Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Февраля 2013 в 02:52, реферат
В останнє десятиріччя від третини до половини всіх аварій на виробництві пов'язано з вибухами технологічних систем та обладнання: реактори, ємності, трубопроводи тощо. Пожежі на підприємствах можуть виникати також внаслідок ушкодження електропроводки та машин, які перебувають під напругою, опалювальних систем.
1.Пожежі та вибухи.
2.Характеристика вибуху.
3.Характеристика пожежі.
4.Тема дня «Пожежі та вибухи».
Використана література.
Зміст
1.Пожежі та вибухи.
2.Характеристика вибуху.
3.Характеристика пожежі.
4.Тема дня «Пожежі та вибухи».
Використана література.
1.Пожежі та вибухи.
Вибух та його наслідок — пожежа, виникають на об'єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше; ніж від вогню. Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Але в останні десятиріччя горить багато речовин штучного походження: полістирол, поліуретан, вініл, нейлон, поролон. Це призводить до виділення в повітря синильної, соляної й мурашиної-кислот, метанолу, формальдегіду та інших високотоксичних речовин.
Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану,, бутану, етилену, пропилену тощо.
В останнє десятиріччя
від третини до половини всіх аварій
на виробництві пов'язано з
Певний інтерес (щодо причин виникнення) можуть становити дані офіційної статистики, які базуються на проведених у США дослідженнях 25 тисяч пожеж та вибухів:
Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх некомпетентністю. Коли підприємство скорочує штати й бюджет аварійних служб, знижується ефективність їх функціонування, різко зростає ризик виникнення пожеж та вибухів, а також рівень людських та матеріальних втрат.
2.Характеристика вибуху.
Вибух — це надзвичайно швидке перетворення речовини, яке супроводжується миттєвим виділенням великої енергії в невеликому об'ємі. Суттєвою ознакою вибуху є різке збільшення тиску, яке викликає у навколишньому середовищі ударну хвилю.
Вибухи класифікують за походженням виділеної енергії на:
До хімічних вибухів відносяться вибухи вибухових речовин, горючих газів, вугільного або іншого органічного пилу.
Хімічний вибух відрізняється від горіння тим, що процес виділення енергії йде з утворенням сильної ударної хвилі. При вибуху згорання вибухової речовини повинне мати детонаційний характер, тобто залучення нових порцій вибухової речовини до хімічної реакції відбувається на фронті ударної хвилі (а не шляхом теплопровідності і дифузії як при повільному горінні). З цієї умови з необхідністю витікає, що при хімічному вибуху, що супроводжується окислювально-відновною реакцією (згоранням), речовина, що згорає, і окислювач повинні бути перемішані, інакше швидкість реакції буде обмежена швидкістю процесу доставки окислювача, а цей процес як правило має дифузійний характер. Наприклад, природний газ поволі горить в пальниках домашніх кухонних плит, оскільки кисень поволі потрапляє в область горіння шляхом дифузії. Проте, якщо перемішати газ з повітрям, він вибухне від невеликої іскри.
При фізичних вибухах відбуваються тільки фізичні перетворення без зміни хімічного складу речовин (вибухи парових котлів, балонів із зрідженим газом, електричні вибухи). Фізичні вибухи звичайно є наслідком фазового переходу речовини або надшвидкої дезінтеграції.
Спостерігати електромагнітний вибух можна при пропусканні через тонку проволоку електричного розряду із конденсатора, що супроводжується миттєвим плавлінням металу. До електромагнітного вибуху можна віднести також вибух поверхневого шару речовини при нагріванні лазером.
У природі фізичні вибухи спостерігаються при виверженнях вулканів, що фактично є вибухом посудини під внутрішнім тиском.
Окремо можна виділити кінетичні вибухи, що є наслідком зіткнення тіл, що рухаються із великою швидкістю, та мають велику масу. Яскравий приклад кінетичних вибухів - зіткнення метеоритів (комет, астероїдів тощо) із поверхнею планети або іншим небесним тілом.
Енергія кінетичного вибуху пропорційна масі і квадрату швидкості зіткнення тіл. Наприклад, зіткнення метеориту масою 1 кг із поверхнею Землі на швидкості 60 км/с еквівалентно вибуху 400 кг тротилу.
Найпотужний із кінетичних вибухів, що спостерігала людина, відбувся у 1994 році, коли із Юпітером зіткнулась комета Шумейкерів-Леві. З 16 по 22 липня 1994 року на Юпітер впало 25 великих уламків розміром в декілька кілометрів із швидкістю близько 60 км/с. Розмір області впливу вибухів сягав тисяч кілометрів; сліди від ударів були помітні декілька тижнів. Енергія вибухів — близько 1022 Дж або декілька мільонів мегатон.
При ядерних вибухах відбуваються ланцюгові реакції ділення або синтезу ядер з утворенням нових елементів. Енергія ядерних вибухів — від кілотонн до десятків мегатонн тротилового еквіваленту. Фактично надпотужними ядерними вибухами являються вибухи наднових зірок.
Традиційна область використання енергії вибуху — розробка родовищ корисних копалин, підземне будівництво, військова справа. Вибухи використовують при зносі споруд, для модифікації рельєфу. Розвиваються також більш складні технології, наприклад зварювання і обробка матеріалів вибухом. Таке зварювання дозволяє з'єднувати матеріали, які не зварюються іншими способами, наприклад титан і сталь. Для гасіння пожеж на нафтових або газових свердловинах використовується вибух кільцевого заряду, який охоплює свердловину. В американській фірмі «Дюпон» (Du Pont de Nemours) і в Інституті фізичної фізики РАН розроблено способи виробництва технічних алмазів із графіту з використанням вибухів.
3.Характеристика пожежі.
Пожежа — позарегламентний процес знищування або пошкоджування вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для живих істот і довкілля.
A - горіння твердих речовин;А1 - яке супроводжується тлінням;А2 - яке не супроводжується тлінням; B - горіння рідких речовин;В1які розчинні уводі;В2 - не розчинні у воді; C - горіння газоподібних речовин (побутовий газ, водень, пропан); D - горіння металів; E - горіння електрообладнання.
Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів - це сукупність властивостей, які характеризують їх схильність до виникнення й поширення горіння, особливості горіння і здатність піддаватись гасінню загорянь. За цими показниками виділяють три групи горючості матеріалів і речовин: негорючі, важкогорючі та горючі.
Негорючі (неспалимі) - речовини та матеріали, нездатні до горіння чи обвуглювання у повітрі під впливом вогню або високої температури. Це матеріали мінерального походження та виготовлені на їх основі матеріали - червона цегла, силікатна цегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, азбестовий цемент та інші матеріали, а також більшість металів. При цьому негорючі речовини можуть бути пожежонебезпечними, наприклад, речовини, що виділяють горючі продукти при взаємодії з водою.
Важкогорючі (важко спалимі) - речовини та матеріали, що здатні спалахувати, тліти чи обвуглюватись у повітрі від джерела запалювання, але нездатні самостійно горіти чи обвуглюватись після його видалення (матеріали, що містять спалимі та неспалимі компоненти, наприклад, деревина при глибокому просочуванні антипіренами, фіброліт і т. ін.);
Горючі (спалимі) - речовини та матеріали, що здатні самозайматися, а також спалахувати, тліти чи обвуглюватися від джерела запалювання та самостійно горіти після його видалення. У свою чергу, у групі горючих речовин та матеріалів виділяють легкозаймисті речовини та матеріали - це речовини та матеріали, що здатні займатися від короткочасної (до ЗО с) дії джерела запалювання низької енергії.
Локалізація - це стадія пожежогасіння, на якій обмежено розповсюдження полум'я та створено умови для її повної ліквідації (створено достатній запас палевно горючих матеріалів, вогнегасних речовин, людських ресурсів тощо). Локалізація й гасіння пожеж проводяться з метою збереження матеріальних цінностей держави й окремих громадян та організацій протипожежними формуваннями ЗС, ЦО, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони навколишнього середовища із залученням до цих робіт робітників, службовців і населення, що проживає поблизу осередку надзвичайної ситуації. Для локалізації пожежі створюються протипожежні смуги одночасно на кількох ділянках шириною 6—8 м. При наявності часу протипожежні смуги поширюються до 20—40 м перед фронтом і до 8—10 м на флангах і в тилу пожежі. Для гасіння пожежі можуть бути застосовані вибухові речовини.
4.Тема дня «Пожежі та вибухи».
Оболонський район
18.01.2012 згоріла квартира – наркокубло. Тривалий час завсідники тієї квартири не давали спокою людям. Урешті, одні сусіди мало не згоріли, а інших - затопило. Опівночі тишу в цій багатоповерхівці порушили крики людей. Мешканці почули запах смаленого, поверхами поповз дим. Зайнялося на четвертому. Коли виявили осередок - сусіди не здивувалися. Квартира була відключена від електроенергії за борги, тобто від короткого замкнення чи побутово-нагрівальних пожежі не могло статися, а в квартирі було виявлено недопалки, спиртні пляшки, банки. Тобто, причина про необережне поводження з вогнем знаходить своє місце. Дехто із сусідів радіє, що тепер спатиме спокійніше. Натомість, іншим пожежа додала клопоту.
Україна
29.02.2012 у центрі столиці палала газова труба, розташована на будівлі. Її ушкодили працівники, що робили ремонт у нежитловому приміщенні. Спалахнуло полум’я. Центр Києва, вулиця Хрещатик 15 дріб 4-а - житловий будинок у "Пасажі". Ця труба спалахнула о першій дня. Негайно викликали еменесівців.
29.02.2012 в Ужгороді згоріла машина працівника міліції. Наприкінці 2011-го Михайло Данило розповідав про замах на своє життя: тоді невідомий обстріляв таксі, яким їхав правоохоронець. І той випадок, і знищення свого авта Данило пов'язує зі службовою діяльністю. Машину Михайла Данила підпалили біля будівлі адміністративного суду в Ужгороді. Тут якраз тривало засідання з приводу позову правоохоронця до своїх колег.
29.02.2012 на трагедію обернувся нічний перекур 70-річного дідуся на Київщині. Звичка до цигарки перед сном коштувала життя і самому пенсіонерові, і його дружині. Те, що в господі літнього подружжя Михайленків не все гаразд, першою помітила їхня сусідка. Коли вранці молодиця вийшла на подвір’я, її увагу одразу привернуло яскраве мерехтливе сяйво у вікні стареньких.