Найпоширеніші інфекційні захворювання

Найпоширеніші інфекційні захворювання

      Загальновідомі  побоювання людей вживати продукцію  з полів, на яких сільськогосподарські рослини вирощуються із застосуванням  гербіцидів і пестицидів. Загалом  ці побоювання небезпідставні, оскільки

      є незаперечні докази негативного впливу на здоров я людини зазначених речовин. Як альтернативу технологіям із застосуванням хімічних засобів захисту рослин вчені пропонують сільгоспвиробникам генетичне модифіковані сорти багатьох сільськогосподарських культур, які не бояться шкідників. Навколо цієї проблеми ведеться чимало дискусій, як наукових так і навколонаукових. Разом з тим міжнародна спільнота занепокоєна розвитком біоінженерних технологій і впровадженням результатів цих розробок у практику. Передусім висловлюється тривога щодо можливості неконтрольованого використання продуктів генної інженерії, а відтак заподіяння шкоди довкіллю і здоров'ю населення.

      Необхідність  розвитку генної інженерії зумовлюється як суто науковим інтересом — отримати можливість керувати процесом відтворення живого організму, так і практичним — збільшення кількості населення на планеті потребує збільшення обсягів виробництва продуктів харчування, оскільки з різних причин біосфера за певних умов може не забезпечити цих потреб.

      Прикладами  впровадження досягнень генетично-інженерної діяльності може бути генетичне модифікована картопля, соя та інші види сільськогосподарських рослин. Загальновідомий бум навколо вівці Доллі.

      Для того щоб не допустити неконтрольованого  поширення генетично модифікованих  організмів і продуктів, що містять їх складові, міжнародні організації формують своєрідну міжнародну "законодавчу" базу у вигляді конвенцій, угод, протоколів. Щодо біологічної безпеки міжнародна спільнота прийняла Конвенцію про біологічне різноманіття і Картахенський протокол з біобезпеки. Країни, що приєднуються до таких міжнародних документів, формують відповідну власну законодавчу і нормативно-правову базу.

      Верховна  Рада України 29 листопада 1994 р. прийняла Закон України "Про ратифікацію  Конвенції про охорону біологічного різноманіття" за № 257/94-ВР. На черзі — приєднання до Картахенського протоколу про біологічну безпеку і прийняття Закону України "Про державну систему безпеки під час здійснення генетично-інженерної діяльності".

      Згідно  з цими документами генетична інженерія означає отримання нових комбінацій генетичного матеріалу шляхом позаклітинних маніпуляцій з молекулами нуклеїнових кислот і введення створених

      конструкцій генів в організм, унаслідок чого відбувається їх включення у геном  цього організму і успадкування потомством. Генетично-інженерною називається діяльність, пов'язана зі створенням, випробуванням і впровадженням генетичне модифікованих організмів. Основним принципом державної політики щодо генетично-інженерної діяльності є пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони довкілля порівняно з отриманням економічних переваг від застосування генетичне модифікованих організмів. Отже, підтримуючи розвиток генної інженерії в інтересах людства, держава передусім турбується про безпеку населення. Упровадження генетичне модифікованих організмів можливе лише після всебічного вивчення їх властивостей і однозначного доведення їх безпеки. Виправданість такої політики можна пояснити на прикладах із спорідненої сфери: ввезення на певну територію тварин чи рослин, не властивих цій конкретній екосистемі. Відомо, яку шкоду було завдано сільському господарству Австралії, коли туди завезли кроликів. Врешті екосистема з часом релаксує, і завезена тварина або знайде екологічну нішу, або виродиться. На жаль, цього не сталося з колорадським жуком, якого було завезено до Європи з Америки разом з картоплею.

      Найпоширеніші інфекційні захворювання

      Попри всі досягнення світової медицини гострі інфекційні захворювання дотепер негативно  впливають на людство. Здавалося  б, не слід боятися таких "банальних" захворювань, як грип, дифтерія, туберкульоз, адже існує цілий арсенал лікарських засобів, здатних (якщо вірити рекламі) дуже швидко вилікувати будь-кого. На жаль, це не так. Лише за кілька місяців 2000 р. від епідемії грипу у Великобританії померло понад 100 осіб. В Україні склалась епідемічна обстановка щодо захворюваності туберкульозом, кілька років тому існувала загроза виникнення епідемії дифтерії.

      Саме  тому, що загальновідомі захворювання небезпечні для населення, необхідно знати найзагальніші їх ознаки і необхідні засоби лікування.

      Ботулізм  — тяжке харчове отруєння, спричинене токсином боту-лінічних мікроорганізмів. Найчастіше ботулізм реєструється там, де населення споживає значну кількість  консервованих продуктів, особливо виготовлених у домашніх умовах. Характерною особливістю

      ботулінічних  мікроорганізмів є їх здатність  розвиватися без доступу повітря (у герметичній упаковці). Можливою ознакою наявності ботулінічних мікроорганізмів у консервованих  продуктах є здуття (бом-баж) консервованих банок унаслідок того, що у процесі своєї життєдіяльності ці бактерії виділяють значну кількість газу. Тому слід утримуватися від вживання в їжу навіть найсмачніших консервів, якщо є бодай мінімальна підозра на здуття банки.

      Ботулінічний токсин — надзвичайно сильна отрута, яка не розкладається у травній системі людини, а ботулінічний токсин типу Е навіть активується шлунковим соком людини.

      Забруднення харчових продуктів ботулінічними  мікроорганізмами найчастіше відбувається через грунт, де вони постійно живуть. Особливістю збудника ботулізму є його здатність утворювати спори, які зберігають життєздатність протягом тривалого часу (у висушеному стані — до 20 років). Спори також стійкі до різних хімічних і бактерицидних речовин, а також до підвищеної температури — кип'ятіння протягом 4-5 годин не вбиває спор, хоча токсин при кип'ятінні руйнується швидко.

      Профілактика  захворювання на ботулізм здійснюється додержанням санітарних правил при  обробці, транспортуванні, зберіганні та приготуванні харчових продуктів.

      Гепатит — запалення печінки, яке викликається інфекцією. Причинами гепатиту можуть бути також ураження печінки отрутами, які надійшли з травного каналу при  отруєнні миш'яком, грибами, важкими  металами, пестицидами, а також при  отруєнні легкими хімічними сполуками — тринітротолуолом, динітрохлорфенолом, дихлоретаном.

      Особливо  небезпечний для людини інфекційний  гепатит (хвороба Боткіна), який останнім часом в Україні істотно поширився. Збудником будь-якого інфекційного гепатиту є вірус (групи А, В, Е). Най-небезпечніший для людини гепатит В. Вражає стійкість гепатитних вірусів — вони стійкі до висушування, заморожування, впливу антисептичних засобів. При кип'ятінні віруси гинуть лише після 30-40-хвилинної обробки.

      Хвора людина небезпечна для оточуючих протягом усього періоду захворювання та у період одужання. Найбільше виділення вірусу з організму хворого спостерігається за 7-14 днів до появи основного симптому гепатиту — жовтяниці.

      Інкубаційний  період захворювання — від 14 днів до 6 міс. Захворювання триває два-три тижні, проте відомі випадки тривалішого періоду хвороби — до двох-трьох місяців.

      Найнебезпечнішими для хворого є ускладнення, що супроводжують гепатит. Після одужання пацієнт повинен протягом 6-12 місяців  перебувати під наглядом лікаря.

      Грип  — гостре інфекційне захворювання, що характеризується переважно ураженням  дихальних шляхів та інтоксикацією. Викликається захворювання нестійким  вірусом — через кілька годин  в умовах кімнатної температури  вірус гине. Зараження відбувається внаслідок потрапляння вірусу на слизові оболонки рота та верхніх дихальних шляхів. Існує багато штамів вірусу грипу — А, В, С, D та інші, а також різновидів цих штамів, що пов'язано зі значною мінливістю вірусу.

      Джерелом  зараження є хвора людина незалежно  від ступеня захворювання.

      Найнебезпечніші для оточуючих хворі з легкою формою грипу, оскільки вони не дотримуються домашнього режиму і є джерелом поширення  інфекції.

      У відповідь на грипозну інфекцію організм людини виробляє антитіла, які є  основою імунітету. Незважаючи на те що імунітет до збудника грипу зберігається у людини протягом кількох років (до двох років — при грипі А, до 3-6 років — при грипі В), захворюваності грипом притаманний характер епідемії. Це пов'язано з тим, що мінливість вірусів дуже велика, а імунітет виробляється лише на той різновид вірусу, який викликав захворювання. Масштаби епідемій на грип значні. В окремі роки, особливо у великих містах, кількість хворих досягала 70 %. Щорічно на грип хворіє 20-30 % населення Землі.

      Характерні  симптоми грипу — швидке підвищення температури тіла до 37-40 °С, озноб, головний біль, найчастіше в лобній ділянці голови, біль у кістках і м'язах, зниження апетиту, загальна слабкість. Підвищена температура тіла тримається до трьох діб, зрідка — до 6-7 діб. Одужання настає на 6-7-й день захворювання. Можливе ускладнення — найчастіше захворювання на пневмонію.

      Незважаючи  на загальновідомі симптоми грипу і  порівняну нетривалість захворювання, лікування обов'язково має відбуватися  під лікарським контролем.

      Найдієвішим профілактичним засобом протидії захворюванню є вакцинація населення, особливо найуразливіших його груп — дітей і літніх людей.

      Останнім  часом знову набуло поширення  гостре інфекційне захворювання, збудником  якого є мікроорганізм лептоспіра, — лептоспіроз. Насамперед на лептоспіроз хворіють тварини. Проте й людина може інфікуватися внаслідок купання у водоймах (найчастіше зі стоячою водою), забруднених виділеннями хворих тварин (гризунів), під час риболовлі тощо. Відомі випадки масового захворювання людей під час сільськогосподарських робіт на заплавних луках, рисових полях, болотах.

      Після прихованого періоду (6-8 днів) хвороба  проявляється різким підвищенням температури  тіла, з'являється сильний головний біль, біль у м'язах, безсоння, марення. Середня тривалість гострого періоду захворювання — 5-6 днів, а всього захворювання — 3-4 тижні. Одужання відбувається повільно. Лікування здійснюється тільки в умовах лікарні, оскільки хвороба небезпечна ускладненнями (менінгіт, зниження гостроти зору, ураження нирок).

      Дифтерія  — гостре інфекційне захворювання, пов'язане із запаленням слизової оболонки зіву, гортані та інших органів. Супроводжується  захворювання утворенням щільних плівок, які можуть повністю закрити дихальний прохід, і загальною інтоксикацією.

      Збудником дифтерії є паличка Лефлера —  стійкий мікроорганізм. На речах, якими  користувалася хвора людина, він  може зберігатися кілька тижнів. Проте  під дією ультрафіолетового випромінювання, дезінфікуючих засобів гине протягом кількох годин.

      Зараження здорової людини може відбутися крапельно-повітряним шляхом або через речі хворого. Перші  ознаки хвороби подібні до ангіни, тому при повільному піднятті температури  до 38,5-39 °С і утрудненому ковтанні потрібно обов'язково звернутися до лікаря, щоб правильно встановити діагноз.

      Крім  можливого перекриття дихальних  шляхів щільними плівками, які після  видалення відновлюються, дифтерія небезпечна також загальною інтоксикацією  організму, що може призвести до ураження серцевого м'яза, ниркових залоз, нервових стовбурів, легенів, нирок. При тяжких формах захворювання можливий летальний кінець.

      Лікування хворих здійснюється лише в лікарні. Основною формою лікування є антибіотикотерапія, уведення антитоксичної протидифтерійної сироватки, яка містить специфічні антитіла, що знешкоджують дифтерійний токсин, а також спеціальна терапія.

      Основним  методом запобігання захворюванню на дифтерію є протидифтерійне щеплення, яке робиться в дитинстві, а в  разі потреби — і в дорослому  віці.

      В Україні зафіксовані випадки кліщового енцефаліту (запалення головного мозку) — захворювання, що виникає внаслідок проникнення до головного мозку вірусу, переносником і резервуаром якого є іксодові кліщі. Захворювання спостерігається в період найбільшої активності кліщів — навесні і влітку.

      Після інкубаційного періоду (2-14 днів) захворювання проявляється гостро: висока температура (39-40 °С), сильний головний біль, нудота, в окремих випадках — порушення  психіки. У легкій формі (найчастіше трапляється в Україні) захворювання протікає за типом гострої пневмонії. Лікування хворих можливе лише в умовах лікарні.