компресорних установок з поршневими компресорами, що працюють на вибухонебезпечних і шкідливих газах;
• оцінка обстановки у разі детонаційних вибухів газопароповітряних сумішей на потенційно небезпечних об’єктах;
• оцінка небезпеки детонаційного вибуху ГППС;
• оцінка небезпеки дефлаграційного вибуху ГППС;
• оцінка обстановки у разі вибухів твердих вибухових речовин на потенційно небезпечних об’єктах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список джерел

 

1. Іванов В.Н. та ін. Охорона праці  у будівництві. Навчальний посібник/

За ред. Коржика Б.М. і Іванова В.М. – Х.: Форт, 2010. – 388 с.

2. Основи охорони праці. Підручник/ За ред. К.Н. Ткачука і М.О.

Халімовського. – К.: Основа, 2008. – 472 с.

3. Іванов В.М. Технічне діагностування  підіймально-транспортних ма-шин. Навчальний  посібник. – Х.: вид-во«ФОРТ», 2010.– 276 с.

4. Батлук В.А., Гогіташвілі Г.Г. Охорона праці у будівельній галузі. На-вчальний посібник. К.: Знання, 2006, 550 с.

5. Методики визначення ризиків  та їх прийнятних рівнів(для  деклару-вання об’єктів підвищеної  небезпеки) К.: вид-во«Основа», 2003. – 191 с.

6. Іванов В.М. Монтаж та демонтаж сучасних будівельних баштових

кранів: Навчальний посібник. – Х.: Вид-во«ФОРТ», 2008. – 278 с.

7. Иванов В.Н. и др. Эксплуатация  оборудования, безопасность работ  и

охрана труда в строительстве. – Х.: Изд-во«ФОРТ», 2009. – 336 с.

8. Іванов В.М. Стрічкові конвеєри. Огляд конструкцій, проектування  і

безпечна експлуатація. Навчальний посібник. – Х.: Изд-во«ФОРТ»,

2007. – 96 с.