Основні принципи і способи захисту населення у надзвичайних ситуаціях. Захисні споруди й засоби індивідуального захисту населення

Індивідуальні засоби захисту

Протигаз ГП-7 (ГП-7В) призначається  для командного складу невоєнізованих формувань ЦО, а також для особового  складу, який працює з переговорними  апаратами. Протигаз ГП-7В дозволяє здійснювати приймання води в  зараженій атмосфері. Протигаз складається  з фільтруючої коробки поглинання з чохлом, шлему-маски, сумки, коробки з не запітнілими плівками, манжет, спеціальної кришки для фляги і вкладишу. Ріст шлему-маски підбирається за обміром параметрів голови: вертикального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя) і горизонтального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через лоб, скроні і потилицю). Результати вимірювань закругляються до 0,5 см. По сумі двох вимірювань визначають типовий розмір (ріст маски і номеру лямок наголовника з сторони кінців) лицевої частини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Забезпечення безпеки  студентів і співробітників вищих  навчальних закладів в надзвичайній  ситуації

 

Евакуація студентів  ВУЗів, учнів шкіл та училищ організовується  через навчальний заклад.

Плани евакуації населення розташовані в штабах Цивільної обороти міста, району, області. На підставі плану евакуації проводять такі заходи: створюють і завжди підтримують напоготові пункти управління, засоби зв’язку й передачі інформації; підготовлюють усі види транспорту, станції та пункти посадки і висадки, райони розміщення у заміській зоні, виявляють приміщення. придатні як протирадіаційні укриття, проводять інші заходи, що сприятимуть успішній евакуації населення.

Для підготовки і проведення евакуації населення на допомогу штабам Цивільної оборони в містах, районах і на об’єктах народного господарства створюють евакуаційні комісії. Вона здійснює: підрахунок населення, яке підлягає евакуації, підрахунок можливостей населених пунктів заміської зони, прийняття й розміщення населення, організацій та навчальних закладів, розподіл районів і населених пунктів між евакуйованими; підрахунок транспортних засобів і розподіл їх по об’єктах евакуації тощо.

Евакуаційна комісія  об’єкта здійснює: підрахунок кількості  студентів та викладачів, членів їхній сімей, які евакуйовуватимуть; визначення складу піших колон і уточнення маршрутів їх виходу; організовує забезпечення транспортом, готує пункти посадки і висадки; забезпечує зв’язок з районними комісіями, займається питанням розміщення матеріального забезпечення, медичного та побутового обслуговування.

Евакуацію населення  проводять через збірні евакуаційні  пункти (ЗЕП), що призначені для збору, реєстрації й відправлення населення.

ЗЕП розміщують у громадських  будинках, поблизу залізничних станцій, платформ, тобто поблизу місць посадки на відповідний транспорт. Крім того, поблизу ЗЕП підготоване сховище з розрахунком кількості відправленого населення. Поблизу станцій пунктів висадки створюють прийомні евакуаційні пункти (ПЕП), на який організовуються зустріч і відправлення населення.

У заміській зоні робітників і службовців розміщують зі своїми сім’ями, а на роботу відправляються у місто.

Студенти навчальних закладів і учні продовжують навчання у заміській зоні.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Найбільш ефективний засіб зменшення шкоди та збитків, які несе суспільство, держава і  кожна окрема особа в результаті НС, – запобігати їх виникненню, а  в разі виникнення проводити заходи, адекватні ситуації, що склалася.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій із метою недопущення їх переростання у НС або пом’якшення її можливих наслідків.

Зазначені функції запобігання  щодо НС техногенного та природного характеру в нашій країні виконує Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, положення про яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1198.

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (ЄДСЗР) включає в себе центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Основною метою створення  ЄДСЗР є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання  і реагування на НС, забезпечення цивільного захисту населення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Безпека життєдіяльності:  Навч. Посібник / За ред. В.Г. Цапка — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2003. — 397 с.

2. Джигирей В.С., Шидецький  В.Ц. Безпека життєдіяльності.  Навчальний посібник. — Вид. 3-тє, доповнене. — Львів: Афіша, 2000. — 256 с.

3. Желібо Є.П., Заверуха  Н.М., Зацарний В.В. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України І—ІV рівнів акредитації / За ред. Є.П. Желібо і В.М. Пічі. — Львів: Піча Ю.В., К.: “Каравела”, Львів: “Новий Світ-2000”, 2002. — 328 с.

4. Безпека життєдіяльності:  Навчальний посібник. — 2-ге вид., стер. / Художнє оформлення К.І. Мозкова, В.Б. Гайдабус. — Суми: ВТД “Університетська книга”, 2004. — 301 с.

5. Чирва В.С., Баб’як  Л.Г. Безпека життєдіяльності:  Навчальний посібник. — 2-ге вид.  — Одеса: Глобус, 2005. — 412 с.