Надзвичайні ситуації

Зміст

Завдання…………………………………………………………………………...2

Завдання 1.

Надзвичайні ситуації (НС). Класифікація НС. План заходів для забезпечення  безпеки життєдіяльності у випадку НС…………………………………….…...3

Завдання 2.

Основи фізіології праці. Характеристика основних форм діяльності людини. Фізична та розумова праця. Працездатність та втома.  Оптимізація режиму праці та відпочинку……………………………………………………………………....8

 

Завдання 3.

Джерела, рівні та наслідки антропогенного забруднення літосфери. Проблема утилізації твердих та рідких відходів. …………………………………………..12

Використана література…………………………………………………………..17

 

 

 

Вступ

Безпека життєдіяльності — ця галузь наукових знань, що охоплює теорію й практику захисту людини від небезпечних, шкідливих і уражаючих факторів у всіх сферах людської діяльності, а також збереження її здоров’я й безпеки у середовищі існування. Однак навіть якщо людина перебуває в небезпечній зоні, але правильно організовує свою діяльність, дотримується заходів безпеки, стежить за роботою технічних систем, погіршення здоров’я чи нещасного випадку можна уникнути. Таким чином, нещасний випадок почасти є наслідком ігнорування правил особистої поведінки, організаційного чи технічного порядку під час перебування людини в небезпечній зоні.

Умови, за яких створюється можливість виникнення нещасного випадку, називають небезпечною ситуацією. Важливо вміти попередити перехід небезпечної ситуації в нещасний випадок. У процесі життєдіяльності ми можемо опинитися в такій небезпечній ситуації, коли фізичні й психологічні навантаження сягають меж, за яких вона втрачає здатність до раціональних учинків і дій, адекватних сформованій ситуації.

 

Завдання:

1. Надзвичайні ситуації (НС). Класифікація НС. План заходів для забезпечення  безпеки життєдіяльності у випадку НС.

2. Основи фізіології праці. Характеристика основних форм діяльності людини. Фізична та розумова праця. Працездатність та втома. Оптимізація режиму праці та відпочинку.

3. Джерела, рівні та наслідки антропогенного забруднення літосфери. Проблема утилізації твердих та рідких відходів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Надзвичайні ситуації (НС). Класифікація НС. План заходів для забезпечення  безпеки життєдіяльності у випадку НС.

ПЛАН

1. Надзвичайна ситуація.
2. Класифікація НС.
3. НС за масштабами поширення.
4. Ознаки НС.
5. Поділ НС за сутністю та причинами: природні, техногенні,соціальні.
6. Заходи для забезпечення  безпеки життєдіяльності у випадку НС
7. Планування заходів.
8. Власний приклад.

Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на ОГД або території, викликане аварією, катастрофою, стихійним явищем, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежою, застосуванням засобів ураження, які привели чи можуть привести до людських чи матеріальних втрат.

Класифікація надзвичайних ситуацій (НС)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Надзвичайна ситуація – це стихійне лихо – явище природи, яке викликає катастрофічні наслідки і характеризується порушенням нормальних умов життя і діяльності, загибеллю людей, руйнуванням або пошкодження будівель і споруд, знищення матеріальних цінностей. Це аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, обладнання, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю. Це катастрофа – велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких,трагічних наслідків.

До ознак надзвичайної ситуації відносять: небезпеку для життя і здоров' я значної кількості людей, суттєве порушення екологічної рівноваги, повне або часткове припинення господарської діяльності, значні матеріальні та економічні збитки.

Надзвичайні ситуації за своєю сутністю та причинами виникнення поділяють на:

• природні;
• техногенні;
• соціальні.

Природні НС пов'язані з природними процесами космічного, літосферного, гідросферного, атмосферного, біосферного характеру або кількох процесів одночасно і відбуваються не залежно від участі людини.    

 

Техногенні НС пов'язані з матеріальною сферою, що створена людиною.

Соціальні НС відбуваються в суспільстві: військовий стан, злочинність, революції, міжнаціональні конфлікти, поширення людиноненависницьких ідеологій, терористичні акти або загроза їх здійснення тощо.

 

 

 

 

 

 

Заходи для забезпечення  безпеки життєдіяльності у випадку НС

Захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру здійснюється на принципах:

• пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я людей і довкілля;
• безумовного надання переваги раціональній безпеці;
• вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру;
• особистої відповідальності та піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у НС техногенного та природного характеру;
• обов’язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню НС техногенного та природного характеру та мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;
• урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення НС техногенного та природного характеру;
• максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, які призначені для запобігання НС техногенного та природного характеру і реагування на них.

План основних заходів у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру є:

• Інформування та оповіщення

Це основний принцип та головний і невід’ємний елемент усієї системи заходів такого захисту. Інформацію становлять відомості про НС техногенного та природного характеру, що прогнозуються або виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи та методи реагування на них.

• Спостереження

З метою своєчасного захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру, запобігання та реагування на них відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади здійснюється: створення і підтримання в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил і засобів контролю; організація, збирання, опрацювання і передавання інформації про стан довкілля, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води з радіоактивними, хімічними речовинами, мікроорганізмами та іншими біологічними агентами.

• Евакуаційні заходи

В умовах неповного забезпечення захисними спорудами:

основним способом захисту є евакуація населення і розміщення його в безпечних зонах.

Випадки в яких проводиться евакуація:

- затоплення території;

- небезпечне радіоактивне забруднення;

- небезпечне хімічне забруднення;

- ін. НС, що загрожують життю і  здоров’ю людей.

• Укриття в захисних спорудах

  Фонд захисних споруд забезпечується:

- освоєнням підземного простору  міст і населених пунктів;

- обстеження і облік підземних  і наземних будівель і споруд, які відповідають вимогам захисту;

- дообладнування з урахуванням  реальної обстановки підвальних  та інших заглиблених приміщень;

- будівництво заглиблених споруд, окремо розташованих від ОГД  і пристосованих для захисту;

- масового будівництва в період  загрози виникнення НС найпростіших  сховищ.

Наявний фонд захисних споруд може використовуватись для господарських, культурних і побутових потреб.

Власний приклад НС.

Ранньою весною, після малосніжною зими і посушливої ​​осені, в селищі, в якому я проживаю виникла пилова буря (піщана) буря - атмосферне явище у вигляді перенесення великих кількостей пилу (часток грунту, піщинок) вітром із земної поверхні в шарі висотою кілька метрів з помітним погіршенням горизонтальної видимості.

Особисто мене вона торкнулась в школі під час проведення уроку фізичної культури на спортмайданчику. Буря була не масштабного характеру, але зносила з ніг.     Діями мого вчителя було забезпечення дихальних шляхів тканинною пов'язкою від піску та пилу, які зберігались в медпункті. Також, нам пропонували мати поруч з собою, закриту ємкість з запасом води. Тривала ця піщана буря приблизно 3-х годин. Внаслідок неї будівля мого навчального закладу залишилась без даху.

Оскільки я проживаю в степовій зоні, то ймовірно вона виникла через нераціональну оранку землі.

2. Основи фізіології праці. Характеристика основних форм діяльності людини. Фізична та розумова праця. Працездатність та втома. Оптимізація режиму праці та відпочинку.

ПЛАН

1. Фізіологія праці.

2. Фізична та розумова праця.

3. Діяльність людини.

4. Працездатність та стомлення.

5. Основні характеристики діяльності.

6. Власний приклад.

Основи фізіології праці 
 Фізіологія праці – це наука, що вивчає зміни функціонального стану організму людини під впливом його трудової діяльності й обґрунтовує методи і засоби організації трудового процесу, які спрямовані на підтримку високої працездатності і збереження здоров'я працюючих.

            Фізична та розумова праця. Працездатність та втома.

                    
 У процесі трудової діяльності людині приходиться виконувати різні види робіт. Історично склався розподіл на фізичну і розумову працю, що з фізіологічної точки зору є умовним. Ніяка м'язова діяльність неможлива без участі центральної нервової системи, яка регулює і координує всі процеси в організмі, у той же час немає такої розумової роботи, при якій відсутня м'язова діяльність. Розходження трудових процесів виявляється лише в перевазі діяльності м'язової чи центральної нервової систем. В даний час, у зв'язку з механізацією й автоматизацією виробничих процесів, фізичне навантаження в трудовій діяльності грає все меншу роль і значно зростає роль вищої нервової діяльності.

У ході трудового процесу активізуються різні фізіологічні системи. Якщо переважають фізичні зусилля, то насамперед активізується м'язова система і система так називаного вегетативного забезпечення м'язової діяльності (кровообіг, дихання); при інтенсивній фізичній роботі зростає рівень обмінних процесів, кількість споживаного за хвилину кисню, хвилинний обсяг і частота дихання, число серцевих скорочень і т.д.

В процесі розумової діяльності активізуються різні відділи кори головного мозку, у яких зростає ліжечок і споживання кисню; при збільшенні ступеня розумової чи емоційної напруги спостерігається частішання пульсу, підвищення артеріального тиску, зростає інтенсивність обмінних процесів.

Під працездатністю розуміють потенційну можливість людини виконувати протягом заданого часу і з достатньою ефективністю роботу визначеного обсягу і якості, здатність до трудової діяльності, яка залежить від стану здоров'я людини. Залежно від характеру роботи, яку може виконувати людина, розрізняють

• загальну (тобто здатність до виконання роботи в звичайних умовах),
• професійну (здатність до виконання роботи певної професії),
• спеціальну (тобто здатність до виконання робіт у певних виробничих або кліматичних умовах — під землею, у тропіках тощо).

Стомлення – це зниження працездатності, що настає в процесі роботи. Якщо в роботі переважає розумова напруга, стомлення характеризується зниженням уваги, продуктивності розумової праці, збільшенням кількості помилок, що допускаються в роботі, стомленням аналізаторів. Якщо переважають у роботі фізичні зусилля, стомлення виявляється в зниженні м'язової сили.  
Існує ряд теорій стомлення: теорія виснаження в м'язах енергетичних запасів, теорія “отруєння” організму молочною кислотою й ін. Однак, дослідженнями було доведено, що припинення роботи внаслідок стомлення залежить від стану центральної нервової системи.